Ухвала суду № 33666361, 16.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/69586/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон-Сервіс"

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2012

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012

у справі № 2а-1983/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон-Сервіс"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2012, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012, відмовлено в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0002531502 від 07.11.2011.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної податковим органом документальної позапланової невиїзної перевірки позивача по взаємовідносинам з ФОП - ОСОБА_2 з питань правомірності формування податкового кредиту за період серпень 2010 року, жовтень 2010 року, листопад 2010 року, грудень 2010 року, складено акт № 3090/15-210/32236010 від 27.10.2011, в якому встановлено порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого зайво віднесено до складу податкового кредиту у серпні - грудні 2010 року 39933,32 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0002531502 від 07.11.2011, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 49916,25 грн., з яких: 39933,00 грн. - за основним платежем, та 9983,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що матеріали справи не містять посилань на технічні та технологічні можливості позивача та його контрагента - ОСОБА_2 для вчинення поставки товару. Матеріали справи не містять посилань на первинні документи (щодо понесених витрат по зберіганню товару), що не підтверджує фактичне перебування товару у власності ОСОБА_2, а отже, і можливість виконання обов'язку з поставки товару позивачу.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Матеріали справи свідчать, що позивач, на підставі договорів про надання пральних послуг № 01-10 від 01.10.2010, суборенди автотранспорту №02/10 від 03.10.2010, купівлі-продажу №03-08 від 03.08.2010, укладених з ФОП ОСОБА_2, та податкових накладних, до складу податкового кредиту у 2010 році віднесено суми ПДВ у загальному розмірі 39933,32 грн.

З акта перевірки № 3090/15-210/32236010 від 27.10.2011 вбачається, що в основу висновку відповідача про завищення позивачем податкового кредиту покладено відомості з акта перевірки ОСОБА_2 № 679/17-212/НОМЕР_2 від 19.07.2011. Проведеною Лозівською ОДПІ перевіркою ОСОБА_2, встановлено, що згідно наданих пояснень громадянка ОСОБА_2 в лютому 2010 р. зареєструвалась як підприємець за проханням громадянина ОСОБА_3, в подальшому оригінали документів про реєстрацію підприємницької діяльності за винагороду в сумі 3000 грн. передано громадянину ОСОБА_4 Також, ОСОБА_2 були відкриті банківські рахунки, якими користувався ОСОБА_4, фінансово-господарська діяльність нею не здійснювалась, довіреність на здійснення діяльності нікому не надавалась, звітність, накладні, рахунки-фактури та інші документи не підписувались.

За наведених обставин, податковим органом зроблено висновок, з яким погодились суди попередніх інстанцій, що податкові накладні виписані не ФОП ОСОБА_2 та не довіреними особами, а тому не дають права на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Однак, твердження щодо відсутності довіреності не відповідає дійсності, оскільки, як стверджує позивач, господарська діяльність з ФОП ОСОБА_2 здійснювалась ТОВ «БАСТІОН-СЕРВІС» через правомочного представника - ОСОБА_4, який діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 14.05.2010 року за реєстровим №1212.

Слід зазначити, що в матеріалах справи наявна вказана довіреність, а також, копія витягу з Реєстру Довіреностей, який підтверджує, що на момент здійснення господарської діяльності ТОВ «БАСТІОН-СЕРВІС» з ФОП ОСОБА_2 і по сьогоднішній день довіреність не відкликалась і є дійсною.

Крім того, доводи відповідача про те, що ФОП ОСОБА_2 зареєструвалась як фізична особа-підприємець без мети здійснення підприємницької діяльності та не вела фактичну господарську діяльність, з посиланням на службову записку відділу податкової міліції Лозівської ОДПІ, не підтверджені жодним належним, зокрема, що ФОП ОСОБА_2 чи інша особа, яка діяла від її імені, притягнена до кримінальної відповідальності за здійснення противоправних дій.

Також, в акті перевірки зазначено, що податкові накладні виписані не власноруч ФОП ОСОБА_2, та не її повіреними особами, а тому не є дійсними.

Проте, на підтвердження наведеного в матеріалах справи відсутні належні докази, зокрема, висновки експертів, які б підтверджували або спростовували належність підписів на податкових накладних, виданих позивачем саме ФОП ОСОБА_2

Слід зазначити, що наведені обставини судом апеляційної інстанції взагалі не були досліджені. Дослідження даних обставин необхідне для правильного застосування норм матеріального права і, відповідно, прийняття обґрунтованого рішення.

Згідно з ч. 5 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди попередніх інстанцій мали можливість витребувати належні докази на підтвердження чи спростування фактів, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, що не було ними зроблено.

За наведених обставин, судам слід врахувати наведені вище обставини та належним чином дослідити питання щодо реальності здійснення господарських операцій та доказів, які б це підтверджували.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон-Сервіс" задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль