Постанова № 33678805, 10.09.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2013 року 810/4469/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОКАП" до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОКАП» (далі - позивач, підприємство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач, податковий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.04.2013р. № 0000862202, № 0000882203 та від 10.07.2013р. № 000132202.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем незаконно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, податку на прибуток та застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення касової дисципліни, у зв'язку із тим, що висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам і чинному законодавству, а при формуванні таких висновків податковим органом не було досліджено первинних документів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОКАП» не погоджується з висновками перевірки Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області державної податкової служби, вважає, оскаржувані податкові повідомлення-рішення недійсними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача 10.09.2013 надав суду заяву про розгляд справи в письмовому провадженні.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, заперечень проти позову не надав. Просив відкласти розгляд справи в зв'язку із необхідністю підготовки до справи. Проте, суд не може прийняти до уваги таке клопотання, оскільки вважає, що часу для підготовки до судового розгляду у відповідача було достатньо (позов та ухвалу про призначення справи до розгляду було отримано відповідачем 29.08.2013).

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні в разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Фастівською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області ДПС (після реорганізації - Васильківська об'єднана державна податкова інспекція Головного Управління Міндоходів у Київській області) проведено планову виїзну перевірку ТОВ «ЕКОКАП» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р., за результатами якої складено акт від 08.04.2013 року № 177/2202-31781192.

Відповідно до висновків акту перевірки позивачем порушено вимоги:

- пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями) та п.п. 198.3 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податку на додану вартість на загальну суму 235 000 грн. в тому числі за жовтень 2010 року на суму 32 726 грн., за листопад 2010 року на суму 42 274 грн., за травень 2011 року на суму 97 952 грн., за червень 2011 року на суму 44 428 грн., за липень 2011 року на суму 5 239 грн., за серпень 2011 року на суму 12 381 грн.

- пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп. 8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції Закону України від 22 травня 1997 року №283/97-ВР ( із змінами та доповненнями) та п.п.14.1.27 п.14.1, пп.138.10 ст.138, п. 144.1. ст.14 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-VI (зі змінами та доповненнями) , в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 117885 грн., у тому у тому числі за І квартал 2010 року в сумі 69149 грн., за півріччя 2010 року: на суму 69149 грн., 3 квартали 2010 року на суму 69149 грн., за 2010 рік на суму 69149 грн., за І квартал 2011 року в сумі 5625 грн., за II квартал 2011 року в сумі 6481 грн., за ІІ-ІІІ квартали 2011 року в сумі 12961 грн., за II-IV квартали 2011 року в сумі 19442 грн., за І квартал 2012 року в сумі 5917 грн., за півріччя 2012 року в сумі 11834 грн., за 3 квартали 2012 року в сумі 17752 грн., за 2012 рік в сумі 23669 грн.

- п.2.6 "Положення про порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року зі змінами та доповненнями.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 18.04.2013р. № 0000862202, № 0000872202 та № 0000882203.

За результатами адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень Головним управлінням Міндоходів у Київській області рішення № 0000872202 частково скасовано, у зв'язку з чим відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.07.2013р. № 0001322202.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0001322202 від 10.07.13 р. податковим органом збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 48 736,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями 5918,25 гривень.

Згідно з податковим повідомленням-рішенням № 0000862202 від 18.04.13. р. податковим органом збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 235 000 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 23 156 гривень.

У відповідності до податкового повідомлення-рішення № 0000882203 від 18.04.13. р. податковим органом застосовано штрафні фінансові санкції у розмірі 156 136,95 гривень.

Підставою для збільшення грошових зобов'язань ТОВ «ЕКОКАП» в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях: № 0000862202 від 18.04.13. р. (податок на додану вартість), в податковому повідомленні-рішенні № 0001322202 від 10.07.13 р. (податок на прибуток) є висновок податкового органу про те, що надані під час перевірки первинні та інші документи не дають можливість поєднати витрати по придбанню у ПП «Флеш» машин для виробництва паперового посуду з господарською діяльністю підприємства та отриманням доходу, що на думку відповідача, призвело до невірного віднесення вартості придбаних машин до витрат, відображених в декларації з податку на прибуток. З тих же причин відповідач вважає безпідставно сформованим податковий кредит в частині сум ПДВ по податковим накладним, отриманим від вищезазначеного контрагента.

Суд не може погодитись із наведеними висновками податкового органу, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що основними видами господарської діяльності ТОВ «ЕКОКАП» згідно з КВЕД-2010 з поміж інших є виробництво гофрованого паперу та картону, паперової та картонної тари, що також підтверджується довідкою з ЄДРПОУ № 470695.

Для здійснення виробництва власної продукції, ТОВ «ЕКОКАП» придбало у ПП «Флеш» згідно договору постачання товару б/н від 30.09.2010 машину для виробництва паперового посуду YQZB -16 (яка складається з 3 автоматів) та згідно договору постачання товару №17 від 11.05.2011 машину для виробництва паперового посуду шляхом формування модель SHK01, в розібраному стані.

Оприбуткування обладнання в бухгалтерському обліку відображалося згідно видаткової накладної від 13.10.2010р. №РН-002322 на суму загальну суму 450000,0 грн., в т.ч. ПДВ 75000,0 грн. та видаткової накладної від 11.05.2011р. №0001225 на загальну суму 960000,0 грн., в т.ч. ПДВ 160000,0 грн.

Машина для виробництва паперового посуду YQZB - 16 (яка складається з 3 автоматів) введено в експлуатацію згідно акту від 30.10.10р. №ЭК-0000009.

Машина для виробництва паперового посуду шляхом формування модель SHK01, в розібраному стані введено в експлуатацію згідно акту від 23.05.11р. №ВЭ-0000009.

Також, ТОВ «Екокап» включило до інших витрат амортизацію вищезазначеного обладнання, на загальну суму 197239 грн., у тому числі: за II квартал 2011 року в сумі 28177 грн., за ІІ-ІП квартали 2011 року в сумі 56354 грн., за II-IV квартали 2011 року в сумі 84531 грн., за І квартал 2012 року в сумі 2817' грн., за півріччя 2012 року в сумі 56354 грн., за 3 квартали 2012 року в сумі 84531 грн., за 2012 рік в сумі 112708 грн.

Окрім цього, у зв'язку із придбанням вищевказаних машин ПП «Флеш» були виписані на адресу позивача відповідні податкові накладні.

Як вказує позивач, придбання спеціального обладнання у ПП «Флеш» позитивно вплинуло на показники виробництва продукції, що відображено у звітах про виробництво промислової продукції за 2010-2012 роки, а також на фінансові показники підприємства.

Судом встановлено, що під час проведення перевірки представникам відповідача надавались всі вищезгадані договори та інші документи, також надавались пояснення щодо мети використання придбаних машин, а також запрошувались самі перевіряючі у виробничі приміщення для огляду безпосереднього використання придбаного у ПП «Флеш» обладнання в процесі здійснення господарської діяльності позивача. Проте, посадові особи контролюючого органу від такого екскурсу відмовились.

В свою чергу, відповідач вказує, що до перевірки позивачем не надано технічну документацію на використання машин для виробництва, у зв'язку з чим не підтверджено використання вищезазначеного обладнання у межах господарської діяльності ТОВ «Екокап». Разом з тим, як зазначив позивач, перевіряючим були надані інструкції з використання обладнання. Яку саме іншу технічну документацію потрібно надати, посадові особи контролюючого органу не вказали як під час перевірки, так і під час судового розгляду справи.

Враховуючи наведені обставини та надані позивачем докази у суду відсутні підстави для сумніву у використанні позивачем машини для виробництва паперового посуду YQZB -16 (яка складається з 3 автоматів) та машини для виробництва паперового посуду шляхом формування модель SHK01 у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового Кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат.

Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп.138.1.1 п.138 ст.138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-ХП (із змінами та доповненнями)).

Згідно з пп.138.10.3. п. 138.10 ст. 138 Податкового Кодексу України витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг:

д) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона).

Згідно з п.138.2 ст.138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Аналогічні норми містились в п. 8.1.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який діяв до 01.03.2011р.

Враховуючи наведені норми, а також надані позивачем документи, суд приходить до висновку про те, що витрати Товариства на придбання машини для виробництва паперового посуду YQZB -16 (яка складається з 3 автоматів) та машини для виробництва паперового посуду шляхом формування модель SHK01, а також витрати на амортизацію цих машин, є витратами, пов'язаними з господарською діяльністю підприємства, що підтверджується первинними документами податкового та бухгалтерського обліку.

Відповідно, висновки податкового органу щодо неправомірного врахування таких витрат при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток суд вважає протиправними.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3. ст.198 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями): «Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 розділу І цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього розділу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України).

Аналогічні норми містилися в пп. 7.4.1 п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв до 01.01.2011р.

Отже, враховуючи вищенаведені Договори купівлі машин, а також складені видаткові та податкові накладні, суд приходить до висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту за рахунок сум ПДВ по податковим накладним, отриманих від ПП «Флеш».

Суд звертає увагу на те, що питання товарності здійснення операцій з придбання машин не є спірним та визнається податковим органом згідно з актом перевірки.

Щодо доводів відповідача про порушення позивачем правил касової дисципліни та нарахування у зв'язку з цим штрафних (фінансових) санкцій відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000882203 від 18.04.13. р., то суд вважає такі доводи необґрунтовані, з огляду на наступне.

Згідно з ст. 114 Податкового Кодексу України граничні строки застосування штрафних ( фінансових) санкцій ( штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань.

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган має право самостійно визначати суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених податковим кодексом і не пізніше закінчення 1095 дня , настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та або граничного строку сплати грошових зобов'язань.

В порушення наведених норм, до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції у зв'язку із перевіркою касових документів, які по строкам, що перевішують 1095 днів ( січень, лютий, 2010 року).

Щодо порушень, які відбулись в інших періодах, то судом встановлено, що 24.01.2011 року ТОВ «Екокап» отримало з установи банку по чеку ЖПЕ5081046 кошти на виплату заробітної плати у сумі 16200 грн. та оформило прибутковий касовий ордер №2 від 24.01.2011 на суму 16200 грн.

В той же день, 24.01.2011 року, ТОВ «Екокап» виплатило по відомості №2 від 24.01.2011 зарплату у сумі 14100 грн. з оформленням цієї виплати видатковим касовим ордером №3 від 24.01.2011 та виплат по відомості №1 від 24.01.2011 року зарплату у сумі 2100 грн. з оформленням цієї виплати видатковим касовим ордером № 2. від 24.01.2011 року. Загальна сума виплати зарплати підприємства 16200 грн. Таким чином, ТОВ «Екокап» згідно прибуткових та видаткових касових ордерів та банківської виписки отримало 24.01.2011 року у банку кошти у сумі 16200 грн. на виплату зарплати та повністю їх виплатило цього ж дня.

Вказані операції руху коштів від 24.01.2011 по виплаті зарплати занесені до касової книги. Проте, як вказує позивач, через вади зору працівника, вказані операції занесені до касової книги з позначкою дати як 22.01.2011р.

Відповідно до п.2.6 Постанови Правління національного банку України від 15.12.2004р. №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

В той же час, 22.01.2011р. є суботою, коли ні підприємство ні установа банку не працюють, що додатково вказує на неможливість надходження готівки від банку у цей день.

Таким чином, в даному випадку неможливо стверджувати про несвоєчасність та неповне оприбуткування готівкових коштів за 24.01.2011 року. Відповідно, правомірність податкового повідомлення-рішення № 0000882203 від 18.04.13. р. ставиться судом під сумнів.

Суд звертає увагу на те, що податковим органом не надано до суду жодного доказу в підтвердження правомірності висновків акту перевірки.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Статтею 7 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є: верховенство права; законність; рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; гласність і відкритість адміністративного процесу; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду; обов'язковість судових рішень.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не виконав покладений на нього обов'язок КАС України, не надав жодних доказів в підтвердження обґрунтованості своїх дій, не навів жодних доводів в підтвердження правомірності спірних рішень.

Позивач надав суду всі докази для спростування висновків викладених у акті перевірки та повністю довів правомірність власної позиції.

За таких обставин, суд, проаналізувавши сукупність зібраних доказів та матеріалів справи, встановив, що висновки відповідача стосовно завищення позивачем сум податкового кредиту з ПДВ та заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток, а також висновки щодо порушення позивачем касової дисципліни, є необґрунтованими, не підтвердженими, та не відповідають фактичним обставинам справи, а податкові повідомлення-рішення від 18.04.2013р. № 0000862202, № 0000882203 та від 10.07.2013р. № 000132202 є протиправними та підлягають скасуванню.

Керуючись статтями 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 18.04.2013р. № 0000862202, № 0000882203 та Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 10.07.2013р. № 000132202.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.