Постанова № 33682110, 25.09.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 вересня 2013 року Справа № 812/7891/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Островської О.П.,

при секретарі: Тельдековій Н.В.,

за участю:

представника позивача: Леонової З.Є.,

представника відповідача: Дорошенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління міндоходів у Луганській області до Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про податкового боргу з екологічного податку у розмірі 1 039 788,73 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

12 вересня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління міндоходів у Луганській області до Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про податкового боргу з екологічного податку у розмірі 1 039 788,73 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» за період з 03.08.2013 року по теперішній час утворився податковий борг з екологічного податку у сумі 1 039 788,73 грн. Сума боргу складається з самостійно узгодженої суми податкового боргу відповідно до наданої відповідачем податкової декларації з екологічного податку до ДПІ у м. Лисичанську №30302001 від 23.07.2013 року на загальну суму 1 039 788,73 грн.

На виконання вимог Закону №2181, ДПІ в м. Лисичанську виставлена відповідачеві перша податкова вимога №1/54/4491/24-06 від 06 червня 2003 року, яка була направлена 09.06.2003 року листом з повідомленням та вручена посадовій особі відповідача 11.08.2003 року.

Друга податкова вимога №2/79/6808 від 05 серпня 2003 року, яка була направлена 08.08.2003 року листом з повідомленням та вручена посадовій особі відповідача 11.08.2003 року.

Податковий борг на час звернення до суду не погашений.

На підставі викладеного позивач просить стягнути кошти з рахунків суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», ідентифікаційний код 32359108 у банках, обслуговуючих боржника у погашення податкового боргу з екологічного податку у розмірі 1 039 788,73 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним у адміністративному позові.

Представник відповідача під час судового засідання надав суду письмовий відзив на адміністративний позов у якому визнав позовні вимоги та заявив клопотання про встановлення способу, порядку та строку виконання судового рішення згідно наданого графіка.

Представник позивача проти встановлення способу, порядку та строку виконання судового рішення згідно наданого графіка не заперечував, на підтвердження чого надав суду відповідну письмову заяву.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та надані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий встановлено, що борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 240 Податкового кодексу України, платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються: викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти; розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання); утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені); тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Згідно із пунктами 250.1 та 250.2 статті 250 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

Платники податку, крім тих, які визначені пунктом 240.2 та підпунктами 240.2-1.1 і 240.2-1.3 пункту 240.2-1 статті 240 цього Кодексу, та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, за винятком податкових агентів, визначених підпунктом 241.2.2 пункту 241.2 статті 241 цього Кодексу, які сплачують податок до або в день подання митної декларації: за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів; за паливо, реалізоване податковими агентами, - за місцем перебування такого податкового агента на податковому обліку у контролюючих органах; за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк - за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах; за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів - за місцем перебування платника податку на податковому обліку в контролюючих органах.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач - Публічне акціонерне товариство «Лисичанськвугілля» зареєстроване 22.02.2004 року виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області у якості юридичної особи (а.с.6-9). Відповідач перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у м. Лисичанську.

23 липня 2013 року відповідачем до податкового органу було надано податкову декларацію з екологічного податку №30302001 за ІІ квартал 2013 року, у якій відповідачем самостійно було визначено суму податку до сплати (а.с.17-18). Вказана сума, у встановлений законодавством строк відповідачем не сплачена.

Таким чином, на теперішній час за відповідачем утворився податковий борг з екологічного податку у розмірі 1 039 788,73 грн.

Грошове зобов'язання з екологічного податку у розмірі 1 039 788,73 грн. підтверджуються: податковою декларацією з екологічного податку №30302001 за ІІ квартал 2013 року та зворотнім боком облікової картки платника (а.с.7-9).

Відповідно до п.59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пункт 59.4 статті 59 Податкового кодексу України визначає, податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 ст.95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що позивачем на адресу відповідача надсилалась перша податкова вимога від 06.06.2003 року № 1/54, яка була отримана відповідачем 11.06.2003 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.15) та друга податкова вимога від 05.08.2003 року №2/79, яка була отримана відповідачем 11.08.2003 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.16).

Податкові вимоги відповідачем у встановленому законом порядку неоскаржені та невідкликані позивачем, тому є чинними на час розгляду даної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Представник відповідача в судовому засіданні визнав позовні вимоги в повному обсязі.

З урахуванням того, що визнання відповідачем позовної заяви не суперечить закону, представник відповідача, який надав відгук на позов в якому визнав позові вимоги уповноважений на подання документів про визнання позовних вимог, та його дії не порушують чиї-небудь права та інтереси, суд приймає до уваги визнання позову.

У зв'язку з цим, а також з тим, що ПАТ «Лисичанськвугілля» станом на дату розгляду справи у добровільному порядку податковий борг не погашено, позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління міндоходів у Луганській області до відповідача, вважаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

В судовому засіданні представник відповідача посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства заявив клопотання в якому просив визначити спосіб виконання рішення шляхом розстрочення сплати податкового з екологічного податку у сумі 1039788,73 грн. рівними частками впродовж 5 років (60 місяців), починаючи з жовтня 2013 року по серпня 2017 року по 17329,81 грн., останній платіж у вересні 2017 року у сумі 17331,94 грн., згідно графіку, що додається.

Представник позивача проти встановлення способу, порядку та строку виконання судового рішення згідно наданого графіка не заперечував.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Зважаючи на важке фінансове становище відповідача та значну суму податкового боргу, суд вважає за можливе розстрочити виконання судового рішення строком на 60 місяців з оплатою згідно графіку розстрочення.

Згідно з пунктом 100.4 статті 100 Податкового кодексу України підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Вичерпний перелік обставин, що є підставами для розстрочення або відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу викладено у розділі 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1235 «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування, таких обставин».

З огляду на вказані нормативно-правові акти та надані суду докази, які підтверджують загрозу виникнення неплатоспроможності (банкрутства) заявника в разі своєчасної та в повному обсязі сплати ним грошового зобов'язання або погашення податкового боргу в повному обсязі, суд вважає заяву ПАТ «Лисичанськвугілля» щодо встановлення порядку та строку виконання судового рішення обґрунтованою.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління міндоходів у Луганській області до Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про податкового боргу з екологічного податку у розмірі 1 039 788,73 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути кошти з рахунків Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» (ідентифікаційний код 32359108) у банках, обслуговуючих боржника у погашення податкового боргу з екологічного податку у розмірі 1 039 788,73 грн. (один мільйон тридцять дев'ять тисяч сімсот вісімдесят вісім гривень 73 копійки).

Встановити спосіб, строк і порядок виконання судового рішення шляхом сплати Публічним акціонерним товариством «Лисичанськвугілля» податкового боргу з екологічного податку у розмірі 1 039 788,73 грн. (один мільйон тридцять дев'ять тисяч сімсот вісімдесят вісім гривень 73 копійки) рівними частками впродовж 5 років (60 місяців), починаючи з жовтня 2013 року по серпня 2017 року по 17329,81 грн., останній платіж у вересні 2017 року у сумі 17331,94 грн., згідно графіку, що додається.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Лисичанську Головного управління міндоходів у Луганській області внести данні у картки особових рахунків Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» щодо способу, строку і порядку виконання судового рішення по сплаті податкового боргу з екологічного податку у розмірі 1 039 788,73 грн. (один мільйон тридцять дев'ять тисяч сімсот вісімдесят вісім гривень 73 копійки).

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 25 вересня 2013 року.

Суддя О.П. Островська