Постанова № 33675224, 24.09.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/752/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2013 року м.Одеса

У залі судових засідань №29

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Кипаренко Н.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 27.02.2013р. №450.

Від відповідача: Південної митниці Міндоходів Кацмаза О.А. - за довіреністю від 05.06.2013р. №3.1/01-6/227.

Від Прокуратури м.Одеси: Вербовщук С.Г. (посвідчення від 22.04.2013р. №016498).

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Південної митниці Міндоходів, за участю Прокуратури м.Одеси про визнання неправомірними дій щодо відмови у здійсненні митного оформлення автомобілів ЗІЛ-41047, ЗІЛ-115А, ЗІЛ-111В за задекларованою митною вартістю, на підставі Висновків експертизи Київського Політехнічного музею №135/08 від 30.08.2007р., №153/11 від 26.11.2007р., №156/11 від 26.11.2007р., зобов'язання здійснити митне оформлення автомобілів ЗІЛ-41047, ЗІЛ-115А, ЗІЛ-111В за вантажною митною декларацією за заявленою декларантом митною вартістю, на підставі Висновків експертизи Київського Політехнічного музею №135/08 від 30.08.2007р., №153/11 від 26.11.2007р., №156/11 від 26.11.2007р., -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09.08.2010р. відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Південної митниці, за участю Прокуратури м.Одеси про визнання протиправними дій старших інспекторів Південної митниці Державної митної служби України Дегтярьова Ю.Г., та Марчукова А.С., керівника підрозділу відділу контролю митної вартості та номенклатури Південної митниці Державної митної служби України Горлова Р.А., які виразилися у відмові здійснення митного оформлення автомобілів ЗІЛ-41047, ЗІЛ-115А, ЗІЛ-111В за задекларованою митною вартістю на підставі Висновків експертизи Київського Політехнічного музею №135/08 від 30.08.2007 року, №153/11 від 26.11.2007 року, №156/11 від 26.11.2007 року; зобов'язання здійснити митне оформлення автомобілів ЗІЛ-41047, ЗІЛ-115А, ЗІЛ-111В за вантажною митною декларацією за заявленою декларантом митною вартістю на підставі Висновків експертизи Київського Політехнічного музею №135/08 від 30.08.2007року, №153/11 від 26.11.2007року, №156/11 від 26.11.2007року.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено, Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09.08.2010р. по справі за позовом ОСОБА_4 до Південної митниці, за участю Прокуратури м.Одеси про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії скасовано, та прийнято нову Постанову, якою задоволено повністю позовні вимоги ОСОБА_4, визнано неправомірними дії посадових осіб Південної митниці Державної митної служби України, які виразилися у відмові здійснення митного оформлення автомобілів ЗІЛ-41047, ЗІЛ-115А, ЗІЛ-111В за задекларованою митною вартістю на підставі Висновків експертизи Київського Політехнічного музею №135/08 від 30.08.2007 року, №153/11 від 26.11.2007 року, №156/11 від 26.11.2007 року, та зобов'язано Південну митницю Державної митної служби України здійснити митне оформлення автомобілів ЗІЛ-41047, ЗІЛ-115А, ЗІЛ-111В за вантажною митною декларацією за заявленою митною вартістю на підставі Висновків експертизи Київського Політехнічного музею Національного технічного університету України «КПІ» №135/08 від 30.08.2007 року, №153/11 від 26.11.2007 року, №156/11 від 26.11.2007 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 27.06.2013р. задоволено частково касаційні скарги Заступника Прокурора Одеської області та Південної митниці, скасовано Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09.08.2010р. та Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010р., справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

