Постанова № 33682281, 25.09.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/5362/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді - Бойка С.С., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Машівському районі Полтавської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу по сплаті страхових внесків, -

В С Т А Н О В И В:

04 вересня 2013 року Управління Пенсійного фонду України в Машівському районі Полтавської області звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 2 031,36 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач, який є платником єдиного внеску, всупереч вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не сплатив у передбачений законом строк єдиний внесок за 1 та 2 квартали 2013 року в загальному розмірі 2 031,36 грн., яка підлягає стягненню.

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, надав до суду заяву про розгляд справи без участі його представника.

Як вбачається з матеріалів справи ухвала про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі направлялась відповідачу на адресу яка згідно Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця вказана як його місце проживання. Поштове направлення повернуто на адресу суду.

Відповідно пункту 2 частини 3 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення вважається врученим, у тому числі у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, та у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою, повідомленою цими особами суду, або за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, чи для фізичних осіб, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, яка зареєстрована у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених даною статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа-підприємець.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно з вимогами пункту 3 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (чинного з 01.01.2011) (далі - Закон № 2464), з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує єдину державну податкову політику, проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, за погодженням із фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 є платником єдиного податку та взята на облік як платник єдиного внеску в Управлінні Пенсійного фонду України в Машівському районі Полтавської області.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

При цьому, згідно із статтею 1 цього Закону, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно пункту 3 частини першої статті 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Відповідно до абзацу 3 частини 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" із змінами згідно Закону України "Про внесення змін до статей 9 і 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 18.09.2012, платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Відповідно до пункту 4.6 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 19.12.2012 N 25-1), фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Платники можуть сплачувати єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. При цьому суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Згідно пункту 6.2 Інструкції сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону є недоїмкою.

Відповідно до пункту 6.3. Інструкції органи Пенсійного фонду надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки якщо органами Пенсійного фонду у повідомленнях-розрахунках визначено суми єдиного внеску, які підлягають доплаті.

Відповідно до пункту 3.4 Інструкції, для платників, зазначених у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону у розмірі 34,7 відсотка суми, що визначається такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" визначено на 2013 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1147 гривень, з 1 грудня - 1218 гривень.

Єдиний внесок на 2013 рік було встановлено статтею 8 Закону № 2464 у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати у 2013 році, розмір мінімального страхового внеску на січень-червень 2013 року становить 398,01 грн. на місяць.

На підставі вимог вказаної норми Закону, позивачем нараховано відповідачу суму єдиного внеску за загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 1 квартал 2013 року в розмірі 1194,03 грн., яка з урахуванням часткової сплати становить 837,33 грн. та за 2 квартал 2013 року становить 1194,03 грн.

Разом з тим, відповідач свого обов'язку по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 1 та 2 квартали 2013 року не виконав, у зв'язку з чим за його особовим рахунком утворилася заборгованість на загальну суму 2 031,36 грн., що підтверджується витягом із картки особового рахунку відповідача.

Згідно із частиною дванадцятою статті 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно з частиною четвертою статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, яка у відповідності до абзацу 2 цієї частини є виконавчим документом і має бути оплачена платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги.

Із матеріалів справи слідує, що 02.08.2013 позивачем було винесено та направлено на адресу відповідача вимогу про сплату боргу № 824.

Частиною четвертою статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення

У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Доказів оплати вказаної вимоги, скасування або невідповідність закону та фактичним обставинам сторонами до матеріалів справи не надано, а судом не встановлено.

З відомостей картки особового рахунку платника єдиного внеску вбачається, що у встановлений законом строк сума єдиного внеску, що підлягає сплаті за два квартали 2013 року відповідачем не сплачена, у зв'язку з чим за відповідачем рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску за 1 квартал 2013 року в розмірі 837,33 грн. та за 2 квартал 2013 року в сумі 1 194,03 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість вимоги Управління Пенсійного фонду України в Машівському районі Полтавської області про стягнення з відповідача недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 2 031,36 грн.

На підставі пункту 7 частини першої статті 13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплаченої суми єдиного внеску.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги обґрунтовані, підтвердженні матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Згідно із частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Машівському районі Полтавської області (р/р 37190104001614 в ГУДК в Полтавській області, МФО 831019, код ЄДРПОУ 22532298) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 2 031,36 грн. (дві тисячі тридцять одна гривня 36 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя С.С. Бойко