РІШЕННЯ
Іменем України
Справа № 285/100/13- ц
провадження у справі № 2/0285/227/13
29 березня 2013 року м. Новоград-Волинський
Новоград - Волинський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Романюк Ю.Г., за участю секретаря Матвіюк Т.М. та осіб, які беруть участь у справі:
позивач: не прибув, представник не прибув,
відповідача: представник не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» про відшкодування шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача 1 - ПАТ «Страхова компанія
«Універсальна»; відповідача 2 - суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 2 - ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, в якому просив: стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» матеріальну шкоду в розмірі 2190,56 грн. та моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн.; стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 510,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 3000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 03.01.2010 р. в м. Новоград-Волинський гр. ОСОБА_4, працівник відповідача 2, керуючи автомобілем «Даф» з причепом «Кроне», які належать відповідачу 2, здійснив зіткнення з автомобілем «Хюндай», що належить позивачу. Вина ОСОБА_4 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди підтверджується постановою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Хюндай» отримав механічні пошкодження. Відповідач 2 зобов'язаний відшкодувати позивачу шкоду завдану його працівником ОСОБА_4 під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, але цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації вищезгаданих транспортних засобів відповідачем 2 була застрахована у відповідача 1, відповідно до страхового полісу. Тому, 14.01.2010 р. позивачем до Житомирської філії відповідача 1 було подано заяву на отримання страхового відшкодування внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди. Відповідачами не відшкодовано в повному обсязі розмір реальних збитків, які були завдані майну відповідача під час дорожньо-транспортної пригоди. У зв'язку з тим, що розмір реального збитку (вартість ремонту автомобіля) відповідно до акту здачі-прийняття робіт та банківських квитанцій становить 6465,00 грн. в т.ч. ПДВ та з врахуванням того, що відповідач 1 перерахував позивачу суму в розмірі 3764,44 грн., а відповідач 2 - не перерахував суму франшизи в розмірі 510,00 грн., - з відповідача 1 має бути стягнуто суму в розмірі 2190,56 грн., а з відповідача 2 - суму в розмірі франшизи, яка складає 510,00 грн.
Окрім того, позивач вказує, що йому завдано моральної шкоди, яку він оцінює наступним чином: в сумі 5000,00 грн., яка підлягає стягненню з відповідача 1 та в сумі 3000,00 грн., яку зобов'язаний відшкодувати відповідач 2.
25.02.2013 року від відповідача 1 до суду надійшли письмові заперечення, з яких вбачається, що ПАТ «СК «Універсальна» заперечує проти позову в повному обсязі, вважає вимоги позивача необґрунтованими з наступних підстав.
Між ПАТ «СК «Універсальна» (далі - страховик) та СПД ОСОБА_3 укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - Договір), посвідчений полісом, щодо відшкодування шкоди, завданої третім особам внаслідок експлуатації автомобіля «Даф», р/н НОМЕР_2 (далі - забезпечений ТЗ). 03.01.2010 року з вини водія забезпеченого ТЗ сталась ДТП, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль позивача. 14.01.2010 року позивач звернувся до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування відповідно до Договору і цього ж дня представником страховика проведено огляд пошкодженого автомобіля та складено Акт огляду транспортного засобу. Для визначення розміру заподіяної шкоди страховиком залучено аварійного комісара Киш А.А., відповідно до складеного ним аварійного сертифікату розмір матеріальної шкоди, завданої позивачу становить 4274,44 грн., а з урахуванням зменшення на суму франшизи - 3764,44 грн. Виплату страхового відшкодування в зазначеній сумі і було здійснено позивачу. Наданий позивачем на підтвердження розміру заподіяної шкоди заказ-наряд СТО не було прийнято до уваги, оскільки законом не передбачено визначення розміру збитків на підставі документів СТО. Окрім того, вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди вважає безпідставними та необґрунтованими. Просить відмовити в задоволенні позову позивача до ПАТ «СК «Універсальна» в повному обсязі.
