Рішення № 33681062, 19.09.2013, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №2- 4827/13

(№760/16590/13-ц)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

19 вересня 2013 року Солом'янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Оксюти Т.Г.

при секретарі: Ляш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 27.07.2010 року ОСОБА_1 надала ОСОБА_2 позику в сумі 3000,00 Євро, які відповідач зобов'язалась повернути до 27.10.2011 року, із сплатою щомісяця відсотків за користування позикою у розмірі 5% від суми позики.

Зазначений факт підтверджується посвідченою власноруч розпискою ОСОБА_2 від 27.07.2010 року.

Крім того, 10.08.2010 року, ОСОБА_1 надала в позику ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 13650 доларів США 00 центів, які відповідач зобов'язалась повернути до 10.10.2011 року, із сплатою щомісяця відсотків за користування позикою в розмірі 5%.

Зазначений факт підтверджується посвідченою власноруч розпискою ОСОБА_2 від 10.08.2010 року.

Однак, вищевказані кошти ОСОБА_2 не повернула у встановлені договорами позики строки, тим самим порушивши умови надання позики.

Зазначає, що її неодноразові звернення до ОСОБА_2, щодо повернення боргу, останньою залишені без уваги.

На підставі вищевикладеного просив позов задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з'явилась, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву в якій позовні вимоги своєї довірительки підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, надіслала на адресу суду клопотання в якому просила перенести розгляд справи у зв'язку з її хворобою.

Відповідно до приписів вимог ст. ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Тобто, вказані принципи щодо обов'язковості доведення тих чи інших обставин є обов'язковими не лише при з'ясуванні обставин справи по суті, а й, як у даному випадку, при поданні клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтованого хворобою відповідача.

Суд вважає дане клопотання необґрунтованим і таким, що може призвести до штучного затягування розгляду справи, в умовах існуючих процесуальних строків її розгляду, а тому вважає, що воно не підлягає задоволенню.

Крім того, вказане клопотання було подано відповідачем особисто через канцелярію суду за день до судового засідання 18.09.2013 року.

Виходячи з цього, суд вважає неявку відповідача в судове засідання неповажною.

Суд, відповідно до ст.ст. 169, 224 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній матеріалів у її відсутність, оскільки неявка відповідача не перешкоджає постановленню заочного рішення, проти чого не заперечувала представник позивача.

Суд, врахувавши заяву представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Як вбачається з ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Судом встановлено, що 27.07.2010 року ОСОБА_1 надала у позику ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 3000,00 Євро, зі сплатою щомісяця відсотків за користування позикою 5%, з кінцевим терміном повернення 27.10.2011 року, що підтверджується розпискою від 27.07.2010 року (а.с. 7).

10.08.2010 року ОСОБА_1 надала у позику ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 13650 доларів США 00 центів, зі сплатою щомісяця відсотків за користування позикою 5%, з кінцевим терміном повернення 10.10.2011 року, що підтверджується розпискою від 10.08.2010 року (а.с. 6).

Однак, вищевказані кошти ОСОБА_2 не повернула у встановлений строк, тим самим порушивши умови надання позики.

Встановлено, що неодноразові вимоги ОСОБА_1 до відповідача, останньою було залишено без уваги, на що слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначенні законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи те, що 27.07.2010 року та 10.08.2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були укладені договори позики, суд приходить до висновку, що вони дійшли згоди щодо істотних умов договорів та взяли на себе зобов'язання щодо виконання даних договорів.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором позики від 27.07.2010 року в сумі 3000 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 18.07.2013 року становить 31395,70 грн. та за договором позики від 10.08.2010 року в сумі 13650 доларів США 00 центів, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 18.07.2013 року становить 109104,45 грн.

Крім того, частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір встановлюється на рівні облікової ставки Національного банку України.

За договорами позики від 27.07.2010 року та від 10.08.2010 року сторонами встановлені відсотки за користування позикою із щомісячною сплатою в розмірі 5% від суми позики.

Таким чином, за період з 28.07.2010 року по 18.07.2013 року за користування позикою в сумі 3000,00 Євро, що за курсом НБУ станом на 18.07.2013 року становить 31395,70 грн., з відповідача на користь позивача слід стягнути відсотки за користування позикою за договором позики від 27.07.2010 року в сумі 56512,08 грн. та відсотки за користування позикою за договором позики від 10.08.2010 року (на суму 13650,00 доларів США 00 центів, що за курсом НБУ станом на 18.07.2013 року становить 109104,45 грн.) в сумі 196388,01 грн.

Отже, загальна сума заборгованості по відсоткам за двома договорами позики складає 252900,27 грн.

Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу.

Згідно ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач довела ті обставини, на які посилалась, як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, суд приходить до висновку, про стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору 3441,00 грн.

Керуючись ст.ст. 23, 526, 625, 1046, 1047, 1048, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 27, 28, 29, 30, 57-58, 30, 60, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІПН невідомий, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2, заборгованість за договором позики від 27.07.2010 року в сумі 3000 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ становить 31395,70 грн., проценти за користування позикою в розмірі 5%, що становить 56512,08 грн. та заборгованість за договором позики від 10.08.2010 року в сумі 13650 доларів США 00 центів, що згідно офіційного курсу НБУ становить 109104,45 грн., проценти за користування позикою в розмірі 5%, що становить 196388,01 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІПН невідомий, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2, суму судового збору 3441,00 грн.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду міста Києва через Солом'янський районний суд міста Києва позивачем протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя