Постанова № 33673201, 29.08.2013, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2013 р. Справа №818/4631/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.

за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,

представника позивача - Борики О.О.,

представника відповідача - Кривохижи В.О., Спаських М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Гетьманського національного природнього парку до Державної фінансової інспекції в Сумській області, третя особа: Комунальне підприємство Тростянецької районної ради "Райкомунгосп" про зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Гетьманський національний природний парк (далі - позивач, Гетьманський НПП) звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив :

1) - визнати протиправними та скасувати вимоги Державної фінансової інспекції в Сумській області (далі - відповідач, ДФІ в Сумській області) , які викладені в пунктах 2, 3, 6, 7, 8, 9, 10 листа-вимоги про усунення виявлених ревізією порушень чинного законодавства від 27.05.2013р. №18-07-14-14/3826;

2) - зобов'язати відповідача виключити пункти 2, 3, 6, 7, 8, 9, 10 з листа-вимоги про усунення виявлених ревізією порушень чинного законодавства від 27.05.2013р. №18-07-14-14/3826 та повідомити про це всіх, кому було надіслано такий лист-вимогу;

3) - визнати протиправними та скасувати окрему положення Акту ревізії №07-06/34 від 12.04.2013р. в частині внесення до нього недостовірних та неправдивих відомостей;

4) - зобов'язати відповідача виключити окремі положення з Акту ревізії №07-06/34 від 12.04.2013р. в частині внесення до нього недостовірних та неправдивих відомостей та повідомити про це всіх, кому було надіслано такий Акт.

Слід зазначити, що відповідно до ухвали суду від 07.08.2013р. (а.с.128-129, І том) в частині 3-ї та 4-ї позовної вимоги судом було закрито провадження у даній справі. Відповідно, 1 та 2 позовні вимоги було розглянуто судом по суті.

Крім цього, відповідно до ч.2 ст.53 КАС України, до участі у даній справі було залучено Комунальне підприємство Тростянецької районної ради «Райкомунгосп» в якості третьої особи на боці позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Дане підприємство було залучено в якості 3-ї особи за клопотанням позивача, оскільки пункти 6 та 7 листа-вимоги ДФІ від 27.05.2013р. №18-07-14-14/3826, які є предметом спору по даній справі, стосуються прав та обов'язків даної особи.

Отже, позивач, звертаючись до суду з даним адміністративним позовом, в обґрунтування своєї позиції посилається на те, що ДФІ в Сумській області було проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Гетьманського національного природного парку за період з 01.05.2009 по завершений звітний період 2013 року. За наслідками проведеної ревізії відповідачем було складено Акт ревізії №07-06/34 від 12.04.2013р., який позивачем було підписано з запереченнями, але заперечення відповідачем не було прийнято до уваги. В подальшому, відповідачем було надіслано на адресу позивача лист-вимогу від 27.05.2013р. №18-07-14-14/3826 з яким позивач погоджується частково. Так, позивач вважає необґрунтованими пункти 2, 3, 6, 7, 8, 9, 10 листа-вимоги, оскільки вимоги викладені контролюючим органом у зазначених пунктах листа-вимоги базуються на безпідставних та необґрунтованих висновках ДФІ визначених в Акті ревізії.

В судовому засіданні представники позивача в повному обсязі підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, мотивуючи тим, що під час проведення ревізії працівники відповідача діяли в межах наданих їм повноважень та згідно вимог чинного законодавства. Зважаючи на порушення виявлені в ході ревізії, на переконання відповідача, ДФІ в Сумській області було на законних підставах складено лист-вимогу від 27.05.2013р. №18-07-14-14/3826, яка є правомірною і обгрунтованою. З урахуванням обставин, викладених у письмовому запереченні (а.с.111-124, І том), представники відповідача просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивачу в повному обсязі.

Представник третьої особи в судовому засіданні підтримав позицію позивача та просив суд в повному обсязі задовольнити позовні вимоги з урахуванням обставин, викладених у позовній заяві.

Заслухавши позицію представників позивача, відповідача та третіх осіб, дослідивши наявні докази по справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому. Результати ревізії викладаються в акті.

Підстави та порядок проведення планової виїзної ревізії регулюються ст. 11 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в України", відповідно до якої плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія

Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної контрольно-ревізійної служби не частіше одного разу на календарний рік.

Відповідно до п.1 статті 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в України" державній контрольно-ревізійній службі надається право перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо).

Як свідчить з матеріалів справи, у період з 25.02.2013р. по 08.04.2013р. представниками ДФІ в Сумській області було проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Гетьманського національного природного парку за період з 01.05.2009р. по завершений звітний період 2013 року .

За наслідками проведеної ревізії ДФІ в Сумській області було складено Акт №07-06/34 від 12.04.2013р. (а.с.9-33, І том) в якому викладено ряд порушень які були виявлені в ході ревізії підконтрольної установи.

Враховуючи наявність виявлених порушень, на адресу позивача Державною фінансовою інспекцією було надіслано лист-вимогу від 27.05.2013р. №18-07-14-14/3826 (а.с.35-37, І том).

Зокрема, правомірність та обґрунтованість пунктів 2, 3, 6, 7, 8 9 та 10 вищезазначеного листа-вимоги про усунення виявлених порушень є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з наступного:

Щодо пункту 2 листа-вимоги:

Як свідчить з пункту 2 листа-вимоги ДФІ, ревізією дотримання законодавства в ході списання коштів з рахунків встановлено, що в результаті несвоєчасної сплати обов'язкових платежів (до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності) Гетьманським НПП здійснювалися перерахування штрафних санкцій, пені, в результаті чого нанесено матеріальної шкоди (збитків) установі на загальну суму 1796 грн. 76 коп., у зв'язку з чим, позивача було зобов'язано:

- стягнути з осіб винних у зазначеному порушенні шкоду у порядку та в розмірах встановленому ст.130-136 КЗпП України.

Так, Акт ревізії №07-06/34 від 12.04.2013р. свідчить про те, що при перевірці дотримання законодавства в ході списання коштів з рахунків, в тому числі цільове спрямування коштів, списаних з рахунків відповідно до затверджених асигнувань, а також наявності документів, які підтверджують відповідні операції встановлено, що в результаті несвоєчасної сплати обов'язкових платежів (до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності) Гетьманським НПП у жовтні 2011 року та серпні 2012 року здійснювалися перерахування штрафних санкцій, пені.

Зокрема, згідно рішення Виконавчої дирекції Сумського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) від 11.10.2011 № 883, у зв'язку із несплатою установою в строк страхових коштів, що є порушенням п. 2 ч. 2 ст. 27 та ч. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 № 2240-ІП, Фондом нараховано пеню та штраф за несвоєчасну сплату страхових коштів в сумі 6,91 грн. та 182,94 грн., відповідно.

Також, згідно рішення Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі (далі - Пенсійний фонд) від 08.08.2012 № 187, у зв'язку із несвоєчасною сплатою установою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що є порушенням ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI, Пенсійним фондом нараховано штраф за несвоєчасне перерахування в сумі 1560,11 грн. та пеню в сумі 46,80 гривень.

Порушення допущено у жовтні 2011 та серпні 2012 року.

Вище зазначені кошти перераховано Гетьманським НГШ до відповідних фондів по загальному фонду за КПКВ 2401160, КЕКВ 1135 «Інші видатки», згідно платіжного доручення від 27.10.2011 № 293 на суму 189,85 грн; по загальному фонду за КПКВ 2401270, КЕКВ 1135 «Інші видатки», згідно платіжного доручення від 13.08.2012 № 265 на суму 1560,11 грн та по спеціальному фонду за КПКВ 2401270, КЕКВ 1135 «Інші видатки», згідно платіжного доручення від 13.08.2012 № 10 на суму 46,80 гривень.

Обґрунтовуючи свою позицію по даній справі відносно скасування пункту 2 листа-вимоги, позивач посилається на те, що під час перевірки відповідачем не було взято до уваги той факт, що позивачем було проведено зміни до кошторису установи по КЕКВ 1135 - в розрахунки заплановано сплату сум штрафних санкцій, пені за невиконання договірних зобов'язань. Тобто, на переконання позивача, висновок відповідача щодо завданих установі збитків є необґрунтованим та безпідставним так як кошти були заплановані та, відповідно, сплачені.

Крім цього, позивач вважає, що вимога відповідача викладена в пункті 2 листа-вимоги про стягнення з винних осіб матеріальної шкоди (збитків) в сумі 1796 грн. 76 коп. взагалі неможливо виконати, оскільки застосування ст.130 КЗпП України до даних правовідносин є безпідставним.

Так, позивач звертає увагу суду на те, що згідно зі ст.130 КЗпП України (на яку вказує відповідач у листі-вимозі) працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

При цьому, позивач просить суд врахувати, що відповідно до абзацу 2 п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установа організаціям їх працівниками » від 29.12.1992 року №14, під прямою дійсною шкодою, зокрема, слід розуміти втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства, установи, організації провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов'язків, грошові виплати.

