Рішення № 33668151, 24.09.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 907/1/2012

Провадження № 2/344/803/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд, Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Островського Л.Є.

секретаря Підхомної Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ПАТ КБ «Надра» в особі філії ПАТ КБ «Надра» Івано-Франківського РУ до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення основного боргу за кредитним договором, відсотків та пені за користування кредитом в солідарному порядку, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ КБ "Надра" звернувся в суд з позовом про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованості за Додатковою угодою №1 від 10.09.2010 року до Договору «Автопакет» від 03.07.2008 р. №1461/2008 в сумі 228523,44 гривень. ОСОБА_2, ОСОБА_3, як поручителі згідно договору поруки відповідають по зобов'язаннях за вищезазначеним договором перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав з мотивів, викладених в позовній заяві. Просив позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково та зазначила, що страховою компанією на рахунок ВАТ КБ "Надра" було перераховано суму страхового відшкодування у розмірі 39569 грн. 55 коп., однак тіло кредиту, наданого позивачу, було погашено у розмірі 33 633 грн. 65 коп. у зв'язку з тим, що суму 5935,35 грн. було стягнуто в рахунок податку з доходів фізичних осіб.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином про причини неявки суд не повідомили.

Дослідивши письмові докази, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права банку на належне виконання умов кредитного договору, внаслідок чого банк позивається про його відновлення шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту/

10 вересня 2010 року між ВАТ КБ «Надра» ( в подальшому найменування змінено на ПАТ КБ «Надра») та відповідачем ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 від 10.09.2010 року до Договору «Автопакет» №1461/2008 від 03.07.2008 року, за яким банк надав, а позичальник (відповідач) отримав кредит в розмірі 24694, 43 доларів США зі сплатою 14,3 % річних з терміном погашення до 02.07.2015 року. В статті 2 Додаткової угоди №1 від 10.09.2010 року до Договору «Автопакет» №1461/2008 від 03.07.2008 року сторони визначали порядок надання кредиту та сплати процентів.

Незважаючи на взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, відповідач належно їх не виконував, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором №1461/2008 від 03.07.2008 року (а.с.8).

Відповідно до постанови від 02.12.2010 року ОСОБА_3 керуючи транспортним засобом Мазда 3 д.н.з. НОМЕР_1 порушив п.12.1 Правил дорожнього руху України та допустив наїзд на перешкоду. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль зазнав механічних пошкоджень.

Згідно із квитанцією з ВАТ КБ «Надра» страховою компанією на рахунок ВАТ КБ "Надра" було перераховано суму страхового відшкодування у розмірі 39 569 грн. 55 коп. в рахунок погашення кредиту ОСОБА_1 по кредитному договору №1461/2008 року.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у встановлений договором строк.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

Умовами п. 4.1. кредитного договору сторони визначили, що у разі прострочення позичальником - відповідачем строку сплати мінімальних необхідних платежів по погашенню кредиту, він сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення.

Позивачем станом на 15.12.2011 року проведено розрахунок заборгованості за кредитним договором №1461/2008 від 03.07.2008 року (а.с.7), відповідно до якого нараховано всю суму заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором в сумі 228 523 грн. 44 коп., в тому числі 182 508 грн. 33 коп. - заборгованість по кредиту, 24 905 грн. 63 коп. - заборгованість по відсотках за користування кредитом, 1 163 грн. 18 коп. - пеня згідно з п.5.1. Договору «Автопакет» №1461/2008, 19946 грн. 30 коп. - штраф згідно з п.5.2. Договору «Автопакет» №1461/2008.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором відповідачами не представлено суду.

В забезпечення належного виконання зобов'язання по Додатковій угоді №1 від 10.09.2010 року до Договору «Автопакет» №1461/2008 від 03.07.2008 року, між банком та відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 10.09.2010 року укладено договір поруки (а.с.22) відповідно до якого в п. 1.2. поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за несвоєчасне виконання боржником зобов'язань за наведеним кредитним договором. У зв'язку з чим, поручитель за вимогою банку повинен нести солідарну з позичальником відповідальність.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За змістом п.5.2 договору поруки, договір вступає в силу з моменту його підписання та відповідно до п. 5.3 діє до повного виконання сторонами умов даного договору.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За таких обставин у позивача виникло право пред'явити вимогу до поручителів ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виконання основного зобов'язання боржника ОСОБА_1 щодо повернення кредиту. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не пред'являлась вимога до поручителів ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виконання основного зобов'язання протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Доказів направлення такої вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 позивачем суду не надано.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до положень ст.ст. 16, 20 ЦК України передбачено право особи захистити своє порушене право шляхом звернення до суду. При цьому право на захист особа здійснює на свій розсуд. В даному випадку позивач просить про захист його порушеного права шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором з позичальника та поручителя.

Страховою компанією на рахунок ВАТ КБ "Надра" було перераховано суму страхового відшкодування у розмірі 39 569 грн. 55 коп., однак кредит, наданий позивачу, було погашено у розмірі 33633 грн. 65 коп. у зв'язку з тим, що суму 5935 грн. 35 коп. було стягнуто в рахунок податку з доходів фізичних осіб. Вказана обставина визнається сторонами і відповідно до ст.60 ЦПК України не підлягає доказуванню.

Відповідно до п.п. "б", "в" ст.165.1.27 Податкового Кодексу України до розрахунку загального місячного оподатковуваного доходу не включається сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупна сума, отримана платником податку за договором страхування життя та недержавне пенсійне забезпечення у разі виконання таких умов: під час страхування майна сума страхового відшкодування не може перевищити вартість застрахованого майна, визначену за звичайними цінами на дату укладення страхового договору, збільшену на суму сплачених страхових внесків; під час страхування цивільної відповідальності сума страхового відшкодування не може перевищувати розмір шкоди, фактично заподіяної вигодонабувачу, яка визначається за звичайними цінами на дату такої страхової виплати.

У зв'язку з тим, що сума страхової виплати була меншою, ніж вартість застрахованого майна, а також меншою ніж розмір шкоди, заподіяної вигодонабувачу, сума страхової виплати, сплаченої страховою компанією на рахунок банку не підлягала оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Суму, отриману банком в рахунок погашення кредиту не можна розглядати як дохід фізичної особи, отже банк не мав законних підстав стягувати суму 5935 грн. 35 коп. в рахунок сплати податку з доходів фізичних осіб.

Таким чином, підлягає стягненню заборгованість по Додатковій угоді №1 від 10.09.2010 року до Договору «Автопакет» №1461/2008 від 03.07.2008 року в розмірі 222588 грн. 09 коп. тільки з боржника (позичальника) ОСОБА_1.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення основного боргу за кредитним договором, відсотків та пені за користування кредитом в солідарному порядку слід задовольнити частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідача ОСОБА_1 також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.

На підставі викладеного, відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», ст. 165 Податкового Кодексу України, ст.ст. 252, 526, 527 ч. 1, 530, 546 ч. 1, 548 ч. 1, 551 ч.3, 554, 559 ч.4, 611, 612, 1050 ч. 2, 1054 ч. 1, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88 ч. 1, 197 ЦПК України, керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2 на користь ПАТ КБ «Надра», м. Київ, вул. Артема, 15, код ЄДРПОУ 26214767 - 222588 грн. 09 коп. заборгованість за додатковою угодою № 1 від 10.09.2010 року до Договору "Автопакет" від 03.07.2008 року № 1461/2008.

В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2, ОСОБА_3 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» м. Київ, вул. Артема, 15, код ЄДРПОУ 26214767 - 2225 грн. 88 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: Островський Л.Є.