Ухвала суду № 33666221, 04.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/13892/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М., Рибченка А.О., Шипуліної Т.М.,розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кагран»

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04.05.2011

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2012

у справі № 2-а-8804/10/1570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кагран»

до Державної податкової інспекції в Приморському районі м. Одеси

про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04.05.2011, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2012, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кагран» (надалі - позивач, ТОВ «Кагран») до Державної податкової інспекції в Приморському районі м. Одеси (надалі - відповідач, ДПІ у Приморському районі м. Одеси) задоволено частково: скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27.05.2010 № 0005622360 повністю; скасовано рішення від 27.05.2010 № 0005612360 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 5 100,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог позивачеві відмовлено.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04.05.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2012 і направити справу на новий розгляд.

Відповідач не надав письмових заперечень на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду.

Частиною першою статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі, зокрема, неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У зв'язку з неприбуттям у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, що були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вирішила розглядати справу у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 09.03.2010 по 05.04.2010 ДПІ у Приморському районі м. Одеси проводилась планова виїзна перевірка ТОВ «Кагран» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 по 30.09.2009, за результатами якої було складено акт від 17.05.2010 № 6151/23-1/32199634.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Кагран» п. 9 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (надалі - Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»), що полягає у нероздрукуванні 155 фіскальних звітних чеків на реєстраторах розрахункових операцій (надалі - РРО) № 1553004767 та № 1553004792 за 155 робочих днів, а також порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (надалі - Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні), внаслідок неоприбуткування готівки у сумі 11 555,90 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27.05.2010 № 0005612360, згідно якого за порушення п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до ТОВ «Кагран» застосовано штрафні (фінансові) санкцій у сумі 52 700,00 грн.; та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27.05.2010 № 0005622360, згідно якого за порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні застосовано штрафні (фінансові) санкцій у сумі 57 779,95 грн.

За результатами адміністративного оскарження спірні рішення були залишені без змін.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що зважаючи на вимоги п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, п. 7.5, 7.7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 № 614 (надалі - Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок), висновок податкового органу щодо неоприбуткування позивачем готівки у сумі 11 555,90 грн. за фіскальним звітним чеком від 08.07.2009 № 1179 спростовується наявним записом у Книзі обліку розрахункових операцій (надалі - книга ОРО) № 1553004792/5.

Вирішуючи справу в частині позовних вимог щодо скасування рішення податкового органу від 27.05.2010 № 0005612360, суди попередніх інстанцій виходили з того, що правовий аналіз п. 9 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», п. 7.1, 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок дає підстави вважати, що позивач зобов'язаний був здійснювати роздрукування фіскального звітного чеку РРО, який не використовувався ним протягом робочого часу, оскільки такий обов'язок стосується використання кожного РРО незалежно від того, скільки РРО одночасно використовує підприємство.

Переглянувши судові рішення у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відповідність висновків судів попередніх інстанцій нормам матеріального права, з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу 23 ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, денний звіт - документ встановленої форми надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 № 199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що Z-звіт - це денний звіт з обнуленням інформації в оперативній

пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті реєстратора; зміна - період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.

Згідно п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосування платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання.

Відповідно до п. 7.1 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, суб'єкт господарської діяльності повинен забезпечити використання книга ОРО у тій господарській одиниці (у депо) чи з тим РРО, що були зазначені на титульній сторінці книги при її реєстрації. Якщо в господарській одиниці організовано декілька місць проведення розрахунків, де відповідно до чинного законодавства дозволяється проводити розрахунки без застосування РРО, то на бажання суб'єкта господарської діяльності на всіх місцях проведення розрахунків в одній господарській одиниці може використовуватися одна книга ОРО.

Пунктом 7.5 вказаного Порядку також визначено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

Відповідно до п. 7.7 Порядку у разі роздрукування на РРО протягом робочого дня декількох фіскальних звітних чеків усі вони підклеюються у відповідній книзі ОРО, записи в розділі 2 книги ОРО робляться за кожним фіскальним звітним чеком окремо. Якщо фіскальний звітний чек містить дані про операції службового внесення та службової видачі коштів, то графи 3 і 4 розділу 2 книги ОРО можна не заповнювати.

Зважаючи на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій, який полягає в тому, що незалежно від наявності руху готівкових коштів в перебігу робочого дня, реєстратори розрахункових операцій мають бути в робочому стані для щоденного роздрукування фіскального звітного чека. Наведене підтверджує правильність позиції контролюючого органу в цій частині застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Стосовно виявленого порушення п. 2.6 ст. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні слід зазначити наступне.

Згідно п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних розрахункової книжки).

З урахуванням приписів п. 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, судами попередніх інстанцій було встановлено, що у книзі ОРО № 1553004792/5 міститься запис, згідно якого повна сума фактичних надходжень у розмірі 11 555,90 грн. облікована у розділі 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків», що спростовує висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства при оприбуткуванні готівки та виключає необхідність застосування штрафних санкцій у цій частині.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку щодо обґрунтованості позиції судів попередніх інстанцій в спірних рішеннях, що не спростовується доводами касаційної скарги.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 222, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кагран» залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04.05.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2012 у справі № 2-а-8804/10/1570 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236- 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:(підпис)А.М. Лосєв Судді(підпис)А.О. Рибченко (підпис) Т.М. Шипуліна З оригіналом згідно