Рішення № 33674686, 23.09.2013, Харцизький міський суд Донецької області

248/7031/13-ц

2/248/2393/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2013 року

Харцизький міський суд Донецької області у складі :

головуючого - судді Щебуняєвої Л.Л.,

при секретарі - Должикової Я.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харцизьку

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Шахтарськантрацит» про стягнення моральної шкоди, спричиненої внаслідок отримання професійних захворювань , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 23 серпня 2013року звернувся до суду з позовом до відповідача Державного підприємства «Шахтарськантрацит», в якому просить стягнути з відповідача -ДП «Шахтарськантрацит», яке є юридичною особою, на його користь моральну шкоду у розмірі 65103 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він має стаж роботи понад 19 років: в галузі вугільної промисловості в умовах впливу шкідливих факторів, в тому числі на ДП «Шахтарськантрацит», з них машиніст підземних установок - 1 рік 09 місяців, гірник очисного забою - 4 роки 09 місяців, машиніст горновиємочних машин - 11 років 11 місяців, гірник підземної ділянки шахтного транспорту - 10 місяців.

Під час виконання своїх службових обов'язків він отримав два професійних захворювання «хронічна вертеброгенна попереково-крижова радікулопатія з помірним больовим лівостороннім корешковим та м'язово - тонічним синдромом» та «пневмоконіоз: антрако-сілікатоз, інтерстіціальна форма 1/1, t/s пізнорозвинений. Ускладнення: хронічний бронхіт, емфізема легень. Легенева недостатність першого-другого ступеня».

Відповідно до Акту «Про розслідування професійного захворювання» від 28 травня 2002 року, йому встановлено основний діагноз - «...хронічна вертеброгенна попереково-крижова радікулопатія з помірним больовим лівостороннім корешковим та м'язово - тонічним синдромом». Зазначений діагноз підтверджується також Епікризом.

Причиною професійного захворювання, відповідно до Акту від 28 травня 2002 року встановлено «...виконання тяжкої фізичної праці в підземних умовах, при вираженому навантаженні на опорно-руховий апарат, робота у вимушеній робочій позі, в обмеженому просторі, в умовах несприятливого мікроклімату».

Вважає, що внаслідок отриманого професійного захворювання йому була заподіяна значна моральна шкода, яка полягає в наступному.

Після того, як він отримав професійне захворювання, він вимушений періодично проходити курси лікування у медичних закладах, оскільки отримані захворювання також призвели до того, що в нього виникли побічні захворювання, які з часом прогресують і не дають йому змоги вести звичне та повноцінне життя. Все це він вважає наслідками тих захворювань, які він отримав за час роботи в вугільній промисловості.

Внаслідок отриманого професійного захворювання він відчуває певні життєві труднощі. Він постійно відчуває підвищену втомлюваність та слабкість, тому довгий час не може знаходитися у напруженні. Поряд з цим, він постійно відчуває болі в спині, зовсім не може піднімати важкі речі. Іноді йому навіть тяжко встати з ліжка або просто зав'язати шнурки на взутті. Щоб просто нахилитися, він прикладає немалі зусилля, бо біль зараз же дає про себе знати. Звичайна робота вдома стала для нього непосильною.

Так, за отримане професійне захворювання йому первинне було встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 40 % (сорок відсотків). Втрата працездатності при повторному огляді 26 травня 2003 року, відповідно до Довідки № 091265 «Про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках», залишена в розмірі 40%, у зв'язку з тим, що стан здоров'я його не покращився.

Відповідно до Акту «Про розслідування хронічного професійного захворювання» від 24 листопада 2011 року, йому встановлено основний діагноз - «...пневмоконіоз: антрако-сілікатоз. інтерстіціальна форма 1/1, t/s пізнорозвинений. Ускладнення: хронічний бронхіт, емфізема легень. Легенева недостатність першого-другого ступеня». Зазначений діагноз також підтверджується медичними довідками та виписками.

Відповідно до Акту від 24 листопада 2011 року, причиною професійного захворювання встановлено: «тривала праця в умовах впливу на організм шкідливих промислових факторів: вугільно-породного пилу ГДК, що перевищує до 80 разів; недосконалість технології, недостатнє забезпечення індивідуальними засобами захисту органів дихання, неефективність засобів індивідуального захисту органів дихання».

Внаслідок отриманого зазначеного професійного захворювання він постійно відчуває задишку при незначному фізичному навантаженні, сухий кашель, відчуття браку (нехватки) повітря, болі в грудній клітці, відчуття перебоїв в роботі серця. Він відчуває швидку втомлюваність та слабкість, тому довгий час не може знаходитися у напруженні, швидко втомлюється та потребує відпочинку.

Відповідно до Довідки «Про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках» № 046820 від 20 грудня 2011 року «Про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках»

У зв'язку з отриманими професійними захворюваннями він втратив професійну працездатність та став інвалідом третьої групи. В даний час йому стає все важче знаходити в собі сили для боротьби з наслідками отриманих професійних захворювань, що підвищує його дратівливість і як наслідок тягне за собою постійно подавлений та пригноблений стан. Все це потребує від нього додаткової організації укладу його життя, що суттєво його змінює та спричиняє йому моральні страждання доповнюючи думками про те, що він вже ніколи не зможе вилікуватися та вести повноцінне життя.

До теперішнього часу йому було відшкодовано лише розмір матеріальної шкоди, завданої професійними захворюваннями, що не може вважатись повним відшкодуванням шкоди в розумінні вимог Конституції України, Закону України «Про охорону праці», Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасливих випадків на виробництві і професійних захворюваннях, що заподіяли втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів України.

Вважає, що у зв'язку з професійним захворюванням йому заподіяна моральна шкода, яку він оцінює в 65103 грн.

Оскільки він отримав професійне захворювання під час виконання трудових обов'язків, то вважає, що заподіяна йому шкода випливає з трудових відносин і має відшкодовуватися роботодавцем, який не створив безпечних умов праці.

В зв'язку з чим позивач ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача -ДП «Шахтарськантрацит» моральну шкоду в сумі 65103 грн.

В подальшому представник позивача - ОСОБА_2 уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача -ДП «Шахтарськантрацит» на користь позивача ОСОБА_1 моральну шкоду за 25% втрати професійної працездатності ,що складає різницю між встановленою втратою професійної працездатності згідно первинного у 2002 році та повторного у 2011 році огляду МСЕК , в сумі 7500 грн.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, надали суду заяву про розгляд справи у їх відсутність .

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2

Представник відповідача ДП «Шахтарськантрацит» - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, письмові заперечення по позову,згідно яких вбачається,що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди у зв'язку з професійним захворюванням відповідач визнає частково, в частині різниці втрати позивачем професійної працездатності,встановленої первинним ,у 2002 році та повторним,у 2011 році, оглядом МСЕК, тобто за втрату позивачем професійної працездатності у розмірі - 25 % .

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача ДП «Шахтарськантрацит».

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має стаж роботи понад 19 років в галузі вугільної промисловості в умовах впливу шкідливих факторів, в тому числі на ДП «Шахтарськантрацит», з них з 20 вересня 1983 року по 01 липня 1985 року - машиністом підземних установок, з 12 вересня 1985 року по 27 червня 1990 року - ГРОЗ, з 27 червня 1990 року по 1 червня 2002 року - підземним машиністом горновиємочних машин, з 27 вересня 2004 року по 15 серпня 2005 року підземним гірноробочим ділянки шахтного транспорту, звільнений за ст.38 КЗпП України у зв'язку із виходом на пенсію за віком.

Під час роботи на шахті позивач захворів на професійне захворювання: пневмоконіоз: антрако-сілікатоз. інтерстіціальна форма 1/1, t/s пізнорозвинений. Ускладнення: хронічний бронхіт, емфізема легень. Легенева недостатність першого-другого ступеня».

З акту розслідування хронічного професійного захворювання форми П-4 від 28 травня 2002 року (а.с.15) вбачається, що професійне захворювання у позивача виникло через виконання тяжкої фізичної праці у підземних умовах, при вираженому навантаженні на опорно-руховий апарат праця у вимушеній робочій позі, у обмеженому просторі, в умовах несприятливого мікроклімату.

Судом встановлено ,що згідно висновку МСЕК від 20 травня 2002 року ОСОБА_1 був визнаний інвалідом третьої групи у зв'язку з професійним захворюванням та йому встановлено втрату 40% професійної працездатності у зв'язку з профзахворюванням ,строком на 1 рік.

Згідно висновку МСЕК від 26 травня 2003 року позивачу ОСОБА_1 повторно з 26 травня 2003 року встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 40 % (сорок відсотків) ,безстроково ,та третя група інвалідності в зв'язку з професійним захворюванням .(а.с.10).

З акту перевірки дотримання санітарного законодавства від 22,23 вересня 2011 року, вбачається, що, працюючи в підземних умовах праці, позивач ОСОБА_1 був підданий впливу комплексу шкідливих виробничих факторів: вугільно-породного пилу ГДК, що перевищує до 80 разів; недосконалість технології, недостатнє забезпечення індивідуальними засобами захисту органів дихання, неефективність засобів індивідуального захисту органів дихання».

Відповідно до Акту «Про розслідування хронічного професійного захворювання» від 24 листопада 2011 року, позивачу ОСОБА_1 встановлено основний діагноз - «...пневмоконіоз: антрако-сілікатоз. інтерстіціальна форма 1/1, t/s пізнорозвинений. Ускладнення: хронічний бронхіт, емфізема легень. Легенева недостатність першого-другого ступеня».

Відповідно до Акту «Про розслідування хронічного професійного захворювання» від 24 листопада 2011 року, причиною професійного захворювання встановлено: «тривала праця в умовах впливу на організм шкідливих промислових факторів: вугільно-породного пилу ГДК, що перевищує до 80 разів; недосконалість технології, недостатнє забезпечення індивідуальними засобами захисту органів дихання, неефективність засобів індивідуального захисту органів дихання».

Згідно повторного висновку МСЕК від 20 грудня 2011 року позивачу ОСОБА_1 безстроково ,з 5 грудня 2011 року, встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 65 % за отримане професійне захворювання та третя група інвалідності (а.с.11 ).

Згідно до Довідки до Акту огляду МСЕК № 039569 від 20 грудня 2011 року, йому протипоказана робота в підземних умовах у контакті з пилом, газами, несприятливих метеоумовах, важка фізична праця, тривале вимушене положення корпусу.

З наданих суду позивачем медичних документів вбачається, що позивач з 2011 року та до наступного часу, у зв'язку з отриманим професійним захворюванням, перебував як на стаціонарному так і на амбулаторному лікуванні.

Згідно ст.2 КЗпП України працівники мають право на здорові та безпечні умови праці.

Згідно ст.153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Згідно ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно з п.4.1 Рішення Конституційного суду України від 27.01.2004р. №1-рп/2004 про офіційне тлумачення положення частини 3 ст.34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди.

Аналізуючи обставини справи, суд дійшов висновку, що внаслідок отриманого професійного захворювання позивачу завдана моральна шкода, оскільки він випробував і продовжує випробувати душевні та фізичні страждання, пов'язані з заподіянням шкоди здоров'ю, через те, що він довгий час лікувався і продовжує лікуватися в лікувальних установах. Він не може виконувати роботу, яку виконував до захворювання. В теперішній час для організації свого життя йому потрібно додавати додаткових зусиль.

Відповідно до ст.23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи глибину фізичних та душевних страждань позивача ОСОБА_1, погіршення його здібностей, ступень вини відповідача в заподіянні шкоди, вимоги розумності, виваженості і справедливості, суд вважає необхідним задовольнити вимоги позивача ОСОБА_1 щодо стягнення моральної шкоди у повному обсязі, стягнувши на його користь з відповідача 7500 гривень.

На підставі ст.88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 114,70 грн.

Керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», ст.237-1 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 214,215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Шахтарськантрацит» про стягнення моральної шкоди, спричиненої внаслідок отримання професійних захворювань - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Шахтарськантрацит» (86211, Донецька область, м. Шахтарськ, вул. Крупської,20, р/р 26001301402447 у філії Донецького ОУ АТ «Ощадбанк», МФО 335106, ЄДРПОУ 32299510, ІПН - 322995105272, св.-во № 06800603). на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с. Йолкіне м. Харцизька Донецької області, ІПН- НОМЕР_1, у відшкодування моральної шкоди 7500 (сім тисяч п'ятсот) гривень.

Стягнути з Державного підприємства «Шахтарськантрацит» (86211,Донецька область, м. Шахтарськ, вул.. Крупської,20, р/р 26001301402447 у філії Донецького ОУ АТ «Ощадбанк», МФО 335106, ЄДРПОУ 32299510, ІПН - 322995105272, св.-во № 06800603) судовий збір на користь держави в сумі 114 гривен 70 копійок (р\р 31218206700088, банк: ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄРДПОУ 34686480, отримувач: УДКСУ у м. Харцизьку ( м. Харцизьк), код платежу 22030001 « Судовий збір ( Державна судова адміністрація України, 050)», символ звітності 206,код суду 02895679).

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: