Постанова № 33678599, 19.09.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2013 р. Справа№ 925/709/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Гаврилюка О.М.

Іоннікової І.А.

при секретарі Царук І.О.

За участю представників:

від позивача: Жигадло І.Б. - представник за довіреністю № 266/10 від 14.12.2012;

від відповідача: не з'явилися;

розглянув апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Теплокомуненерго» Публічного акціонерного товариства «Монастирищенський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод»

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 22.08.2013

у справі № 925/709/13 (суддя Грачов В.М.)

за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

до Дочірнього підприємства «Теплокомуненерго» Публічного акціонерного товариства «Монастирищенський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод»

про стягнення 324 240, 11 грн.

У судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення з відповідача на користь позивача 272 592, 88 грн. заборгованості за поставлений природний газ, 33 214, 72 грн. пені, 18 432, 51 грн. 3% річних за договором поставки природного газу № 69/11-БО від 28.01.2011р.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 13.06.2013 у справі № 925/709/13, повний текст якого підписано 18.06.2013, позов задоволено частково, стягнуто з Дочірнього підприємства «Теплокомуненерго» Публічного акціонерного товариства «Монастирищенський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод» на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 272 592, 88 грн. основного боргу, 16 607, 36 грн. пені, 18 432, 51 грн. 3% річних. В частині стягнення 16 607, 36 грн. пені - відмовлено.

06.08.2013 відповідач звернувся до господарського суду Черкаської області із заявою про надання відстрочки та розстрочки виконання рішення, у якому просив відстрочити виконання рішення до 01.02.2014 року та по закінченню терміну відстрочення, розстрочити його на один рік до 01.03.2015 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 22.08.2013 у справі №925/709/13 в задоволенні заяви Дочірнього підприємства «Теплокомуненерго» Публічного акціонерного товариства «Монастирищенський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод» про відстрочку та розстрочку виконання рішення відмовлено.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Черкаської області від 22.08.2013 у справі № 925/709/13 скасувати повністю, прийняти нове рішення, яким надати Дочірньому підприємству «Теплокомуненерго» Публічного акціонерного товариства «Монастирищенський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод» відстрочку виконання рішення до 01.02.2014 року.

В апеляційній скарзі відповідач вказує про те, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми процесуального права, не надано достатньої оцінки доказам та не враховано обставини, які підтверджують ускладнення виконання рішення.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2013 для розгляду апеляційної скарги Дочірнього підприємства «Теплокомуненерго» Публічного акціонерного товариства «Монастирищенський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод» у справі № 925/709/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Коротун О.М., судді: Гаврилюк О.М., Іоннікова І.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2013 у справі № 925/709/13 апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Теплокомуненерго» Публічного акціонерного товариства «Монастирищенський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод» прийнято до провадження і призначено до розгляду на 19.09.2013.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, проте був повідомлений про час і місце судового засідання, про що свідчать повідомлення №№ 0411609671475; 1910001050630 про отримання стороною ухвали суду, у зв'язку з чим, Київський апеляційний господарський суд розглядає апеляційну скаргу за наявними в ній матеріалами.

19.09.2013 р. через відділ документально забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти задоволення апеляційної скарги, зокрема, зазначив що відповідач, відповідно до умов договору, використовував імпортований природний газ виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання. Крім того зазначив, що умовами зовнішньоекономічних контрактів, за якими закуповується природний газ для більшості категорій споживачів, встановлені чіткі та жорсткі строки розрахунків за спожитий газ, а несплата боргів перед іноземними постачальниками газу може потягнути за собою зупинення постачання природного газу на територію України.

Під час розгляду апеляційної скарги в судовому засіданні представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, ухвалу господарського суду Черкаської області від 22.08.2013 у справі №925/709/13 - залишити без змін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 13.06.2013 року по справі № 925/709/13 позовні вимоги дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задоволено частково, стягнуто з Дочірнього підприємства "Теплокомуненерго" Публічного акціонерного товариства "Монастирищенський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" - 272592 грн. 88 коп. основаного боргу, 16607 грн. 36 коп. пені, 18432 грн. 51 коп. 3 % річних, 6505 грн. судових витрат.

Вказане рішення сторонами в апеляційному порядку не оскаржувалося, набрало законної сили, на його виконання судом видано наказ та 09.07.2013 року направлено стягувачу.

Відповідач у своїй заяві просить суд відстрочити і розстрочити рішення суду від 13.06.2013 року шляхом його відстрочення до 01.02.2014 року та по закінченню терміну відстрочення, розстрочити виконання рішення суду, у зв'язку із перебуванням підприємства у скрутному фінансовому становищі, згідно наступного графіку: лютий 2014 року - 22549 грн. 41 коп.; березень 2014 року - 22549 грн. 41 коп.; квітень 2014 року - 22549 грн. 41 коп.; травень 2014 року - 22549 грн. 41 коп.; червень 2014 року - 22549 грн. 41 коп.; липень 2014 року - 22549 грн. 41 коп.; серпень 2014 року - 22549 грн. 41 коп.; вересень 2014 року - 22549 грн. 41 коп.; жовтень 2014 року - 22549 грн. 41 коп.; листопад 2014 року - 22549 грн. 41 коп.; грудень 2014 року - 22549 грн. 41 коп.; січень 2015 року - 22549 грн. 41 коп.; лютий 2015 року - 22549 грн. 41 коп.

Зі змісту вказаної заяви вбачається те, що відповідач в обґрунтування своїх доводів посилається, зокрема, на великий розмір суми заборгованості, слата якої може призвести до подальшої неплатоспроможності підприємства, зростання чистих збитків підприємства, накладення відділом ДВС Монастирищенського РУЮ арешту на рахунки підприємства, негативні соціально-економічні наслідки для міста в зв'язку з припиненням підготовки до опалювального сезону 2013-2014 років, наявність на підприємстві овердрафтового кредиту для виплати заробітної плати, збільшення боргу підприємства на 31413, 78 грн. за рахунок виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, наявність значної дебіторської заборгованості бюджетних установ перед підприємством, з коштів яких планується погашення боргу перед позивачем.

На думку відповідача, ці обставини ускладнюють виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 45 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на всій території України рішень, ухвал, постанов.

Згідно ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим кодексом та Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно п. 7.2 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 р. N 9 підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, відстрочити або розстрочити виконання рішення господарський суд може лише у виняткових випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторін із поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк чи встановленим способом, при цьому врахувавши інтереси обох сторін, у відповідності до ст. 43 ГПК України.

Відповідачем не надано доказів того, що наведені ним обставини є винятковими і роблять неможливим або ускладнюють виконання рішення суду.

При цьому, лише посилання відповідача на незадовільний фінансовий стан не може вважатися обставиною, яка могла би бути підставою для відстрочення та розстрочення виконання рішення, оскільки дана обставина не є винятковою в розумінні ст. 121 ГПК України.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу про те, що заборгованість стягується за попередні опалювальні сезони, за які більша частина споживачів вже розрахувалась перед відповідачем, а несвоєчасна сплата заборгованості останнім погіршує розрахункову дисципліну за імпортований природний газ та веде до зменшення податкових надходжень до Державного бюджету України. Крім того, судом враховуються доводи позивача про те, що ДК «Газ України» не є газовидобувною компанією. Кошти, що надходять на рахунки даної компанії від продажу природного газу перераховуються до Державного бюджету України, а також спрямовуються на погашення державного боргу перед іноземними постачальниками за поставлений природний газ.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в оскаржуваній ухвалі була дана належна юридична оцінка обставинам справи і правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга Дочірнього підприємства «Теплокомуненерго» Публічного акціонерного товариства «Монастирищенський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод» задоволенню не підлягає, ухвала господарського суду Черкаської області від 22.08.2013 у справі № 925/709/13 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для її скасування, в розумінні ст. 104 ГПК України, не вбачається.

Судові витрати на подачу апеляційної скарги, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Дочірнє підприємство «Теплокомуненерго» Публічного акціонерного товариства «Монастирищенський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод».

Керуючись ст.ст. 101-105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Теплокомуненерго» Публічного акціонерного товариства «Монастирищенський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод» на ухвалу господарського суду Черкаської області від 22.08.2013 у справі № 925/709/13 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Черкаської області від 22.08.2013 у справі № 925/709/13 залишити без змін.

3. Повернути до господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/709/13.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст постанови складено 23.09.2013 р.

Головуючий суддя Коротун О.М.

Судді Гаврилюк О.М.

Іоннікова І.А.