Ухвала суду № 33673704, 17.09.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-10291/12/0170/4

17.09.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Мунтян О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 2а-10291/12/0170/4 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю.) від 30.05.13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРАБА" (вул. Мамеді Емір-Усеїна, 14, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95049)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.05.13 у справі № 2а-10291/12/0170/4 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АРАБА" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомленя-рішення - задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби №0002012204 від 20.06.2012 року про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "АРАБА" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 5013,75 грн., у тому числі 4011,00 грн. за основним платежем та 1002,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби №0002002204 від 20.06.2012 року про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "АРАБА" суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2409673 грн. Стягнено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРАБА" витрати зі сплати судового збору у розмірі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень) з Державного бюджету України (шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби).

На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким позовні вимоги ТОВ "АРАБА" - залишити без задоволення.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 17.09.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами податкового органу проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 21.03.2011 року по 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 21.03.2011 року по 31.03.2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 11.06.2012 року №2349/22-8/37594884 (далі - Акт) (а.с.12-65 т.1).

За висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем п.138.10.4 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9. п.139.1 ст.139, п.п.153.1.1 п.153.1 ст.153 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 4011 грн., у тому числі за 1 квартал 2012 року у сумі 4011 грн. та завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування на суму 2409673 грн. за 1 квартал 2012 року.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято спірні податкові повідомлення-рішення від 20.06.2012 року: №0002002204 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2409673 грн.; №0002012204 від 20.06.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 5013,75 грн., у тому числі 4011,00 грн. за основним платежем та 1002,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.139-141 т.1).

Відповідно до п.138.8 ст.138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу п.138.2 ст.138 ПК України.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що між позивачем та ТОВ "Атлант СВ" (Виконавець) 01.09.2011 року укладено договір про розміщення реклами на радіо і телебаченні №01/09-11 (а.с.66 т.1), відповідно до якого Виконавець зобов'язується розмістити на каналі (радіо і ТБ) рекламні матеріали на умовах і в строки, передбачені дійсним Договором і Додатками до нього (далі - рекламні послуги), а Замовник своєчасно оплатити рекламні послуги та підписати відповідні Акти наданих послуг.

Виконання договору підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт на суму 273000 грн., у т.ч. ПДВ 45500 грн., сума без ПДВ складає 227500 грн., зокрема: №ОУ-0000002 від 31.01.2012 року, №ОУ-0000006 від 29.02.2012 року, ОУ-0000009 від 31.03.2012 року (а.с.86-91 т.1).

Оплата рекламних послуг позивачем за договором підтверджується відповідними розрахунковими документами, зокрема платіжними дорученнями №717,718 від 27.03.2012 року, №765 від 03.04.2012 року, №775,781 від 04.04.2012 року на загальну суму 328500,00 грн., у тому числі 54750,00 грн. ПДВ, сума без ПДВ склала 273750,00 грн. (а.с.220-224 т.1).

Судом встановлено та підтверджується висновком проведеної у справі судово-економічної експертизи, що вартість виконаних робіт у 1 кварталі 2012 року у сумі 227500 грн. без ПДВ, яка визначена актами виконаних робіт, була сплачена позивачем у складі суми 273750 грн. без ПДВ.

Між позивачем (позичальник) та ТОВ "КВИНГРУП" (позичкодавець) укладено договір займу від 01.08.2011 року №ДЗ-08/11, згідно якого позикодавець зобов'язується надати у власність позичальника грошові кошти (позика) у сумі 100000000,00 (сто мільйонів) російських рублів для поповнення оборотних коштів, які позичальник зобов'язується повернути у строк до 31 липня 2012 року "Дата погашення займу" та виплатити проценти у розмірі 9 (Дев'ять) процентів річних за користування грошовими коштами (сплачуються щомісячно в останній робочий день кожного місяця) відповідно до умов, обумовлених у Договорі. Видача позики здійснюється у безготівковому порядку на рахунок (а.с.239-240 т.1).

Відповідно до п.8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів", затвердженого наказом Міністерства Фінансів України N193 від 10.08.2000 року, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 17серпня 2000 року за N515/4736 (із змінами та доповненнями) визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату здійснення господарської операції та на дату балансу. Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат). Курсові різниці від перерахунку монетарних статей про інвестиційну і фінансову діяльність відображаються у складі інших доходів (витрат), за винятком курсових різниць, які відображаються згідно з пунктом 9 Положення (стандарту) 21.

Отже, сума заборгованості в іноземній валюті підлягає перерахуванню у "гривневу" заборгованість за поточним обмінним курсом НБУ, а різниця, що виникла в результаті перерахування балансової вартості валюти включається до складу валових доходів (витрат) підприємства.

Судом першої інстанції безспірно встановлено наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних, які є єдиними документами, на підставі яких платник податку може включати до податкового кредиту відповідні суми.

Отже, матеріалами справи та висновком проведеної у справі судово-економічної експертизи спростовуються висновки податкового органу про завищення позивачем витрат по рядку 06.4.12 Декларації "Від'ємне значення курсових різниць, згідно ст.153 розділ ІІІ ПК України" склала 2196010 грн. та, відповідно, валових витрат за 1 квартал 2012 року, а включення позивачем до складу від'ємного значення курсових різниць вищезазначених витрат відповідає нормам чинного законодавства.

Таким чином, адміністративний позов правомірно задоволено судом першої інстанції.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції залишенню без змін. Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.05.13 у справі № 2а-10291/12/0170/4 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.05.13 у справі № 2а-10291/12/0170/4 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис О.І. Мунтян

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко