Постанова № 33662252, 13.09.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2013 року 810/3320/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Лисенко В.І.,

за участю секретаря судового засідання Маковецької І.М.,

представників позивача - Руденко А.В., Бойгун Н.Д., Лукяніхіна О.І.,

представника відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВНП «Електропівденмонтаж»до проВасильківської об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ВНП «Електропівденмонтаж» з позовом до Васильківської об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.02.2013 № 0000282201 та № 0000272201.

В основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень покладено висновок податкового органу про безпідставне формування позивачем податкового кредиту за рахунок сум податку на додану вартість згідно податкових накладних, отриманих від ТОВ «НВП Спецсервіс», ТОВ «Укрсвітбуд-1», що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 447621,00 грн., та про безпідставне віднесення позивачем до витрат сум коштів, сплачених ТОВ «НВП Спецсервіс», ТОВ «Укрсвітбуд-1» за отримані товари та послуги, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 372007,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає висновки податкового органу безпідставними, оскільки всі операції з надання послуг та поставки товарів мали реальний характер з метою використання їх в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності. Ці факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у податковому обліку і податковій звітності, а тому ТОВ «ВНП «Електропівденмонтаж» правильно визначило податкові зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, із заявами про відкладення судового розгляду до суду не звертався, подав до суду заперечення, в яких просив у задоволенні позову відмовити.

Згідно із частиною четвертою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВНП «Електропівденмонтаж» є юридичною особою, що зареєстрована Києво-святошинською районною державною адміністрацією 12.08.2004.

Взято на податковий облік в органах ДПС 01.09.2004 за № 4648, перебуває на обліку у Васильківській ОДПІ.

У січні 2010 року між позивачем та ТОВ «НВП Спецсервіс» було укладено Договір від 06.01.2010 № 06/01-10, відповідно до умов якого повірений (ТОВ «НВП Спецсервіс») брав на себе зобов'язання виконати для довірителя (позивач) юридичні послуги (отримання дозвільного ордеру на порушення благоустрою з метою реконструкції кабельних мереж), та усний Договір поставки товарів, відповідно до умов якого ТОВ «НВП Спецсервіс» брало на себе зобов'язання поставити позивачу товари (кабель).

На підтвердження надання послуг та поставки товарів позивачем надано податкові накладні від 10.02.2010 № 213, № 214 від 27.02.2010 № 278, видаткові накладні від 10.02.2010 № 115, № 116, акт здачі-приймання робіт від 27.02.2010 № 1, подорожній лист від 10.02.2010, ордер № 10060435 на тимчасове порушення благоустрою та листом погодження до нього.

Позивач здійснив оплату за вказаними Договорами у розмірі 64089,06 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

05 березня 2010 року та 09 березня 2010 року між позивачем та ТОВ «НВП Спецсервіс» було укладено Договори № 04/03-10 та № 05/03-10, відповідно до умов яких ТОВ «НВП Спецсервіс» брало на себе зобов'язання по підготовці тендерної пропозиції.

На підтвердження надання послуг позивачем надано податкові накладні від 10.03.2010 № 310, від 11.03.2010 № 315 та акти здачі-приймання робіт від 10.03.2010 № 1, від 11.03.2010 № 1, копії витягів з тендерної документації та листи-повідомлення про результати тендерів.

Позивач здійснив оплату за вказаними Договорами у розмірі 28200,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

19 березня 2010 року між позивачем та ТОВ «НВП Спецсервіс» було укладено Договір № 07/03-10, відповідно до умов якого ТОВ «НВП Спецсервіс» брало на себе зобов'язання по виконанню антивірусного тестування комп'ютерів позивача в кількості 7 шт., відновлення баз даних, налаштування мереж.

На підтвердження надання послуг позивачем надано податкову накладну від 24.03.2010 № 385 та акт виконаних робіт від 25.03.2010 № 1.

Позивач здійснив оплату за вказаним Договором у розмірі 20500,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням.

02 квітня 2010 року між позивачем та ТОВ «НВП Спецсервіс» було укладено Договір № 06/01-10, відповідно до умов якого повірений (ТОВ «НВП Спецсервіс») брав на себе зобов'язання виконати для довірителя (позивач) юридичні послуги (отримання дозвільного ордеру на порушення благоустрою з метою реконструкції кабельних мереж),

На підтвердження надання послуг позивачем надано податкові накладні від 20.05.2010 № 659, від 01.06.2010 № 756, акт здачі-приймання робіт від 01.06.2010 № 1, ордер № 10072157 на тимчасове порушення благоустрою та лист погодження до нього.

Позивач здійснив оплату за вказаним Договором у розмірі 48000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

14 квітня 2010 року, 05 травня 2010 року, 06 травня 2010 року та 11 травня 2010 року між позивачем та ТОВ «НВП Спецсервіс» було укладено Договори № 14/04-10, 05/05-10, № 06/05-10 та № 11/05-10, відповідно до умов яких ТОВ «НВП Спецсервіс» брало на себе зобов'язання по підготовці тендерної пропозиції.

На підтвердження надання послуг позивачем надано податкові накладні від 19.04.2010 № 517, від 11.05.2010 № 622, № 623, від 19.05.2010 № 650 та акти здачі-приймання робіт від 19.04.2010 № 1, від 11.05.2010 № 1, від 19.05.2010, копії витягів з тендерної документації та листи-повідомлення про результати тендерів та копії договір підряду, укладених за результатами тендерів.

Позивач здійснив оплату за вказаними Договорами у розмірі 53400,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

У серпні 2010 року між позивачем та ТОВ «НВП Спецсервіс» було укладено усний Договір поставки товарів, відповідно до умов якого ТОВ «НВП Спецсервіс» брало на себе зобов'язання поставити позивачу товари (плитка тротуарна, стяжка для кабеля, суміш піщанр-цементна).

На підтвердження поставки товарів позивачем надано податкові накладні від 09.08.2010 № 1148, від 12.08.2010 № 1171, видатковими накладними від 09.08.2010 № 980, від 12.08.2010 № 987 та подорожними листами від 09.08.2010, від 12.08.2010.

Позивач здійснив оплату за вказаними Договорами у розмірі 102227,63 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

02 червня 2009 року та 15 січня 2010 року між позивачем та ТОВ «БК «Укрсвітбуд-1» було укладено Договори підряду № 18/06-09, № 010/01-10, відповідно до умов яких підрядник (ТОВ «БК «Укрсвітбуд-1») брав на себе зобов'язання виконати електромонтажні роботи (реконструкція кабельних мереж).

На підтвердження виконання робіт позивачем надано податкові накладні від 30.06.2009 № 500, від 26.02.2010 № 200, акти виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт.

Позивач здійснив оплату за вказаними договорами у розмірі 9500,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

15 березня 2010 року між позивачем та ТОВ «БК «Укрсвітбуд-1» було укладено Договір на виконання послуг № 06/03-10, відповідно до умов якого, виконавець (ТОВ «БК «Укрсвітбуд-1») брав на себе зобов'язання виконати комплекс робіт з прибирання приміщень позивача.

На підтвердження виконання робіт позивачем надано податкову накладну від 24.03.2010 № 340, акт здачі-прийняття робіт та план виконання клінінгових послуг.

Позивач здійснив оплату за вказаними Договорами у розмірі 60505,20 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

16 лютого 2010 року, 16 березня 2010 року, 15 червня 2010 року та 24 червня 2010 року між позивачем та ТОВ «БК «Укрсвітбуд-1» було укладено Договори підряду № 02/02-10, № 18/03-10, № 20/06-10, № 24/06-10 відповідно до умов яких підрядник (ТОВ «БК «Укрсвітбуд-1») брав на себе зобов'язання виконати загально-будівельні та монтажні роботи (реконструкція кабельних мереж).

На підтвердження виконання робіт позивачем надано податкові накладні від 26.02.2010 № 199, від 15.06.2010 № 783, від 21.06.2010 № 802, від 30.06.2010 № 858, від 30.06.2010 № 864, від 30.07.2010 № 1027, від 30.07.2010 № 1028, від 15.06.2010 № 782, від 16.07.2010 № 944, від 22.07.2010 № 952, від 29.07.2010 № 1017, від 30.08.2010 № 1040, від 31.08.2010 № 1043, від 30.09.2010 № 1063, довідки про вартість виконаних робіт та акти здачі-приймання робіт.

Позивач здійснив оплату за вказаними Договорами у розмірі 1738188,60 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями

За результатами здійснення вищезазначених господарських операцій, позивачем віднесено до валових витрат суму коштів сплачених контрагентам за робота, послуги та товари, та віднесено до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих від контрагентів податкових накладних у розмірі 447621,00 грн.

Відповідно до наказу Васильківської ОДПІ від 16.01.2013 № 23, посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ВНП «Елктропівденмонтаж» з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «НВП «Спецсервіс» та ТОВ «БК «Укрсвітбуд-1» за період з 01.10.2009 по 01.09.2012, за результатами якої було складено Акт від 30.01.2013 № 217/2201/33061531.

Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 5.1 статті 5, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР

Висновки посадових осіб податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на припущенні, що договори, укладені між позивачем та контрагентами є нікчемним і такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави і суспільства, оскільки вказані договори укладено за відсутності наміру дійсної поставки товарів та виконання робіт, фактично ніякі поставки контрагентом не проводились, роботи не виконувались, а договори укладено лише задля незаконного зменшення об'єкту оподаткування податком на додану вартість та податку на прибуток.

У ході перевірки посадовими особами відповідача було використано дані акта перевірки ДПІ у Вишгородському районі від 05.09.2012 № 216/22-02/36126994 «Про неможливість проведення перевірки ТОВ «НВП Спецсервіс», яким встановлено, що підприємство відсутнє за юридичною адресою, а його свідоцтво платника ПДВ анульовано 30.12.2010.

Також було використано дані акта перевірки ДПІ у Вишгородському районі від 31.08.2012 № 207/22-00/35252716 «про неможливість проведення перевірки ТОВ «БК «Укрбудсвіт-1», яким встановлено, що підприємство відсутнє за юридичною адресою, а його свідоцтво платника ПДВ анульовано 24.11.2010.

Крім того, відповідно до матеріалів кримінальної справи № 28-3811 (порушена за фактом скоєння невстановленими слідством особами фіктивного підприємництва шляхом придбання ТОВ «НВП Спецсервіс» та ТОВ «БК «Укрбудсвіт-1») встановлено, що у серпні 2010 року невстановлені особи реалізуючи злочинний намір, без мети заняття підприємницькою діяльністю придбали ТОВ «НВП Спецсервіс та ТОВ «БК «Укрбудсвіт-1», що свідчить про безтоварність господарських операцій вказаних підприємств з контрагентами.

На підставі вищезазначеного, посадові особи відповідача дійшли висновку про безтоварність операцій, що проводились між позивачем та ТОВ «НВП Спецсервіс, ТОВ «БК «Укрбудсвіт-1», нікчемність правочинів, укладених між ними, та як наслідок: безпідставне віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, які були сплачені контрагентам у складі вартості отриманих товарів, у розмірі 447621,00, заниження позивачем податку на прибуток у розмірі 372007,00 грн.

За результатами перевірки відповідачем прийняті податкове повідомлення-рішення від 27.02.2013 № 0000282201 та № 0000272201, якими позивачу нараховані грошові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 530284,00 грн. та з податку на прибуток у розмірі 465010,00 грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів, випливають з порядку формування платником податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат та стосуються правомірності рішень контролюючого органу про нарахування податкових зобов'язань і штрафних санкцій.

Так, на час виникнення спірних правовідносин платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначав Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР).

