Постанова № 33678666, 16.09.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 вересня 2013 р. (10:05) Справа №801/6846/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Дудіна С.О., за участю секретаря судового засідання Павленко Н. О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополь АР Крим

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АР Крим

про стягнення заборгованості у сумі 1200,27 грн.,

за участю представників:

представник позивача - не з'явився;

представник відповідача - Халілова Е.І., довіреність № 01-16 від 04.01.2013 р.

Суть спору:

Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополь АР Крим звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АР Крим про стягнення заборгованості у сумі 1200,27 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не приймає до відшкодування суми виплачених пенсій, а також витрати на їх виплату та доставку в загальному розмірі 1200,27 грн., у тому числі: за березень 2012 р. - у сумі 400,09 грн., квітень 2012 р. - у сумі 400,09 грн. та травень 2012 р. - у сумі 400,09 грн.

Відповідач проти позову заперечував з огляду на те, що зазначені в пенсійних справах відомості щодо осіб, яким виплачуються пенсії та стосовно яких заявлено вимогу про стягнення відповідних витрат у цій справі, не співпадають з фактичними даними стосовно таких осіб, а тому немає правових підстав для виплати останнім пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Позивач у судове засідання не з'явився, однак направив до суду клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника, за наявними в матеріалах справи документами. Відповідно до вказаного клопотання позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, за період березень - травень 2013 року позивач та відповідач підписали акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відповідно до зазначених актів щомісячної звірки за березень, квітень та травень 2013 р. по особових справах потерпілих, відповідачем не прийнята до відшкодування сума витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності у загальному розмірі 1200,27 грн., у тому числі за березень, квітень, травень 2013 р. - у сумі 400,09 грн. щомісяця, що складається з основного розміру пенсії - 396,94 грн., з яких: ОСОБА_2 - 124, 48 грн., ОСОБА_3 - 124,42 грн., ОСОБА_4 - 151,19 грн. та витрат на виплату та доставку пенсій - 3,15 грн., з яких: ОСОБА_2 - 0,98 грн., ОСОБА_3 - 0,98 грн., ОСОБА_4 - 1,19 грн.

Підставою для відмови у відшкодуванні витрат по вказаним особам стало посилання відповідача на невідповідність актів Н-1 вимогам законодавства та відсутність довідок МСЄК.

Отже, сума не відшкодованих Відділенням Фонду витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності за березень, квітень та травень 2013 р. становить 1200,27 грн., що стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про примусове стягнення з відповідача вказаної заборгованості.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог з наступних підстав.

Принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в Україні визначають Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року N 16/98-ВР (далі - Основи).

Відповідно до статті 1 Основ загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Законодавство України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування складається з цих Основ та прийнятих відповідно до них законів, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування (ч. 1 ст. 2 Основ).

Згідно зі статтею 4 Основ залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування:

- пенсійне страхування;

- страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням;

- медичне страхування;

- страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;

- страхування на випадок безробіття;

- інші види страхування, передбачені законами України.

Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

З набранням чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" №1105-XIV від 23.09.1999 року, обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебували на його утриманні пенсій по інвалідності в зв'язку з втратою годувальника покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Пунктом 1 частини 1 статті 21 вказаного Закону передбачено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні:

а) допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

б) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;

в) щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;

г) пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

д) пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

є) допомогу дитині відповідно до статті 9 цього Закону.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 24 Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.

Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Постановою правління Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 р. N 5-4/4 був затверджений відповідний Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Вказаний порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат, пов'язаних із виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер із цих причин, що призначені особам, застрахованим згідно із Законом України від 23 вересня 1999 року №1105-ХІУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застрахованим, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам унаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних із виконанням ними трудових обов'язків.

Пунктом 5, 6 Порядку передбачено, що органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях.

Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі поданих актів узагальнюють і узгоджують Довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Пунктом 7 Порядку встановлено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі вищевказаної Довідки на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

Відповідно до статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону, Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Зазначені грошові суми складаються із:

1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);

2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);

3) страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому;

4) страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника;

5) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;

6) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Страхові виплати здійснюються за умови настання страхового випадку.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України № 1105 страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

Тобто обов'язковою умовою настання страхового випадку є причинний зв'язок між нещасним випадком та виробничими функціями, які у час настання останнього виконував постраждалий.