З урахуванням викладеного, на переконання позивача, не одержані або списані в дохід держави прибутки з підстав, пов'язаних з неналежним виконанням працівником трудових обов'язків (так само як інші неодержані прибутки) не можуть включатися до шкоди, відшкодування якої передбачається ст.130 КЗпП України.

Однак, суд не вбачає підстав для скасування пункту 2 листа-вимоги ДФІ з наступних підстав:

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 КАС України. Отже, судом було запропоновано позивачу надати докази того, що Гетьманським НПП було проведено зміни до кошторису установи по КЕКВ 1135. Тобто, докази того, що сплата коштів по штрафним санкціям та пені була запланована. Однак, будь-яких доказів позивачем, на підтвердження своєї позиції в даній частині позовних вимог, до суду не було надано.

Таким чином, позивачем не спростовано висновки відповідача, які зафіксовано в пункті 2 листа-вимоги ДФІ відносно того, що в результаті вищезазначеного порушення установі завдано матеріальної шкоди (збитків) в сумі 1796,76 грн, у тому числі у 2011 році - 189,85 грн. та у 2012 році - 1606,91 грн.

Отже, суд погоджується з висновками ДФІ відносно того, що внаслідок допущеного порушення позивачем завищено касові та фактичні видатки у формі звітності № 2д «Звіт про надходження та використання коштів загального фонду» за КГІКВ 2401160, КЕКВ 1135 «Інші видатки» у 2011 році на суму 189,85 грн, у формі фінансовій звітності № 4-Зд «Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду» за КПКВ 2401270, КЕКВ 1135 «Інші видатки» у 2012 році на суму 46,80 грн та у формі фінансовій звітності № 2д «Звіт про надходження та використання коштів загального фонду» за КПКВ 2401270, КЕКВ 1135 «Інші видатки» у 2012 році на суму 1560,11 гривень.

Зазначеним порушено ч. 1 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996, п. 1.2 розд. 1 Порядку складання фінансової та бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України та Державного казначейства України від 05.01.2011 № 2 (далі - Порядок № 2), п. 1.2 Порядку складання фінансової і бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2012 № 44 (далі - Порядок № 44).

При цьому, відповідно до ч. 23 ст. 116 Бюджетного кодексу України включення до платіжних документів недостовірної інформації є порушенням бюджетного законодавства.

Щодо пункту 3 листа-вимоги:

Як свідчить з пункту 3 листа-вимоги, ДФІ в ході ревізії було встановлено, що в порушення граничних сум витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп'ютерів державними органами , а також установами та організаціями які утримуються за рахунок державного і місцевого бюджетів, затвердженого постановою КМУ від 04.04.2001р. №332 Гетьманським НПП було придбано телевізор вартістю 7250,00 грн., що перевищує вищезазначені граничні норми. Внаслідок даного порушення, відповідач дійшов висновку, що державному бюджету завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 6650,00 грн..

У зв'язку з вищевикладеним, позивача було зобов'язано в подальшому, при придбанні меблів, іншого обладнання та устаткування мобільних телефонів та комп'ютерів, дотримуватися граничних норм затверджених вищезазначеною постановою КМУ.

Зазначене порушення відображено в Акті ревізії на стор 10-11 (а.с.13 на звороті та 14, І том).

Оскаржуючи пункт 3 листа-вимоги, позивач просив суд врахувати, що телевізор SONY POL-40 ЕХ був придбаний позивачем на підставі поданого запиту до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища для здійснення природоохоронних заходів для візит-центру та залу засідань Гетьманського НПП.

При цьому, як позивач звертає увагу суду на те, що граничні норми, які вказані в Постанові Кабінету Міністрів України від 04.04.2001 №332, на придбання теле - і радіоапаратури, відеотехніки стосуються лише службових кабінетів, в той час як зазначена матеріальна цінність була придбана для візит-центру, який діє в установі Гетьманського НПП. Функціонування візит-центру та обладнання його телевізором передбачено нормативними актами Мінприроди. Крім того, позивач просить суд врахувати, що для придбання вказаного телевізора використовувалися кошти, передбачені у державному бюджеті за програмою «Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки» (бюджетна програма 2401260 «Формування національної екологічної мережі на 2010 рік»). Крім того, телевізор придбано для візит - центру, а не для службових кабінетів працівників, тому твердження відповідача про порушення норм визначених в постанові КМУ від 04.04.2011 №332, на переконання позивача, є безпідставним.

Крім цього, позивач вважає, що зобов'язуючи Гетьманський НПП в подальшому не допускати порушення, відповідач виходить за межі свої повноважень, оскільки вимога повинна бути «наслідком чинного правового регулювання», а ця частина вимог спрямована на майбутнє зобов'язання Позивача вчиняти дії в той час коли строк надання інформації про вжиті заходи встановлює до 25 червня 2013 року. Крім того, Позивач вважає, що вимога не відповідає приписам ч.З ст. 2 КАС України, у зв'язку з чим на думку Позивача підлягає скасуванню.

Однак, суд не погоджується з твердженнями позивача і не вбачає підстав для скасування пункту 3 листа-вимоги виходячи з наступного:

В ході ревізії було встановлено, що на підставі договору, укладеного Гетьманським НПП (Замовник) із приватним підприємцем ОСОБА_5 (Виконавець), від 22.11.2010 № 22/07-10 (а.с.52, І том) , та згідно накладної від 22.11.2010 № 106 (а.с.54, І Том) Замовником за рахунок коштів спеціального фонду було придбано товарно-матеріальні цінності, у тому числі телевізор SONY POL-40 ЕХ вартістю 7250,00 грн. (без ПДВ).

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2001 №332 визначено граничні суми витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп'ютерів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного і місцевих бюджетів. Зокрема, зазначеною постановою КМУ встановлено граничну суму витрат на придбання теле- і радіоапаратури, відеотехніки для службових кабінетів - 600 грн.

Отже, суд погоджується з висновками відповідача, що вартість придбаної апаратури перевищує встановлені граничні норми на 6650,00 грн. (7250,00 грн. - 600 грн.).

Внаслідок даного порушення установі завдано матеріальної шкоди (збитків) в сумі 6650,00 грн.

Порушення допущено в листопаді 2010 року за операціями з коштами за КПКВ 2401260.

Вищевказане порушення призвело до завищення касових та фактичних видатків у формі звітності № 4-Зд «Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду» за КПКВ 2401260, КЕКВ 2110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування» у 2010 році на суму 6650 грн, що є порушенням ч. 1 ст. З Закону № 996, п. 1.2 розд.1 Порядку складання місячної та квартальної фінансової звітності у 2010 році установами та організаціями які отримують кошти державного або місцевого бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 25.05.2010 №164.

Посилання позивача на те, що для придбання вказаного телевізора використовувалися кошти, передбачені у державному бюджеті за програмою «Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки» (бюджетна програма 2401260 «Формування національної екологічної мережі на 2010 рік»), а також посилання позивача на те, що телевізор придбавався для візит - центру, а не для службових кабінетів працівників, не може бути взяті судом до уваги, оскільки:

- по-перше, позивач не довів суду , що кошти на придбання телевізору вартістю 7250 грн. для облаштування візит-центру дійсно були передбачені програмою «Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки» (бюджетна програма 2401260 «Формування національної екологічної мережі на 2010 рік»);

- по-друге, позивачем не доведено тієї обставини, що візит-центр неможливо віднести до поняття «Службовий кабінет працівників»;

- по-третє, суд вважає за доцільне зазначити, що Гетьманський НПП відноситься до установ, які утримуються за рахунок державного бюджету, а тому при придбанні автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп'ютерів, має дотримуватися граничних сум витрат які передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2001 №332.

Крім цього, як зазначалося вище, позивач вважає, що зобов'язуючи Гетьманський НПП в подальшому не допускати порушення, відповідач виходить за межі свої повноважень, оскільки вимога повинна бути «наслідком чинного правового регулювання». Однак, в судовому засіданні, представник позивача не зміг пояснити суду що він мав на увазі стверджуючи, що вимога ДФІ повинна бути «наслідком чинного правового регулювання».

Отже, вимога ДФІ в Сумській області, яка визначена в пункті 3 листа-вимоги в якій позивача було зобов'язано в подальшому, при придбанні меблів, іншого обладнання та устаткування мобільних телефонів та комп'ютерів, дотримуватися граничних норм затверджених вищезазначеною постановою КМУ, є обґрунтованою та правомірною.

Щодо пунктів 6 та 7 листа-вимоги:

Так, як свідчить з пункту 6 листа-вимоги, ДФІ в ході ревізії було встановлено оплату вартості спожитої теплоенергії у завищених обсягах в результаті чого установою зайво сплачено кошти КП «Райкомунгосп» у сумі 4497,53 грн. Внаслідок виявлених обставин, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем ст.629 Цивільного кодексу України, , ч.1 ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997р. №280/97-ВР, ч.1, ч.5 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-ХІУ, рішень Тростянецької міської ради Сумської області від 16.12.2009р. №707, від 10.01.2011р. №3, від 23.09.2011р. №537, від 10.11.2011р. №605, внаслідок чого, відповідач дійшов висновку, що установі завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 4497,53 грн. З огляду на це, позивача було зобов'язано:

- відобразити дебіторську заборгованість за КП «Райкомунгосп» на суму 4497,53грн.,

- стягнути кошти в сумі 4497,53 грн. шляхом проведення претензійно-позовної роботи з КП «Райкомунгосп».

Пункт 7 листа-вимоги свідчить про те, що в ході перевірки відповідачем було встановлено, що установою не перераховано до державного бюджету кошти попереднього бюджетного періоду на суму попередньої оплати за спожиті комунальні послуги, по яких зменшено фактичні видатки поточного бюджетного періоду , в результаті чого бюджетом недоотримано доходів в сумі 4669,32 грн. Відповідач дійшов висновку про порушення позивачем ч.1 ст.3, ч.1 ст.49 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010р. №2456-УІ, ч.7 ст.51, ч.1 ст.3 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001р. №2542-ІІІ, ст.629 Цивільного кодексу України, абз.2, п.3.2. Інструкції з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ, затвердженої Наказом Державного казначейства України від 26.12.2003р. №242, п.7.1.5. та п.7.1.6. Договору від 07.10.2009р. №41. Враховуючи вищезазначені порушення позивача було зобов'язано перерахувати до державного бюджету кошти в сумі 4669,32 грн. В іншому випадку, стягнути з осіб винних у зайвому витрачанні коштів, шкоду у порядку та в розмірі, встановленому ст.ст.130-136 КЗпП України.

Вищезазначених висновків відповідач дійшов виходячи з наступного:

Як свідчить з Акту ревізії, в ході проведення перевірки ревізорами ДФІ було встановлено, що між комунальним підприємством Тростянецької РДА «Райкомунгосп» (Орендодавець; КП «Райкомунгосп») та Гетьманським НПП (Орендар) укладено договір від 01.08.2009 № 128 (а.с.177-178, І том) на оренду нежитлового приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад сіл та міста Тростянецького району.

Згідно зазначеного договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування частину нежитлової будівлі спільної власності територіальних громад сіл та міста Тростянецького району, загальної площею 82.1 кв.м, розміщеною за адресою: м. Тростянець, вул. Миру, 6, що знаходиться на балансі КП «Райкомунгосп».

Орендна плата становить 1,00 грн на рік.

Окрім цього, між установою Гетьманським НПП (Споживач) та комунальним підприємством «Райкомунгосп» (Енергопостачальна організація) укладено договір від 07.10.2009 № 41 про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі - договір № 41 - а.с.70-73, І том), на підставі якого Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами).

В п. 5.1 договору № 41 зазначено: «Облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку/розрахунковим способом (зазначити потрібне)». Отже, конкретно метод обліку не вказано.

Водночас, відповідно до п. 6.3 даного договору, кількість фактично відпущеної теплової енергії вираховується по приладам обліку (в Гкал, м.куб.), при відсутності приладів - розрахунки ведуться розрахунковим методом, згідно нормативних документів, при цьому розрахунковими одиницями є 1 кв.м.

Як свідчить з Акту ревізії, в ході перевірки було з'ясовано, що у період з 07.10.2009р. по 27.11.2011р. облік теплової енергії здійснювався розрахунковим методом, відповідно до займаної площі.

Так, згідно із розрахунком вартості теплової енергії, що є додатком до договору (а.с.77, І том), сума оплати в місяць становить 1316,17 грн. (10,98 грн/1 кв.м. х 119.87 кв.м.), тобто, виходячи з тарифу 10,98 грн. з ПДВ за 1 кв.м опалювальної площі.

Під час зустрічної звірки у КП «Райкомунгосп» (довідка зустрічної звірки - а.с.184-186, І том) , на підставі наданого витягу з технічної документації на будівлю (а.с.188-189, І-й том), встановлено, що Гетьманський НПП займає площу 82,1 кв.м., а не 119.87 кв.м, як визначено у вищевказаному розрахунку. Окрім того, дана площа (82,1 кв.м) зазначена в договорі від 01.08.2009 № 128 оренди нежитлового приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад сіл та міста Тростянецького району.

Отже, зважаючи на те, що опалювальна площа приміщення фактично становить не 119.87 кв.м., а 82.1 кв.м., відповідач дійшов висновку, що за надані послуги з теплопостачання позивач мав сплатити 6977,55 грн., що на 3210,03 грн. менше, ніж фактично сплачено установою, у тому числі у 2010 році зайво сплачено 2636,49 грн., у 2011 році - 573,54 грн.

При цьому, у грудні 2010 року установою сплачено кошти в сумі 2860,10 грн., у той час як її фактична вартість становить 1430,05 грн., згідно умов вище описаного.

Заборгованість за комунальним підприємством станом на 01.01.2011р. по бухгалтерському обліку установи відсутня.

КП «Райкомунгосп» здійснено коригування у січні 2011 року та на суму зайво сплачених коштів (1430,05 грн.) зменшено суму до сплати за теплоенергію, спожиту в січні 2011 року.

Згідно п. 7.1.5 та 7.1.6 договору № 41, перерахунок за минулі періоди не виконується.

Надалі, у період з 28.11.2011р. по 31.01.2013р. облік теплової енергії здійснювався за показниками лічильника (пропорційно займаної площі), установленого КП «Райкомунгосп» за № 14351153, згідно акту введення лічильника в експлуатацію від 28.11.2011р.

Так, за період з 28.11.2011р. по 31.01.2013р. Гетьманським НПП сплачено кошти за теплоенергію в сумі 13523,48 грн., у тому числі у 2011 році - 2999 грн., у 2012р - 9811,67 грн., у 2013 році - 712,21 грн.

З метою документального підтвердження виду, обсягу та якості операцій і розрахунків, у тому числі обґрунтованості сум, що включені КП «Райкомунгосп» до рахунків на сплату вартості послуг з постачання теплової енергії, здійснено зустрічну звірку в КП «Райкомунгосп».

Зустрічною звіркою підтверджено суми коштів, отриманих від Гетьманського НПП та відсутність заборгованості станом на 01.01.2010р., 01.01.2011р., 01.01.2012р. та станом на 01.01.2013р.

Обґрунтованість розрахунку вартості спожитої теплоенергії у період з 10.10.2010р. по 28.1 1.2011 (по займаній площі) описано вище по тексту. А саме, розрахунок вартості здійснювався на площу 119,87 кв.м, у той час як фактична площа приміщення, що надається установі в оренду, становить 82.1 кв.м.

Дослідженням обґрунтованості сум та обсягів спожитої по лічильнику теплоенергії, включених до рахунків у період з 28.11.2011 по 31.01.2013, встановлено завищення обсягів спожитої установою теплової енергії.

А саме, загальна опалювальна комунальним підприємством площа становить 782,56 кв.м., згідно витягу з технічної документації на будівлю, в якій установлено лічильник.

Площа приміщення, що надається в оренду Гетьманському НГ1П, згідно договору від 01.08.2009 № 128, становить 82,1 кв.км, тобто 10,49 % від загальної опалювальної площі.

При цьому, зустрічною звіркою встановлено, що згідно звітів по використаній тепловій енергії за показниками лічильника по всій будівлі за адресою: м. Тростянець, вул. Миру, б. 6, спожито теплову енергію в таких обсягах: за грудень 2011 року - 13,00 Гкал, за січень 2012 року - 18,13 Гкал, за лютий 2012 року - 23,306 Гкал, за березень 2012 року - 14,87 Гкал, за квітень 2012 року - 3,2422 Гкал, за жовтень 2012 року - 2,86 Гкал, за листопад 2012 року - 12,066 Гкал, за грудень 2012 року - 15,0 Гкал, за січень 2013 року - 21.0 Гкал (загальний об'єм теплоенергії за даний період - 14,355 Гкал).

Як зазначено вище, за даний обсяг робіт Гетьманським НПП сплачено кошти в сумі 13523,48 гривень.

Однак, фактично установою спожито теплоенергії в обсязі 12,9524 Гкал, за що необхідно сплатити 12235,98 грн, що на 1287,50 грн. менше, ніж фактично сплачено.

Отже, виходячи з вищевикладеного, відповідач дійшов висновку, що оплата комунальних послуг в завищених розмірах суперечить умовам договору № 41, а тому є порушенням ст. 629 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV, в частині обов'язковості виконання сторонами умов договору, ч. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010р. № 2456-VI в частині оплати товарів, робіт і послуг після їх отримання, а також, ч. 1 ст. З Закону № 996, в частині надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Окрім того, в ході перевірки було встановлено, що у січні 2012 року позивачем було здійснено коригування суми до сплати (зменшено на 1612,61 грн), у зв'язку із оплатою вартості теплоенергії в грудні 2011 року в об'ємі, що перевищував фактично наданий обсяг, про що вказано в акті прийняття-здачі послуг за січень 2012 року.

Аналогічно, у січні 2013 року здійснено коригування до сплати (зменшено на 1626,66 грн.), у зв'язку із оплатою вартості теплоенергії в грудні 2012 року в об'ємі, що перевищував фактично наданий обсяг, про що вказано в акті прийняття-здачі послуг за січень 2013 року.

При цьому, заборгованість за комунальним підприємством станом на 01.01.2012 та станом на 01.01.2013р. по бухгалтерському обліку установи відсутня.

Зважаючи на вищевикладені обставини, відповідач у Акті ревізії дійшов висновку, про порушення позивачем п. 7.1.5 та 7.1.6 Договору №41, де передбачено, що перерахунок за минулі періоди не виконується, а також, ч. 1 ст.З Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-УІ, де зазначено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Оскаржуючи пункти 6 та 7 листа-вимоги позивач зазначає наступне:

Стосовно п.6 вимоги позивач просив суд врахувати, що розрахунок, який є додатком до Договору №41 здійснено з урахуванням «приведеної площі». Даний розрахунок підписаний та затверджений належним чином у додатку до договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від №41 (а.с.77, І том).

При цьому, позивач звертає увагу суду на те, що відповідно до ст. 20 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» Тростянецька районна державна адміністрація довела до споживачів формулу за якою розраховується «приведена площа» опалювального приміщення. Так, згідно розрахунку враховується висота орендованого Гетьманським НПП приміщення - 3.8м та займана площа відповідно - 82.1 кв.м., з урахуванням яких виводиться коефіцієнт приведення для Гетьманського НПП, який становить 1,46. З урахуванням зазначеного коефіцієнту було визначено «приведену площу» для Гетьманського НПП, а саме: 82.1 х 1.45 = 119.87.

Позивач, вважає, що він, як Орендар, при укладенні договору, мав право обумовити розмір приведеної площі так як це не суперечить законодавству України. Отже, зважаючи на розмір приведеної площі розрахунок здійснювався за 1 кв.м. з урахуванням коефіцієнту приведення.

Крім того, позивач просить суд врахувати, що розрахунки за надану теплову енергію здійснювалися на підставі рахунків, наданих КП «Райкомунгосп» при цьому зустрічною перевіркою по вище зазначеному питанню цього коммунального підприємства не було встановлено порушень при використанні бюджетних коштів.

Також, позивач вважає, що втручатися в договірні відносини двох чи більше осіб відповідач не може, оскільки не наділений такими повноваженнями.

Стосовно пункту 7 листа-вимоги, оскаржуючи даний пункт листа-вимоги ДФІ позивач просить суд врахувати, що КП «Райкомунгоспом» виставлялися рахунки на оплату послуг з теплопостачання. При цьому, цим підприємством (КП «Райкомунгосп») в січні 2012 року самостійно виявлено - помилку та проведено коригування з Гетьманським НПП. По факту - кошти на відшкодування зайвої сплати від КП «Райкомунгосп» не надходили, зайво сплачені кошти були спрямовані на погашення майбутніх платежів. Крім того, позивач звертає увагу суду на те, що Гетьманським НПП було отримано послуги з теплопостачання за коригуванням та в січні 2011, 2012р., 2013р. за надані послуги було сплачено менше (або взагалі не проводилась оплата).

Таким чином, зважаючи на те, що послуги КП «Райкомунгосп» по теплопостачанню фактично були отримані, на переконання позивача, твердження відповідача про спричинення установі збитків є недоречним. Зважаючи на викладене, позивач вважає, що завищення касових та фактичних видатків за КПКВ 2401160, КГКВ 1163 не було. Відповідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Фактів щодо недотримання вимог цієї статті матеріали ревізії не містять.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині скасування пунктів 6 та 7 листа-вимоги, суд виходить з наступного:

Як зазначено вище, в п. 5.1 договору № 41 зазначено: «Облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку/розрахунковим способом (зазначити потрібне)».

Так, зважаючи на те, що опалювальна площа приміщення фактично становить не 119.87 кв.м., а 82.1 кв.м., відповідач дійшов висновку, що за надані послуги з теплопостачання позивачем:

- у 2010 році зайво сплачено 2636,49 грн.,

- у 2011 році - 573,54 грн.

Надалі, у період з 28.11.2011р. по 31.01.2013р. облік теплової енергії здійснювався за показниками лічильника і, відповідно до розрахунків відповідача, які наведено вище, ревізори ДФІ дійшли висновку, що фактично установою (позивачем) спожито теплоенергії в обсязі 12,9524 Гкал, за що необхідно сплатити 12235,98 грн., що на 1287,50 грн. менше, ніж фактично сплачено.

Отже, згідно висновків відповідача загальна сума зайво сплачених коштів за надані послуги з теплопостачання КП «Райкомунгосп» становить 4497, 53 грн. (2636,49 грн. + 573,54 грн., + 1287,50 грн.).

Суд погоджується з висновками відповідача щодо безпідставності сплати коштів в сумі 4497,53 грн. за спожиту теплову енергію у період з 2010р. по 2013р. зважаючи на наступне:

Щодо періоду 2010р. - 2011 р., суд бере до уваги норми, визначені в п.56 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.07.2006р. №955 (далі - Постанова №955) (чинна до 18.08.2011р.) та п.68 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.01.2011р. № 869 (далі - Постанова № 869) (чинна з 18.08.2011р.), якими визначено, що у разі відсутності приладів обліку, вартість послуги з централізованого опалення визначається з розрахунку за 1 кв.м опалювальної площі (1 куб.м опалювального об'єму).

При цьому, рішеннями Тростянецької міської ради Сумської області від 16.12.2009р. № 707, від 10.01.2011р. № 3, від 23.09.2011р. № 537, від 10.11.2011р. № 605, встановлено тарифи на послуги централізованого опалення, які надає КП «Райкомунгосп», за 1 кв.м, а не за 1 куб.м, та без зазначення, що тарифи встановлено на площу приміщення, що має висоту 2,8 м, а не будь-яку іншу. Дана обставина позивачем не заперечується і не спростована.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР, акти рад, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Отже, суд погоджується з позицією відповідача відносно того, що розрахунок, що є додатком до договору № 41, складено із порушенням вищезгаданих рішень Тростянецької міської ради, а також п.56 Постанови КМУ №955 та п. 68 Постанови № 869, в частині застосування розрахункових одиниць, на які встановлено тарифи вартості теплової енергії.

Щодо висновків відповідача про сплату позивачем коштів за показниками лічильника за завищеними обсягами спитої установою теплової енергії в період з 28.11.2011р. по 31.01.2013р., слід зазначити наступне:

Як вже зазначалося вище, висновки відповідача про безпідставність коштів в сумі 1287,50 грн. в період з 28.11.2011р. по 31.01.2013р. базуються на відповідних розрахунках відповідача (а.с.204, 205, І том) щодо фактично спожитої теплової енергії в Гкал з урахуванням фактичної площі приміщення яке орендує позивач, а саме - 10.49% від загальної площі (загальна площа приміщення - 782,56 кв.м., орендована позивачем - 82.1 кв.м.). З урахуванням розрахунків, відповідач дійшов обґрунтованих висновків, що за відповідний обсяг робіт Гетьманським НПП сплачено КП «Райкомунгосп» кошти в сумі 13523,48 грн., однак, фактично, установою спожито теплоенергії в обсязі 12,9524 Гкал, за що необхідно сплатити 12235,98 грн., що на 1287,50 грн. менше, ніж фактично сплачено.

Таким чином, внаслідок оплати вартості спожитої теплоенергії не за фактичною площею (з 10.10.2010р. по 28.11.2011р.) та не за фактично спожитий обсяг Гкал (з 28.11.2011р. по 31.01.2013р.), тобто у завищених обсягах, установою зайво сплачено кошти комунальному підприємству в сумі 4497,53 грн, що є порушенням ст. 629 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV, в частині обов'язковості виконання сторонами умов договору, ч. 1, ч. 5 ст. 9 Закону № 996, п. 2.1 Положення № 88, в частині обліку господарських операцій на підставі первинних документів, які фіксують та підтверджують факти їх здійснення в тому звітному періоді в якому вони були

Крім цього, суд бере до уваги те, що Гетьманським НПП на даний час вже вживаються заходи щодо виконання пункту 6 листа-вимоги, зокрема, установою на адресу КП «Райкомунгосп» було направлено лист від 27.03.2009р. №124/02-09 (в справі) в якому позивач просить комунальне підприємство здійснити перерахунок послуг за теплопостачання за період з 2010 року по 2013 рік.

Отже, вимоги позивача щодо скасування пункту 6 листа-вимоги суд вважає безпідставними та необґрунтованими і, відповідно, такими що не підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог щодо скасування пункту 7 листа-вимоги, суд також не вбачає підстав для задоволення позовних вимог, оскільки коригування (зменшення) сум до сплати за надані послуги в січні за рахунок проведення оплати за фактично ще не надані послуги в грудні (мається на увазі декілька періодів : грудень 2010р.- січень 2011р., грудень 2011р. - січень 2012р., грудень 2012 р. - січень 2013р.), суперечить п. 7.1.5 та 7.1.6 договору № 41, де передбачено, що перерахунок за минулі періоди не виконується.

Крім цього, в зазначених діях позивача вбачається порушення ч. 1 ст. З Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-УІ, де зазначено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Крім цього, згідно абз. 2 п. 3.2. Інструкції з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 26.12.2003 № 242, суми коштів, які надходять на відновлення касових видатків загального фонду, поведених у минулих періодах, перераховуються до доходів відповідного бюджету.

Відповідно до листа Міністерства фінансів України від 06.03.2013р. №021-03/60 «Про відновлення касових видатків бюджетних установ», у разі якщо з початком нового бюджетного періоду на реєстраційний рахунок бюджетної установи повернуто кошти, то вони зараховуються до загального фонду бюджету.

Порушення встановлено перевіркою договорів, рахунків, актів виконаних робіт (послуг), платіжних доручень, оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», звітів по показниках лічильників.

Отже, суд погоджується з висновками відповідача відносно того, що внаслідок оплати комунальних послуг без фактичного їх отримання у відповідних обсягах в межах одного бюджетного періоду, а також, не перерахування до державного бюджету коштів, повернутих на реєстраційні рахунки установи за попередні бюджетні періоди, є порушенням ч. 7 ст. 51, ч. 1 ст. З Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 №2542-111 та ч. 1 ст. З, ч. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI. Державним бюджетом фактично недоотримано доходів в сумі 4669,32 грн, у тому числі у 2011 році - 1430,05 грн., у 2012 році - 1612,61 грн., у 2013 році - 1626,66 грн., чим завдано матеріальної шкоди державному бюджету на зазначені суми.

Згідно п. 2.15 та п. 2.16 Положення №88, первинні документи підлягають обов'язковій перевірці за формою і змістом, тобто перевіряється в тому числі відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка показників; що забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну та фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Неперерахування коштів в сумі 4669,32 грн до загального фонду державного бюджету, про що описано вище по тексту, головний бухгалтер ОСОБА_6 пояснила, що кошти не надходили, як відновлення касових видатків по взаєморозрахунках із КГІ «Райкомунгосп» у січні 2011 року, січня 2012 року та січні 2013 року, а розрахунки за грудень 2010 року, грудень 2011 року, грудень 2012 року були зменшені розрахунки наданої теплоенергії у наступному місяці.

Дане пояснення підтверджує факт здійснення попередньої оплати за теплову енергію, що є порушенням ч. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010р. №2456-УІ та в розумінні ч. 22 ст. 116 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-УІ є бюджетним правопорушенням.

Окрім того, як зазначено вище, відповідно до ч. 1 ст. З Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-УІ, бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Внаслідок допущеного порушення щодо зайвої оплати послуг із теплопостачання, в результаті якого установі завдано матеріальну шкоду (збитки), завищено касові та фактичні видатки за КПКВ 2401160, КЕКВ 1161 «Оплата теплопостачання», у формі звітності № 2д «Звіт про надходження та використання коштів загального фонду» за 2010 рік на суму 2636,48 грн, за 2011 рік на суму 2312,19 грн, за 2012 рік на суму 931,08 грн, чим порушено п. 1.2 розд. 1 Порядку № 164, п. 1.2 розд. 1 Порядку № 2, п. 1.2 Порядку № 44 та ч. 1 ст. З Закону № 996, в частині надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Окрім того, відповідно до ч. 22 та ч. 23 ст. 116 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-УІ, здійснення попередньої оплати за товари, роботи та послуги за рахунок бюджетних коштів, а також, включення до платіжних документів недостовірної інформації, відповідно, є порушенням бюджетного законодавства.

Також, внаслідок допущеного порушення щодо не перерахування до загального фонду державного бюджету коштів, які повернуто на реєстраційні рахунки установи за попередні бюджетні періоди, що мало наслідком недоотримання доходів державним бюджетом, завищено касові видатки за КПКВ 2401160, КЕКВ 1161 «Оплата теплопостачання», у формі звітності № 2д «Звіт про надходження та використання коштів загального фонду» за 2011 рік на суму 1430,05 грн, за 2012 рік на суму 1612,61 грн, за 2013 рік на суму 1626,66 гривень.

Крім цього, суд бере до уваги посилання відповідача на те, що в ході ревізії Гетьманським НПП на адресу КП «Райкомунгосп» було надіслано лист-претензію від 27.03.2013р. №124/02-09 щодо повернення зайво сплачених коштів (копія листа - а.с.215, І том).

З урахуванням вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування пункту 7 листа-вимоги, відповідно в даній частині позову вимоги позивача також не підлягають задоволенню.

Щодо пункту 8 листа-вимоги:

Як свідчить з пункту 8 листа-вимоги, в ході ревізії відповідачем було встановлено, що Гетьманським НПП здійснено оплату вартості робіт Державному підприємству «Харківська державна лісовпорядна експедиція» у завищених розмірах, внаслідок включення до Актів виконаних робіт даним державним підприємством власних витрат у розмірах, вищих за фактично здійснені витрати на загальну суму 54564,56 грн., чим завдано матеріальної шкоди (збитків) установі на вказану суму. За наслідками проведеної ревізії по даному питанню відповідач дійшов висновків про порушення Гетьманським НПП ст.629 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.3, ч.1 ст.9, абз.7 ст.4 Закону України №996, пункту 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 (далі - Положення № 88). У зв'язку з виявленими порушеннями відповідача було зобов'язано:

- відобразити дебіторську заборгованість за ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» на суму 54564,56 грн.

- стягнути кошти в сумі 54 564,56 грн. шляхом проведення претензійно-позовної роботи в ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція»

- в іншому випадку стягнути з осіб, винних у зайвому витрачанні коштів шкоду у порядку та в розмірах, вставленому ст.ст.130-136 КЗпП України.

Висновки контролюючого органу щодо порушень позивачем норм законодавства визначених в пункті 8 листа-вимоги базуються на наступному:

Ревізією відповідності товарів, робіт та послуг умовам укладених договорів, відповідності кількості та асортименту отриманих товарів, робіт та послуг умовам договорів було встановлено, що між Гетьманським НПП (Замовник) та ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» (Виконавець; Харківська експедиція) було укладено договір від 12.11.2010р. № 66-10/1 (а.с.79-86, І том).

Згідно укладеного договору, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе виконання науково-дослідних робіт з розробки проекту організації території, охорони, відтворення та рекреаційного використання природних комплексів Гетьманського національного природного парку. Наукові, технічні, економічні та інші вимоги до науково-технічної продукції, які є предметом договору, викладені у Технічному завданні. Зміст та терміни виконання головних етапів визначаються Календарним планом. У відповідності з Календарним планом, визначено І етап «Підготовчі роботи польові роботи», розрахунковою вартістю 249900,00 грн, та Виконавець повинен виконати з 12.11.2010р. по 31.12.2010р.; ІІ етап - «Камеральні роботи, завершальні роботи» розрахунковою вартістю 400000,00 грн, Виконавець повинен виконати з 01.01.2011р. по 31.12.2011р.

Вартість робіт за виконану науково-дослідну продукцію, згідно з укладеним договором, становить 649900,00грн. (у т.ч. ПДВ - 108316,67грн.) Оплата проводиться в два етапи, в тому числі І етап - листопад-грудень 2010 року - 249900,00 грн., II етап - січень-грудень 2011 року - 400000,00 грн.

Згідно кошторису на проведення науково-дослідних робіт з розробки проекту організації території, охорони, відтворення та рекреаційного використання природних комплексів Гетьманського НПП, загальна сума запланованих видатків склала 649900,00грн. (у т.ч. ПДВ - 108316,67 грн.).

Із загальної суми витрат заплановано видатки на заробітну плату в сумі 295945,00грн., відрахування на соціальні заходи - 110387,49 грн., матеріали - 31516,00грн., витрати на відрядження - 31500,00грн., утримання і експлуатація устаткування - 6961,70грн., загальновиробничі витрати - 9940,00грн., інші витрати 3800,00грн., адміністративні витрати - 24250,00грн., запланований прибуток - 27283,14грн. та, окрім того, ПДВ - 108316,67 грн.

При цьому, згідно п. 6.7 даного договору, Виконавець залишає за собою право перегляду статей витрат кошторису видатків в межах вартості договору.

Перевіркою виконання умов договору встановлено, що сторонами вносились зміни до календарного плану робіт, а саме: згідно додаткової угоди від 21.12.2010р., строк виконання по першому етапу робіт продовжено до 01.03.2011р.; згідно додаткової угоди від 11.03.2011р. строк виконання по першому етапу робіт продовжено до 21.07.2011р.; згідно додаткової угоди від 19.12.2011р., строк виконання по другому етапу робіт продовжено до 01.07.2012р.

Також, було зменшено обсяги закупівлі робіт за даним договором за виконану науково-дослідну продукцію на 65000,00грн., про що свідчить додаткова угода від 27.12.2011р. Цією ж додатковою угодою передбачено припинення дії договору від 12.11.2010р. № 66-10/1 за взаємною згодою сторін з 27.12.2011р. Сторони підтверджують, що на момент припинення дії договору між ними немає неврегульованих спорів з приводу його виконання, а також будь-яких невиконаних сторонами зобов'язань, у тому числі по оплаті наданих послуг.

Оплату даних робіт установою здійснено в повному обсязі. Заборгованість за Харківською експедицією по бухгалтерському обліку установи станом на 01.01.2012р. не значиться.

Згідно накладної від 29.12.2011р. №2 Гетьманським НПП прийнято від Харківської експедиції:

- проект організації території Гетьманського НПП, охорони, відтворення та рекреаційного використання природних комплексів і об'єктів у трьох примірниках загальною вартістю 12095,35 грн. (без ПДВ);

- карту-схему протипожежного впорядкування території в одному примірнику вартістю 264,07 грн. (без ПДВ);

- карту-схему розташування території та ділянок в одному примірнику вартістю 264,07 грн. (без ПДВ);

- карту-схему розподілу земель за переважаючими породами в одному примірнику вартістю 264,07 грн. (без ПДВ);

- план сучасного використання території у двох примірниках загальною вартістю 687,07 грн.;

- план лісонасаджень у трьох примірниках загальною вартістю 688,64 грн.

Зазначені карти, плани та проект оприбутковано установою на рахунок 122 «Інші нематеріальні активи» у грудні 2011 року за вищевказаною вартістю.

З метою документального підтвердження виду, обсягу та якості операцій і розрахунків, що здійснювалися Гетьманським НПП із ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція», в Харьківській експедиції проведено зустрічну звірку.

За наслідками зустрічної перевірки було встановлено, що Харківською експедицією отримано коштів від Гетьманського НПГІ за виконані роботи в сумі 584900,00 грн.

При цьому, за наслідками перевірки первинних документів Харківської експедиції було встановлено, що до вартості робіт були віднесені:

- витрати на заробітну плату працівників, зайнятих безпосередньо виконанням робіт по договору, на загальну суму 79571,26 грн.;

- нарахування на заробітну плату - 29680,08 грн;

- видатки на відрядження - 13392,76 грн.;

- послуги сторонніх організацій - 133552,00 грн;

- матеріали - 4343,45 грн;

- загальновиробничі витрати - 145531,35 грн;

- витрати на електроенергію - 3717,74 грн;

- витрати на теплопостачання - 9893,43 гривень.

Загальна сума витрат склала 419682,07 гривень.

Враховуючи фактичні витрати, а також, запланований Харківською експедицією відсоток прибутку (5,305 %) та суму ПДВ (20 %), вартість науково-дослідних робіт з розробки проекту організації території, охорони, відтворення та рекреаційного використання природних комплексів фактично становить 530335,44 грн. (419682,07 грн. х 1,2 х 1,05305), у той час як установою сплачено коштів в сумі 584900,00 грн., що на 54564,56 грн. більше, ніж фактично необхідно сплатити.

Будь-яких інших статей калькуляції та витрат кошторисом, що є невід'ємною частиною договору, не передбачено.

Зважаючи на вищевикладені обставини, відповідач дійшов висновку про порушення ст.629 ЦК України, ч.1 ст.З, ч.1 ст.9, абз.7 ст.4 Закону № 996, п. 2.1 Положення № 88, в частині надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства, а також, обліку господарських операцій не лише виходячи із їх юридичної форми, але і відповідно до їх сутності.

Отже, за наслідками проведення дослідження умов договорів та додатків до них, додаткових угод, платіжних доручень, актів виконаних робіт, накладних, а також, за наслідками проведення зустрічної звірки, відповідач дійшов висновків, що Гетьманським НПП здійснено оплату вартості робіт ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» у завищених розмірах, внаслідок включення до Актів виконаних робіт даним державним підприємством власних витрат у розмірах, вищих за фактично здійснені витрати на загальну суму 54564,56 грн.

Слід зазначити, що обґрунтовуючи свою правову позицію по даній частині позовних вимог позивач зазначає про те, що ревізією не могло бути встановлено факту оплати робіт у завищених розмірах так як первинні документи виконавця робіт є внутрішньою документацією підприємства - ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція», перевіряти яку мають право лише компетентні органи. Позивач просить суд врахувати, що Гетьманський НПП не мав права та і не був зобов'язаний здійснювати відповідну перевірку первинної документації виконавця при сплаті коштів за виконані роботи так як це не передбачено законодавством та укладеним договором. Умовами договору не передбачено здійснення контролю за визначенням сум видатків на створення науково-технічної продукції та внутрішнім розподілом коштів, які виконавець робіт одержував від замовника. Як зазначає позивач, установа здійснювала контроль за витрачанням бюджетних коштів при прийнятті науково-технічної продукції, передбаченої технічним завданням та умовами договору. Крім того, позивач посилається на норми наказом Мінприроди №187 від 07.11.2000р. «Про затвердження Порядку планування, фінансування і контролю за виконанням та впровадженням науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт», яким врегульовано відносини між замовником та виконавцем робіт. Так, відповідно до п.1.6. Порядку, основним юридичним документом, що регламентує відносини між замовником і виконавцем, є договір на створення науково-технічної продукції. Відповідно до п.6.4. Порядку, приймання створеної продукції здійснюється замовником відповідно до умов договору.

Однак, на переконання суду, вищезазначені обставини не спростовують правомірність висновків відповідача відносно виявлених порушень в частині здійснення позивачем оплати вартості робіт ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» у завищених розмірах.

Так, твердження позивача про те, що «Гетьманський НПП не мав права та і не був зобов'язаний здійснювати відповідну перевірку первинної документації виконавця при сплаті коштів за виконані роботи так як це не передбачено законодавством та укладеним договором» не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки згідно ч. 8 ст. 9 Закону №996, відповідальність за недостовірність даних у первинних документах, несе директор установи, як особа що підписала відповідні документи. Директором установи ОСОБА_7 було підписано вище зазначений договір, платіжні доручення на оплату вартості робіт, акти здавання-ітриймання робіт від Харківської експедиції, тоді як згідно контракту директор зобов'язаний забезпечувати високоефективну і стабільну роботу установи та ефективне використання бюджетних коштів.

Крім цього, як свідчить з матеріалів справи, на даний час прокуратурою Тростянецького району Сумської області до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне провадження за фактом заволодіння бюджетними коштами Гетьманського НПП шляхом зловживання службовою особою ДП «Харківська лісовпорядна експедиція» свого службового становища. Проведення досудового розслідування доручено СВ Тростянецького РВ УМВС України в сумській області. Попередня правова кваліфікація - ч.2 ст.191 КК України.

Слід зазначити, що відповідно до абз.7 ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарські операції обліковуються не лише виходячи з їх юридичної форми, але і відповідно до їх сутності.

Отже, суд погоджується з позицією відповідача про те, що допущене у 2011 році порушення призвело до матеріальної шкоди (збитків) установі в сумі 54564,56 грн, у тому числі ПДВ - 9094,09 грн. і підстав для скасування пункту 8 листа-вимоги не вбачає, відповідно, в даній частині позовну позовні вимоги також не підлягають задоволенню.

Щодо пункту 9 листа-вимоги:

Як свідчить з Акту ревізії та пункту 9 листа-вимоги ДФІ, в ході ревізії було встановлено, що Гетьманським НПП здійснено оплату вартості робіт Сумському державному підприємству геодезії, картографії та кадастру в завищених розмірах внаслідок включення до кошторису створення ортофопланів на площу 802,17 кв.км., у той час як фактична площа Гетьманського НПП складає 233,60 кв.км., в результаті чого установі завдано матеріальної шкоди (збитків) у розмірі 40981,12 грн. Таким чином, позивачем, згідно висновків ДФІ, було порушено ч.1 ст.3, ч.1 ст.9, абз.7 ст.4 Закону №996, абз.2 п.1 Указу Президента України «Про створення Гетьманського національного природного парку» від 27.04.2009р. №273, пункту 2.1. Положення №88, у зв'язку з чим позивача було зобов'язано:

- відобразити дебіторську заборгованість за Сумським державним підприємством геодезії, картографії та кадастру в сумі 40981,12 грн.;

- стягнути кошти в сумі 40981.12 грн. шляхом проведення претензійно-позовної роботи із Сумським державним підприємством геодезії, картографії та кадастру;

- в іншому випадку, стягнути з осіб, винних у зайвому витрачанні коштів шкоду у порядку та розмірах, встановленому ст.ст.130-136 КЗпП України.

Позивач, обґрунтовуючи свою позицію в даній частині позовних вимог, вважає, що матеріалами ревізії не було встановлено факту оплати робіт у завищених розмірах так як відповідно до кошторису вказаного договору на виготовлення цифрових ортофопланів масштабу 1:10000 було передбачено 48180,95 грн. По кошторису виконавця робіт оновлення топографічних карт масштабу 1:10000 на територіях, що передбачались до відведення Гетьманському НПП, виконувалось на основі ортофотопланів і масштабу 10000, які виготовлялись відповідно до основних положень створення та оновлення топографічних карт масштабів 1:0000,1:25000, 1:50000. 1:1 1:500000, 1:1000000, затверджені наказом Головного управління геодезії, кадастру України №156 від 31.12.1999 і погоджені з Военно - топографічни управлінням Генерального штабу Збройних сил України., Ортофотоплани виготовлені в рамках номенклатурних аркушів масштабу 1:10000, при цьому площа однієї трапеції складає 20 кв.км.

При цьому. позивач просив суд врахувати, що виготовлення такої кількості ортофопланів обумовлена тим, що територія Гетьманського НПП витягнута з північного сходу на південний захід по території трьох районів Сумської області. При складанні проекту виготовлення ортофотопланів масштабу 1:10000 прийнята блочна система розміщення планово-висотних розпізнавальних знаків по рамках трапеції масштабу 1:10000 з метою скорочення обсягів розпізнаваньних знаків по рамках трапеції масштабу 1:10000 з метою скорочення обсягів польових робіт тим самим зменшенням кошторисної вартості всіх робіт. Для виготовлення ортофопланів було обрано саме блочну систему розміщення планово-висотних розпізнавальних знаків по рамках трапеції, оскільки враховувалося те, що при виконанні погодження меж Гетьманського НПП з виконаними роботами по землеустрою іншими організаціями, необхідна планова картографічна основа прилеглих до парку територій до 1 км. У випадку виготовлення ортофотопланів частинами або по контурах Гетьманського НПП вартість робіт зросла б, оскільки один маршрут аерофотозйомки потрібно було б забезпечувати планово-висотними розпізнавальними знаками по кожному контуру. Крім того, як зазначає позивач, значно зросли б обсяги робіт по фотограмметричному виготовленню частин ортофотопланів. Враховуючи вищевикладене і те, що створені топографічні карти здаються до Укркартгеофонду повними номенклатурними акрушами кошторисом було передбачено виготовлення ортофотопланів масштабу 1:10000 в кількості 40 повних трапецій на загальну плащу 802 кв.км.

Слід зазначити, що до матеріалів справи було надано схему виготовлення ортофопланів на об'єкті Гетьманський НПП (а.с.219, І том). Крім цього, в судовому засіданні було допитано в якості свідка директора Сумського ДП геодезії, картографії та кадастру ОСОБА_8, який також надав як усні так і письмові пояснення (а.с.216-217, І том). Так, директор ДП «Сумигеодезкартографія» надав до суду кошторис (а.с.218, І том) виконаних робіт по виготовленню ортофопланів повними трапеціями загальною площею 802,17 км.кв. вартістю 57817,14 грн. При цьому, зазначає, що при виконанні данного завдання ДП «Сумигеодезкартографія» було застосовано сучасні технології розрідженої схеми прив?язки аерофотознімків. При цьому, як зазначив свідок, кошторис для забезпечення фотопланами площі контурної території Гетьманського НПП в кількості 233,60 кв.км. складав би 88796,98 грн.. Отже, свідок ОСОБА_8 стверджує, що ДП «Сумигеодезкартографія» в підготовчий період і в процесі робіт по розробці Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок Гетьманському НПП застосувала передову сучасну технологію з мінімальними витратами, що забезпечило ефективне використання бюджетних коштів, в тому числі і по виготовленню ортофопланів. Ефективність склала 30979,84 грн.

З урахуванням викладених обставин, позивач просив скасувати пункт 9 листа-вимоги, однак, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в даній частині зважаючи на наступне:

Ревізією дотримання законодавства при взятті зобов'язань за рахунок бюджетних асигнувань, проведеної вибірково за січень-грудень 2011 року, встановлено, що між Гетьманським НГ1П (Замовник) та Сумським державним підприємством геодезії, картографії та кадастру (Виконавець; «Сумигеодезкартографія») укладено договір від 12.11.2010 № 45 (а.с.96-98, І том) на виконання робіт по складанню проекту землеустрою щодо відведення та встановлення меж території Гетьманського НПП на території Великописарівського, Тростянецького, Охтирського районів Сумської області для здійснення природоохоронної діяльності та встановлення в натурі (на місцевості) її меж із закріпленням відповідними межовими знаками для Гетьманського НПП (далі - договір №45).

Загальна вартість робіт за цим договором складає 954360,67 грн, у тому числі ПДВ - 159069,11 грн. та державна землевпорядна експертиза - 5485,19 грн.

Згідно умов договору, Замовник здійснює платежі за виконані роботи на підставі акта-приймання передачі робіт.

Окрім цього, до договору № 45 укладалися додаткові угоди про внесення змін до календарного плану виконання робіт, а саме: додаткова угода від 01.03.2011р. (строк виконання робіт перенесено до 21.07.2011р.), додаткова угода від 16.12.2011р. (строк виконання робіт перенесено до 01.07.2012р.), додаткова угода від 12.07.2011р. (строк виконання робіт перенесено до 31.12.2012р.), додаткова угода від 14.12.2011р. (строк виконання робіт перенесено до 01.07.2013р.).

Так, згідно акту здавання-приймання робіт (продукції) від 27.12.2011р. (а.с.225, І том), ДП «Сумигеодезкартографія» виконано робіт на суму 849053,21 грн. (з ПДВ), у тому числі топографо-геодезичних робіт на суму 226435,57 грн. (без ПДВ) та земельно-кадастрових робіт на суму 707544,34 грн. (без ПДВ), та окремо ПДВ склало 141508,87грн.

Детальний перелік складу виконаних робіт та фактичні обсяги їх виконання зазначено в даному акті здавання-приймання.

При цьому, ревізією даного питання встановлено, що в порушення ч. 1 ст. З, ч. 1 ст.9, абз. 7 ст. 4 Закону № 996, пп. 2.1 Положення № 88 (в частині надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства, а також, обліку господарських операцій не лише виходячи із їх юридичної форми, але і відповідно до їх сутності), директором Гетьманського НПП підписано кошторис, що є додатком до договору № 45 (а.с.222-224, І том), та платіжні доручення, в яких передбачено оплату вартості виконання робіт по виготовленню цифрових ортофотопланів масштабу 1:10000 на площу 802,17 кв.км, у той час як фактично площа Гетьманського НПП складає 233,60 кв.км.

А саме, кошторисом до договору (а.с.234, І том) передбачено здійснення «Сумигеодезкартографією» робіт по виготовленню цифрових ортофотопланів масштабу 1:10000 на площу 802,17 кв.км.

Вартість даних робіт розраховано згідно Збірника укрупнених кошторисних розцінок на топографо-геодезичні та картографічні роботи, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 19.02.2003 № 29/м (витяг - а.с.230-232, І том), згідно якого вартість робіт за 1 кв.км становить 60,06грн (з урахуванням коефіцієнтів, передбачених діючими нормативно-правовим актами), та загальна кошторисна вартість зазначених робіт склала 48180,95 грн (без ПДВ) (802,17 кв.м х 60,06 грн/кв.км).

Однак, згідно із абз. 2 п. 1 Указу Президента України «Про створення Гетьманського національного природного парку» від 27.04.2009 № 273 (а.с.226, І том), площа парку становить 23360,1 га (або 233,60 кв.км).

Таким чином, суд погоджується з висновками відповідача про те, що Гетьманським НПП здійснено оплату вартості робіт Сумському державному підприємству геодезії, картографії та кадастру в завищених розмірах внаслідок включення до кошторису створення ортофопланів на площу 802,17 кв.км., у той час як фактична площа Гетьманського НПП складає 233,60 кв.км., в результаті чого установі завдано матеріальної шкоди (збитків) у розмірі 40981,12 грн.

Згідно акту здавання-приймання робіт від 14.06.2011р. №1 (а.с.224, на звороті, І том), роботи по виготовленню цифрових ортофотопланів прийнято установою в повному обсязі та оплачено.

У перерахунку на площу парку 233,60 кв.км вартість робіт по виготовленню цифрових ортофотопланів масштабу 1:10000 складає 14030,02 грн (без ПДВ) (233,60 кв.км х 60,06 грн/кв.км), що на 34150,93 грн. менше, ніж фактично передбачено кошторисом та сплачено установою.

За виконані роботи установою, окрім того, сплачено ПДВ, тому сума зайво сплачених коштів становить 40981,12 грн (34150,93 грн. х 1,2).

Допущене у червні 2011 року порушення призвело до матеріальної шкоди (збитків) установі в сумі 40981,12 гривень.

Операції з коштами по оплаті вартості вище описаних робіт здійснено за спеціальним фондом КПКВ 2401270.

Окрім того, суд бере до уваги посилання відповідача на те, що відповідно до п. 13.2 Збірника укрупнених кошторисних розцінок на топографо-геодезичні та картографічні роботи, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 19.02.2003 № 29/м (а.с.231, І том), по виготовленню цифрових ортофотопланів передбачено такий склад робіт: отримання завдання та матеріалів, підготовка ЦФС до роботи, підготовка файлів з каталогами координат та висот опорних точок, уведення вихідних даних, зовнішнє, внутрішнє та взаємне орієнтування стереопар, побудова фотограмметричної моделі місцевості, фотограмметричне згущення, визначення площі трансформування, трансформування знімків в ортозображення та контроль, зшивання ортофотознімків, гамма-корекція зображення та вирівнювання нерівномірності освітлення зображень, оформлення ортофотопланів, контроль зведення із суміжними планами, архівація, запис на машинні носії та заповнення формуляра, здавання робіт.

Даний перелік робіт виконано «Сумигеодезкартографією» та оплачено Гетьманським НПП по площі 802,17 кв.км, при цьому, площа Гетьманського НПП, як зазначено вище, становить 233,60 кв.км, чим порушено, також, п. 182 Інструкції по бухгалтерському обліку № 61, в частині віднесення на фактичні видатки установи дійсних видатків, які оформлені відповідними документами.

З урахуванням вищевикладеного, вимоги позивача щодо скасування пункту 9 листа-вимоги ДФІ суд вважає необґрунтованими і. відповідно, такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо пункту 10 листа-вимоги, слід зазначити наступне:

Як свідчить з Акту ревізії та пункту 10 листа-вимоги, фактичним обстеженням території Гетьманського НПП виявлено самовільне зайняття третіми особами та використання не за цільовим призначенням земельної ділянки, що відведена Гетьманському НПП, що є порушенням ст.125 та ст.126 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. У№2768-ІІІ (зі змінами). У зв'язку з чим, позивача було зобов'язано провести роботу по відшкодуванню збитків, нанесених державним природнім ресурсам у відповідності до вимог ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991р. №1264-ХІІ та ст.157 Лісового кодексу України.

Як було встановлено в судовому за сіданні, з метою перевірки дотримання земельного та природоохоронного законодавства, до ревізії було залучено державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Сумській області, на підставі направлень від 07.08.2013 № 195 та № 196, підписаних начальником Держфінінспеції в Сумській області Коваленко М.П., та державного інспектора Управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Сумській області, на підставі направлення від 07.08.2013 № 194, підписаного начальником Держфінінспеції в Сумській області Коваленко М.П.

Так, документальною перевіркою та фактичним обстеженням земельних ділянок Гетьманського НПП, а саме території Зарічненської сільської ради, встановлено порушення ст. 125 та ст. 126 Земельного Кодексу України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ (зі змінами).

А саме, як свідчить з Довідки Державної інспекції сільського господарства в сумській області від 05.04.2013р. (копія в справі) під час обстеження земельних ділянок Гетьманського НПП встановлено, що на території Зарічненської сільської ради за межами населеного пункту, біля бази відповіактичним обстеженням виявлено самовільне зайняття третіми особами та використаннчинку гр..ОСОБА_10 самовільно зайняла та використовує не за цільовим призначенням земельну ділянку, що відведена Гетьманському НПП, орієнтовною площею 0,05 га , із них приблизно 450 кв.м загороджено металевим забором та встановлено нерухомі об'єкти, а орієнтовна площа 50 кв.м залита бетоном.

Як стверджує відповідач, порушення допущено директором ОСОБА_7, який згідно контракту зобов'язаний забезпечувати цільове та раціональне використання земель природно-заповідного фонду, що знаходяться у постійному користуванні установи та які надані установі без вилучення.

Орієнтовна матеріальна шкода (збитки) розрахована за Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963, та складає 6117,48 грн, у тому числі: 336,7 грн за самовільне зайняття та 5780,78 грн. за використання не за цільовим призначенням.

При цьому. як зазначає відповідач, точні розрахунки можливо провести лише після проведення спеціалізованою ліцензованою організацією землемірних робіт по встановленню точної площі - самовільно зайнятої та використаної не за цільовим призначенням земельної ділянки, та після державної реєстрації земельних ділянок.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги в частині скасування пункту 10 листа-вимоги зазначає лише про те, що відповідно до Закону «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в України» до повноважень органу державного фінансового контролю не віднесено право перевірки дотримання земельного та природоохоронного законодавства.

Однак, суд не бере до уваги посилання позивача, оскільки вони є безпідставними.

Скасовуючи пункт 10 листа-вимоги ДФІ суд виходить з наступного:

Відповідно до Указу Президента України від 27.04.2009р. №273 «Про створення Гетьманського національного природного парку» встановлено площу земель Гетьманського національного природного парку 23360.1 гектара, в тому числі 11673.2 гектара земель, що вилучаються в установленому порядку та надаються йому у постійне користування, та 11686.9 гектара земель, що включаються до його складу без вилучення у землекористувачів.

Відповідно до компетенції Сумської обласної державної адміністрації у постійне користування Гетьманському НПП передано земельних ділянок площею 9720.6 га із земель запасу на території Великописарівського, охтирського, Тростянецького районів Сумської області.

Розпорядженням голови Сумської обласної державної адміністрації від 28.11.2011р. №776 Гетьманському НПП надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 9720.6 га за рахунок земель державної власності (запасу) за межами населених пунктів на території вищезазначених районів Сумської області з подальшим наданням їх у постійне користування.

До компетенції Кабінету Міністрів України відноситься надання земельних ділянок із земель лісогосподарського призначення та надання дозволу Гетьманському НПП на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 1952.6 га із земель лісогосподарського призначення Великописарівського дочірнього агролісогосподарського підприємства «В.Писарівський агроліс», ДП «Тростянецьке лісове господарство», Охтирського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Охтирський агроісгосп», Тростянецького дочірнього агролісогосподарського підприємства «Тростянецький агролісгосп» та надання їх у постійне користування.

Як було встановлено в судовому засіданні, на даний час ДП «Сумигеодезкартографія» роброблений проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, але даний проект землеустрою на даний час ще не затверджений належним чином відповідно до норм діючого законодавства.

Вищезазначені обставини підтверджуються Довідкою Державної інспекції сільського господарства в Сумській області від 05.04.2013р. (а.с.237-238, І том) та довідкою ДП «Сумигеодезкартографія» (а.с.240, І том).

Крім цього, слід зазначити , що у вищевказаній Довідці Державної інспекції сільського господарства в Сумській області від 05.04.2013р. інспекцією зазначається про те, що збитки можливо буде пред'явити тільки після виконання Гетьманським НПП заходів щодо затвердження проектів відводу та після здійснення державної реєстрації майнових прав на землі відведені парку Указом Президента України.

Отже, з врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що висновки ДФІ, які викладені в Акті ревізії та в пункті 10 листа-вимоги відносно виявлення на території Гетьманського НПП факту самовільного зайняття третіми особами та використання не за цільовим призначенням земельної ділянки, що відведена Гетьманському НПП, є передчасними та необґрунтованими, оскільки проекти відводу земельної ділянки з визначенням її меж на даний час не затверджено. Розмір збитків відповідач також не зазначає саме з даних підстав, оскільки їх, як вже зазначалося вище, можливо буде пред'явити тільки після виконання Гетьманським НПП заходів щодо затвердження проектів відводу та після здійснення державної реєстрації майнових прав на землі відведені парку Указом Президента України, і дана обставина не заперечується відповідачем.

Крім цього, слід зазначити, що в пункті 10 листа-вимоги ДФІ, відповідач вимагає провести роботу по відшкодуванню збитків, нанесених державним природнім ресурсам у відповідності до вимог ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991р. №1264-ХІІ та ст.157 Лісового кодексу України. Однак. слід зазначити, що ст.157 в Лісовому кодексу України взагалі не існує. Зазначений нормативно-правовий акт налічує всього 103 статті. Отже, фактично, порядок виконання даного пункту вимоги на даний час фактично не визначено.

Зважаючи на вищевикладені обставини, вимоги позивача щодо скасування пункту 10 листа-вимоги є правомірними та, відповідно, підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Гетьманського національного природнього парку до Державної фінансової інспекції в Сумській області, третя особа: Комунальне підприємство Тростянецької районної ради "Райкомунгосп" про зобов'язання вчинити дії -задовольнити частково

Визнати протиправним та скасувати пункти 10 листа вимоги Державної фінансової інспекції в Сумській області про усунення виявлених ревізією порушень чинного законодавства від 27.05.2013р. №18-07-14-14/3826.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 05.09.2013р.

Суддя (підпис) О.М. Кунець

З оригіналом згідно

Суддя О.М. Кунець