Згідно зі статтею 1 Закону № 168/97-ВР, податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.6); податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7).

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 5 Закону № 168/97-ВР дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Податкова накладна у відповідності із підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно із підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону 168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Як передбачено абзацем 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Порядок формування валових витрат станом на момент виникнення спірних відносин був врегульований наступним чином.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР (далі - Закон № 334/94-ВР) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР встановлено, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

На підставі підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закон № 334/94-ВР не включаються до валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Аналогічні положення містяться у підпункті 139.1.9 пункту 139.1 статті Податкового кодексу України.

Таким чином, право на формування податкового кредиту та включення до складу валових витрат певних сум виникає у платника податків у зв'язку із здійсненням ним господарських операцій, що підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами фінансової звітності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що поставка товарів і виконання робіт ТОВ «НВП Спецсервіс», ТОВ «БК «Укрбудсвіт-1» та оплата їх вартості позивачем підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та у податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, подорожніми листами, платіжними дорученнями, довідками про вартість робіт, актами виконаних робіт тощо.

Господарські операції були фактично здійсненими, оскільки спричинили реальну зміну майнового стану платника податку: ТОВ «ВНП «Електропівденмонтаж» понесло реальні витрати на оплату поставлених ТОВ «НВП Спецсервіс», ТОВ «БК «Укрбудсвіт-1» товарів та виконаних ними робіт. Рух активів у процесі здійснення господарської діяльності підтверджується платіжними дорученнями та податковими накладними. Щодо висновку податкового органу про нікчемність договорів, укладених між позивачем та ТОВ «НВП Спецсервіс, ТОВ «БК «Укрбудсвіт-1», суд зазначає наступне. Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно з статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Недійсність договорів між позивачем та ТОВ «НВП Спецсервіс», ТОВ «БК «Укрбудсвіт-1» прямо законом не встановлена, а тому зазначені правочини відповідно до частини третьої статті 215 ЦК України є оспорюваними. Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, яке викладене у постанові від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» нікчемними є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Водночас, відповідачем не надано суду доказів визнання недійсним у судовому порядку вищезазначеного договору. При цьому, суд звертає увагу, що позивачем надано суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо поставки контрагентом товарів.

У ході судового розгляду справи судом встановлено та не заперечувалось представником відповідача, що на час укладання та виконання правочинів, контрагенти позивача були зареєстрованими юридичними особами та були платниками податку на додану вартість. Крім того, в Акті перевірки немає жодних посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «НВП Спецсервіс, ТОВ «БК «Укрбудсвіт-1» були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання договорів. Таким чином, суд дійшов висновку, що з урахуванням наданих представником позивача та досліджених судом первинних документів, а саме: податкових накладних, видаткових накладних, платіжних доручень, довідок про вартість робіт, актів приймання виконаних робіт, витягів з тендерної документації, дозвільних ордерів позивачем підтверджено реальність господарських операцій з ТОВ «НВП Спецсервіс, ТОВ «БК «Укрбудсвіт-1». А відтак, позивач правомірно сформував податковий кредит та валові витрати по взаємовідносинам з ТОВ «НВП Спецсервіс, ТОВ «БК «Укрбудсвіт-1». З огляду на той факт, що під час судового розгляду відповідачем не наведено обставини, які б спростовували факт здійснення позивачем господарських операцій, достовірності і повноти відображення та нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість та формування валових витрат за вказаними операціями, суд дійшов висновку про безпідставність тверджень податкового органу. Це означає, що висновки податкового органу про порушення позивачем пункту 5.1 статті 5, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР є помилковими.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача від 27.02.2013 № 0000282201 та № 0000272201, прийняті безпідставно, а тому підлягають скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, таким чином, судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Васильківської об'єднаної Державної податкової інспекції Київської області від 27.02.2013 № 0000282201 та № 0000272201.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВНП «Електропівденмонтаж» сплачений судовий збір у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривні 00 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лисенко В.І.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 13 вересня 2013 р.