12.07.2013р. означена справа надійшла до Одеського окружного адміністративного суду. У позовній заяві позивач - ОСОБА_4, з урахуванням уточнень (від 13.09.2013р. б/н), просить суд визнати неправомірними дії Південної митниці Міндоходів щодо відмови у здійсненні митного оформлення автомобілів ЗІЛ-41047, ЗІЛ-115А, ЗІЛ-111В за задекларованою митною вартістю, на підставі Висновків експертизи Київського Політехнічного музею №135/08 від 30.08.2007р., №153/11 від 26.11.2007р., №156/11 від 26.11.2007р., визнати протиправними та скасувати Рішення Південної митниці Міндоходів від 09.10.2009р. №500000000/2009/003618/1, №500000000/2009/003619/1, Довідку Південної митниці Міндоходів від 09.10.2008р. №2883 про визначення митної вартості товару, визнати протиправними та скасувати картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску через митний кордон України Південної митниці Міндоходів від 09.10.2008р. №500000002/2008/000057, від 09.10.2009р. №500000000/9/001421, №500000000/9/001422, та зобов'язати Південну митницю Міндоходів здійснити митне оформлення автомобілів ЗІЛ-41047, ЗІЛ-115А, ЗІЛ-111В за вантажною митною декларацією за заявленою декларантом митною вартістю, на підставі Висновків експертизи Київського Політехнічного музею №135/08 від 30.08.2007р., №153/11 від 26.11.2007р., №156/11 від 26.11.2007р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що дії співробітників митного органу є протиправними, з огляду на те, що при відмові у здійсненні митного оформлення належних йому автомобілів ЗІЛ-41047, ЗІЛ-115А, ЗІЛ-111В за заявленою митною вартістю, ними не були враховані експертні висновки та порушено чинне, на момент виникнення спірних правовідносин, митне законодавство при самостійному визначенні митної вартості товару. Зокрема, на думку позивача, необґрунтованою є наявність у контролюючого органу сумніву щодо визначення митної вартості декларантом та не прийняття до уваги експертних висновків Київського політехнічного інституту, рівно як і застосування мережі Інтернет в якості джерела інформації для самостійного визначення митної вартості задекларованого товару.

Відповідач - Південна митниця Міндоходів, з позовними вимогами не погоджується та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (від 21.08.2013р., б/н), наголошуючи, зокрема, на правомірності дій фахівців контролюючого органу щодо відмови у здійсненні митного оформлення автомобілів ЗІЛ-41047, ЗІЛ-115А, ЗІЛ-111В за задекларованою митною вартістю, на підставі Висновків експертизи Київського Політехнічного музею №135/08 від 30.08.2007р., №153/11 від 26.11.2007р., №156/11 від 26.11.2007р., а також правомірності винесення Рішень від 09.10.2009р. №500000000/2009/003618/1, №500000000/2009/003619/1, Довідки від 09.10.2008р. №2883 про визначення митної вартості товару, карток відмов у прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску через митний кордон України Південної митниці Міндоходів від 09.10.2008р. №500000002/2008/000057, від 09.10.2009р. №500000000/9/001421, №500000000/9/001422, оскільки декларантом заявлено до митного оформлення товар із заниженням митної вартості, у зв'язку з чим Південною митницею правомірно скориговано митну вартість та повідомлено декларанта про відмову у прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, шляхом оформлення карток відмови.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13.09.2013р. адміністративний позов ОСОБА_4 до Південної митниці Міндоходів, за участю Прокуратури м.Одеси в частині позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування Рішень від 09.10.2009р. №500000000/2009/003618/1, №500000000/2009/003619/1, Довідки від 09.10.2008р. №2883 про визначення митної вартості товару, визнання протиправними та скасування карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску через митний кордон України від 09.10.2008р. №500000002/2008/000057, від 09.10.2009р. №500000000/9/001421, №500000000/9/001422, залишено без розгляду відповідно до п.9 ч.1 ст.155 КАС України, у зв'язку із пропуском позивачем законодавчо визначеного строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та охоронюваних законом інтересів в означеній частині позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, митного законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, 16.04.2008року та 16.06.2008року повноважним представником ОСОБА_4 - ОСОБА_8 ввезено до м.Одеса автомобілі марок ЗІЛ-41047 (1987р.в., за ПТС 95МВ355540, шасі-НОМЕР_1, кузов-НОМЕР_1, двигун НОМЕР_5), ЗІЛ-115А (НОМЕР_3, 1981р.в., за ПТС 7ЕК259338, шасі-НОМЕР_6, кузов-НОМЕР_6, двигун-НОМЕР_7) та ЗІЛ-111В (1961р.в., за ПТС AV1459919, шасі - НОМЕР_8, двигун НОМЕР_9), які доставлені на митну територію України за товарно-транспортними накладними CARNET TIP XQ58730379 та CMR №334202, транспортно-морською накладною CNDODS-01, та на підставі дозволів Міністерства транспорту та зв'язку України №3275 від 18.12.2007року, №775/3270 від 13.11.2007року, №775/3274 від 18.12.2007року за погодженням з державною службою контролю за переміщенням культурних цінностей через Державний контроль України.

