Постанова № 33660667, 17.09.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1741/13-a

"17" вересня 2013 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

Головуючого судді Жука А.В.

при секретарі судового засідання: Порплиці Т.В.

за участю:

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Костишин Л.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу

за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Гусятинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Гусятинському районі Тернопільської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000021700 від 10.01.2013.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення винесене всупереч вимогам чинного законодавства, оскільки зазначені в ньому порушення податкового законодавства не відповідають висновкам акту перевірки, на підставі якого воно винесено.

В судовому засіданні ухвалою суду було здійснено процесуальне правонаступництво відповідача та замінено ДПІ в Гусятинському районі Тернопільської області Державної податкової служби на правонаступника - Гусятинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Тернопільській області.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали пояснення аналогічні позиції викладеній в позовній заяві, додатково пояснили, що податкове повідомлення - рішення №0000013200 від 25.05.2012, яким визначено суму грошового зобов'язання, за несвоєчасну сплату якого застосовано штрафні (фінансові) санкції оскаржуваним податковим повідомленням рішенням, у встановленому порядку позивач не отримував, згідно протоколу співбесіди №4 від 23.07.2012 позивачу було розстрочено сплату податкового боргу та умови такого розстрочення позивачем було дотримано, а отже у відповідача не було правових підстав для винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення. Просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила, пояснила, що до позивача було застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом. Просила в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

На підставі наказу Гусятинської МДПІ №540 від 13.12.2012 посадовими особами Гусятинської МДПІ було проведено невиїзну документальну позапланову перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість за період з 05.06.2012 по 23.11.2012 ФОП ОСОБА_1, про що складено акт №890/17-2110709656 від 26.12.2012 (а.с. 6).

Зокрема невиїзною позаплановою перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 граничного строку сплати визначеного податкового зобов'язання по податку на додану вартість згідно податкового повідомлення - рішення форми Р №0000013200 від 25.05.2012, чим порушено п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, відповідальність за що передбачена п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України.

Не погодившись з порушеннями вказаними в акті перевірки 02.01.2013 ФОП ОСОБА_1 було подано до Гусятинської МДПІ заперечення до акту перевірки.

30 січня 2013 року заперечення позивача було розглянуто та залишено без задоволення, про що ФОП ОСОБА_1 було повідомлено листом Гусятинської МДПІ №449/17-01 від 30.01.2013 (а.с. 12).

10 січня 2013 року відповідно до акта перевірки №890/1700/НОМЕР_1 від 26.12.2012, яким встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість визначеного п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України та на підставі п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України було винесено податкове повідомлення - рішення форми "Ш" №0000021700, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 4514,13 грн. (а.с. 5).

Не погодившись із винесеним податковим повідомленням - рішенням ФОП ОСОБА_1 було подано скаргу до ДПС у Тернопільській області.

Рішенням ДПС у Тернопільській області про результати розгляду скарги №2815/10/10-207/95 від 15.03.2013 в задоволенні скарги ФОП ОСОБА_1 було відмовлено, а податкове повідомлення - рішення залишено без змін.

08 квітня 2013 року ФОП ОСОБА_1 було подано повторну скаргу на податкове повідомлення - рішення №000002170 від 10.01.2013 до Міністерства доходів і зборів України.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України №1734/5/99-99-10-01-03-14 від 03.06.2013 позивачу було відмовлено в задоволенні повторної скарги, а податкове повідомлення - рішення залишено без змін.

Не погодившись із висновками Гусятинської МДПІ оскаржив податкове повідомлення - рішення №000002170 від 10.01.2013 до суду.

Як вбачається з акту перевірки №890/17-2110709656 від 26.12.2012 перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 граничного строку сплати визначеного податкового зобов'язання по податку на додану вартість згідно податкового повідомлення - рішення форми Р №0000013200 від 25.05.2012, чим порушено п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні №0000021700 зазначено, що підставою для його прийняття став акт перевірки №890/1700/НОМЕР_1 від 26.12.2013, яким встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість визначеного п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України.

Пунктом 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України визначено, що У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Вимоги до податкових повідомлень - рішень визначені ст. 58 Податкового кодексу України та Порядком направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №1236 від 28.11.2012, який набрав чинності з 08.01.20113.

Так, відповідно до п. 58.1 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Пунктом 2.2. та додатком 3 до Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків затверджено форму податкового повідомлення - рішення форми "Ш" за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання, відповідно до якої обов'язковими реквізитами такого податкового повідомлення - рішення є, зокрема, посилання на акт (номер та дата складання) та посилання на норму Податкового кодексу України щодо строків сплати грошового зобов'язання, порушення якої встановлено.

Як вбачається з оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, останнє винесено на підставі акт перевірки №890/1700/НОМЕР_1 від 26.12.2013, яким встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість визначеного п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України.

Разом з тим Гусятинською ОДПІ не надано доказів проведення перевірки, оформленої актом №890/1700/НОМЕР_1 від 26.12.2013, якою було встановлено порушення позивачем вимог п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України.

Натомість в матеріалах справи, наданих як позивачем, так і відповідачем міститься акт перевірки №890/17-2110709656 від 26.12.2013.

Крім того, у всіх інших документах, які містяться в матеріалах (скарги на податкове повідомлення - рішення, рішення про результати розгляду скарг позивача в порядку апеляційного оскарження, розрахунок штрафних (фінансових) санкцій тощо), наявні посилання саме на акт перевірки №890/17-2110709656 від 26.12.2013, яким встановлено порушення п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0000021700 від 10.01.2013, винесене на підставі акту №890/1700/НОМЕР_1 від 26.12.2013, яким встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість визначеного п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, є таким, що винесено без достатніх правових підстав, оскільки доказів складення такого акту перевірки та встановлення порушень саме зазначеної норми Податкового кодексу України податковим органом не надано, а судом не здобуто.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу і на ту обставину, що висновки, викладені в акті перевірки №890/17-2110709656 від 26.12.2013 щодо порушення ФОП ОСОБА_1 п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України також не відповідають дійсним обставинам справи.

Як зазначалось вище, п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України визначено строки сплати грошового зобов'язання самостійно визначеного платником податків.

Висновок про несвоєчасність сплати грошового зобов'язання зроблено щодо суми грошового зобов'язання визначеного податковим повідомленням - рішенням №0000013200 від 25.05.2012, яке в свою чергу було прийняте на підставі постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2012 у справі №80967/11/9104, якою частково задоволено апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 - визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення - рішення Гусятинської МДПІ №0005611700 від 13.04.2011.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова Львівського апеляційного адміністративного суду у справі №80967/11/1904 від 22.03.2012 (а.с. 58) було прийнято у порядку письмового провадження.

Відповідно до положень ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

В судовому засіданні було оглянуто адміністративну справу №2-а-1970/1486/11 (номер в апеляційній інстанції - 80967/11/1904), яка зберігається в архіві Тернопільського окружного адміністративного суду.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи №2-а-1970/1486/11, копія постанови Львівського апеляційного адміністративного суду №80967/11/9104 від 22.03.2012 була направлена на адресу ФОП ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 (.с. 81), хоча в матеріалах справи міститься копія свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, в якому зазначено місце проживання позивача АДРЕСА_2

Копія постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2012 представник ФОП ОСОБА_1 лише 21.08.2012 (а.с. 82).

Щодо посилання позивача на ту обставину, що відповідно до протоколу №4 проведення співбесіди з питань забезпечення сплати платежів до бюджету та ефективного використання бюджетних коштів від 23.07.2013 йому надано розстрочку зі сплати суми податкового боргу, несвоєчасність сплати якого лягла в основу висновку про порушення висвітлені в акті перевірки №890/17- НОМЕР_1 від 26.12.2012, суд оцінює ці доводи критично, оскільки порядок надання податковим органом розстрочення, або відстрочення сплати грошових зобов'язань або податкового боргу визначається ст. 100 Податкового кодексу України.

В свою чергу, позивачем не надано належних доказів винесення керівником Гусятинської МДПІ рішення про розстрочення податкового боргу в порядку визначеному ст. 100 Податкового кодексу України.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При розгляді справи, суд перевіряє відповідність оскаржуваного рішення принципам, визначеним ч.3 ст.2 КАС України.

За наведених обставин, проаналізувавши наявні матеріали та обставини справи, подані сторонами докази, а також норми чинного законодавства суд прийшов до внутрішнього переконання, що податковим органом не надано достатніх та беззаперечних доказів правомірності винесення податкового повідомлення-рішення №0000021700 від 10.01.2013, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято податковим органом на підставі неіснуючого акту перевірки, за порушення вимог податкового законодавства, яке в ході перевірки виявлено не було, тобто не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); з порушенням принципу добросовісності та розсудливості, в зв'язку з чим позовні вимоги підлягають до задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення - визнанню протиправним та скасуванню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 35,70,71,79,86,128,153,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Гусятинської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби №0000021700 від 10 січня 2013 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

(постанова виготовлена в повному обсязі 23.09.2013)

Головуючий суддя Жук А.В.

копія вірна

Суддя Жук А.В.