Підтвердженням настання страхового випадку та наявності причинного зв'язку між нещасним випадком та виробничими функціями постраждалого під час того, як трапився останній, є акт про нещасний випадок, довідки МСЕК, акти розслідування нещасного випадку (професійного захворювання), довідка про розмір втраченого заробітку, витрат на медичну та соціальну допомогу, копія трудової книжки потерпілого та інш., про що вказано у п. 4 Інструкції про порядок передачі виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України документів, що підтверджують право застрахованого або членів його сім'ї на страхову виплату, затвердженої постановою Правління ФСС НВВПЗ України від 20.04.2001 р. № 10.

Пунктом 3 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 27.04.2007 № 24, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.06.2007 року за № 715/13982, визначений перелік документів, що подаються для призначення щомісячної страхової виплати до робочого органу виконавчої дирекції Фонду, серед них окрім акта про нещасний випадок та довідки МСЕК, зазначеного також копію трудової книжки або витяг з неї, засвідчені страхувальником або підписом працівника робочого органу виконавчої дирекції Фонду при пред'явленні оригінал.

Як вже було зазначено, підставою для відмови у відшкодуванні витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 стало посилання відповідача на невідповідність актів Н-1 вимогам законодавства та відсутність довідок МСЄК, з приводу чого суд зазначає наступне.

Факт отримання трудового каліцтва зазначеними особами підтверджується відповідними актами про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом. Так, з акта № 3 від 17.08.2013 р. (а.с. 57) вбачається, що нещасний випадок з ОСОБА_3 стався на деревообробній ділянці під час виконання трудових обов'язків столяра. Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК сер. МСЄ № 091262 (а.с. 56) вбачається, що інвалідність ОСОБА_3 встановлена 3-ої групи, безстроково, у зв'язку з трудовим каліцтвом.

Нещасний випадок з ОСОБА_2, стався у відділі постачання підприємства, де пенсіонер працював вантажником, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом № 2 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом (а.с. 70). Інвалідність ОСОБА_2 встановлена 3-ої групи, безстроково, у зв'язку з трудовим каліцтвом, про що свідчить виписка з акту огляду МСЕК сер. КРМ-Р-82 № 016914 (а.с. 73).

З матеріалів справи вбачається, що під час виконання посадових обов'язків слюсаря механоскладальних робіт з ОСОБА_4 стався нещасний випадок, про що свідчить акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 18.08.2013 р. (а.с. 74), в результаті чого ОСОБА_4 встановлена інвалідність 3-ої групи у зв'язку з трудовим каліцтвом (виписка з акту огляду МСЕК сер. Д - 70 № 52614).

Незважаючи на наявність в актах орфографічних помилок та скорочень, суд вважає можливим ідентифікувати осіб, стосовно яких відповідачем було вказано на невідповідність в облікових документах позивача, зокрема: ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, АДРЕСА_3), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, АДРЕСА_1) та ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_2).

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази (виписки з акту огляду МСЕК; акти про нещасний випадок форми Н-1, пов'язаний з виробництвом; трудові книжки пенсіонерів), суд дійшов висновку щодо правомірності виникнення права застрахованих осіб на отримання матеріального забезпечення та, як наслідок, здійснення позивачем страхових виплат ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, оскільки в сукупності підтверджується зв'язок між отриманим зазначеними особами каліцтвом та виробництвом, де вони були зайняті, що також знайшло своє відображення в оформлених згідно вимог законодавства документах пенсійних справ.

Таким чином, загальна сума витрат позивача за березень, квітень та травень 2013 р., належних до відшкодування становить 1200,27 грн., тому, з огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

В судовому засіданні 16.09.2013 р. оголошена вступна та резолютивна частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 20.09.2013 р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в Київському районі м. Сімферополь Автономної Республіки Крим (95051, вул. Крилова, 7, м. Сімферополь, АР Крим, ідентифікаційний код 25871960) на користь Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь Автономної Республіки Крим (95034, вул. Київська, 125-б, м. Сімферополь, АР Крим, ідентифікаційний код 20725930, р/р 25600010045701 у ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 324805) витрати, пов'язані з виплатою пенсій по інвалідності, а також витрати на їх виплату та доставку в загальному розмірі 1200,27 грн. (тисяча двісті гривень двадцять сім копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.