Ухвала суду № 33663019, 18.09.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 115/4336/13-а

18.09.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ілюхіної Г.П.,

суддів Лядової Т.Р. ,

Яковенко С.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим (суддя Смолій А.М.) від 09.08.2013 у справі № 115/4336/13-а

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Виконавчого комітету Фрунзенської сільської ради Сакського району АР Крим (вул.Гагаріна, 1, с.Фрунзе, Сакський район, Автономна Республіка Крим, 96576)

третя особа:

ОСОБА_3 (АДРЕСА_2)

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 09.08.2013 у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Фрунзенської сільської ради Сакського району АР Крим, третя особа: ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування рішення, - відмовлено в порядку пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з тим, що заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, так як справу належить розглядати в порядку цивільного судочинства, з посиланням на Постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України №3 від 01.03.2013 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" (арк.с.1).

Не погодившись з рішенням суду, позивач - ОСОБА_2, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 09.08.13 та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Доводи апеляції мотивовані тим, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судове засідання, призначене на 18.09.2013 позивач, відповідач та третя особа явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином та своєчасно, відповідач та третя особа про причини неявки суд не повідомили, позивач в апеляційній скарзі просить розглянути справу у його відсутність.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Фрунзенської сільської ради Сакського району АР Крим від 21.11.2012 №157 "Про припинення права спільної сумісної власності громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на домоволодіння АДРЕСА_2, та оформлення права приватної власності за громадянином ОСОБА_3 на домоволодіння №30а і за громадянином ОСОБА_2 на домоволодіння АДРЕСА_2»,

- визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САЕ №737476 від 13.12.2012, видане Виконавчим комітетом Фрунзенської сільської ради Сакського району АР Крим ОСОБА_3 (арк.с.3-10).

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Частиною першою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;

6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Частиною третьою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України регламентовано, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи:

1) що віднесені до юрисдикція Конституційного Суду України;

2) що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства;

3) про накладення адміністративних стягнень;

4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" №280/97-ВР від 21.05.1997 Фрунзенська міська рада Сакського району АР Крим - це орган місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальної громади міста.

Виконавчий комітет Фрунзенської сільської ради Сакського району АР Крим - орган, який відповідно до Конституції України та цього Закону створюється селищною радою для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених законодавством України, а отже є виконавчим органам місцевого самоврядування.

Позивач оскаржує рішення органу місцевого самоврядування, прийняте на виконання повноважень, встановлених діючим законодавством.

Таким чином, відповідач під час реалізації своїх повноважень, завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктом владних повноважень.

З аналізу норм статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" N280/97-ВР від 21.05.1997, статті 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.1999 N586-XIV, частини першої статті 116 Земельного кодексу України від 25.10.2001 N2768-III випливає, що управління та розпорядження державним і комунальним майном є організаційно-правовою діяльністю суб'єктів владних повноважень - органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які здійснюють її шляхом прийняття актів з дотриманням встановленої процедури (Рішення Конституційного Суду України від 01.04.2010 №10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України).

Територіальна громада здійснює місцеве самоврядування в порядку, встановленому законом, безпосередньо або через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (частина третя статті 140, частина перша статті 144 Конституції України). Акти органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина десята статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до частини першої статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування вирішують, крім передбачених в Конституції України, й інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Системний аналіз положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (частини першої статті 10, статей 16, 17, 18, 25, 26 та інших) свідчить, що органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених Конституцією України та законами України до їхньої компетенції, є суб'єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема, нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу.

Отже, положення частини першої статті 143 Конституції України "вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції" стосується вирішення органами місцевого самоврядування як суб'єктами владних повноважень питань, визначених законами.

Відповідно до статті 69 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 16.10.1996 N422/96-ВР рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

З урахуванням зазначеного Рішення Конституційного Суду України такі правила визначення юрисдикції адміністративних судів поширюються і на спори за участю органів місцевого самоврядування.

За таких обставин, справа є справою адміністративної юрисдикції та підлягає розгляду місцевим загальним судом як адміністративним судом в порядку адміністративного судочинства.

Висновок суду першої інстанції про те, що дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства не відповідає вищезазначеним вимогам Кодексу адміністративного судочинства, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції в порядку пункту 4 частини першої статті 204 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

На підставі вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 197, пунктом 3 частини першої статті 199, пунктом 4 частини першої статті 204, пунктом 6 частини першої статті 205, статтями 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 09.08.2013 у справі №115/4336/13-а задовольнити.

2.Ухвалу Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 09.08.2013 у справі №115/4336/13-а скасувати.

3. Направити справу №115/4336/13-а для продовження розгляду до Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала оскарженню не підлягає в порядку статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна

Судді підпис Т.Р.Лядова

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна