Постанова № 33673444, 17.09.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2013 року № 813/4740/13-а

о 12 год., 28 хв. м. ЛьвівЛьвівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Саковець Б.П., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним

позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, представник - ОСОБА_2до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівської області, представник - Ортинська Н.М.про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень - рішень № 0000201720 та № 0000211720 від 30.05.2013 року

Позивач - Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень - рішень № 0000201720 та № 0000211720 від 30.05.2013 року.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що він не погоджується із спірними податковими повідомленнями - рішеннями прийнятими на підставі висновків відповідача викладених у акті перевірки за № 795/17-20/НОМЕР_3 від 17.05.2013 року про те, що позивачем порушено п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (завищення податкового кредиту за 2010 рік на загальну суму 50523,00 грн.), п. 198.6 ст. 198 ПК України (завищення податкового кредиту у березні 2013 року на загальну суму 7862,00 грн.), п. 177.4 ст. 177, п. 138.4 ст. 138, п.п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 ПК України (заниження зобов'язання по сплаті податку з доходів фізичних осіб у 2011 році на загальну суму 10892,25 грн. та за 2012 рік 52556,86 грн.).

Висновок відповідача про завищення валових витрат у 2011 році на загальну суму 228785,00 грн. у зв'язку із наявними залишками товарно-матеріальних цінностей та дебіторської заборгованості, є помилковим, та суперечить порядку формування витрат, що передбачений ст.ст. 138, 139, 177 ПК України.

Жодна із перелічених норм не містить обмежень чи прямих вказівок щодо заборони включення до витрат сум заборгованості, які підлягають сплаті за отриманий товар, що використовується у господарській діяльності. З огляду на вище викладене, до складу витрат слід включати як фактичні витрати, так і дебіторську заборгованість, яка має наслідком збільшення зобов'язання платника податку а відтак, є витратами в розумінні п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, ст. ст. 138, 139 та 177 ПК України.

Крім цього, відповідач не мав змоги вирахувати товар, який придбаний, проте не реалізований, тобто, встановлення завищення витрат на загальну суму 107490,00 грн. також є безпідставним, оскільки не має документального обґрунтування.

Позивачем помилково, до суми валового доходу, як і валових витрат включено суми відшкодування і зобов'язання по сплаті податку на додану вартість. Оскільки, при розрахунку бази оподаткування податку з доходів має значення не лише валовий дохід, а й валові витрати, обидві суми впливають на розмір податкового навантаження позивача. Саме тому, без вирахування розміру валових витрат не можливо визначити розмір податку з доходів.

Перевіряючими у акті не описано жодної операції, за результатами якої встановлено розбіжність між даними обліку і фактичними обставинами, не описано які саме товари були позивачем реалізовані, завдяки чому останній отримав дохід, який не задекларував. Відповідно немає підстав стверджувати про заниження позивачем валового доходу за 2010 рік в сумі 56351, 38 грн.

Завищення витрат за 2012 рік в сумі 322749,00 грн., внаслідок імовірної відсутності первинних документів, що підтверджують дійсність спірних господарських операцій із ТОВ «Нові технологи ТВП» і ТОВ «Форта Ком».

Факт належності оформлення господарської операції, а також законності декларування суми податкового кредиту підтверджують належним чином оформлені: податкові накладні № 83 від 03.02.2012 року, № 20 від 01.02.2012 року, № 366 від 24.02.2012 року, № 322 від 22.02.2012 року, № 301 від 21.02.2012 року, № 269 від 16.02.2012 року, № 219 від 13.02.2012 року, № 155 від 09.02.2012 року, № 144 від 08.02.2012 року, № 338 від 23.02.2012 року, № 236 від 14.02.2012 року, видаткові накладні № 3/02-12 від 03.02.2012 року, № 14/02-06 від 14.02.2012 року, № 21/02-07 від 21.02.2012 року, № 23/02-06 від 23.02.2012 року, № 24/0210 від 24.02.2012 року, № 1/02-19 від 01.02.2012 року, № 8/02-14 від 08.02.2012 року, № 9/02-05 від 09.02.2012 року, № 13/02-07 від 13.02.2012 року, № 16/02-07 від 16.02.2012 року, № 22/02-10 від 22.02.2012 року.Факт оплати товару, поставленого на підставі вищевказаних накладних підтверджується випискою по особовому рахунку Позивача в ПАТ «Кредобанк».

У 2010 році позивач придбавав товар та отримував послуги контрагентів, серед яких: ВАТ «Завод імені Фрунзе», ФО-П ОСОБА_4, ПП «Ролік», ФО-П ОСОБА_5, ТОВ «Е-КОМ», ЗАТ «Західно-Український Консорціум» та ФО-П ОСОБА_6.

Загальна сума податкового кредиту, задекларованого Позивачем внаслідок здійснення господарський операцій із перерахованими вище суб'єктами господарювання становить 20523,00 грн. Податковий кредит в розмірі 44708,81 грн. підтверджено належними оформленими первинними документами. Первинні документи, що підтверджують правомірність отримання позивачем податкового кредиту в сумі 5814,19 грн. втрачено.

Реальність та законність проведених господарських операцій, що вплинули на формування податкового кредиту у 2010 році, підтверджується належним чином складеними: податковою накладною № 2378 від 25 травня 2010 року, видатковою накладною № 2321 від 25 травня 2013 року, рахунком фактурою № 2556 від 20 травня 2010 року, податковою накладною № 1948 від 29.04.2010 року, видатковою накладною № 1908 від 30.04.2010 року, податковою накладною № 2379 від 25 травня 2010 року, видатковою накладною № 2322 від 25 травня 2010 року, рахунком-фактурою № 2557 від 20 травня 2010 року, податковою накладною № 27 від 24 грудня 2010 року, видатковою накладною № ВІ-0000027 від 24 грудня 2010 року, податковою накладною № 715 від 13 травня 2010 року, податковою накладна № 64 від 25 червня 2010 року, податковою накладною від 16 квітня 2010 року № 002468, рахунком-фактурою № НП10-68-03-дт від 08 квітня 2010 року, податковою накладною № 000924 від 18 лютого 2010 року, податковою накладною № 000925 від 18 лютого 2010 року, актом виконаних робіт № НП10-68-2к від ЗО червня 2010 року, податковою накладною № 001334 від 09 березня 2010 року, актом виконаних робіт (наданих послуг) № НП10-68-2к від ЗО червня 2010 року, рахунком фактурою № НП10-68- 2к від 04 березня 2010 року, податковою накладною № 347 від 29 березня 2010 року, видатковою накладною № ЗУ-0000364 від 29 березня 2010 року, видатковою накладною № ЗУ- 0000364 від 29 березня 2010 року, актом виконаних робіт (наданих послуг) № НПЮ-68-ОЗ-ді від 16 квітня 2010 року, видатковою накладною № ЗУ-0000364 від 29 березня 2010 року, податкова накладна № 347 від 29 березня 2010 року 29 березня 2010 року, податковою накладною № 347 від 29 березня 2010 року, видатковою накладною № ЗУ-0000364 від 29 березня 2010 року, рахунком-фактурою № ЗУ-0000279 від 29 березня 2010 року. Факт оплати послуг та товару за вищеописаними операціями підтверджується випискою по особовому рахунку Позивача у ПАТ «Кредобанк».

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали суду додаткові пояснення та письмові докази, просили суд позов задоволити повністю.

Позиція відповідача викладена у запереченні на позовну заяву, у якому відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю з підстав, що відповідачем проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року та складено акт від 17.05.2013 року №795/17-20/НОМЕР_3.

За результатами перевірки правильності визначення валового доходу (обсягу виручки) встановлено неналежне ведення обліку доходів за 2011 рік, а саме: згідно поданих до перевірки документів (банківських виписок) сума коштів яка надійшла на поточний рахунок за відвантажений товар становить 1016892,0 грн.

У 2011 році з поточного рахунку позивачем проведена оплата за придбані ТМЦ та надані послуги в сумі 977860,00 грн. (без ПДВ). Станом на 31.12.2011 року у позивача рахується залишки ТМЦ на суму 107490,0 грн. (без ПДВ) та дебіторська заборгованість за відвантажений товар в сумі 97295,0 грн. (без ПДВ, ФО-П ОСОБА_5 - 65669,00 грн., ФО-П ОСОБА_7 - 31626,00 грн.). Валові витрати позивача за 2011 рік складають 773075,0 грн.(без ПДВ).

Позивачем порушено п. 177.4. ст. 177, п. 138.4. ст. 138, пп.139.1.9. п.139.1. ст. 139 ПК України, в наслідок чого завищено валові витрати за 2011 рік на суму 228785,00 грн.

Перевіркою встановлено завищення витрат за 2012 рік в розмірі 322749,00 грн., а саме:

до складу валових витрат за 2012 рік позивачем включені проплати ТОВ «Нові технології ТПВ» (за товар) в загальній сумі 283440,00 грн. (без ПДВ), згідно платіжних доручень: від 28.03.2012 року за №22 сума проплати 56688,00 грн.(в тому числі ПДВ), від 30.03.2012 року за № 23 сума проплати 56688,00 грн.(в тому числі ПДВ), від 05.04.2012 року за № 25 сума проплати 56688,00 грн. (в тому числі ПДВ), від 06.04.2012 року за № 29 сума проплати 56688,00 грн. (в тому числі ПДВ), від 11.04.2012 року за № 32 сума проплати 56688,00 грн. (в тому числі ПДВ), від 17.04.2012 року за № 33 сума проплати 56688,00 грн. (в тому числі ПДВ), а також до складу валових витрат за 2012 рік включено суму 39309,00 грн.(без ПДВ) - проплата ТОВ «Форта Ком» (за товари згідно р/ф 52 від 05.03.2012 року згідно платіжного доручення від 20.04.2012 року за №35 сума проплати 47170,80 грн. (в тому числі ПДВ).

Позивачем порушено п. 177.4. ст. 177, п. 138.4. ст. 138, пп. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 ПК України, безпідставно включено до складу витрат 2012 року вартість придбаних ТМЦ на загальну суму 322749,00 грн.

Позивачем до перевірки не представлено податкових накладних та накладних на придбання товару чи товарно-матеріальних цінностей за 2010 рік які були включені до складу податкового кредиту 2010 року, а саме:

до складу податкового кредиту 1 кварталу 2010 року включено загальну суму 231314,00 грн. в тому числі ПДВ 38552,0 грн., які не підтверджені первинними документами (податковими накладними, видатковими накладними, ТТН),

до складу податкового кредиту 2 кварталу 2010 року включено загальну суму 56867,00 грн. в тому числі ПДВ 9478,0 грн., які не підтверджені первинними документами (податковими накладними, видатковими накладними, ТТН),

до складу податкового кредиту 3 кварталу 2010 року включено загальну суму 800,00 грн. в тому числі ПДВ 133,00 грн., які не підтверджені первинними документами (податковими накладними, видатковими накладними, ТТН),

до складу податкового кредиту 4 кварталу 2010 року включено загальну суму 14160,00 грн. в тому числі ПДВ 2360,00 грн., які не підтверджені первинними документами (податковими накладними, видатковими накладними, ТТН).

До перевірки не надано довідки з міліції про втрату документів та/або інших документів, які можуть вказувати на втрату документів.

Перевіркою встановлено завищення податкового кредиту за 2010 рік на загальну суму 50523,00 грн., чим порушено пп. 7.4.5. п.7.4. ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість».

Перевіркою встановлено включення до складу податкового кредиту суми ПДВ без наявності податкової накладної у березні 2012 року, а саме: до перевірки не надано податкової накладної ТОВ «Форта-Ком» на придбання товарно-матеріальних цінностей в сумі 47170,80 грн. в тому числі ПДВ 7861,80 грн.

Станом на час розгляду заперечення податкові накладні позивачем не надані, можливістю надати документи згідно абз. 2 п. 44.7. ст. 44 ПК України: «протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні», платник не скористався.

Перевіркою встановлено порушення п. 198.6 ст. 198 ПК України внаслідок чого завищено податковий кредит у березні 2012 року на суму 7862,00 грн.

Позивачем відповідачу подано лист від 21.05.2013 року №21/05 з додатком договору «Про відступлення права вимоги» від 19.03.2012 року №19/03/12, згідно якого ТОВ «Інтеграл Ай Ті» (первісний кредитор) передає ТОВ «Технології ТПВ» (новий кредитор) право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за Договором поставки № 25.01.2012 року від 25.01.2012 року, укладеним між Первісним кредитором та позивачем на суму боргу 340128,00 грн. Вказаний Договір не підписаний представниками сторін і не скріплений печатками. Також надано повідомлення «Про уступку права вимоги» позивачем від ТОВ «Інтеграл Ай Ті» не підписане директором ТОВ «Інтеграл Ай Ті» та не скріплене печаткою.

Згідно бази даних ДПА «Автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» по ТОВ «Нові технології ТПВ» за період з 01.01.2010 року по 31.03.2012 року не встановлено включення до складу податкового зобов'язання контрагента ТОВ «Інтеграл Ай Ті» по операціях з купівлі - продажу товарів чи наданих послуг.

22.05.2013 року (тобто з дотриманням п'ятиденного строку) позивачем подано заперечення на Акт перевірки, до заперечення копії документів (зокрема податкових накладних та прихідних накладних за 2010 рік, документів по взаємовідносинах з ТОВ «Технології ТПВ» та ТОВ «Форта-Ком»), відсутність яких встановлена в Акті перевірки, не додавалися.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечення підтримала, надала додаткові пояснення та докази, просила суд в задоволені позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

17.05.2013 року відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства позивачем за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року. За результатами проведеної перевірки складено акт № 795/17-20/НОМЕР_3.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем

- п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями, завищення податкового кредиту за 2010 рік, донараховано ПДВ на загальну суму 50523,00 грн.;

- п. 198.6. ст. 198 ПК України із змінами та доповненнями внаслідок чого завищено податковий кредит у березні 2013 року, донараховано ПДВ на суму 7862,00 грн.;

- п. 177.4. ст. 177, п. 138.4. ст. 138, пп. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 ПК України із змінами та доповненнями, донараховано податок з доходів фізичних осіб за 2011 рік в сумі 10892,25 грн., та за 2012 рік в сумі 52556,86грн.

30.05.2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000201720, яким згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 795/17-20/НОМЕР_3 від 17.05.2013 року, встановлено порушення п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість, усього 72651,00 грн., в тому числі за основним платежем - 58385,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 14266,00 грн.

30.05.2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000211720, яким згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 795/17-20/НОМЕР_3 від 17.05.2013 року, встановлено порушення п. 138.4. ст. 138, п.п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139, п. 177.4. ст. 177 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок з доходів фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності, усього 79311,00 грн., в тому числі за основним платежем - 63449,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 15862,00 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року із змінами і доповненнями, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п. 138.4. ст. 138 ПК України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно п.п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 цього ж Кодексу, не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Згідно п. 177.4. ст. 177 цього ж Кодексу, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього ж Кодексу.

Згідно п. 198.6. ст. 198 цього ж Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього ж Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11. статті 201 цього ж Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 2 ст. 3 цього ж Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ч. 1 ст. 9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Судом враховуються заперечення відповідача про те, що ним правомірно встановлено неналежне ведення обліку доходів за 2011 рік, а саме: згідно поданих до перевірки документів (банківських виписок) сума коштів яка надійшла на поточний рахунок за відвантажений товар становить 1016892,00 грн. Валовий дохід позивача за 2011 рік без ПДВ становить 847410,00 грн.

У 2011 році з поточного рахунку позивача проведена оплата за придбані ТМЦ та надані послуги в сумі 977860,00 грн.( без ПДВ).

Станом на 31.12.2011 року у позивача рахуються залишки ТМЦ на суму 107490,00 грн. (без ПДВ) та дебіторська заборгованість за відвантажений товар в сумі 97295,00 грн. Валові витрати позивача за 2011 рік складають 773075,0 грн.(без ПДВ).

