Рішення № 33681207, 02.09.2013, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/9524/13-ц

пр. № 2/201/2756/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2013 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

У складі:

Головуючого - судді Галічого В.М.

При секретарі - Ковальській Т.Г.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2013 р. позивач звернулася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із зазначеним позовом. В обґрунтування заявлених вимог послалася на те, що є власником квартир НОМЕР_1 у будинку АДРЕСА_1, відповідно до договорів купівлі-продажу від 23.03.2006 р., що нотаріально посвідчені приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_2 за реєстровими № 3331, 3330, 3332, 3333. Крім того, позивач є власником квартири АДРЕСА_1, відповідно до рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19.03.2008 р. З метою поліпшення та оптимізації умов проживання, позивачем протягом 2006-2013 років за рахунок власних коштів було здійснено самочинне будівництво та переобладнання придбаного нерухомого майна, у зв'язку з чим було змінено його площу. На підставі викладеного просила суд визнати за нею право власності без додаткових актів введення в експлуатацію на садибний (індивідуальний) житловий будинок, що складається з п'ятиповерного житлового будинку з цокольним поверхом - літ. А-6, загальною площею 1.048, 3 кв.м., житловою площею 768, 1 кв.м. (з урахуванням самовільно перепланування), прибудови - літ. А1-1, прибудови - літ. а-1, козирок, приямку - літ. а, гаражу - літ. В, погребу - літ. під В, сараю - літ. Д, споруди 1-6, І (огорожа, тротуар, доріжки, майданчики, хвіртки), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Представник позивача надав суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, на задоволені позову наполягає та просить розгляд справи провести без його участі (а.с. 30).

Представник відповідача до суду не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву, в якій просив розгляд справи провести без його участі та прийняти рішення згідно з чинним законодавством (а.с. 53-54).

Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартир НОМЕР_1 у будинку АДРЕСА_1, відповідно до договорів купівлі-продажу від 23.03.2006 р., що нотаріально посвідчені приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_2 за реєстровими № 3331, 3330, 3332, 3333 (а.с. 9-12).

Крім того, позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, відповідно до рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19.03.2008 р. (а.с. 13).

Як вбачається з технічної документації спірних квартир, за час володіння ними позивач здійснила самочинне будівництво та переобладнання придбаного нерухомого майна, у зв'язку з чим було змінено його площу та переобладнано у садибний (індивідуальний) житловий будинок, який складається з п'ятиповерхового житлового будинку з цокольним поверхом - літ. А-6, загальною площею 1.048, 3 кв.м., житловою площею 768,1 кв.м. (з урахуванням самовільно побудованих поверхів ІІІ, ІV, V та загального внутрішнього перепланування), прибудови - літ. А1-1, прибудови літ. а-1, козирок, приямку - літ. а, гаражу - літ. В, погребу - літ. під В, сараю - літ. Д, споруди 1-6, І (огорожа, тротуари, доріжки, майданчики, хвіртки) (а.с. 14-25).

Відповідно до висновку за результатами технічного стану будівельних конструкцій житлового будинку по АДРЕСА_1, складеного ТОВ «Проектний інститут «Дніпропроектстальконструкція», сертифікат АР № 007799 від 01.06.2013 р., п'ятиповерховий будинок за зазначеною адресою може експлуатуватися без обмежень (а.с. 33-52).

Аналізуючи фактичні обставини справи, суд приходить до наступного.

Так, згідно ч. 2 ст. 383 ЦК України, власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України, на вимогу особи, що здійснила самочинне будівництво, суд може визнати за нею право власності на самовільно збудоване нерухоме майно, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" власники квартир багатоквартирних будинків та жилої площі в гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Оскільки у спірних правовідносинах порушень прав інших осіб не вбачається та сторони на їх наявність не посилалися, позивач є власником спірних квартир та співвласником допоміжних приміщень будинку, а отже вправі володіти та користуватися ними, під час здійснення переобладнання спеціальні нормативні вимоги були дотримані, суд, з урахуванням положень зазначених норм, вважає позовні вимоги обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

При цьому суд також приймає до уваги, що за змістом ст. ст. 375, 376 ЦК України попереднє введення самовільно побудованого (перебудованого) майна до експлуатації, на відміну від порядку, визначеного ст. 331 ЦК України, не є необхідною передумовою для визнання права власності на нього у судовому порядку

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 376, 383 ЦК України, ч. 2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", ст. ст. 10, 11, 60, 212, 213, 215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності без додаткових актів введення в експлуатацію на садибний (індивідуальний) житловий будинок, що складається з п'ятиповерного житлового будинку з цокольним поверхом - літ. А-6, загальною площею 1.048, 3 кв.м., житловою площею 768, 1 кв.м. (з урахуванням самовільно перепланування), прибудови - літ. А1-1, прибудови - літ. а-1, козирок, приямку - літ. а, гаражу - літ. В, погребу - літ. під В, сараю - літ. Д, споруди 1-6, І (огорожа, тротуар, доріжки, майданчики, хвіртки), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В.М. Галічий