07 березня 2013 року до суду надійшла письмова заява позивача про відмову від позову в частині позовних вимог щодо стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 матеріальної шкоди в розмірі 510 грн. та моральної шкоди в розмірі 3000,00 грн.; та письмова заява про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (код ЄДРПОУ 20113829) кошти в розмірі 4212, 96 грн. (2190,56 грн. - сума не сплаченого страхового відшкодування, 1335,18 грн. грн. - сума пені, 443,49 грн. - сума індексу інфляції, 243,73 грн. - сума трьох відсотків річних).
Ухвалою суду від 15.03.2013 року провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ПАТ «Страхова компанія «Універсальна», суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 2 - ОСОБА_4 про відшкодування шкоди в частині позовних вимог щодо стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 матеріальної шкоди в розмірі 510,00 грн. та моральної шкоди в розмірі 3000,00 грн. - закрито.
В обґрунтування уточнених позовних вимог позивач зазначає, що ПАТ «СК «Універсальна» порушило взяті на себе зобов'язанні, при виплаті страхового відшкодування, щодо врахування наданих позивачем документів (рахунків). Крім того, страхове відшкодування в розмірі 3764,44 грн. сплачене відповідачем без ПДВ, що також є порушенням законних прав позивача. Позивач направляв до ПАТ «СК «Універсальна» документи (рахунок, заказ-наряд, акт здачі-прийняття робіт та банківські квитанції (загалом на суму 6465,00 грн. в т.ч. ПДВ), які свідчили, що ремонт автомобіля «Хюндай» буде проводитись та фактично проведений на СТО підприємства - одного із авторизованих продавців (дилерів) автомобілів, який є платником ПДВ, і як слідує з наведених вище документів сплачені позивачем за ремонт кошти включають ПДВ. Окрім того, як вбачається з поданих відповідачем заперечень, станом на 25.02.2010 р. відповідач мав всі документи, що визначені ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в тому числі і розраховану аварійним комісаром (експертом) вартість нанесеної матеріальної шкоди, оскільки цього дня аварійним комісаром складено аварійний сертифікат, в якому зазначено розмір матеріальної шкоди, що завдана позивачу. Отже, згідно чинного законодавства, відповідач був зобов'язаний до 25.03.2010 р. виплатити позивачу суму страхового відшкодування, але цього здійснено не було. Лише 02.09.2010 р. відповідач перерахував позивачу суму в розмірі 3764,44 грн. без ПДВ. Враховуючи вищевказане, за прострочення виплати страхового відшкодування позивачем нараховано відповідачу - ПАТ «СК «Універсальна» пеню, яка за відповідним розрахунком складає 1335,18 грн. Окрім того, на думку позивача, відповідно до ст. 536 та ст. 625 ЦК України, відповідач зобов'язаний сплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Тому, позивач нараховує ПАТ «СК «Універсальна» індекс інфляції та три відсотки річних, які за його розрахунком складають 443,49 грн. та 243,73 грн. відповідно. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача кошти на загальну суму 4212,96 грн., які включають вказану суму не сплаченого страхового відшкодування, пеню, суму індексу інфляції та трьох процентів річних.
Позивач та його представник в судове засідання не прибули, представником позивача подано письмову заяву, в якій позовні вимоги, з урахуванням уточнених, підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позові та просить про розгляд справи без його участі. Окрім того, просив, стягнути з відповідача понесені позивачем та документально підтверджені (квитанція №1 від 29.01.2013 року на суму 50,00 грн.) судові витрати, пов'язані з вчиненням дій, необхідних для розгляду справи.
Відповідач - ПАТ «СК «Універсальна» участь представника у судовому засіданні не забезпечив, про час і місце судового розгляду були повідомлені вчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Про причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у їх відсутність не подавали.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін та їх представників на підставі наявних доказів.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 197 ЦПК України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 03.01.2010 р. в м. Новоград-Волинський Житомирської області громадянин ОСОБА_4, працівник суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Даф», номерний знак НОМЕР_2, з причепом «Кроне», номерний знак НОМЕР_3, які належать останньому, здійснив зіткнення з автомобілем «Hyundai Accent», номерний знак НОМЕР_4, що належить позивачу (а.с.8,13,14), в результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача отримав механічні пошкодження (а.с.95-98).
Постановою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 21.01.2010 р. по справі № 3-170/2010 ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 03.01.2010 року (а.с.9).
26.12.2009 року між ПАТ «СК «Універсальна» та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_3 укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, посвідчений полісом № ВС/8509944, щодо відшкодування шкоди, завданої третім особам внаслідок експлуатації автомобіля «Даф», р/н НОМЕР_2 (а.с.92).
14.01.2010 року до Житомирської філії ПАТ «СК «Універсальна» позивачем подано заяву на отримання страхового відшкодування внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 03.01.2010 року та заяву про безготівковий рахунок страхового відшкодування (а.с.93,94).
Цього ж дня представник ПАТ «СК «Універсальна» провів огляд транспортного засобу «Hyundai Accent», р/н НОМЕР_4, про що було складено Акт огляду транспортного засобу від 14.01.2010 року (а.с.99).
Для визначення розміру заподіяної позивачу внаслідок ДТП, що сталась 13.01.2010 року, шкоди страховиком було залучено аварійного комісара Киш А.А., що діяв на підставі посвідчення аварійного комісара свідоцтва НОМЕР_12 від 25.12.2008 року (а.с.103).
Відповідно до складеного аварійним комісаром аварійного сертифікату від 25.02.2010 року (а.с.102), розмір матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля «Hyundai Accent», р/н НОМЕР_4, становить 4274,44 грн. (а.с.100-101).
Позивач звернувся до ТОВ «Паритет-Сервіс», як до офіційного дилера дистриб'ютора автомобілів «Хюндай» (а.с.10-12,16,17), щодо здійснення відновлюваного ремонту автомобіля «Hyundai Accent», н/з НОМЕР_4, враховуючи пошкодження, що мали місце під час дорожньо-транспортної пригоди 03.01.2010 р. Відповідно підписаного позивачем та ТОВ «Паритет-Сервіс» акту здачі-прийняття робіт від 06.03.2010 р. № СМ-0037361 (а.с.19), що були виконані відповідно до заказу-наряду № СМ-0037361 від 06.03.2010 р. (а.с.18), вартість відновлюваного ремонту автомобіля «Hyundai Accent», н/з НОМЕР_4, враховуючи пошкодження, що мали місце під час дорожньо-транспортної пригоди 03.01.2010 року становить 6465,00 грн. в т.ч. ПДВ.
Вказана сума була сплачена позивачем за ремонт автомобіля, що підтверджується банківськими квитанціями від 25.02.2010 р. на суму 3160,00 грн. та від 09.03.2010 р. на суму 3305,00 грн. (а.с.20,21).
До Житомирської філії ПАТ «СК «Універсальна» позивачем направлено адвокатський запит від 17.08.2010 р. № 17/08/2010/7 (а.с.22,23) з вимогою надати прийняте рішення за поданою 14.01.2010 р. заявою на отримання страхового відшкодування, висновок експерта та матеріали щодо визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля «Хюндай», н/з НОМЕР_4.
02.09.2010 р. відповідачем ПАТ «СК «Універсальна» перерахувано позивачу в якості страхового відшкодування кошти в розмірі 3764,44 грн. (а.с.106).
За тим, позивачем на адресу ПАТ «СК «Універсальна» неодноразово направлялись вимоги про надання відповідних документів та з проханням відшкодування невідшкодованої суми страхового відшкодування та суми франшизи (а.с.24-31).
Відносини в сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 року, в редакції з останніми змінами та доповненнями від 24.09.2008 року, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 6 цього Закону страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 року при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 року передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Порядок здійснення оцінки колісних транспортних засобів встановлено «Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», затвердженою Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів» №142/5/2092 від 24 листопада 2003 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України за №1074/839524 листопада 2003 р.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про страхування» №85/96-ВР від 07.03.1996 року (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Аварійні комісари - особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України.
Страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку. Страховик не може відмовити страхувальнику в проведенні розслідування і повинен ознайомити аварійного комісара з усіма обставинами страхового випадку, надати всі необхідні матеріальні докази та документи.
Поняття «франшиза» міститься у ст. 9 Закону Закону України «Про страхування» №85/96-ВР від 07.03.1996 року і його слід розуміти як частину збитків, що не відшкодовуються страховиком згідно з договором страхування.
Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 року, розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Пунктом 37.5 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 року передбачено, що страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 року, для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. До заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоров'я щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку.
Пунктом 37.1 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 року, встановлено, що виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
Згідно з пунктом 37.2 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 року, за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.
Як вбачається зі змісту ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Так, статтею 625 ЦК України передбачено відповідальність за порушення грошового зобов'язання: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно із положеннями ч. 1 ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Верховний Суд України в розділі Судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування від 19.07.2011 р. «Визначення розміру страхової виплати та шкоди, заподіяної застрахованому майну» вказав на те, визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди у разі виникнення спору щодо визначення розміру заподіяної шкоди, як правило, виходять із фактичної (реальної) суми, встановленої висновком судової автотоварозначної експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
При цьому нерідко до виплати заявляється сума ремонту автомобіля з урахуванням податку на додану вартість (далі - ПДВ). Зазначена сума, виходячи з умов договорів, укладених на підставі чинного законодавства та правил, розроблених кожною страховою компанією, виплачується останньою або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з'ясувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи зареєстрований надавач послуг з ремонту автомобіля є платником ПДВ.
За змістом статей 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається із уточненої позовної заяви та письмових пояснень позивача, позивач просить суд, зокрема, стягнути з відповідача кошти в розмірі 2190,56 грн. - як суму несплаченого страхового відшкодування, яку розраховує наступним чином: 6465,00 грн. вартості відновлювального ремонту, здійсненого позивачем мінус 3764,44 грн. сплаченої відповідачем позивачу суми страхового відшкодування.
Як вказав позивач, щоб не втрачати гарантію на автомобіль, він звернувся до офіційного дилера дистриб'ютора щодо здійснення відновлюваного ремонту власного автомобіля. Відповідно підписаного позивачем та ТОВ «Паритет-Сервіс» акту здачі-прийняття робіт, що були виконані відповідно заказу-наряду, вартість відновлюваного ремонту автомобіля «Hyundai Accent», н/з НОМЕР_4, враховуючи пошкодження, що мали місце під час дорожньо-транспортної пригоди 03.01.2010 року становить 6465,00 грн. в т.ч. ПДВ. Вказана сума була сплачена позивачем, що підтверджується банківськими квитанціями. Після чого позивач рахунок направив Житомирській філії ПАТ «СК «Універсальна», однак останні не відреагували на цей рахунок, хоча, як вказує позивач, останній відповідав заявленим в акті огляду транспортного засобу від 14.01.2010 р. вимогам ПАТ «СК «Універсальна» (в рахунку зазначено ціни авторизованого продавця (дилера) даної марки автотранспортного засобу та назви і каталожні номери запасних частин), але при цьому ПАТ «СК «Універсальна» був залишений поза увагою. Таким чином, позивач стверджує, що ПАТ «СК «Універсальна» безпідставно та необґрунтовано не враховані при розрахунку суми страхового відшкодування подані позивачем документи загалом на суму 6465,00 грн. в т.ч. ПДВ.
Однак, такі твердження позивача, суд відкидає при прийнятті даного рішення, оскільки вони спростовуються наступним.
Як вже зазначалось вище, відповідно до ст. 25 Закону України «Про страхування» №85/96-ВР від 07.03.1996 року (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Наданий позивачем на підтвердження розміру заподіяної шкоди заказ-наряд СТО правомірно не було прийнято відповідачем до уваги при визначенні розміру збитків, оскільки законом не передбачено визначення розміру збитків на підставі документів СТО, а для визначення розміру заподіяної позивачу внаслідок ДТП, що сталась 13.01.2010 року, шкоди страховиком, на виконання вимог закону, було залучено аварійного комісара, що діяв на підставі посвідчення аварійного комісара і відповідно складеного останнім аварійного сертифікату від 25.02.2010 року визначено розмір матеріальної шкоди, завданої позивачу та перераховано позивачу в якості страхового відшкодування кошти в розмірі 3764,44 грн.
Враховуючи вищевикладене, доводи позивача про обставини, на які він посилається, як на підставу для задоволення позову в частині стягнення з відповідача суми недоплаченого страхового відшкодування в розмірі 2190,56 грн. - не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а тому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині не підлягають до задоволення.
Окрім того, позивач звертає увагу суду на те, що сплачена ПАТ «СК «Універсальна» сума в розмірі 3764,44 грн. як страхове відшкодування, сплачена без ПДВ, що також є, на думку позивача, порушенням його законних прав, оскільки він направляв ПАТ «СК «Універсальна» документи, які свідчили, що ремонт автомобіля буде проводитись та фактично проведений на СТО підприємства, яке є платником ПДВ, і як слідує з наданих позивачем документів сплачені за ремонт кошти включають ПДВ. ПАТ «СК «Універсальна» жодним чином не відреагувало на подані документи, які свідчили про те, що позивачем за ремонт автомобіля сплачено суму з ПДВ, а з поданих ПАТ «СК «Універсальна» документів вбачається, що сума 3764,44 грн. не містить в собі ПДВ.
Однак, твердження позивача про порушення його прав у зв'язку із сплатою відповідачем страхового відшкодування без врахування ПДВ, суд відкидає при прийнятті даного рішення, оскільки вони спростовуються наступним.
Державна податкова адміністрація України у листі №10143/5/16-1516 від 21.08.2009 року надала роз'яснення щодо порядку врахування страховою компанією сум податку на додану вартість при проведенні розрахунку розміру страхового відшкодування, які зводяться до наступного:
Закон України «Про податок на додану вартість» визначає перелік осіб, які є платниками ПДВ, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік операцій, які звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування, права та обов'язки платників ПДВ.
Відповідно до пп. 3.2.3 п. 3.2 ст. 3 зазначеного Закону операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів, не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
Згідно із Законом України «Про страхування» страхова сума - грошова сума, вмежах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.
Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.
Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Таким чином, страхова компанія (страховик), надаючи послуги зі страхування, у разі настання страхового випадку виплачує страхову виплату, розмір якої визначається на підставі розміру матеріального збитку, розрахованого шляхом проведення відповідної експертизи.
Враховуючи те, що відповідно до пп. 3.2.3 п. 3.2 ст. 3 зазначеного Закону надання послуг із страхування не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, то при виплаті страхових платежів безпосередньо потерпілим податок на додану вартість не нараховується і окремим рядком не виділяється.
Податкові зобов'язання з податку на додану вартість виникають у платника податку на додану вартість, який здійснює операції з поставки товарів чи послуг (товарно-матеріальних цінностей і послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкта), оскільки такі операції є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
Враховуючи зазначене, у разі якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілим, а спрямовуються на придбання у платника податку на додану вартість послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали тощо), то розрахунок суми виплати та таке придбання здійснюються з урахуванням сум податку на додану вартість, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком у розрахункових документах.
У разі якщо придбання послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали тощо), здійснюється у неплатника податку на додану вартість, то розрахунок суми виплати та таке придбання здійснюються без урахування сум податку на додану вартість, оскільки особа, не зареєстрована платником податку на додану вартість, не має права нараховувати і виділяти окремим рядком суму податку на додану вартість.
Державна податкова служба України листом від 18.01.2012 р. №2573/К/15-3414-26 роз'яснює питання стосовно порядку врахування страховою компанією сум ПДВ при проведенні розрахунку розміру страхового відшкодування.
Насамперед ДПС нагадує, що згідно з нормами ПК України надання послуг зі страхування та перестрахування не є об'єктом обкладення ПДВ, тож виплата страхових платежів також не є об'єктом обкладення ПДВ, і при здійсненні страхових виплат страхова компанія не повинна ні додавати суму ПДВ до страхового платежу, ні зменшувати страховий платіж на суму ПДВ.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, позовні вимоги позивача щодо відшкодування вартості відновлювального ремонту в розмірі 6465,00 грн. з ПДВ не підлягають до задоволення.
Окрім того, як слідує з поданих ПАТ «СК «Універсальна» документів (зокрема, з аварійного сертифікату від 25.02.2010 р.), що додані ПАТ «СК «Універсальна» до заперечень проти позову та встановлено судом, станом на 25.02.2010 р. відповідач мав усі документи, що визначені ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV від 01.07.2004 року, в тому числі розраховану аварійним комісаром (експертом) вартість нанесеної матеріальної шкоди.
ПАТ «СК «Універсальна» в своїх запереченнях підтверджує той факт, що 25.02.2010 року аварійним комісаром Киш А.А. складено аварійний сертифікат, в якому зазначено розмір матеріальної шкоди, що завдана власнику автомобіля «Hyundai «Accent», р/н НОМЕР_4.
Отже, на виконання вимог пункту 37.1 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 року, відповідач був зобов'язаний до 25.03.2010 р. виплатити позивачу суму страхового відшкодування в розмірі визначеному першим відповідно до чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладене і те, що судом встановлено, що відповідно до аварійного сертифікату від 25.02.2010 року розмір матеріальної шкоди, завданої позивачу становить 4274,44 грн. і страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, тобто страхове відшкодування, яке відповідач повинен був сплатити позивачу складає: 4274,44 грн. - 510,00 грн. = 3764,44 грн., однак відповідач, в порушення вимог пункт 37.1 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 року, перерахував позивачу суму в розмірі 3764,44 грн. не до 25.03.2010 року, а лише 02.09.2010 р., - суд вважає, що розрахунок пені, індексу інфляції та трьох процентів річних необхідно здійснювати на суму страхового відшкодування, визначеного страховиком відповідно до чинного законодавства в розмірі 3764,44 грн., починаючи з дня прострочення, тобто з 26.03.2010 року.
Таким чином, за прострочення виплати страхового відшкодування судом нараховується відповідачу ПАТ «СК «Універсальна» пеня в наступному розмірі:
Період: з 26.03.2010 р. по 07.06.2010 р.
Відповідно постанови НБУ від 10.08.2009 № 468 з 12.08.2009 р. розмір облікової ставки становить 10,2500 %, так:
3764,44 грн. х (10,25 % х 2) х 74 дні = 156,45 грн.
365 днів
Період: з 08.06.2010 р. по 07.07.2010 р. :
Відповідно постанови НБУ від 07.06.2010 № 259 з 08.06.2010 р. розмір облікової ставки становить 9,5000 %
3764,44 грн. х (9,5 % х 2) х 30 днів = 58,79 грн.
365 днів
Період: з 08.07.2010 р. по 09.08.2010 р. :
Відповідно постанови НБУ від 07.07.2010 № 320 з 08.07.2010 р. розмір облікової ставки становить 8,5000 %
3764,44 грн. х (8,5 % х 2) х 33 дня = 57,86 грн.
365 днів
Період: з 10.08.2010 р. по 01.09.2010 р. :
Відповідно постанови НБУ від 09.08.2010 № 377 з 10.08.2010 р. розмір облікової ставки становить 7,75000 %
3764,44 грн. х (7,75 % х 2) х 23 дня = 36,77 грн.
365 днів
Таким чином, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає: 156,45 грн. + 58,79 грн. + 57,86 грн. + 36,77 грн. = 309,87 грн.
Окрім того, відповідно до ст. 536 та ст. 625 ЦК України, відповідач ПАТ «СК «Універсальна» зобов'язаний сплатити позивачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Відтак, суд нараховує ПАТ «СК «Універсальна» індекс інфляції та три відсотки річних в наступному розмірі.
Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997р. № 62-97 «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» при застосуванні індексу інфляції необхідно враховувати, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому умовно слід рахувати, що сума внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.
Розрахунок індексу інфляції.
Період : квітень - липень 2010 р.
Величина індексу інфляції у квітні 2010 р. становила 99,7 %, відповідно опублікування в газеті «Урядовий кур'єр» № 83 від 08.05.2010 р.
Величина індексу інфляції у травні 2010 р. становила 99,4 %, відповідно опублікування в газеті «Урядовий кур'єр» № 102 від 08.06.2010 р.
Величина індексу інфляції у червні 2010 р. становила 99,6 %, відповідно опублікування в газеті «Урядовий кур'єр» № 123 від 08.07.2010 р.
Величина індексу інфляції у липні 2010 р. становила 99,8 %, відповідно опублікування в газеті «Урядовий кур'єр» № 146 від 10.08.2010 р.
У зв'язку з тим, що в зазначений період була дефляція, індекс інфляції за згаданий період не нараховується.
Період: серпень 2010 р.:
Величина індексу інфляції у серпні 2010 р. становила 101,2 %, відповідно опублікування в газеті «Урядовий кур'єр» № 165 від 08.09.2010 р.
3764,44 грн. х 101,2 % = 3809,61 грн.
100 %
3809,61 грн. - 3764,44 грн. = 45,17 грн.
Період: вересень 2010 р. :
Величина індексу інфляції у вересні 2010 р. становила 102,9 %, відповідно опублікування в газеті «Урядовий кур'єр» № 187 від 08.10.2010 р.
3764,44 грн. х 102,9 % = 3873,61 грн.
100 %
3873,61 грн. - 3764,44 грн. = 109,34 грн.
Всього сума індексу інфляції складає: 45,17 грн.+109,34 грн. = 154,51 грн..
Розрахунок трьох відсотків річних:
Період: з 26.03.2010 р. по 01.09.2010 р.:
3764,44 грн. х 3 % х 160 днів = 49,50 грн.
365 днів
Всього сума трьох відсотків річних складає: 49,50 грн.
Відтак, разом сума пені, індексу інфляції трьох відсотків річних, складає: 513,88 грн. (сума пені 309,87 грн. + сума індексу інфляції 154,51 грн. + сума трьох відсотків річних 49,50 грн.)
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми пені, індексу інфляції та трьох відсотків річних в загальному розмірі - 513,88 грн., розрахунок якої проведено судом на суму страхового відшкодування, визначеного страховиком відповідно до чинного законодавства в розмірі 3764,44 грн., починаючи з дня прострочення, тобто починаючи з 26.03.2010 року - є обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають до задоволення.
Згідно вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені позивачем та документально підтверджені (квитанція №1 від 29.01.2013 року на суму 50,00 грн.) судові витрати, пов'язані з вчиненням дій, необхідних для розгляду справи, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог - в сумі 6,30 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України судовий збір в сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок підлягає стягненню з відповідача в дохід держави
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 10, 11, 57-61, 88, 174, 208, 209, 212- 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 23, 536, 625, 1194 Цивільного кодексу України, статтями 6, 12, 22, 29, 35, 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтями 9, 25 Закону України «Про страхування», суд -
ВИРІШИВ :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (код ЄДРПОУ 20113829) на користь позивача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_11) кошти в розмірі 513 (п'ятсот тринадцять) гривень 88 копійок, з яких: 309,87 грн. - несплачена сума пені, 154,51 грн. - сума індексу інфляції за весь час прострочення та 49,50 грн. - сума трьох відсотків річних, що нараховані за прострочення виплати страхового відшкодування та судові витрати в сумі 6 (шість) гривень 30 копійок.
Стягнути з відповідача Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (код ЄДРПОУ 20113829) в дохід держави судовий збір в сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Ю.Г. Романюк
Судове рішення № 33681561, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області) було прийнято 29.03.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 285/100/13- ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: