Рішення № 33677957, 19.09.2013, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

19.09.2013 Єдиний унікальний номер 422/10104/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2013 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Скрипник К.О.

при секретарі Назаренко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Орган опіки та піклування про звернення стягнення на майно, виселення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 06 листопада 2012 року звернувся до суду з позовом, в якому згідно останньої редакції уточнень вказав, що відповідно до укладеного Договору №DNКOGК00000019 від 27 березня 2007 року позивач надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 49998 доларів США, терміном повернення до 24.03.2022 року включно зі сплатою 12,00 відсотків на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 30 березня 2007 року між позивачем та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки, згідно умов якого відповідач надав в іпотеку належне йому нерухоме майно, а саме, домоволодіння загальною площею 65,30 кв.м., житловою площею 44,60 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу. У відповідності до пункту 35.4 договору іпотеки, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про іпотеку», іпотека за цим договором поширюється на земельну ділянку площею 1169 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу. У свою чергу, відповідач порушив умови укладеного договору в частині своєчасного погашення платежів та відсотків, передбачених умовами кредитного договору, у зв'язку з чим, станом на 16.10.2012 р. за договором виникла заборгованість у розмірі 914922,79 грн., що за курсом Національного Банку України станом на 16.10.2012 року складає 114508,48 дол.США, з яких: 49019,21 дол.США - заборгованість за кредитом, 25653,09 дол.США - заборгованість за процентами, 4523,02 дол.США - заборгованість по комісії, 29830,58 дол.США - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань, 31,29 дол.США та 5451,30 дол.США - штрафи. Позивач просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DNКOGК00000019 від 27 березня 2007 року у розмірі 914922,79 грн., що за курсом Національного Банку України станом на 16.10.2012 року складає 114508,48 дол.США, звернути стягнення на домоволодіння, загальною площею 65,30 кв.м., житловою площею 44,60 кв.м., розташоване на земельній ділянці площею 1169 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 та на земельні ділянки площею 1000 кв.м. із кадастровим номером земельної ділянки 1210100000:08:371:0008 (81261016) та площею 169 кв.м. із кадастровим номером земельної ділянки 1210100000:08:371:0009 (81261017), розташовані за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмета іпотеки, з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, з проведення дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки загальною площею 1169 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки; виселити відповідачів, які проживають та зареєстровані у домоволодінні розташованому за адресою: АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у Головному управлінні державної міграційної служби України в Дніпропетровській області; стягнути з відповідачів судові витрати.

Ухвалою від 24 січня 2013 року до участі у справі в співвідповідачів залучені ОСОБА_2, ОСОБА_3.

Ухвалою від 21 червня 2013 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору залучено Орган опіки та піклування Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. В обгрунтування позовних вимог посилався на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідачі у судовому засіданні позовні вимоги не визнали та заперечували проти їх задоволення.

Третя особа у судове засідання не з`явилася, про день і час проведення слухання справи повідомлялася належним чином, про причини неявки не повідомила, письмових заяв не надходило.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідачів, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню по наступних підставах.

Судом встановлено, що 27 березня 2007 року між «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № DNКOGК00000019, відповідно до якого позивач надав ОСОБА_1 кредит у вигляді не поновлювальної кредитної лінії у розмірі 49998 дол. США на придбання нерухомості, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,00% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 24.03.2022 року (а.с.21-25).

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За правилом, встановленим ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

При цьому, якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, в одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

У відповідності ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

В забезпечення виконання умов кредитного договору, 30 березня 2007 року між ПриватБанк та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки № DNКOGК00000019, згідно умов якого відповідач надав в іпотеку позивача домоволодіння, загальною площею 65,30 кв.м., житловою площею 44,60 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, належне йому на праві власності (а.с.30-33).

Встановлено, що домоволодіння АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на праві власності, на підставі договору купівлі-продажу від 30.03.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, за реєстровим № 836 (а.с.66, 68,69)

Також, в забезпечення виконання умов кредитного договору 27 березня 2007 року між Банком та ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5 були укладені договори поруки № DNКOGК00000019-1, №DNКOGК00000019-2, № DNКOGК00000019-3, згідно умов яких, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5 зобов'язалися перед позивачем відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язань за кредитним договором (а.с.142)

Встановлено, що Банк свої зобов'язання по договору виконав належним чином, що підтверджується ордером розпорядження про надання кредиту від 30.03.2007 року (а.с.27). У свою чергу, відповідач порушив умови укладеного договору, в частині своєчасного погашення платежів передбачених умовами кредитного договору, у зв'язку з чим станом на 16.10.2012 р. за договором виникла заборгованість у розмірі 914922,79 грн., що за курсом Національного Банку України станом на 16.10.2012 року складає 114508,48 дол.США, з яких: 49019,21 дол.США - заборгованість за кредитом, 25653,09 дол.США - заборгованість за процентами, 4523,02 дол.США - заборгованість по комісії, 29830,58 дол.США - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань, 31,29 дол.США та 5451,30 дол.США - штрафи (а.с.9-14).

Статтею 35 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, що не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Встановлено, що Банк направляв ОСОБА_1 письмову вимогу про повернення суми кредиту в повному обсязі, а також процентів, комісії та штрафних санкцій, нарахованих на день повернення кредиту, в тридцяти денний строк з дня отримання цієї вимоги та зі спливом цього строку Банк має намір продати предмет іпотеки (а.с.16), вказана вимога була ним отримана, що було підтверджено в судовому засіданні відповідачем.

