Ухвала суду № 33679015, 17.09.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Афанасьєв В.О.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2013 року справа №407/3445/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Казначеєва Е.Г., суддів Яманко В.Г., Васильєвої І.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 15 липня 2013 р. у справі № 407/3445/13-а (головуючий І інстанції Афанасьєв В.О.) за позовом ОСОБА_2 до інспектора Державної постової служби Антрацитівського взводу з обслуговування СП № 4 Державної автомобільної інспекції при УДАІ УМВС Шмаргун Віталія Павловича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ :

11 липня 2013 року ОСОБА_2 звернувся до Антрацитівського міськрайонного суду Луганської област з позовом до інспектора Державної постової служби Антрацитівського взводу з обслуговування СП № 4 Державної автомобільної інспекції при УДАІ УМВС Шмаргун Віталія Павловича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 15 липня 2013року залишено без розгляду адміністративний позов ОСОБА_2, у зв'язку з пропуском позивачами строку для звернення до адміністративного суду, встановленого статтею 99 КАС України.

Позивач не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права, просить ухвалу скасувати.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Від відповідача надійшли заперечення на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, сторін, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач оскаржує постанову по справі про адміністративне правопорушення прийняту інспектором Державної постової служби Антрацитівського взводу з обслуговування СП № 4 Державної автомобільної інспекції при УДАІ УМВС Шмаргун Віталієм Павловичем у відношенні позивача.

Як на підставу поважності пропуску строку звернення до суду позивач посилався на те, що постанову відповідачем було прийнято 12 березня 2013 року та в березні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом про скасування вказаної постанови. Ухвалою суду від 25 березня 2013 року позовну заяву було залишено без руху, а ухвалою від 30 квітня 2013 року повернуто позовну заяву. Про існування зазначених ухвал та повернення позову позивач дізнався лише 05 липня 2013 року коли отримав копію ухвали про повернення заяви через не усунення її недоліків. Зважаючи на викладене прохав суд поновити строк на оскарження постанови про адміністративне правопорушення.

Залишаючи позов без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що звернувшись до суду ще 21 березня 2013 року, позивач повинен був знати, що в разі відповідності позову вимогам закону, справа буде розглянута судом в п'ятиденний термін з моменту відкриття провадження у справі, однак не цікавився долею свого позову до липня 2013 року і повторно звернувся до суду більш ніж через три місяці після першої подачі позову, таким чином, на думку суду першої інстанції в разі не отримання позивачем копії ухвал суду від 25.03.2013 року та від 30.04.2013 року, він повинен був стежити за долею свого позову поданого ним 21.03.2013 року, зважаючи на скорочені строки його розгляду.

Колегія суддів з зазначеним висновком суду першої інстанції не згодна з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів

Відповідно до припису ст.. 289 Кодексу про адміністративні правопорушення України, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Колегія судів зазначає, що ст. 289 Кодексу про адміністративні правопорушення України в даному випадку є спеціальною при оскаржені постанови по справі про адміністративне правопорушення та за приписами ст..99 КАС повинна застосовуватись при обчислені строку звернення до суду.

За частиною 1 та 2 статті 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Тобто суд першої інстанції при зверненні позивача до суду з урахуванням ст..100 КАС України мав право на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів та за відсутністю поважних причин пропуску строку залишити без розгляду позовну заяву без проведення судового засідання.

Проте колегія суддів наголошує, що зі змісту зазначених норм вбачається, що у разі виникнення сумнівів або при виникненні необхідності дослідження обставин викладених в клопотанні про поновлення строку, суд повинен дослідити ці обставини та надані суду докази в судовому засіданні за участю сторін.

Таким чином, суд першої інстанції залишаючи позовну заяву без розгляду з посиланням на скорочені строки розгляду справи відповідно до ст.. 171-2 КАС України, не врахував, що за приписами ч.3 ст. 166 КАС України, особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох днів з дня його ухвалення чи складення у повному обсязі або у разі їх звернення вручаються під розписку безпосередньо в суді. Тобто, при первинному розгляді позову та повернені позовної заяви судом в порушення вказаних норм, ухвалу про залишення позову без руху було надіслано позивачеві не рекомендованим листом з повідомленням про вручення, доказів отримання позивачем цієї ухвали матеріали справи не містять. Позивачем ухвала про повернення позовної заяви була отримана тільки після повторного її направлення 01.07.2013 року, що підтверджується супровідним листом суду від 01.07.2013 року, та отримана позивачем 05.07.2013 року.(а.с.11-12)

Колегія суддів зазначає, що доказами, які свідчать про день, коли особа дізналась про існування рішення, є розписка про одержання рішення, докази відправки та отримання кореспонденції. Колегія суддів зазначає, що ст.. 49 КАС України не встановлює обов'язок позивача стежити за діями та рішенням суду та дотриманням останнього норм процесуального законодавства, частина 3 зазначеної статті передбачає, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Тобто, позивач тривалий час не знав про існування зазначених рішень суду та отримав їх через значний час після прийняття не з вини позивача, що і позбавило позивача права на вчасне усунення недоліків та звернення до суду з позовом.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем при зверненні до суду було дотримано строк звернення до суду, суд першої інстанції, не врахував, що позивач звернувся з позовними вимогами саме після того, як дізнався про існування рішень щодо повернення попередньо поданого позову.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції не надав оцінки зазначеним обставинам. Колегія суддів вважає, що зазначені обставини є важливими для вирішення питання, щодо поновлення строку.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права та передчасно дійшов до висновку, щодо пропущення строку звернення до суду, що відповідно до статті 204 КАС України обумовлює скасування ухвали суду першої інстанції з направленням справи для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись статтями 102, 160, 195, 196, 197, 199, 204, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 15 липня 2013 р. у справі № 407/3445/13-а задовольнити.

Скасувати ухвалу Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 15 липня 2013 р. у справі № 407/3445/13-а.

Матеріали адміністративної справи № 407/3445/13-а направити до Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

І.А.Васильєва