Рішення № 33678415, 23.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13949/13 23.09.13За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" в особі Центральної філії ПАТ "УСК "Гарант-Авто"

до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ЕйЕмДжи"

про стягнення матеріальної шкоди 14935,93 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Дуля Ю. В. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ЕйЕмДжи" суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 14935,93 грн.

Позов обґрунтований тим, що позивачем на підставі Договору добровільного страхування транспортного засобу № 19G - 0354867 від 25.07.2010, предметом якого є майнові інтереси, пов'язані із володінням, користуванням та розпорядженням транспортного засобу Фольцваген д/н АА4572КА, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування на ремонт пошкодженого автомобіля марки Фольцваген д/н АА4572КА, а тому позивачем відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу Мітсубіші д/н АА0115ЕТ, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у відповідача, позивачем було направлено останньому регресну вимогу про сплату страхового відшкодування. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму, позивач просить стягнути вказану суму в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2013 порушено провадження по справі № 910/13949/13, розгляд справи призначено на 12.08.2013.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 12.08.2013 представника відповідача розгляд справи відкладено на 23.09.2013.

Представник позивача в судове засідання 23.09.2013 з'явився та підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

В матеріалах справи наявні повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення що свідчать про отримання відповідачем ухвали суду про порушення провадження у справі 01.08.2013 та ухвали суду про відкладення розгляду справи 19.08.2013.

Таким чином, ухвали суду надіслані за вказаною адресою вважається врученими відповідачеві належним чином, а тому підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 23.09.2013 року відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

25.07.2010 між ВАТ УСК «Дженералі Гарант» (змінило назву на ПАТ «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО») та ТОВ «Порше Лізинг Україна» укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу № 19G- 0354867 (надалі - договір страхування), предметом якого є майнові інтереси, пов'язані із володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Фольцваген д/н АА4572КА.

18.12.2012 року, близько 15 год. 40 хв., в м. Києві по вул. Краснодонській, водій Тітов О. В. керуючи автомобілем марки Мітсубіші д/н АА0115ЕТ, не врахував дорожньої обстановки, під час об'їзду перешкоди та зустрічного роз'їзду, не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Фольцваген д/н АА4572КА, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів.

Як вбачається з матеріалів справи, ДТП сталася в результаті порушення Тітовим О. В. вимог Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Солом'янського районного суду м. Києва № 760/1159/13-п від 01.02.2013.

Відповідно до звіту № 163 від 15.01.2013 про оцінку автомобіля Фольцваген д/н АА4572КА, збиток, завданий власникові автомобіля Фольцваген д/н АА4572КА, в результаті його пошкодження при ДТП складає 17058,17 грн.

Відповідно до норм чинного законодавства та враховуючи умови договору страхування позивач визнав вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що склав страховий акт № 000005160 (142071) від 26.02.2013 на суму 15935,93 грн.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування за договором страхування в розмірі 15935,93 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 2483 від 27.03.2013.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 15935,93 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Мітсубіші д/н АА0115ЕТ, встановлена у судовому порядку.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність осіб, які експлуатують автомобіль Мітсубіші д/н АА0115ЕТ на законних підставах, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № АА/6775068 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом № АА/6775068) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000,00 грн. та встановлена франшиза в розмірі 1000,00 грн.

Отже, відповідач є особою на яку полісом № АА/6775068 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля на час спірної ДТП.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 36.2. Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування або прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача із заявою № 142071/4 від 30.04.2013 на виплату страхового відшкодування на суму 15935,93 грн. На доказ отримання вимоги відповідачем позивач надав суду копію повідомлення про вручення поштового відправлення.

Проте, відповідач відповіді на регресну вимогу не надав, суму страхового відшкодування не виплатив.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в сумі 14935,93 грн. (15935,93 грн. - 1000,00 грн. франшизи за Полісом № АА/6775068).

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ЕйЕмДжи" (02140, м. Київ, вул. О. Мишуги, 2, оф. 423, ідентифікаційний номер 20783470, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" в особі Центральної філії ПАТ "УСК "Гарант-Авто" (01042, м. Київ, пров. Ново-Печерський, 19/3, ідентифікаційний номер 25965081) 14935,93 грн. (чотирнадцять тисяч дев'ятсот тридцять п'ять гривень 93 коп.) страхового відшкодування, 1720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень 50 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили - видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.09.2013

Суддя Грєхова О.А.