Рішення № 33665045, 17.09.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 вересня 2013 року Справа № 3/5014/2352/2012

Провадження №16/913/1826/13

За позовом Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Луганськ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Стаханов Луганської області

про стягнення 20240 грн. 00 коп.

Cуддя Седляр О.О.

Секретар судового засідання Чех Т.М.,

У засіданні суду брали участь:

від позивача -Магаляс В.А., , довіреність №01-43/05 від 03.01.2013;

від відповідача -ОСОБА_3, довіреність № 2549 від 08.08.2012 ,

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 20000,00 грн. та пені - 17340 грн. 00 коп.( з врахуванням збільшення розміру позовних вимог) за рішенням адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.05.2012 №01-24/103.

Відповідач відзивом на позовну заяву позовні вимоги відхилив з підстав викладених у відзиві та повідомив, що копію рішення щодо накладення штрафу не отримав, що також підтверджено рішення господарського суду Луганської області від 28.08.2012 по справі № 5014/1679/2012.

У ході розгляду справи представник відповідача повідомив про оплату відповідачем штрафу у сумі 20 000 грн.

Крім того, поясненнями від 17.09.2013 , на виконання вимог, викладених в Постанові Вищого господарського суду України від 11.06.2013 по даній справі, представник відповідача зазначив, що ФОП ОСОБА_1 отримала ксерокопію рішення позивача від 30.05.2012 №01-24/103 про накладення штрафу - 03.07.2012 від ФОП ОСОБА_4, яке було направлено останній позивачем на її адресу.

Поясненнями від 23.08.2013 № 06-10/2369 позивач зазначив, що копію рішення від 30.05.2012 №01-24/103, щодо застосування до відповідача штрафних санкцій, останньому було направлено поштою зі супровідним листом від 31.05.2012 № 06-07/1558. Однак, відповідач відмовився отримати рішення на пошті, що підтверджується відміткою поштового відділення «повернено за закінченням терміну зберігання», яка була зроблена 30.06.2012, а тому він вважає, що рішення є врученим відповідачеві саме за цією датою.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши присутніх в судових засіданнях представників сторін, суд дійшов наступного.

Рішенням адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.05.2012 №01-24/103 (далі -Рішення) дії суб'єкта господарювання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, з повідомленням невизначеному колу осіб неправдивих відомостей, шляхом розміщення інформації на рекламних білбордах з написом «Сеть аптек Здравица. Самые низкие цены», були визнані порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що кваліфікується статтею 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману (а.с. 6-7).

Відповідно до частини шостої статті 52 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» за вчинення вищезазначеного порушення на відповідача було накладено штраф у розмірі 20000 грн.

Згідно ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Статтею 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлено, що Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Так, згідно ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність. Зокрема, статтею 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" передбачено, що за вчинення суб'єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п'яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб'єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. Якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав відомостей про розмір доходу (виручки), штраф, передбачений частиною першою цієї статті, накладається у розмірі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В силу вимог ч. ч. 1, 2, 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надаються для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в іншій спосіб. Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішеннями органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двохмісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

На виконання вищенаведених норм позивач направив відповідачу копію рішення від 30.05.2012 № 01-24/103 про накладення штрафу поштою з супроводжувальним листом від 31.05.2012 №06-07/1558, яке було повернуто поштовим відділенням позивачеві з зазначенням «за закінченням терміну зберігання» - 30.06.2012 (а.с. 8).

Як вбачається, з пояснень представника відповідача ксерокопію рішення Луганського обласного територіального відділення АМКУ від 30.05.2012 №01-24/103 відповідач отримав від ФОП ОСОБА_4 - 03.07.2013, копія якого була направлена останній позивачем на її адресу.

Відповідно до вимог ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що рішення органів Антимонопольного комітету України надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома у іншій спосіб.

Аналізуючи вказану норму суд доходить висновку, що рішення від 30.05.2012 № 01-24/103 було доведено відповідачеві у іншій спосіб - 03.07.2013.

Посилання позивача, що рішення було вручено позивачеві 30.06.3012 , з дати за закінченням терміну зберігання судом не приймається до уваги та спростовується доводами відповідача.

Отже, з врахуванням вищезазначеного строк для виконання рішення позивача від 30.05.2012 №01-24/103 закінчився - 03.09.2012.

Втім, як вбачається з матеріалів справи, відповідач накладений на нього штраф у встановлений строк не сплатив, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а тому позивач звернувся до суду, 18.09.2013, з даним позовом.

Як вбачається з матеріалів справи та повідомлено представником відповідача, штраф, накладений позивачем за вказаним рішенням, відповідач сплатив повністю - 08.05.2013, що підтверджено постановою ВДВС Стаханівського МУЮ від 16.05.2013 про закінчення виконавчого провадження від 16.05.2013, а тому провадження у справі у частині стягнення штрафу підлягає припиненню у відповідності з вимогами п.1.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (за відсутністю спору), з віднесенням витрат зі сплати судового збору у цієї частині позовних вимог на відповідача.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення пеня за період з 10.09.2012 по 13.11.2012 у сумі 17340 грн.

Відповідач відповідно до відзиву на позовну заяву та пояснень по справі заперечує проти нарахування пені посилаючись на те, що нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу, а заявлена до стягнення пеня нарахована позивачем саме під час оскарження рішення по справі №23н/5014/1679/2012 в Донецькому апеляційному господарському суді.

Суд вважає доводи відповідача такими, що заслуговують на увагу враховуючи наступне.

Згідно п.20.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства", абзацами третім - п'ятим частини п'ятої зазначеної статті Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Матеріалами справи підтверджено, що 09.07.2012 господарським судом Луганської області порушено провадження у справі № 23н/5014/1679/2012 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання частково недійсним рішення Адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01-24/103 від 30.05.2012 , за результатами розгляду якого було відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Рішення господарського суду Луганської області від 28.08.2012 по справі № 23н/5014/1679/2012 оскаржено в апеляційному порядку (постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.10.2012 судове рішення залишено без змін) та у касаційному порядку.

З огляду на вищевикладене у задоволенні позовних вимог у частині стягнення пені у сумі 17 340 грн., нарахованої позивачем за період з 10.09.2012 по 13.11.2012, слід відмовити, з врахуванням приписів ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, п.1.1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. У задоволенні позовних вимог у частині стягнення пені у сумі 17340 грн. відмовити.

2. Провадження у справі у частині стягнення штрафу у сумі 20000 грн. припинити.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь Державного бюджету України на рахунок № 31214206783006, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Луганській області, отримувач: УДК СУ у м. Луганську, МФО: 804013, ОКПО: 37991503, по коду класифікації доходів (ККД): 22030001, назва "Судовий збір" Державна судова адміністрація України - 050, символ звітності банку: 206, код суду: 02844564, судовий збір в сумі 862 грн. 08 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 23.09.2013.

Суддя О.О.Седляр