Під час з'ясування фактичних обставин справи судом встановлено, що з метою здійснення митного оформлення вказаного товару, а саме ЗІЛ-41047 (1987р.в., за ПТС 95МВ355540, шасі-НОМЕР_1, кузов-НОМЕР_1, двигун НОМЕР_5), ЗІЛ-115А (НОМЕР_3, 1981р.в., за ПТС 7ЕК259338, шасі-НОМЕР_6, кузов-НОМЕР_6, двигун-НОМЕР_7) та ЗІЛ-111В (1961р.в., за ПТС AV1459919, шасі - НОМЕР_8, двигун НОМЕР_9), позивач звернувся до Південної митниці із відповідним пакетом документів, за результатами розгляду яких отримав відповідь про відмову у декларуванні зазначених автомобілів за кодом УКТЗЕД 9705000000.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2008року, залишеною без змін Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2009року, дії Південної митниці щодо відмови у здійсненні митного оформлення автомобілів за кодом УКТЗЕД 9705000000 визнані неправомірними, Південну митницю зобов'язано здійснити розмитнення вказаних автомобілів за кодом УКТЗЕД 9705000000.

06.06.2008року та 13.05.2009року, згідно ВМД (ІМ 40Г) №№50000002/8/000478, №50000002/8/000480 від 13.05.2008року, №500000002/8/000599 від 06.06.2008року, позивачем до Південної митниці було заявлено до митного оформлення автомобілі ЗІЛ 41047, ЗІЛ 115А, ЗІЛ 111В, для підтвердження митної вартості яких, а також колекційної цінності, довіреною особою позивача до Південної митниці були надані висновки експертного автотоварознавчого дослідження "Е.К.О. Гупп" від 24.04.2008року №015/08-NB, від 24.04.2008року №016/08-NB, висновки автотоварознавчого дослідження Київського науково-дослідного інститут судових експертиз від 05.05.2008року №4209, від 05.05.2008року №4210, висновки науково-технічної експертизи ДП "Державтотрансдніпроект" від 29.11.2007року №775/3275, від 29.11.2007року №775/3274, від 31.101.2007року №775/3270, експертні висновки Державного Політехнічного музею Національного технічного університету України "Київського політехнічного інституту" від 30.08.2007року №135/08, від 26.11.2007року №153/11, від 26.11.2007року №156/11.

Судом встановлено, що задекларована вартість вищевказаних автомобілів склала: ЗІЛ 41047 - 99737,50грн., ЗІЛ 115А - 189375,00грн., ЗІЛ 111В - 54190,06грн. На підтвердження митної вартості та класифікаційного коду УКТЗЕД до Південної митниці також були надані інвойси, паспорти транспортних засобів, довідки-рахунки, довідки про транспортні витрати, договори про транспортне обслуговування, копії ВМД країни відправлення, дозволи Міністерства транспорту та зв'язку України на ввезення автомобілів в Україну.

З метою забезпечення повноти оподаткування вказаних транспортних засобів Південною митницею був проведений аналіз бази даних ЄАІС ДМСУ та встановлено, що аналоги автомобілів у митному відношенні не оформлялись, у зв'язку з чим та з огляду на відсутність достовірних підтверджень щодо вартості автомобілів, а також з метою забезпечення повноти оподаткування та запобігання втрат державного бюджету Південною митницею було підготовлено та направлено на адресу Управління митної вартості Держмитслужби України листи про надання методологічної допомоги щодо порядку дій посадових осіб при визначенні митної вартості зазначених транспортних засобів, за результатами розгляду яких Управлінням митної вартості Держмитслужби України були надані відповіді, відповідно до яких для визначення митної вартості автомобілю марки ЗІЛ 111В доцільно проведення додаткової експертизи щодо якісних та вартісних характеристик автомобілів.

22.08.2008року Південною митницею на адресу ДП "Державтотранс НДІ проект" був направлений лист №15/28-05/4510 щодо проведення додаткової державної експертизи щодо якісних та вартісних характеристик автомобіля, за результатами розгляду якого Підприємство надало відповідь від 25.09.2008року №1.12-06-3904, у якій зазначено, що фахівці ДП "Державтотранс НДІ проект" не компетентні вирішувати питання проведення державної експертизи щодо якісних та вартісних характеристик транспортних засобів.

Так, 09.10.2009р. Південною митницею прийнято Рішення №500000000/2009/003618/1, №500000000/2009/003619/1, Довідку від 09.10.2008р. №2883 про визначення митної вартості товару, а також картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску через митний кордон України від 09.10.2008р. №500000002/2008/000057, від 09.10.2009р. №500000000/9/001421, №500000000/9/001422, у яких митна вартість транспортних засобів митним органом було визначено відповідно до ст.249 Митного кодексу України, зокрема за наявності інформації у мережі Інтернет, на рівні: ЗІЛ 115А - 100000,00 дол. США, ЗІЛ 41047 - 117000,00 дол. США, ЗІЛ 111В - 231030,01 дол. США.

Не погоджуючись із прийнятими митним органом вищеозначеними рішеннями від 09.10.2009р. №500000000/2009/003618/1, №500000000/2009/003619/1, Довідкою від 09.10.2008р. №2883 про визначення митної вартості товару, та картками відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску через митний кордон України від 09.10.2008р. №500000002/2008/000057, від 09.10.2009р. №500000000/9/001421, №500000000/9/001422, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання неправомірними дій щодо відмови у здійсненні митного оформлення автомобілів ЗІЛ-41047, ЗІЛ-115А, ЗІЛ-111В за задекларованою митною вартістю, на підставі Висновків експертизи Київського Політехнічного музею №135/08 від 30.08.2007р., №153/11 від 26.11.2007р., №156/11 від 26.11.2007р., зобов'язання здійснити митне оформлення автомобілів ЗІЛ-41047, ЗІЛ-115А, ЗІЛ-111В за вантажною митною декларацією за заявленою декларантом митною вартістю на підставі Висновків експертизи Київського Політехнічного музею №135/08 від 30.08.2007р., №153/11 від 26.11.2007р., №156/11 від 26.11.2007р.

Так, на думку суду, оскаржувані позивачем - ОСОБА_4 дії Південної митниці Міндоходів щодо відмови у здійсненні митного оформлення автомобілів ЗІЛ-41047, ЗІЛ-115А, ЗІЛ-111В за задекларованою митною вартістю, на підставі Висновків експертизи Київського Політехнічного музею №135/08 від 30.08.2007р., №153/11 від 26.11.2007р., №156/11 від 26.11.2007р., є неправомірними, та такими, що вчинені з порушенням положень чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, митного законодавства, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зокрема, як встановлено судом та зазначено вище, довіреною особою позивача на митну територію України були ввезені автомобілі російського виробництва, а саме: ЗІЛ-41047 (1987 року випуску, шасі -НОМЕР_1, кузов -НОМЕР_1, двигун НОМЕР_5), ЗІЛ-115А (1981 року випуску, шасі -НОМЕР_6, кузов -НОМЕР_6, двигун НОМЕР_7), ЗІЛ-111В (1961 року випуску, шасі -НОМЕР_8, двигун НОМЕР_9). Вказані автомобілі були ввезені на територію України за товарно-транспортними накладними CARNET TIP ХQ58730379 та CMR 334202, транспортно-морською накладною CNDODS-01 та на підставі дозволів Міністерства транспорту та зв'язку України №3275 від 18 грудня 2007року, №775/3270 від 13 листопада 2007року, №775/3274 від 18 грудня 2007року за узгодженням з державною службою контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України.

06.06.2008року та 13.05.2009року, згідно ВМД (ІМ 40Г) №№50000002/8/000478, №50000002/8/000480 від 13.05.2008року, №500000002/8/000599 від 06.06.2008року, позивачем до Південної митниці було заявлено до митного оформлення вказані автомобілі ЗІЛ 41047, ЗІЛ 115А, ЗІЛ 111В, для підтвердження митної вартості яких, а також колекційної цінності, довіреною особою позивача, з метою здійснення митного оформлення автомобілів ЗІЛ-41047, ЗІЛ-115А, ЗІЛ-111В митному органу також були надані експертні висновки Державного політехнічного музею Національного технічного університету України «КПІ» №153/11 від 26 листопада 2007року, №153/08 від 30 серпня 2007року, 156/11 від 26 листопада 2007року, які підтверджені висновками науково-технічної експертизи ДП «Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут» від 29 листопада 2007року та від 31 жовтня 2007року, та якими визначено, що представлені на експертизу автомобілі ЗІЛ-41047 (1987 року випуску, шасі -НОМЕР_1, кузов -НОМЕР_1, двигун НОМЕР_5), ЗІЛ-115А (1981 року випуску, шасі -НОМЕР_6, кузов -НОМЕР_6, двигун НОМЕР_7), ЗІЛ-111В (1961 року випуску, шасі -НОМЕР_8, двигун НОМЕР_9) представляють колекційну цінність і можуть бути ввезені в України з метою створення експозиції раритетних автомобілів, а їх приблизна вартість складає автомобіля ЗІЛ-115А - 37.000 доларів США, ЗІЛ-41047 - 4.700 доларів США, ЗІЛ-111В - 10.000 доларів США.

Питання проведення державної експертизи культурних цінностей, заявлених до вивезення, тимчасового вивезення та повернутих в Україну після тимчасового вивезення, а також вилучених митними або правоохоронними органами, конфіскованих за рішенням суду та обернених відповідно до закону в дохід держави врегульовано Порядком проведення державної експертизи культурних цінностей, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2003р. №1343 (зі змінами та доповненнями), відповідно до п.5 якого право на проведення експертизи надається установам, державним закладам культури, іншим організаціям наказом Мінкультури.

На виконання вищевказаної Постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2003р. №1343, Міністерством культури і мистецтв виданий відповідний Наказ №647 від 15 листопада 2002року, в якому право на проведення державної експертизи транспортних засобів, у тому числі, закріплено за Державним політехнічним музеєм Національного технічного університету України «КПІ».

Так, Державним політехнічним музеєм Національного технічного університету України "КПІ" були проведені експертні дослідження та складені експертні висновки №153/11 від 26 листопада 2007року, №153/08 від 30 серпня 2007року, 156/11 від 26 листопада 2007року, якими визначено, що представлені на експертизу автомобілі ЗІЛ-41047 (1987 року випуску, шасі - НОМЕР_1, кузов - НОМЕР_1, двигун НОМЕР_5), ЗІЛ-115А (1981 року випуску, шасі - НОМЕР_6, кузов - НОМЕР_6, двигун НОМЕР_7), ЗІЛ-111В (1961 року випуску, шасі - НОМЕР_8, двигун НОМЕР_9) представляють колекційну цінність і можуть бути ввезені в України з метою створення експозиції раритетних автомобілів, а їх приблизна вартість складає автомобіля ЗІЛ-115А - 37.000 доларів США, ЗІЛ-41047 - 4.700 доларів США, ЗІЛ-111В - 10.000 доларів США.

Також, означені висновки Державного політехнічного музею Національного технічного університету України "КПІ" підтверджені висновками науково-технічної експертизи від 29 листопада 2007 року та від 31 жовтня 2007 року, зробленими ДП "Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут".

Між тим, судом встановлено, що 09.10.2009р. Південною митницею було відмовлено у митному оформлені автомобілів за заявленою у ВМД митною вартістю товару, з огляду на те, що за інформацією, наявною в мережі Internet, митна вартість транспортних засобів визначена на рівні: ЗІЛ-41047 - не менш як 117.000,00 доларів США, ЗІЛ-115А - не менш як 100.000,00 доларів США, ЗІЛ-111В - 150.000,00, внаслідок чого виникають сумніви щодо достовірності даних зазначених декларантом, та прийнято Рішення №500000000/2009/003618/1, №500000000/2009/003619/1, Довідку від 09.10.2008р. №2883 про визначення митної вартості товару, а також картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску через митний кордон України від 09.10.2008р. №500000002/2008/000057, від 09.10.2009р. №500000000/9/001421, №500000000/9/001422, у яких митна вартість транспортних засобів митним органом було визначено відповідно до ст.249 Митного кодексу України, зокрема за наявності інформації у мережі Інтернет, на рівні: ЗІЛ 115А - 100000,00 дол. США, ЗІЛ 41047 - 117000,00 дол. США, ЗІЛ 111В - 231030,01 дол. США.

Засади організації та здійснення митної справи в Україні, економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи, визначено Митним кодексом України від 11 липня 2002року №92-IV (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до ст.259 якого митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.260 Митного кодексу України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.

Частиною 1 статті 262 Митним кодексом України від 11 липня 2002року №92-IV передбачено, що митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Відповідно до п.п.1.3,1.4 Методичних рекомендацій із застосування окремих положень Митного кодексу України, що стосуються питань визначення митної вартості товарів, які імпортуються на митну територію України, затверджених Наказом Державної митної служби України від 31 січня 2007р. №74 (чинних на момент виникнення спірних правовідносин) статті 266 - 273 Митного кодексу України встановлюють, яким чином має визначатися митна вартість товарів, які імпортуються на митну територію України. Методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються на митну територію України, викладені в послідовному порядку щодо їх застосування відповідно до статей 267 - 273 Митного кодексу України. Основний метод визначення митної вартості, визначений у статті 267, застосовується тоді, коли умови, передбачені в ній, виконано. Якщо митна вартість не може бути визначена відповідно до положень статті 267 "Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)", то вона має бути визначена шляхом послідовного використання методів, передбачених статтями 268 - 273 Митного кодексу України.

У таких випадках відповідно до статті 266 Митного кодексу України проводиться процедура консультацій між митним органом та імпортером. Наприклад, може статися так, що імпортер володіє інформацією про митну вартість ідентичних або подібних імпортованих товарів, якої безпосередньо не має у митного органу. З іншого боку, митний орган може мати інформацією про митну вартість ідентичних або подібних товарів, якою не володіє імпортер.

Також, статтею 266 Митного кодексу України передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю, до яких, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Між тим, відповідачем не надано суду жодного належного доказу на підтвердження вжиття будь-яких заходів, спрямованих на застосування послідовності у виборі методу (від першого до шостого) визначення митної вартості товару позивача.

Також, як встановлено судом, та, зокрема, зазначено в ході судового розгляду справи по суті, на відповідне питання суду, повноважним представником відповідача - Південної митниці Міндоходів, між позивачем - ОСОБА_4 та митним органом, з метою визначення митної вартості товару, заявленого позивачем у ВМД до розмитнення, а саме автомобілів ЗІЛ-41047, ЗІЛ-115А, ЗІЛ-111В, процедура консультацій не проводилась. Отже, Південною митницею при визначенні митної вартості товару порушено порядок застосування методів визначення митної вартості товарів, оскільки митний орган не провів з декларантом процедури консультацій, тобто не було здійснено обміну наявною у кожного з них інформацією щодо визначення митної вартості товару, у зв'язку з чим контролюючим органом безпідставно скориговано митну вартість, заявленого до митного оформлення товару, а саме ЗІЛ-41047, ЗІЛ-115А, ЗІЛ-111В.

Вищевикладене спростовує твердження відповідача, наведені у письмових запереченнях на адміністративний позов та викладені усно в ході судового розгляду справи по суті.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що на виконання приписів ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, Південна митниця Міндоходів не надала суду жодних належних та переконливих доказів на обґрунтування правомірності дій щодо відмови у здійсненні митного оформлення автомобілів ЗІЛ-41047, ЗІЛ-115А, ЗІЛ-111В за задекларованою митною вартістю, на підставі Висновків експертизи Київського Політехнічного музею №135/08 від 30.08.2007р., №153/11 від 26.11.2007р., №156/11 від 26.11.2007р.

Згідно з ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що уточнені позовні вимоги ОСОБА_4 правомірні, документально підтверджені та обґрунтовані, відповідають чинному, на момент виникнення спірних правовідносин, митному законодавству, отже підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4, відповідно до приписів ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.2, 4, 7-9, 11, 12, 69, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_4 до Південної митниці Міндоходів, за участю Прокуратури м.Одеси про визнання неправомірними дій щодо відмови у здійсненні митного оформлення автомобілів ЗІЛ-41047, ЗІЛ-115А, ЗІЛ-111В за задекларованою митною вартістю, на підставі Висновків експертизи Київського Політехнічного музею №135/08 від 30.08.2007р., №153/11 від 26.11.2007р., №156/11 від 26.11.2007р., зобов'язання здійснити митне оформлення автомобілів ЗІЛ-41047, ЗІЛ-115А, ЗІЛ-111В за вантажною митною декларацією за заявленою декларантом митною вартістю на підставі Висновків експертизи Київського Політехнічного музею №135/08 від 30.08.2007р., №153/11 від 26.11.2007р., №156/11 від 26.11.2007р., задовольнити.

2. Визнати неправомірними дії Південної митниці Міндоходів щодо відмови у здійсненні митного оформлення автомобілів ЗІЛ-41047, ЗІЛ-115А, ЗІЛ-111В за задекларованою митною вартістю, на підставі Висновків експертизи Київського Політехнічного музею №135/08 від 30.08.2007р., №153/11 від 26.11.2007р., №156/11 від 26.11.2007р.

3. Зобов'язати Південну митницю Міндоходів здійснити митне оформлення автомобілів ЗІЛ-41047, ЗІЛ-115А, ЗІЛ-111В за вантажною митною декларацією за заявленою декларантом митною вартістю, на підставі Висновків експертизи Київського Політехнічного музею №135/08 від 30.08.2007р., №153/11 від 26.11.2007р., №156/11 від 26.11.2007р.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 3(три)грн. 40коп.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому приписами ст.254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано судом 24 вересня 2013 року.

Суддя Харченко Ю.В.