Ухвала суду № 33677666, 08.07.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий в 1 інстанції - Цукуров В.П.

Категорія 34 Доповідач - Барсукова О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

08 липня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді: Санікової О.С.,

суддів: Барсукової О.І., Осипчук О.В.,

при секретарі : Біляєві М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про стягнення суми страхового відшкодування та відшкодування моральної шкоди

за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»

на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька Донецької області від 30 травня 2013 року, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька Донецької області від 30 травня 2013 року позов задоволено частково. З Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» ( далі - ПАТ «СК «ВУСО») на користь ОСОБА_1 стягнуто суму страхового відшкодування в розмірі 14 011,02 грн. та судові витрати в розмірі 229,40 грн. В решті частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «СК «ВУСО» просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права. Зазначили, що суд не врахував, що в порушення п.33-1.1 ст.33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивачка звернулась до ПАТ «СК «ВУСО» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування з порушенням строку звернення, в той час, як пошкоджене майно вже було відремонтовано. З урахуванням того, що ДТП сталась 31.08.2012 року, а позивачка подала до ПАТ «СК «ВУСО» заяву лише 19.10.2012 року, нею пропущено строк для подання заяви на виплату страхового відшкодування в порушення ст.35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Для огляду пошкодженого транспортного засобу страховик не викликався, що в сукупності надає ПАТ «СК «ВУСО» право відмовити у здійсненні страхового відшкодування.

В судовому засіданні апеляційного суду представник ПАТ «СК «ВУСО» ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності, доводи апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності, проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив її відхилити, рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька Донецької області від 30 травня 2013 року залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з ПАТ «СК «ВУСО» на користь позивачки 14 011,01грн., суд першої інстанції правильно виходив із того, що страховик - ПАТ СК «ВУСО» не повно виконала свої зобов'язання за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і сплатила страхового відшкодування на14 011,01грн. менше, ніж це передбачалось умовами цього договору.

Такі висновки суду першої інстанції є правильними, відповідають матеріалам справи, фактичним обставинам й вимогам закону.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі ст. 985 ЦК України страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі настання страхового випадку.

Зазначене положення міститься і в ст. 3 Закону України «Про страхування».

Судом встановлено, що 17 липня 2012 року водій ОСОБА_4, керуючи автомобілем марки ВАЗ, д/н НОМЕР_4 на перехресті вул. Артема та пр. Театрального в м. Донецьку не дотримався безпечної швидкості і дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_1 В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 23 вересня 2012 року ОСОБА_4 визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності (а.с. 16).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 згідно полісу №АА/6342355 була застрахована в ПРАТ «СК «ВУСО» (а.с. 12).

Згідно висновку автотоварознавчого дослідження №289/12-09 від 10.09.2012 року, вартість матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_1, як власнику автомобіля НОМЕР_2, складає 41 951,88 гривень (а. с. 18-30).

Відповідно до п. 2 ст. 34 Закону, протягом 10 днів з моменту повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, страхова компанія зобов'язана направити спеціаліста для розслідування причин настання страхового випадку та визначення розміру спричиненої шкоди.

З пояснень представника ПРАТ «СК «ВУСО» та згідно матеріалам справи, до страхової компанії з повідомленням про настання даної дорожньо-транспортної пригоди (вх. №1899) страхувальник звернувся 20.07.2012 року, тобто у встановлений законом термін ( а.с.74).

19 жовтня 2012 року позивачка звернулась до відповідача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування (а. с. 13-14).

Відповідно до п. З ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов'язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком, а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).

У той же час, особи, зазначені в цьому пункті, звільняються від обов'язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом десяти робочих днів після одержання страховиком повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна.

У строки, передбачені Законом «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», огляд пошкодженого майна та оцінка спричиненої шкоди, ПрАТ «СК «ВУСО» виконані не були. Станом на 19.12.2012 року автомобіль позивачки було відновлено в повному обсязі.

01 лютого 2013 року відповідач виплатив ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 29 940,87 гривень, що підтверджується випискою по рахунку НОМЕР_5 (а.с. 54).

Згідно ст. З Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності, яке здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 2 полісу №АА/6342355 ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) складає 50 000,00 гривень, франшиза складає 1 000,00 гривень.

Таким чином, різниця між матеріальною шкодою, завданою позивачці, як власнику автомобіля НОМЕР_3, та фактичною страховою виплатою з урахуванням франшизи складає 14 011,01 гривень (41 951,88 гривень - 29 940,87 гривень - 1000 гривень).

В решті частині рішення суду не оскаржене та не було предметом дослідження апеляційного суду.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України та п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №12 "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення лише в оскаржуваній частині і відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновки щодо не оскаржуваної частини.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяг із них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Отже, якщо позивач для підтвердження розміру шкоди надає висновок спеціаліста, а відповідач, заперечуючи проти цього розміру, після виконання судом вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК України не надає ніяких доказів на підтвердження своїх заперечень, суд відповідно до вимог ст. ст. 212, 213 ЦПК України ухвалює рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідач у порушення вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України ухилився від доведення обставин, на які посилався.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст.307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» відхилити.

Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька Донецької області від 30 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: