Рішення № 33666916, 12.09.2013, Шахтарський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 249/4608/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12 вересня 2013 р. м.Шахтарськ

Шахтарський міськрайонний суд Донецької області

у складі:

головуючого: судді Нестеренко Є.В.,

при секретарі: Куликовій М.А.,

за участю: представника позивача Конопелько В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Шахтарська цивільну справу за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» Виробнича одиниця «Шахтарськтепломережа» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних, витрат на оплату судового збору, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 01.08.2013 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних, витрат на оплату судового збору.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідач мешкає в квартирі АДРЕСА_1 та є споживачем житлово-комунальних послуг. Однак, в порушення п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги відповідач не сплачував своєчасно вартість отриманих послуг, внаслідок чого за період з 01.09.2006 року по 01.03.2013 року утворилась заборгованість в сумі 4601,63 грн. Позивачем у порядку ст. 98 ЦПК України 26.03.2013 року була надана до Шахтарського міськрайонного суду Донецької області заява про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію з відповідача - ОСОБА_2 в розмірі 4601,63 грн., суми індексу інфляції 1084,28 грн., 3 % річних 549,71 грн. та витрат на оплату судового збору в сумі 114,70 грн. Вищевказаний судовий наказ був скасований за ухвалою Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 15 травня 2013 року. Посилаючись на ст. ст. 80, 256, 526, 541, 543 ЦК України, ст. ст. 64, 67, 68 ЖК України, просив стягнути з відповідача заборгованість за послуги з постачання теплової енергії з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних в загальному розмірі 6235,62 грн., витрат на оплату судового збору в сумі 229,40 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі, слухати справу в його відсутність.

Відповідач у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, надав суду заяву, в якій позовні вимоги визнав частково, в межах строку позовної давності, а також просив урахувати літній вік (82 роки), звільнити від стягнення встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних та витрат на оплату судового збору.

В судовому засіданні представник відповідача - ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності від 23.02.2012 року, позовні вимоги визнала частково, просила застосувати строк позовної давності та стягнути суму боргу за період з 01.08.2010 року по 01.03.2013 року. Просила звільнити відповідача від стягнення встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних; витрат на оплату судового збору.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини. Відповідач мешкає за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрована у вказаній квартирі, є її власником та є споживачем теплової енергії. Згідно особового рахунку, оформленого на ОСОБА_2, вбачається заборгованість за спожиті послуги за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01 вересня 2006 року по 01 березня 2013 року в сумі 4601 грн. 63 коп., тобто відповідач не сплачує за спожиту теплову енергію в порушення ст. ст. 150, 156, 162 ЖК України. Ухвалою Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 15.05.2013 року судовий наказ про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію скасований, тому позивач звернувся з даними вимогами в суд в порядку позовного провадження.

Відповідно до ст. ст. 67, 68 Житлового кодексу України, оплата за послуги з централізованого опалення стягується по затвердженим в установленому порядку тарифам. Наймач повинен своєчасно вносити оплату за комунальні платежі.

За змістом ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, в тому числі й на комунальні послуги - ( централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо ).

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлені обов*язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 19 ч. 6 ЗУ «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

ПКМУ від 21 липня 2005 р. N 630 затверджені Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Пунктом 18, 20 Правил передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Судом встановлено, що відповідач своєчасно не оплачує послуги позивача по теплопостачанню, внаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 4601,63 грн., чим порушуються вимоги ст. 67, 68 ЖК України, ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», права позивача на своєчасне отримання плати за надані послуги.

Відповідно ж до ч.3 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона, зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених законом.

Представником відповідача в судовому засіданні було зроблено заяву про застосування позовної давності.

Відповідно до вимог ст. 257 ЦК України позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача належить стягнути заборгованість в межах строку позовної давності за надані житлово - комунальні послуги за період з 01.08.2010 року по 01.03.2013 року в сумі 812 грн. 73 коп.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Можливість вимагати оплату індексу інфляції та 3% річних у позивача виникла зі вступом в законну силу Цивільного Кодексу України №435-lV від 16 січня 2003 року, тобто з 01 червня 2004 року. Індекс інфляції обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики. Позивач для розрахунку ціни позову використовує індекси споживачів цін (індекси інфляції), надані Департаментом комітету статистики України у вигляді офіційної довідки.

Дія ст. 2 ЗУ «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово - комунальні послуги» від 17.12.2010 року припиняється з 01 січня 2011 року. Нарахування та стягнення пені за несвоєчасне внесення плати за житлово - комунальні послуги здійснюється на суму заборгованості, яка утворилася з 01 січня 2011 року.

Заявлені вимоги щодо стягнення 3 % річних є неустойкою у вигляді пені відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Що стосуються вимог позивача про стягнення з відповідача витрат від інфляційних процесів та 3% річних в порядку ст.625 ЦК України, то суд вважає, що вони підлягають частковому задоволенню.

Виходячи з аналізу ст. ст. 524, 533-535, 625 ЦК України вбачається, що грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквівалентні в іноземній валюті), тобто будь - яке зобов*язання зі сплати коштів.

Таким чином, грошовим зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право від боржника виконання його обов*язку.

Як вбачається з матеріалів справи в даному випадку між сторонами існують зобов'язання з надання та отримання послуг і їх оплати, що за своєю правовою природою є грошовим зобов'язанням в розуміння положення ч.2 ст.625 ЦК України, в зв'язку с чим з відповідача підлягають частковому стягненню : 3% річних та інфляційні витрати.

Так, 3 % річних від суми 812 грн. 73коп. за період з 01.01.2011 року по 01.03.2013 року, складає: 812,73 х 789 х 3%:100%:365= 350,48 грн., де: 789 - кількість днів прострочення.

При розрахунку індексу інфляції суд виходить з індексів споживачів цін (індекси інфляції), наданих Департаментом комітету статистики України і складає суму в розмірі - 219, 64 грн.; 3% річних - 350,48 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Таким чином з відповідачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 28,68 грн. на користь позивача.

Відповідно до ЗУ «Про судовий збір» підстав для звільнення відповідачки від сплати судового збору - не має.

На підставі ст.162 ЖК України, ст.ст. 11, 218, 257, 261, 264, 267, 509, 510 ЦК України ст.ст. 13,20,21,26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п.п.18,25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 та, керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ,217, 218, ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Обласного комунального підприємства «Донецьктепломережа» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за використану теплову енергію з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних, витрат на оплату судового збору - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктепломережа» заборгованість за поставлену теплову енергію за період з 01.08.2010 року по 01.03.2013 у розмірі 812 грн. 73 коп.; індекс інфляції в розмірі 219,64 грн.; 3 % річних в розмірі 350,48 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктепломережа» судовий збір у сумі 28,68 грн. на р/р 26000300400902 ТОБО № 1004/0423 у філіалі Донецького ОУ АТ «Ощадбанк», МФО - 335106, ОКПО 05540899.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Є.В.Нестеренко