Відповідно до вимог статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Отже, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в частині звернення стягнення на іпотечне майно є законні та обґрунтовані.

Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позову частково, відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» в рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч. 1 ст. 38 вищезазначеного Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

Відповідно до ч. 6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

При реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України «Про іпотеку» - рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Враховуюче вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № DNКOGК00000019 від 30 березня 2007 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_1, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 30 березня 2007 р., реєстровий №840, а саме, на домоволодіння, загальною площею 65,30 кв.м., житловою площею 44,60 кв.м., розташоване на земельній ділянці площею 1169 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, законними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленої ч.1 ст. 38 цього Закону, яка передбачає право Іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі - покупцеві.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе встановити спосіб реалізації предмета іпотеки, а саме, домоволодіння АДРЕСА_1, загальною площею 65,30 кв.м., житловою площею 44,60 кв.м., шляхом здійснення процедури продажу предмету іпотеки будь-яким способом будь-якій особі -покупцеві з отриманням витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно та з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки загальною площею 1169 кв.м., з дотриманням вимог ст.38 Закону України "Про іпотеку" та визначити початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Натомість позовні вимоги в частині звернення стягнення на земельну ділянку площею 1000 кв.м. із кадастровим номером земельної ділянки 1210100000:08:371:0008 (81261016) та на земельну ділянку площею 169 кв.м. із кадастровим номером земельної ділянки 1210100000:08:371:0009 (81261017), розташовані за адресою: АДРЕСА_1 не підлягають задоволенню за нижченаведеним.

Відповідно до п. 35.3 договору іпотеки, в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № DNКOGК00000019 від 27.03.2007 року Іпотекодавець надав в іпотеку Банку домоволодіння загальною площею 65,30 кв.м., житловою площею 44,60 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Положеннями ст.6 Закону України "Про іпотеку"встановлено, якщо будівля (споруда), що передається в іпотеку, розташована на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності, така будівля (споруда) підлягає передачі в іпотеку разом із земельною ділянкою, на якій вона розташована.

Таким чином, оскільки земельна ділянка не є предметом іпотеки, то суд вважає за необхідне звернути стягнення на домоволодіння загальною площею 65,30 кв.м., житловою площею 44,60 кв.м., розташоване на земельній ділянці площею 1169 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.

Позовні вимоги в частині звернення стягнення на іпотечне майно, зокрема, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки, не підлягають задоволенню, оскільки не ґрунтуються на законі.

Стосовно позовних вимог в частині виселення відповідачів, які проживають у спірному домоволодінні зі зняттям з реєстраційного обліку у Головному управлінні державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, то вказані вимоги не підлягають задоволенню за нижченаведеним.

Встановлено, що в домоволодінні АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 (а.с.113).

Як передбачено ч. 1 ст. 40 Закону України "Про іпотеку", звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Частини 2 і 3 зазначеної статті встановлюють певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

У пункті 43 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам роз'яснено, що при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати таке.

Згідно з ч. 4 ст. 9, ст. 109 ЖК України, ст. ст. 39 - 40 Закону України "Про іпотеку" виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення.

При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Враховуюче вищевикладене, суд приходить до висновку, що вказані вимоги є передчасними та їх задоволення є можливим лише після звернення стягнення на предмет іпотеки і невиконання мешканцями письмової вимоги іпотекодержателя про звільнення житлового приміщення у добровільному порядку.

Слід також зауважити, що вимоги позову про зняття відповідачів з реєстрації не відповідають положенням ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», відповідно до яких зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, зокрема, судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, а тому в цій частині позову слід також відмовити.

Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а у відповідності до положень ч.1. ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

З огляду на вищевикладене, аналізуючи здобуті по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є законними, обгрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідачів в рівних частках слід стягнути на користь позивача судові витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору у розмірі 3441,00 грн.

На підставі вищевикладеного і керуючись Постановою Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", Законом України «Про іпотеку», ст.ст.526, 549, 610, 611, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 11, 57-60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Орган опіки та піклування про звернення стягнення на майно, виселення - задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №DNКOGК00000019 від 27 березня 2007 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_1 в розмірі 914922,79 грн. (дев'ятсот чотирнадцять тисяч дев'ятсот двадцять дві гривні 79 коп.), що за курсом Національного Банку України станом на 16.10.2012 року складає 114508,48 дол.США, з яких: 49019,21 дол.США - заборгованість за кредитом, 25653,09 дол.США - заборгованість за процентами, 4523,02 дол.США - заборгованість по комісії, 29830,58 дол.США - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань, 31,29 дол.США та 5451,30 дол.США - штрафи, звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № DNКOGК00000019 від 30 березня 2007 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_1, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 30 березня 2007 р., реєстровий №840, а саме, на домоволодіння, загальною площею 65,30 кв.м., житловою площею 44,60 кв.м., розташоване на земельній ділянці площею 1169 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.

Реалізувати предмет іпотеки шляхом здійснення процедури продажу предмету іпотеки будь-яким способом будь-якій особі -покупцеві з отриманням витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно та з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки загальною площею 1169 кв.м., з дотриманням вимог ст.38 Закону України "Про іпотеку".

Визначити початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" судові витрати в розмірі 3441,00 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя К.О. Скрипник