Ухвала суду № 33669889, 25.09.2013, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/10896/13-ц

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Декаленко В. С. ,

при секретарі - Кравцовій Ю. В.,

за участю:

представника заявника - ОСОБА_1

представника позивача - Самойлової Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника відповідачки ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Подільського районного суду м. Києва від 20.09.2012 року по цивільній справі № 2607/3953/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд,-

В С Т А Н О В И В :

Заявник звернувся до суду з вищезазначеною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що 20.09.2012 року Подільським районним судом м. Києва було прийнято заочне рішення у справі № 2607/3953/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Зазначає,що з вказаним рішенням відповідач не погоджується,оскільки обставини справи встановлені не в повному обсязі, що призвело до необ'єктивного застосування норм матеріального та процесуального права.

Посилаючись на норму статті 228 ЦПК України зазначає , що копію рішення отримано 12.08.2013 року.

Мотивує заяву тим, що приймаючи ухвалу про проведення заочного розгляду справи за відсутності відповідача, суд виходив з того, що відповідач був належно повідомлений про день, час та місце розгляду справи, однак вважає,що це не відповідає дійсності, оскільки жодної судової повістки він не отримував і таким чином, не знав і не міг знати про день, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку. Оскільки судова повістка за місцем постійного проживання відповідачу особисто вручена не була - вважати, що відповідач був повідомлений належним чином не існує правових підстав.

Неповідомлення відповідача у встановленому законом порядку про розгляд справи позбавило її передбачених ч. 1 ст. 27 ЦПК України прав, зокрема надати суду свої пояснення та докази, які мають істотне значення для вирішення справи, а також передбаченого ч. 1 ст. 128 ЦПК України права подати суду заперечення проти позову, що призвело до прийняття судом неправильного рішення.

Посилаючись на норму частини 1 статті 232 Цивільного процесуального кодексу України вважає , що заочне рішення підлягає скасуванню,оскільки на момент винесення судом заочного рішення відповідач не з'явився в судове засідання, але повідомив про причини неявки з поважних причин. А саме на час розгляду справи судом відповідач перебував на лікуванні у Німеччині, що підтверджується документами з медичної установи наданих до суду. Зазначена обставина фізично унеможливлювала присутність відповідача на судовому засіданні та відповідно подачу до суду доводів та заперечень проти позовних вимог , а також і те, що у відповідача є наявні докази та відомості, які мають істотне значення для справи. Серед цих доказів - квитанція з ТОВ «Укрпромбанк» від 18 лютого 2010 року про погашення кредиту згідно Кредитного договору № 611/ФКВ-07 від 25.05.2007р.. що в повній мірі суперечить об'єктивності заявлених позивачем вимог ,оскільки вважає підтверджує факт повернення відповідачем коштів у розмірі отриманої позики.

Зазначає , що відповідач не заперечує факту підписання Кредитного договору № 611/ФКВ-07 від 25 травня 2007 року та Додаткового договору до Кредитного договору № 611/ФКВ-07 від 25 травня 2007 року про внесення змін та доповнень № 1 від 04 вересня 20008 року,однак відповідач повністю заперечує факт отримання коштів у розмірі заявленому в Кредитному договорі і стверджує про повний розрахунок з банком. У зв'язку з чим звертається з даною заявою до суду.

Представник заявника в судовому засіданні вимоги підтримує з вищевикладених підстав, обґрунтувавши поясненнями просить суд заяву задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог заперечує, обгрунтуваши поясненнями, просить суд в задоволенні заяви відмовити.

Вислухавши пояснення представника заявника, представника позивача, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, в провадженні суду дійсно перебувала справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами розгляду вищезазначеного позову судом 20.09.2012 року було ухвалено заочне рішення (а.с.91-94), яким позовні вимоги позивача ПАТ« Дельта Банк» було задоволено та яким в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_3, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Щорса 36-б, код ЄДРПОУ: 34047020, МФО 380236 було стягнуто заборгованість за кредитним договором в сумі 973 525, 08 грн.; витрати пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача в розмірі 420, 00 грн.; судовий збір в розмірі 3 219, 00 грн.

Стаття 228 ЦПК України визначає, що заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 229 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено: 1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення; 2) ім'я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв'язку ; 3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, і докази про це; 4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача; 5) клопотання про перегляд заочного рішення; 6) перелік доданих до заяви матеріалів.

При аналізі зазначеної норми цивільно-процесуального Закону вбачається, що заочне рішення лише може бути скасоване лише за наявності двох підстав, зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається зі змісту поданої заявником заяви про скасування заочного рішення, останній зазначає, зокрема про те, що не отримував судової повістки-повідомлення про дату та час судового засідання, на якому було ухвалене вказане рішення. Неповідомлення відповідача у встановленому законом порядку про розгляд справи позбавило її передбачених ч. 1 ст. 27 ЦПК України прав, зокрема надати суду свої пояснення та докази, які мають істотне значення для вирішення справи, а також передбаченого ч. 1 ст. 128 ЦПК України права подати суду заперечення проти позову, що призвело до прийняття судом неправильного рішення.

І таким чином, ухвалення заочного рішення за його відсутності позбавило можливості заперечувати проти вимог Банку та довести їх необґрунтованість та незаконність.

Однак з даним твердження суд не може погодитись виходячи з наступного.

Так стаття 74 ЦПК України визначає, що судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а судові повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за три дні до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Положення цієї частини не поширюються на випадки, передбачені абзацом другим частини третьої статті 191 цього Кодексу.

Особи, які беруть участь у справі, а також свідки, експерти, спеціалісти і перекладачі можуть бути повідомлені або викликані в суд телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.

Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею, а за їх відсутності - відповідній житлово-експлуатаційній організації або виконавчому органу місцевого самоврядування.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в позовній заяві було зазначено зареєстрованим місцем проживання відповідачки адресу: АДРЕСА_1, і як вбачається з матеріалів справи судові повістки направлялись за зазначеною адресою,неодноразово повертались в зв'язку з закінченням терміну зберігання, також судом двічі направлялись телеграми ,згідно повідомлень квартира останньої зачинена і адресат за повідомленням не з'являлась , в зв'язку з чим судом було надано оголошення в пресу ( а.с.74,87).

Суд не може погодитись з посиланням представника заявника, що остання не була повідомлена про розгляд справи ,оскільки відповідачкою до суду направлялись її листи ( а.с.62,67,78) що свідчить про її обізнаність в ході розгляду справи. В зазначених листах остання не просила суд не проводити розгляд справи за її відсутності чи визнати її відсутність поважною причиною.

А тому враховуючи вищевикладене,суд приходить до висновку,що відповідачка була належним чином повідомлена про дату слухання справи 20.09.2012 року в розумінні ст.ст. 76, 224 ЦПК України, однак жодного доказу поважності причин неявки в судове засідання суду не надала.

Крім того, як вбачається з наданої суду довіреності представника відповідача -довіреність видана відповідачкою на представництво її інтересів 3 представникам ще 01.06.2011 року з уповноваженням їх на представництво її інтересів з усіма процесуальними правами наданими відповідно до норм ЦПК та всіх дій ,що стосувались як укладеному нею кредитному договору та додаткового договору і тому остання могла у випадку своєї відсутності зазначити або повідомити суд про своїх представників для їх виклику в судове засідання та надання ними всіх доказів та необхідних пояснень.

Також суд вважає , що представниками неналежно виконувались повноваження по даному дорученню , оскільки останні не цікавились у позивача чи в ТОВ «Укрпромбанк» щодо питань пов'язаних з реалізацією наданих їм повноважень чи вирішення будь-яких спірних питань.

Крім того представником відповідачки не надано (не зазначено) суду жодного нового доказу, який би мав істотне значення для правильного вирішення справи по суті, а ті обставини на які посилається представник заявника в обгрунтування заперечень проти вимог позивача не можуть визнаватися поважними та такими,що дають підстави для скасування винесененого судом заочного рішення.

Частина перша статті 232 ЦПК України визначає, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Оцінючи в сукупності надані докази, встановлені в судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що вимоги заявника не знайшли своє доведення в судовому засіданні, об'єктивно спростовані наданими суду при розгляді зазначеної заяви доказами представника позивача та матеріалами справи, є такими, що не грунтуються на вимогах чинного законодавства, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 74, 76, 228-232 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву представника відповідачки ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Подільського районного суду м. Києва від 20.09.2012 року по цивільній справі № 2607/3953/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним - залишити без задоволення.

Роз'яснити заявнику, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяВ. С. Декаленко