Постанова № 33682128, 19.09.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 вересня 2013 р. Справа №801/8368/13-а

(15:06) м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Шкляр Т.О., за участю секретаря Желудкової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Національного центру управління та випробувань космічних засобів

про стягнення,

за участю представників сторін:

позивач - ОСОБА_1, паспорт,

від відповідача- не з`явився,

Суть спору:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Національного центру управління та випробувань космічних засобів про визнання протиправною бездіяльність щодо невиплати одноразової грошової винагороди за 20 років безперервної календарної військової служби та стягнення з Національного центру управління та випробувань космічних засобів заборгованності з виплати одноразової грошової винагороди за 20 років безперервної календарної військової служби в Збройних Силах України у сумі 3401,21 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем норм Постанови КМ України № 1294 від 07.11.2007 р. "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" в частині невиплати позивачу одноразової грошової винагороди за тривалість безперервної військової служби.

Відповідачем було надано письмове заперечення проти позову, у якому визначено, що винагорода за тривалість безперервної військової служби, визначена Постановою КМ України № 1294 від 07.11.2007 р. "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", як одноразовий додатковий вид грошового забезпечення військовослужбовців, к виплаті працівникам Державного космічного агенства України не передбачена, тому у позові має бути відмовлено повністю.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.09.2013 р. залишено без розгляду позовну заяву в частині вимог про визнання протиправною бездіяльність Національного центру управління та випробувань космічних засобів щодо невиплати одноразової грошової винагороди за 20 років безперервної календарної військової служби.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав, просив позов задовольнити повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

З урахуванням вищевикладеного, дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Пунктом 15 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення публічної служби, до якої відноситься діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 р. № 2232 військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Таким чином, дана справа є справою адміністративної юрисдикції та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їх сімей.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, визначені в Законі України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. № 2011-XII.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною 3 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно частини 7 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" за військовослужбовцями, відрядженими до державних органів, підприємств, установ, організацій, зберігаються всі види забезпечення, передбачені статтями 9 і 9-1 цього Закону, гарантії та пільги, що надаються за рахунок коштів, призначених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, Державної спеціальної служби транспорту.

Відповідно до частини 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 р. "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Вказаною постановою Кабінету Міністрів України затверджені додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців у розмірах згідно з додатками 25-28.

Згідно з додатком 25 до Постанови №1294 винагорода за тривалість безперервної календарної військової служби виплачується залежно від строку служби, зокрема, за 20 років безперервної календарної військової служби виплачується у розмірі 1,5 посадового окладу та окладу за військовим званням.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 р. "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, ліцеїстам та вихованцям військових оркестрів, а також порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби визначається Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, яка затверджена Наказом Міністра оборони України № 260 від 11.06.2008 р., який зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 14.07.2008 р. за №638/15329 (далі- Інструкція № 260).

Згідно з пунктом 1.2 Інструкції № 260 грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання.

До складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями, додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців установлюються відповідно до чинного законодавства.

У пункті 32.1 Інструкції № 260 вказано, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, у разі безперервності військової служби строком 20 років одноразово виплачується винагорода у розмірі 1,5 посадового окладу та окладу за військовим званням. Винагорода за тривалість безперервної військової служби виплачується за місцем штатної служби за наказом командира військової частини, а командирам військових частин (начальникам) - за наказами вищих командирів (начальників).

Підполковник ОСОБА_1 з 31.07.1993 року проходить військову службу в Збройних Силах України, що підтверджується Витягом із особової справи про проходження військової служби від 01.08.2013 р.

Позивач був відряджений до Державного космічного агенства України із залишенням на військовій службі наказом Міністерством оборони України від 26.06.1998 р. № 381, що підтверджується довідкою Національного центру управління та випробувань космічних засобів Державного космічного агенства № 1475/5 від 16.08.2013 р.

Згідно з Витягом із особової справи про проходження військової служби від 01.08.2013 р. з 10.04.2013 р. по теперішній час ОСОБА_1 займає посаду начальника лабораторії Національного центру управління та випробувань космічних засобів.

Позивачем подано рапорт від 15.08.2013 р. про виплату йому одноразової грошової винагороди за 20 років безперервної служби в Збройних силах України.

Згідно з довідкою-розрахунком Національного центру управління та випробувань космічних засобів Державного космічного агенства України № 1471/41 від 16.08.2013 р. розмір винагороди ОСОБА_1 за тривалість безперервної військової служби за 20 років складає 3492 грн., з них сума єдиного соціального внеску складає 90,79 грн.; до виплати позивачу належить сума у розмірі 3401,21 грн.

З урахуванням вищевикладеного, оскільки статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що за військовослужбовцями, відрядженими до державних органів, установ і організацій, зберігаються всі види забезпечення, передбачені статтями 9 і 9-1 цього Закону, гарантії та пільги, що надаються за рахунок коштів, призначених у Державному бюджеті України, зокрема, на утримання Збройних Сил України; відповідно до пункту 78 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщикам (мічманам) Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України від 07.11.2001 №1053, за відрядженими військовослужбовцями та членами їх сімей зберігаються всі гарантії та пільги, передбачені законодавством, мають місце правові підстави для стягнення на користь позивача винагороди за тривалість безперервної календарної військової служби.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі по тексту -Закону № 2464) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України № 2464 встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу або компенсацію відповідно до законодавства, - для осіб, зазначених у пунктах 9 - 14 цієї частини.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується на суму грошового забезпечення, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності; допомоги або компенсації відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 9 Закону 2464 платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 Постанови КМ України Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій від 07.02.2001 р. № 104 виплата грошового забезпечення провадиться за рахунок коштів тих державних органів, установ та організацій, до яких відряджені зазначені військовослужбовці.

З урахуванням наведеного, виплата ОСОБА_1 суми грошової винагороди за 20 років безперервної військової служби у сумі 3492 грн. з урахуванням суми єдиного соціального внеску має здійснюватися за рахунок коштів державного органу, установ та організацій, до якої було відряджено позивача, а саме за рахунок Національного центру управління та випробувань космічних засобів як відповідної юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів виплати ОСОБА_1 винагороди за 20 років безперервної військової служби у сумі 3492 грн. з урахуванням суми єдиного соціального внеску відповідачем не надано.

Частиною 2 статті 11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним стягнути з Національного центру управління та випробувань космічних засобів на користь позивача суму грошової винагороди за 20 років безперервної військової служби у розмірі 3492 грн.

Це є належним та достатнім способом захисту порушених прав та інтересів позивача, що у повній мірі відновлює, захищає їх, нівелює негативні наслідки порушення відповідачем вимог чинного законодавства щодо порядку виплати грошової винагороди за тривалість безперервної військової служби.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення. Постанову у повному обсязі складено 23.09.2013 р.

Керуючись ст.ст. 11, 94, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити .

2.Стягнути з Національного центру управління та випробувань космічних засобів на користь ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 3492 грн. (три тисячі чотириста дев`яносто дві гривні) одноразової грошової винагороди за 20 років безперервної військової служби у Збройних Силах України.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 114, 70 грн. (сто чотирнадцять гривень сімдесят копійок) судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Шкляр Т.О.