Постанова № 33682328, 18.09.2013, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2013 р. Справа №818/3201/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Кіптенко Н.Г.,

представників позивача - Похилько Л.В., Лантух О.М.,

представника відповідача - Шульги М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/3201/13-a

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрунзе-профіль"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрунзе-профіль" (надалі по тексту - позивач, ТОВ "Фрунзе-профіль") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Сумах), в якому просить суд:

- скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.01.2013 р. №0000082260/3373, №00000102260/3771 та №0000092260/3772 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Фрунзе-профіль" суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 202998,33 грн. за основним платежем та 104415,83 грн. за штрафними санкціями.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивачем 29.01.2013 року отримано податкові повідомлення-рішення, а саме:

- №0000082260/3773 від 23.01.2013 р., згідно якого ТОВ «Фрунзе-Профіль» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 99921,00 грн., з яких: 90585,00 грн. за основним платежем та 9336,00 грн. штрафні (фінансові) санкції;

- №0000092260/3772 від 23.01.2013 р., згідно якого ТОВ «Фрунзе-Профіль» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 321997,50 грн., з яких 214665,00 грн. за основним платежем та 107332,50 грн. штрафні (фінансові) санкції;

- №00000102260/3771 від 23.01.2013 р., згідно якого ТОВ «Фрунзе-Профіль» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 723519,00 грн.

Позивач вважає, що вищезазначені податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню, враховуючи наступне.

03.01.2013 р. позивач отримав акт документальної планової виїзної перевірки від 03.01.2013 р. №3/2260/34013206/1.

Згідно висновків акту (сторінка 36 акту) встановлено, що ТОВ «Фрунзе-профіль» порушило:

1. п.п.14.1.41, п.п. 14.1.27, п.п. 14.1.36, п.п. 14.1.228, п.п. 14.1.134, п.14.1 ст. 14, п.138.1, п. 13 п.135.4, ст.135, п.138.8 ст.138, п.п. 153.2.6 п.153.2 ст.153 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 90585,00 грн., у тому числі: за 4 кв. 2011 року - 71913,00 грн., за 2 кв. 2012 року - 18672,00 грн.;

2. п.п. 14.1.159, п. 14.1, ст.14, п.198.3, п. 198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість всього в сумі 214665,00 грн.

ТОВ «Фрунзе-Профіль» вважає висновки акту, на підставі яких прийнято податкові повідомлення-рішення безпідставними, такими, що не підтверджені відповідними доказами, та такими, що базуються виключно на припущеннях.

На сторінках 4-9 акту перевіряючі вказують на те, що підлягають збільшенню доходи підприємства від реалізації за 4 кв. 2011 року на загальну суму 312662,91 грн., у т.ч. по взаємовідносинам з ЗАО «ПРОТОН-ЭЛЕКТРОНИКС» на суму 14344,94 грн., з ПБОЮЛ Садовая О.В. на 74978,95 грн., з ОАО «Минский автомобильный завод» на 167592,04 грн., з ООО «Завод автомобильных прицепов и кузовов «МАЗ-КУПАВА» на 55746,98 грн.

В обґрунтування своєї позиції перевіряючі посилаються на такий термін як «умовна дохідність, досягнута за рахунок бюджетного відшкодування ПДВ», а також на п.п. 153.2.1 п. 153.2 ст.152 ПКУ, який регулює порядок визначення доходу від реалізації товарів, робіт (послуг) пов'язаним особам.

Позивач вважає таку аргументацію безпідставною, виходячи з наступного.

ЗАО «ПРОТОН-ЭЛЕКТРОНИКС», ПБОЮЛ Садовая О.В., ОАО «Минский автомобильный завод» та ООО «Завод автомобильных прицепов и кузовов «МАЗ-КУПАВА» не є пов'язаними особами з ТОВ «Фрунзе-Профіль».

Податковий Кодекс України не містить такого терміну як «умовна дохідність, досягнута за рахунок бюджетного відшкодування ПДВ».

ТОВ «Фрунзе-Профіль» реалізувало придбаний товар на експорт вище вартості придбаного товару. Тобто дохід від продажу перевищує витрати на придбання товару. Формування ціни продажу підприємство здійснювало виходячи з ситуації яка склалась на ринку з метою забезпечити безперебійну роботу підприємства та виплату заробітної плати працівникам. Крім того, за підсумками 2011 року діяльність ТОВ «Фрунзе-Профіль» є прибутковою, а тому висновок перевіряючих, що діяльність підприємства не є господарською також помилковий.

На сторінці 9 акту перевіряючі зазначають, що ТОВ «Фрунзе-Профіль» завищило витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2012 р. на 1036182,00 грн. та за 3 квартал 2012 р. на 331250,00 грн. На думку перевіряючи, завищення відбулось, в зв'язку із тим, що витрати у зв'язку із наданням послуг по переробці давальницької сировини перевищують доходи від такого продажу. Також, в обґрунтування своєї позиції перевіряючі посилаються на п.п. 153.2.6 п. 153.2 ст.152 ПКУ, який регулює порядок визначення витрат за операціями з давальницькою сировиною з пов'язаними особами.

За приписами пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України доход враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного п за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 11 цієї статті, та складаються з:

доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Згідно з пунктом 137.10 статті 137 Податкового кодексу України суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті;

- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138 статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Як визначено п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст.135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст. 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених ст. 152 цього Кодексу.

Позивач визначав об'єкт оподаткування податком на прибуток згідно з вищезазначеними нормами права.

ТОВ «Фрунзе-Профіль» в 2012 році надавало послуги по переробці давальницької сировини контрагентам ТОВ «Алюпро» (договір №215 від 11.01.2010 року) та ТОВ «Алюмет» (договір №AJI/03-2012 від 26.03.2012 року). ТОВ «Алюпро» не є пов'язаною особою з ТОВ «Фрунзе-Профіль». ТОВ «Алюмет» також не є пов'язаною особою з ТОВ «Фрунзе-Профіль». Таким чином, посилання перевіряючих на п. п. 153.2.6 п.153.2 ст.152 ПКУ як на підставу зменшення витрат є безпідставним. Інших підстав для зменшення витрат по операціям з давальницькою сировиною ПКУ не містить.

Крім того, в 2012 році, в порівнянні з 2011 роком, коли собівартість виробництва була меншою за доходи отримані від переробки сировини, зменшились об'єми замовлень на переробку, а сам процес переробки не передбачає можливості для зменшення витрат у складі собівартості (запущена піч незалежно від об'ємів переробки споживає однакову кількість газу). Тому підприємство вимушено (з метою утриматися на ринку та задля збереження виробництва та трудового колективу) в 2012 році переробляти давальницьку сировину за ціною, що є дешевшою від собівартості виробництва. ТОВ «Фрунзе - профіль» має намір у 2013 році знову вийти на прибутковий рівень по давальницьким послугам.

На сторінці 27 акту зазначено суму податкового кредиту 202998,00 гривень, яка, на думку перевіряючих, підлягає зменшенню як сума податку на додану вартість по матеріальній складовій, яка не використана в господарській діяльності підприємства за рахунок реалізації продукції за цінами, нижчими від собівартості.

Також позивач зазначає, що ПКУ не містить порядку визначення податку на додану вартість по матеріальній складовій.

У відповідності до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також: від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на мигну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

ТОВ «Фрунзе-Профіль» сформувало задекларовану суму податкового кредиту з 1ІДВ на підставі належно оформлених та зареєстрованих у встановленому порядку податкових накладних. Усі придбані ТМЦ були використані у процесі переробки давальницької сировини, тобто у власній господарській діяльності підприємства.

Таким чином, позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають вимогам чинного законодавства щодо законності та обґрунтованості, а тому є незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, вважає прийняті податкові повідомлення - рішення обґрунтованими.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з 15.11.2012 р. по 26.12.2012 р. ДПІ у м. Сумах проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Фрунзе-профіль" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2011 р. по 30.09.2012 р., за результатами якої складно акт перевірки №3/2260/34013206/1 від 03.01.2013 р. (том 1 а.с.12-48).

23.01.2013 р. на підставі вищезазначеного акту перевірки ДПІ у м. Сумах прийняті податкові повідомлення - рішення, а саме:

- №0000082260/3773 від 23.01.2013 р., згідно якого ТОВ «Фрунзе-Профіль» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 99921,00 грн., з яких: 90585,00 грн. за основним платежем та 9336,00 грн. штрафні (фінансові) санкції (том 1 а.с. 86);

- №0000092260/3772 від 23.01.2013 р., згідно якого ТОВ «Фрунзе-Профіль» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 321997,50 грн., з яких 214665,00 грн. за основним платежем та 107332,50 грн. штрафні (фінансові) санкції (том 1 а.с. 87);

- №00000102260/3771 від 23.01.2013 р., згідно якого ТОВ «Фрунзе-Профіль» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 723519,00 грн. (том 1 а.с.88).

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Підставою для винесення податкового повідомлення - рішення щодо податку на прибуток, стало встановлення відповідачем порушення п.п.14.1.27, п.п.14.1.36, п.п.14.1.41, п.п.14.1.134, п.п.14.1228 п.14.1 ст.14, п.135.4 ст.135, п.138.1, п.138.4, п.138.6, п.138.8 ст.138, пп.153.2.1, п.п.153.2.3 п., п.п.153.2.6 п.153.2 ст.153 Податкового кодексу України.

Так, у акті перевірки від 03.01.2013р. №3/2260/34013206/01 відповідач посилається на порушення позивачем порядку відображення витрат по експортним операціям у 4 кв.2011р., по операціям з давальницькою сировиною у 1-3 кв.2012р., а саме в період з 01.10.2011р. по 30.09.2012р. ТОВ «Фрунзе-профіль» здійснювало реалізацію покупних товарів (профіль алюмінієвий та інструмент для екструдування профілю алюмінієвого) за межі митної території України за укладеними з покупцями - нерезидентами зовнішньоекономічними контрактами, а саме: з ПБОЮЛ Садовая О.В. (договір №05 від 29.05.2010р.), ЗАО «Протон-Электротэкс» (контракт №14-02/11 /11 від 14.03.2011р.).

При цьому, відповідач зазначає про реалізацію ТОВ "Фрунзе - профіль" товару за межі митної території по зазначеним господарським операціям за ціною нижчою, ніж вартість за якою було придбано даний товар, у зв'язку з чим відповідачем встановлено навмисне здійснення збиткової діяльності з метою мінімізації ПДВ, що підлягає сплаті за рахунок використання податкового кредиту з операцій з придбання товарів для їх подальшого продажу за межі митної території України.

Крім того, до собівартості реалізованих товарів не було віднесено витрати на транспортування товарів покупцю.

У зв'язку з вищевикладеним, відповідачем збільшено доходи ТОВ "Фрунзе - профіль" від реалізації товару за 4кв.2011р. на загальну суму 312662,грн. по взаємовідносинам з ПБОЮЛ Садовая О.В., ЗАО «Протон-Электротэкс», ОАО «Минский автомобильный завод» (ОАО «МАЗ»), ООО «Завод автомобильных прицепов и кузовов «МАЗ-КУПАВА».

Отже, до висновків про збитковість операцій відповідач дійшов у зв'язку з включенням до собівартості реалізованих товарів, суми податку на додану вартість та витрат на транспортування товарів покупцю, а також застосуванням до вищевказаних експортних господарських операцій положень п.153.2 ст.153 Податкового кодексу України, якими врегульовано оподаткування операцій із пов'язаними особами.

Проте, суд не погоджується з вказаними висновками відповідача виходячи з наступного.

Суд зазначає, що в бухгалтерському обліку придбаний товар/ послуга відображається, виходячи з його собівартості та без врахування податку на додану вартість. При цьому, до собівартості товару не включаються витрати на транспортування товарів покупцю.

Так, відповідно до пп.14.1.228. п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Згідно п.138.8. ст. 38 Податкового кодексу України зазначено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

- прямих матеріальних витрат;

- прямих витрат на оплату праці;

-амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

- загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

- вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

- інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну);

Відповідно до п.8 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затв. наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2009р №246 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.1999р. за №751/4044) (далі - Положення) придбані (отримані) чи виготовлені запаси зараховуються на баланс підприємства/установи за первинною вартістю.

Первинною вартістю запасів, придбаних за плату, відповідно до п.9 вказаного Положення, є собівартість запасів.

Отже, в бухгалтерському обліку придбаний товар/ послуга відображається, виходячи з його собівартості та без врахування податку на додану вартість.

Таким чином, позивачем правомірно до собівартості реалізованих товарів не було віднесено витрати на транспортування товарів покупцю, які є витратами на збут.

Відповідно до п.14 Положення не включаються до первинної вартості запасів, а відносяться до витрат того періоду, в якому вони були понесені (встановлені), зокрема витрати на збут.

Витратами на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, відповідно до пп. 138.10.3 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України є, зокрема, е) витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки.

Отже, в бухгалтерському обліку придбаний товар/ послуга відображається, виходячи з його собівартості, яка не включає витрати на транспортування товару.

Суд зазначає, що у перевіреному періоді позивач мав наступні господарські операції.

1. ТОВ "Фрунзе - профіль" з ПБОЮЛ Садовая О.В., м. Курськ, Росія.

Так, відповідно до умов договору №05 від 29.05.2010р. позивачем реалізовано ПБОЮЛ Садовая О.В. товар - пресовий інструмент.

Зазначений товар був придбаний у ТОВ «Алюміній-Сервіс-Індустрія», м.Суми за ціною 601 749,97грн., в т.ч. ПДВ - 100291,72грн.

В бухгалтерському обліку підприємства витрати на придбання відображено наступними бухгалтерськими проводками:

Дт.рах.281 «Товари», Кт.рах.631 «Розрахунки з постачальниками» -501 458,25грн.

Дт.рах.641 «Податковий кредит», Кт.рах.631 «Розрахунки з постачальниками» - 102291,72грн.

Дт.рах.631 «Розрахунки з постачальниками», Кт.рах.311 «Розрахунковий рахунок»

Списання затрат при реалізації товарів відображено наступними бухгалтерськими проводками

Дт.рах.902 «Собівартість реалізованих товарів», Кт.рах.281 «Товари» -501 458,25грн.

Дт.рах.79 «Фінансовий результат», Кт.рах.902 «Собівартість реалізованих товарів», -501 458,25грн.

Реалізацію товару на експорт відображено наступними бухгалтерськими проводками

Дт.рах.362 «Розрахунки з іноземними покупцями», Кт.рах.702 «Дохід від реалізації товарів» -537 571,02грн.

Дт.рах.702 «Дохід від реалізації товарів», Кт.рах.79 «Фінансовий результат», -537 571,02грн.

Отже, дохід від реалізації товару склав 36 112,77грн. (537 571,02 - 501 458,25).

2. ТОВ "Фрунзе - профіль" з ЗАО «Протон-Электротэкс», м.Орел, Росія

Так, відповідно до умов Контракту №14-02/11 від 14.02.2011р. позивачем реалізовано ЗАО «Протон-Электротэкс» товар - профілі алюмінієві.

Зазначений товар придбаний у ТОВ «Алюпро», м.Київ за ціною 105 504грн., в т.ч. ПДВ - 17 584грн.

В бухгалтерському обліку підприємства витрати на придбання відображено наступними бухгалтерськими проводками:

Дт.рах.281 «Товари», Кт.рах.631 «Розрахунки з постачальниками» -87 920грн.

Дт.рах.641 «Податковий кредит», Кт.рах.631 «Розрахунки з постачальниками» - 17584грн.

Дт.рах.631 «Розрахунки з постачальниками», Кт.рах.311 «Розрахунковий рахунок»

Списання затрат при реалізації товарів відображено наступними бухгалтерськими проводками:

Дт.рах.902 «Собівартість реалізованих товарів», Кт.рах.281 «Товари» -87 920грн.

Дт.рах.79 «Фінансовий результат», Кт.рах.902 «Собівартість реалізованих товарів», -87920грн.

Реалізацію товару на експорт відображено наступними бухгалтерськими проводками:

Дт.рах.362 «Розрахунки з іноземними покупцями», Кт.рах.702 «Дохід від реалізації товарів» -91159,06грн.

Дт.рах.702 «Дохід від реалізації товарів», Кт.рах.79 «Фінансовий результат», -91159,06грн.

Отже, дохід від реалізації товару склав 3 239,06грн. (91159,06- 87920грн).

3. ТОВ "Фрунзе - профіль" з ОАО «Минский автомобильный завод» (ОАО «МАЗ»), Республика Беларусь, г.Минск

Так, відповідно до умов Контракту №14-02/11 від 14.02.2011р. позивачем реалізовано ОАО «МАЗ» товар - профілі алюмінієві.

Зазначений товар був придбаний у ТОВ «Алюпро», м.Київ за ціною 1 126 204,56грн., в т.ч. ПДВ - 187 700,76грн.

В бухгалтерському обліку витрати на придбання відображено наступними бухгалтерськими проводками:

Дт.рах.281 «Товари», Кт.рах.631 «Розрахунки з постачальниками» -938 503,8грн.

Дт.рах.641 «Податковий кредит», Кт.рах.631 «Розрахунки з постачальниками» - 187 700,76грн.

Дт.рах.631 «Розрахунки з постачальниками», Кт.рах.311 «Розрахунковий рахунок».

Списання затрат при реалізації товарів відображено наступними бухгалтерськими проводками:

Дт.рах.902 «Собівартість реалізованих товарів», Кт.рах.281 «Товари» -938 503,8грн.

Дт.рах.79 «Фінансовий результат», Кт.рах.902 «Собівартість реалізованих товарів», -938 503,8грн.

Реалізацію товару на експорт відображено наступними бухгалтерськими проводками:

Дт.рах.362 «Розрахунки з іноземними покупцями», Кт.рах.702 «Дохід від реалізації товарів» -958 612,52грн.

Дт.рах.702 «Дохід від реалізації товарів», Кт.рах.79 «Фінансовий результат», -958 612,52грн.

Отже, дохід від реалізації товару склав 20 108,72грн. (958 612,52- 938 503,8).

4. ТОВ "Фрунзе - профіль" з ООО «Завод автомобильных прицепов и кузовов «МАЗ-КУПАВА», Республика Беларусь, г.Минск.

Так, відповідно до умов контракту №01-03/11 від 14.03.2011р. позивачем реалізовано ООО «Завод автомобильных прицепов и кузовов «МАЗ-КУПАВА» товар - профілі алюмінієві.

Зазначений товар був придбаний у ТОВ «Алюпро», м.Київ за ціною 419944,08грн., в т.ч. ПДВ - 69 990,68грн.

В бухгалтерському обліку підприємства витрати на придбання відображено наступними бухгалтерськими проводками:

Дт.рах.281 «Товари», Кт.рах.631 «Розрахунки з постачальниками» -349 953,4грн.

Дт.рах.641 «Податковий кредит», Кт.рах.631 «Розрахунки з постачальниками» - 69 990,68грн.

Дт.рах.631 «Розрахунки з постачальниками», Кт.рах.311 «Розрахунковий рахунок» .

Списання затрат при реалізації товарів відображено наступними бухгалтерськими проводками:

Дт.рах.902 «Собівартість реалізованих товарів», Кт.рах.281 «Товари» -349 953,4грн.

Дт.рах.79 «Фінансовий результат», Кт.рах.902 «Собівартість реалізованих товарів», -349 953,4грн.

Реалізацію товару на експорт відображено наступними бухгалтерськими проводками.

Дт.рах.362 «Розрахунки з іноземними покупцями», Кт.рах.702 «Дохід від реалізації товарів» -364 197,11грн.

Дт.рах.702 «Дохід від реалізації товарів», Кт.рах.79 «Фінансовий результат», -364 197,11грн.

Отже, дохід від реалізації товару склав 14 243,71грн. (364 197,11 - 349 953,4).

Крім того, суд зазначає, що позивачем правомірно, з дотриманням норм Податкового кодексу України здійснено нарахування податку на додану вартість по господарським операціям у перевіреному періоді, виходячи з наступного.

Відповідно до п. п. а. п. 185.1. ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, зокрема з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

За нульовою ставкою відповідно до положень пп.195.1.1. п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України оподатковуються, зокрема, операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту.

Таким чином, відповідач дійшов помилкового висновку про збитковість операцій у вказаному періоді оскільки до ціни придбаного товару включений ПДВ, а при реалізації товару на експорт - застосована ставка ПДВ 0%.

Крім того, помилковим є посилання відповідача на положення пп.153.2.1 п.153.2, пп.153.2.3 п.153.3 ст.153 Податкового кодексу України для визначення порядку оподаткування досліджуваних господарських операцій з ПБОЮЛ Садовая О.В., ЗАО «Протон-Электротэкс», ОАО «Минский автомобильный завод» (ОАО «МАЗ»), ООО «Завод автомобильных прицепов и кузовов «МАЗ-КУПАВА», оскільки вказані підпункти п.153.2 ст.153 Податкового кодексу України застосовуються виключно до операцій із пов'язаними особами.

Так, відповідно до пункту 14.1.159 ст. 14 Податкового кодексу України визначено термін «пов'язані особи», тобто юридичні та/або фізичні особи, взаємовідносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють і які відповідають будь-якій з наведених нижче ознак:

- юридична особа, що здійснює контроль за господарською діяльністю платника податку або контролюється таким платником податку чи перебуває під спільним контролем з таким платником податку;

- фізична особа або члени її сім'ї, які здійснюють контроль за платником податку;

- посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правових відносин, а також члени її сім'ї;

- платники податку - учасники об'єднання підприємств незалежно від його виду та організаційно-правової форми, що провадять свою господарську діяльність шляхом утворення такого об'єднання.

Під контролем господарської діяльності платника податку слід розуміти:

а) володіння безпосередньо або через пов'язаних фізичних та/або юридичних осіб часткою (паєм, пакетом акцій) статутного фонду платника податку в розмірі не менш як 20 відсотків статутного фонду платника податку;

б) вплив безпосередньо або через пов'язаних фізичних та/або юридичних осіб на господарську діяльність суб'єкта господарювання в результаті:

- надання права, яке забезпечує вирішальний влив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління платника податку;

- обіймання посад членів наглядової (спостережної) ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів платника податку особами, які вже обіймають одну чи декілька із зазначених посад в іншому суб'єкті господарювання;

- обіймання посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу платника податку особою, яка вже обіймає одну чи декілька із зазначених посад в інших суб'єктах господарювання;

- надання права на укладення договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або здійснювати делеговані повноваження і функції органу управління платника податку.

Відповідно до пп.153.2.1 п.153.2 ст.153 Податкового кодексу України дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) пов'язаним особам, визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги).

Проте, суд зазначає, що податковим органом не надано до суду жодних доказів на підтвердження того, що ТОВ "Фрунзе - профіль" та ПБОЮЛ Садовая О.В., ЗАО «Протон-Электротэкс», ОАО «Минский автомобильный завод» (ОАО «МАЗ»), ООО «»Завод автомобильных прицепов и кузовов «МАЗ-КУПАВА» є пов'язаними особами, а тому у відповідача були відсутні підстави для застосування до господарських операцій з зазначеними особами п.п.153.2.1 п.153.2, п.п.153.2.3 п.153.3 ст.153 Податкового кодексу України та донарахування доходів від реалізації товару за 4кв.2011р.на загальну суму 312 662,91грн.

Також, суд зазначає, що в період з 01.10.2011р. по 30.09.2012р. позивачем надавались послуги з переробки давальницької сировини та реалізації товарів відповідно до умов договору №АЛ/03-2012 від 26.03.2012р. (замовник ТОВ «Алюмет), №215 від 11.01.2010р. (замовник ТОВ «Алюпро), №АП/06-2010 від 01.06.2010р. (замовник ТОВ «Алюпро).

Відповідно до п.п.14.1.41 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України давальницька сировина - сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб'єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб'єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі.

Операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах здійснюються у порядку, встановленому Законом України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах".

Отже, відповідно до положень податкового законодавства до операцій з давальницькою сировиною застосовуються загальні правила оподаткування, крім вказаних операцій у зовнішньоекономічних відносинах.

В ході перевірки податковим органом встановлено, що дохід, отриманий від реалізації послуг по переробці давальницької сировини по вищевказаним договорам є нижчим, ніж витрати, пов'язані з переробкою давальницької сировини.

При цьому, відповідач посилається на порушення позивачем абзацу другого пп.153.2.6 п.153.2 ст.153 Податкового кодексу України, яка регулює оподаткування операцій із пов'язаними особами, у зв'язку з чим збільшує дохід позивача та донараховує ТОВ «Фрунзе-профіль» податок на прибуток.

Проте, відповідачем не враховано, що п.п.153.2.6 п.153.2 ст.153 ПК України не може бути застосований до досліджуваних господарських операцій ТОВ «Фрунзе-профіль» з ТОВ «Алюмет» та ТОВ «Алюпро», оскільки вказаний підпункт ст.153 Податкового кодексу України застосовуються виключно для оподаткування операцій із пов'язаними особами.

ТОВ «Фрунзе-профіль» у відповідності до визначення терміну «пов'язані особи», наведеному у пункт 14.1.159 ст. 14 Податкового кодексу України, не є пов'язаними особами з ТОВ «Алюмет» та ТОВ «Алюпро», а тому висновки відповідача про завищення витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток за І кв. 2012р. на 1036182грн. та заниження витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток за 3кв. 2012р. на 331250грн. є необґрунтованими.

Щодо посилання відповідача на те, що, що діяльність позивача не була направлена на отримання доходу у будь-якій його формі та не відповідала загальним принципам господарської діяльності, суд зазначає наступне.

Під господарською діяльністю відповідно до пп.14.1.36. п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, розуміється діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п.п.14.1.54. п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Серед основних ознак господарської діяльності, визначених ст.ст. 3, 42 Господарського кодексу України, є здійснення діяльності суб'єктом господарювання на власний ризик та мета (а не факт) отримання прибутку.

При цьому, згідно ст.150 Податкового кодексу України передбачено врахування суми збитків від операційної діяльності при визначенні податкової бази, а також порядок врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів.

По дослідженим господарським операціям 4-го кварталу 2011р. ТОВ "Фрунзе - профіль" з ПБОЮЛ Садовая О.В., ЗАО «Протон-Электротэкс», ОАО «Минский автомобильный завод» (ОАО «МАЗ»), ООО «Завод автомобильных прицепов и кузовов «МАЗ-КУПАВА» позивачем отримано дохід у розмірі 73 704,25грн., що свідчить про позитивний результат від господарської діяльності.

Таким чином, суд вважає, що позивачем дотримано вимоги податкового законодавства щодо документального оформлення податкового обліку для визначенні бази оподаткування та розрахунку податку на прибуток.

Задовольняючи позовні вимоги позивача в частині часткового скасування податкового повідомлення - рішення №000002260/3772 від 23.01.02013р., суд виходить з наступного.

Зазначеним податковим повідомленням - рішенням позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 214665грн., застосована штрафна(фінансова) санкція у розмір 107332,5грн., проте, позивач оскаржує дане податкового повідомлення - рішення лише в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 202 998,33грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 104 415,83грн.

Підставою для винесення вказаного податкового повідомлення - рішення в оскаржуваній частині стало встановлення відповідачем порушення пп. 14.1.159 п. 14.1 ст.14 (пов'язані особи) Податкового кодексу України.

Так, у акті перевірки зазначено, що протягом перевіреного періоду ТОВ "Фрунзе - профіль" було включено до складу податкового кредиту суми ПДВ з вартості придбаних послуг, що були використані при виконанні робіт та включені до складу собівартості реалізованої послуги по переробці давальницької сировини згідно переліку податкових накладних за 1кв. та 3кв.2012р.

Сума податку на додану вартість у розмірі 202 998грн. визначено по вартості сировини та матеріалів, які відповідно до Податкового кодексу України в подальшому не використані в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності.

Відповідачем розрахований податок на додану вартість по матеріальній складовій, яка використана не в господарській діяльності підприємства за рахунок реалізації продукції за цінами нижчимим за собівартість.

Однак, суд не погоджується з зазначеними мотивами відповідача при прийнятті вищезазначеного податкового повідомлення-рішення, виходячи з наступного.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з Акту перевірки, підставою для донарахування позивачу податку на додану вартість є помилкові висновки податкового органу про застосування до господарських операцій ТОВ "Фрунзе-профіль" з ТОВ «Алюмет» та ТОВ «Алюпро» щодо переробки давальницької сировини положень пп.153.2.6 п.153.2, пп.153.2.3 п.153.3 ст.153 Податкового кодексу України які застосовуються виключно до операцій із пов'язаними особами.

При цьому, розраховуючи ПДВ по матеріальній складовій по вказаному на с.24-26 акту переліку податкових накладних відповідач не зазначає, про відсутність правових підстав для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту відповідного звітного періоду, оскільки накладні виписані та оформлені з дотримання вимог ст.ст.198, 201 Податкового кодексу України.

За таких обставин, висновки відповідача про порушення ТОВ «Фрунзе-профіль» вимог пп. 14.1.159 п. 14.1 ст.14 , п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, та як наслідок донарахування ПДВ у розмірі 202 998грн. у зв'язку з помилковими висновками про заниження доходів позивача по операціям з давальницькою сировиною, є безпідставними та необґрунтованими, а тому підлягають скасуванню.

Таким чином, податкове повідомлення - рішення №000002260/3772 від 23.01.02013р. в оскаржуваній частині підлягає скасуванню.

Отже, виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення - рішення ДПІ в м. Сумах від 23.01.2013 р. №0000082260/3373, №00000102260/3771 та №0000092260/3772 в частині збільшення ТОВ "Фрунзе-профіль" суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 202998,33 грн. за основним платежем та 104415,83 грн. за штрафними санкціями прийняті з порушенням вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, а тому зазначені податкові повідомлення-рішення в оскаржуваній частині є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрунзе-профіль" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення від 23.01.2013 р. №0000082260/3373, №00000102260/3771 та №0000092260/3772 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Фрунзе-профіль" суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 202998,33 грн. за основним платежем та 104415,83 грн. за штрафними санкціями.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.А. Прилипчук

З оригіналом згідно

Суддя О.А. Прилипчук

Повний текст постанови складено 23.09.2013 р.