Згідно п. 177.3. ст. 177 ПК України для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість не включаються до витрат і доходу суми ПДВ, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

Позивачем порушено п. 177.4. ст. 177, п. 138.4. ст. 138, пп. 139.1.9. п. 139.1. ст.139 Податкового Кодексу України, в наслідок чого завищено валові витрати за 2011 рік на суму 228785,00 грн.

Відповідачем правомірно встановлено завищення позивачем витрат за 2012 рік в розмірі 322749,00 грн., а саме:

до складу валових витрат за 2012 рік позивачем включені суми проплат ТОВ «Нові технології ТПВ» на суму 283440,00 грн. (без ПДВ), відповідно до платіжних доручень: від 28.03.2012 року за № 22 сума проплати 56688,00 грн. (в тому числі ПДВ), від 30.03.2012 року за № 23 сума проплати 56688,00 грн. (в тому числі ПДВ), від 05.04.2012 року за №25 сума проплати 56688,00 грн. (в тому числі ПДВ), від 06.04.2012 року за № 29 сума проплати 56688,00 грн. (в тому числі ПДВ), від 11.04.2012 року за № 32 сума проплати 56688,00 грн. (в тому числі ПДВ), від 17.04.2012 року за №33 сума проплати 56688,00 грн. (в тому числі ПДВ),

а також до складу валових витрат за 2012 рік включено суму 39309,00 грн. (без ПДВ) - проплата ТОВ «Форта Ком» (за товари згідно р/ф 52 від 05.03.2012 року згідно платіжного доручення від 20.04.2012 року за № 35 сума проплати 47170,80 грн. (в тому числі ПДВ).

До складу податкового кредиту 1 кварталу 2010 року позивачем включено загальну суму 231314,00 грн. в тому числі ПДВ 38552,00 грн., які не підтверджені первинними документами (податковими накладними, видатковими накладними, ТТН).

До складу податкового кредиту 2 кварталу 2010 року включено загальну суму 56867,00 грн. в тому числі ПДВ 9478,00 грн., які не підтверджені первинними документами (податковими накладними, видатковими накладними, ТТН).

До складу податкового кредиту 3 кварталу 2010 року включено загальну суму 800,00 грн. в тому числі ПДВ 133,00 грн., які не підтверджені первинними документами (податковими накладними, видатковими накладними, ТТН).

До складу податкового кредиту 4 кварталу 2010 року включено загальну суму 14160,00 грн. в тому числі ПДВ 2360,00 грн., які не підтверджені первинними документами (податковими накладними, видатковими накладними, ТТН).

До перевірки не представлено довідки з міліції про втрату документів та/або інших документів, які можуть вказувати на втрату документів.

Відповідно відповідачем правомірно встановлено завищення податкового кредиту за 2010 рік на загальну суму 50523,00 грн., чим порушено пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закон України «Про податок на додану вартість».

Відповідачем встановлено включення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ без наявності податкової накладної у березні 2012 року, а саме: до перевірки не представлено податкову накладну ТОВ «Форта-Ком» на придбання товарно-матеріальних цінностей в сумі 47170,80 грн. в тому числі ПДВ 7861,80 грн.

Відповідачем встановлено порушення позивача п. 198.6. ст. 198 ПК України, завищено податковий кредит у березні 2012 року на суму 7862,00грн.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом не враховуються докази надані позивачем в обґрунтування позовних вимог, а саме копії: Податкових декларацій з ПДВ за 1- 4 квартали 2010 року, січень - грудень 2011 року, січень - грудень 2012 року, податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб за січень 2011 року, розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 18.03.2010 року, Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2012 року, договору поставки від 01.02.2012 року, договору про відступлення права вимоги від 19.03.2012 року, повідомлення від ТОВ «Інтеграл ай ті» до позивача про уступку права вимоги, договору поставки товарів від 05.03.2012 року, розрахунку - фактури від 05.03.2012 року виписаного позивачу ТОВ ФОРТА-КОМ», податкової та видаткової накладних від 05.03.2012 року, податкових, видаткових накладних за лютий 2012 року, виданих позивачу ТОВ «Інтеграл ай ті», виписок з ПАТ «КРЕДОБАНК» по особовим рахункам позивача за період з 01.01.2010 року по 21.12.2012 року, рахунків - фактур за березень - травень, грудень 2010 року, видаткових накладних, податкових накладних за квітень - травень, грудень 2010 року, актів здачі - прийняття виконаних робіт за лютий, квітень, червень 2010 року, оскільки такі в сукупності не підтверджують реальність здійснення позивачем господарських операцій. Епізодичні первині документи, як підтвердження здійснення позивачем господарських операцій судом також не враховуються, так як реальність господарської операції має бути підтверджена певними доказами (документами) послідовність та порядок складання яких визначено законодавством. Лише за наявності всіх необхідних для певної господарської операції документів, алгоритм яких визначений законом та погоджений сторонами, судом може бути надана оцінка їх належності, допустимості, достовірності кожного доказу зокрема, а також достатність і взаємний зв'язок їх у сукупності щодо реальності господарської операції.

З цих же підстав судом також не враховуються докази надані позивачем щодо відступлення права вимоги, оскільки позивачем не спростовано докази про те, що згідно бази даних ДПА «Автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» по ТОВ «Нові технології ТПВ» за період з 01.01.2010 року по 31.03.2012 року не встановлено включення до складу податкового зобов'язання контрагента ТОВ «Інтеграл Ай Ті» по операціях з купівлі - продажу товарів чи наданих послуг.

Крім цього, відповідачем отримано акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 12.11.2012 року за №4819/22-10/35921869 «Про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ «Нові технології ТПВ» за березень 2012 року у зв'язку з відсутністю даного підприємства за місцем знаходження.

Судом також не враховуються обґрунтування позивачем позовних вимог щодо правомірності формування витрат за рахунок дебіторської заборгованості з посиланням на п.п. 14.1.27. п. 14.1. ст. 14 ПК України, яка встановлює, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником), оскільки порядок формування витрат в даному випаду регулюється вимогами п. 138.4. ст. 138 ПК України, яка встановлює, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Судом також враховується додаткові пояснення відповідача проте, що згідно п. 3 р. ІІІ Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 року за №1395, у розділі III декларації «Доходи, отримані фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності»:

3.1. Відображається остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб - підприємців, отриманих від провадження господарської діяльності (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування), розмір якого визначається згідно із статтею 177 розділу IV Кодексу. У разі отримання таких доходів разом з декларацією заповнюється та подається додаток 5 до декларації.

Згідно п. 177.3. ст. 177 ПК України, для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

Згідно п. 7 розділу ІІ вказаної Інструкції, достовірність даних декларації та додатків до неї підтверджується власноручним підписом фізичної особи - платника податку або особи, уповноваженої на заповнення декларації.

Валові доходи в розмірі 1005299,96 грн. та валові витрати в розмірі 1001860,00 грн. є самостійно задекларованими сумами. Платник податків, заповнюючи декларацію та зазначаючи в ній обсяг доходів та витрат, не повинен включати до даних показників суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг). Відповідно, відсутні підстави вважати, що розміри задекларованих позивачем доходів та витрат від провадження господарської діяльності включають суми податку на додану вартість. В ході перевірки і витрати, і доходи позивача визначалися без врахування ПДВ на підставі даних про рух коштів платника по рахунку, зокрема встановлено завищення доходів в розмірі 157889,96 грн., відповідно на дані розміру доходу, що підлягає оподаткуванню, включення позивачем до декларацій доходів та витрат з ПДВ (як стверджує позивач) не впливає. Порівняння розмірів показників звітності позивача та даних перевірки з ПДВ та без ПДВ наведено у таблицях, що є у справі.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис зазначеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків відмовлено у наданні податкових вигод, зокрема, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що позивачем зроблено не було.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень - рішень № 0000201720 та № 0000211720 від 30.05.2013 року., задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України, судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно

ст. 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 23.09.2012 року.

Суддя Гавдик З.В.