Рішення № 33669448, 23.09.2013, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/10260/13-ц

Провадження № 2/234/3683/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2013 року місто Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

в складі головуючого судді Чернобай А.О.,

при секретарі Омельченко К.А.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Демяненко Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Красноторської селищної ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

09.08.2013 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Красноторської селищної ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

Із позову вбачається, що 06.08.2011 року ОСОБА_4 на користь позивача було складено заповіт, відповідно до якого на випадок смерті заповідача все майно, яке на день його смерті буде йому належати, він заповів позивачці. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. На момент смерті ОСОБА_4 належав житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами та будівлями, що знаходиться у АДРЕСА_1. ОСОБА_4 до смерті не переоформив право власності на земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_1. Хоча право власності на земельну ділянку спадкодавцем не було оформлено з додержанням вимог закону, він фактично володів даним майном на законних підставах та здійснював повноваження власника. До спадкоємців переходять права та обов'язки спадкодавця у тому ж обсязі, в якому вони йому належали. Тому позивач може успадкувати ті права на земельну ділянку, які належали спадкодавцю (тобто не право власності, а право на отримання у власність. Просить суд винести рішення, яким визнати право власності в порядку спадкування за ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, на земельну ділянку площею 0,1207 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, в межах, встановлених державним актом на право приватної власності на землю, виданого Красноторською селищною радою 02 серпня 2002 року.

У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги у повному обсязі та суду пояснила, що оскільки вона користується земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, то земельна ділянка теж повинна їй належати. Їй відомо, що земельна ділянка належить згідно державного акту ОСОБА_5, але їй не відомо де ця людина. Оскільки адвокат склав такий позов, то належним відповідачем вважає є Красноторська селищна рада. Нотаріус відмовляє їй видати документи на землю. Вважає, що коли придбали будинок, то була домовленість і про земельну ділянку, тому земельна ділянка була власністю ОСОБА_4 Просить позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача Красноторської селищної ради у судовому засіданні позовні вимоги позивача про визнання права власності в порядку спадкування на земельну ділянку по АДРЕСА_1 просить вирішити згідно діючого законодавства, оскільки земельна ділянка є власністю фізичної особи ОСОБА_5 згідно державного акту на право приватної власності. Дана земельна ділянка не належить Красноторській селищній раді.

Дослідивши докази, вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що згідно договору дарування від 08.10.2002 року, посвідченого державним нотаріусом Другої Краматорської нотаріальної контори, жилий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 та земельна ділянка розміром 0,1207 га подаровані померлому ОСОБА_4 (а.с. 8)

Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10)

Згідно витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі зареєстрована спадкова справа спадкодавця ОСОБА_4 (а.с. 9)

Згідно державного акту на право приватної власності від 02.09.2002 року земельна ділянка по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.07.2002 року належить на праві приватної власності, площею 0,1207 га в межах згідно з планом ОСОБА_5 (а.с. 23 - 24)

За своє життя ОСОБА_4 не оформив у встановленому законом порядку право власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, що встановлено матеріалами справи та не заперечувалося сторонами при розгляді справи.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України). Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися на момент його смерті.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до вимог ст.ст.1296, 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст.126 ЗК України, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Відповідно до ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Главою 86 ЦК України, спеціальним законодавством, зокрема Законом України "Про нотаріат", підзаконними нормативними актами, визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій притаманній юрисдикційній діяльності судів та нотаріусів.

Відповідно до п. 1 глави 13 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595, нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Відповідно до ст. 67 Закону України "Про нотаріат" свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, а тому за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину не підлягають судовому розглядові. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися в суд за правилами позовного провадження.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» від 30.05.2008 року № 7 у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обгрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Позивачем не надано належних доказів того, що нею втрачена можливість оформлення спадщини в нотаріальній конторі, оскільки главою 13 розділу 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/205 95 передбачено, що в разі відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, останній має винести обґрунтовану постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом земельної ділянки суду відповідачем не надано.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 8, 10, 12-15, 88, 215, 223 ЦПК України, ст.ст. 203,215, 377, 373 ЦК України, ст.ст. 116, 120 ЗК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Красноторської селищної ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Краматорський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

Рішення ухвалене та надруковане в нарадчий кімнаті в єдиному екземплярі.

Суддя: