Рішення № 33678390, 18.09.2013, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.09.2013 Справа № 907/834/13

Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г. у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „НВФ Дніпропроект”, м. Кривий Ріг до товариства з обмеженою відповідальністю „МП Груп 2000”, м. Ужгород про стягнення заборгованості на суму 122042,61грн., в т.ч. 110500,00грн. – основний борг, 8067,60 грн. – пеня, 3475,01грн – 3% річних,

представники сторін:

позивача – не з’явився;

відповідача – не з’явився

Позивач звернувся до суду із вказаними вимогами, оскільки відповідачем не в повному обсязі виконано договірні зобов’язання по оплаті поставленого товару, в результаті чого виникла заборгованість відповідача, що становить позовні вимоги в частині основного боргу. Позивач заявою від 27.08.13 та клопотанням від 16.09.13 просить суд розглянути справу без участі його представника, наполягаючи на задоволенні заявлених позовних вимог.

Відповідач участі уповноваженого представника у судовому розгляді справи не забезпечив та не надав суду письмового відзиву на позов, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (докази чого знаходяться у матеріалах справи).

За таких обставин спір вирішується без участі відповідача за наявними у матеріалах справи документами у порядку передбаченому ст.75 Господарського процесуального кодексу України (ГПКУ).

Вивчивши матеріали справи, керуючись законом, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

При цьому суд виходив з наступного.

26.12.2011р. сторонами укладено договір купівлі-продажу № 261211-2 (далі - договір), за умовами якого постачальник – позивач у справі – зобов’язався передавати товар у власність покупця – відповідача у справі, – який, у свою чергу, зобов’язався здійснювати 100% оплату за поставлений товар протягом 5-ти днів з моменту поставки, якщо інше не зазначено у рахунку-фактурі. (п.2.5.)

Умовами договору (п.5.2.) сторони передбачили майнову відповідальність за порушення зобов’язань, зокрема, за несвоєчасну оплату товару шляхом сплати покупцем пені у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен деь прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочки.

Матеріалами справи, зокрема, зазначеним договором, довіреністю № 115 від 2.03.12, накладною та товарно-транспортною накладною № 313 від 6.03.12, банківськими виписками за період з березня 2012р. по травень 2013р., розрахунком позовних вимог, встановлено, що 06.03.12р. позивач поставив відповідачеві через належним чином уповноважену особу товар на суму 144875,95 грн., вартість якого останнім на протязі березня 2012р.-травня 2013р. оплачена частково - на суму 34375,31 грн. За таких обставин виникла заборгованість відповідача перед позивачем на суму 110500,00 грн., що становить суму позовних вимог в частині основної заборгованості.

Наведені обставини доведені матеріалами справи, не спростовані відповідачем у ході судового розгляду, відтак вимоги позивача щодо стягнення заборгованості на суму 110500,00 грн. правомірні та підлягають задоволенню судом на підставі ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України (ЦКУ), ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України (ГКУ), оскільки суб’єкти господарювання, якими є сторони спірних відносин, повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Позовні вимоги в частині нарахуваннярічних відсотків на суму 3475,01 грн. за прострочення відповідачем з березня 2012р. по січень 2013р. виконання грошових зобов’язань, є правомірними та також підлягають задоволенню згідно приписів ст. 625 ЦКУ.

Позовні вимоги в частині пені задоволенню не підлягають, оскільки зазначені штрафні санкції нараховані позивачем за період з лютого по липень 2013р. (згідно долученого до матеріалів справи розрахунку), тобто після спливу встановленого для їх нарахування шестимісячного строку від дня, коли зобов’язання мало бути виконано, чим порушено приписи ст. 232 ГКУ щодо порядку нарахування штрафних санкцій.

Таким чином, всього до стягнення з відповідача на користь позивача належить сума 113975,01 грн., в іншій частині позовних вимог належить відмовити.

За змістом ст.ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір сплачений позивачем при поданні позову належить відшкодувати за рахунок відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 509, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 230-232 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-3, 33, 43, 44-49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „МП Груп 2000” (88000 м. Ужгород, вул. Собранецька, 18/2, код ЄДРПОУ 361323332) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „НВФ Дніпропроект” (50000 м. Кривий Ріг, пр. Карла Маркса, 60/4, код ЄДРПОУ 33718185) заборгованість на суму 113975,01 грн. (сто тринадцять тисяч дев’ятсот сімдесят п’ять грн. 01 коп.) включаючи основний борг та 3 % річних, та у відшкодування судового збору– 2279,48 грн. (дві тисячі двісті сімдесят дев’ять грн. 48 коп.).

2. В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку передбаченому цим же кодексом. Повний текст рішення виготовлено та підписано 24.09.13

Суддя Ушак І.Г.