Постанова № 33660291, 19.09.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2013 року Справа № 813/3810/13-а

11 год. 08 хв. Зал судових засідань № 7

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Карп'як О.О.

при секретарі судового засідання Дорош Х.Р.

за участю представників сторін:

від позивача - Бабій Т.М., Стреченюк В.В.

від відповідача - Юрченко Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Львіввугілля» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення, -

в с т а н о в и в :

Державне підприємство «Львіввугілля» звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення від 29.12.2012 року №0000012401/15865.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем проводилось опис енергетичного вугілля ГЖСШ-013 на підприємстві, що згідно укладених договорів, збагачує видобуте вугілля ДП «Львіввугілля» рядове вугілля - ПАТ «Львівська вугільна компанія». У зв'язку з тим, що технологічні особливості (об'ємність, неперервність та тривалість) процесу збагачення не дають можливості вести щоденний облік виходу концентрату ,а запропоновані для опису обсяги перевищували фактичну його наявність на момент складення акта, генеральним директором та головним директором позивача було зафіксовано незгоду із фактом опису. При цьому обміри (заміри) наявного на збагачувальному підприємстві енергетичного вугілля власності ДП «Львіввугілля» не проводилось і поняті, присутність яких при опису в такому випадку передбачена п.89.3 ст.89 ПК України, до складання акта опису майна не залучались. Акти опису майна від 20.11.2012 року всупереч вимогам п.2.2 розділу 3 «Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби», затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 року №1043 складались без участі уповноважених представників позивача. У який спосіб визначались обсяги, а також яке конкретно фактично наявне енергетичне вугілля описувалось підприємству не відомо. Зважаючи на це, при проведенні відповідачем перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі згідно актів опису, вказаних вище, акт перевірки від 11.12.2012 року №9/19-00/32323256 позивачем не підписувався і по ньому було подано заперечення. Беручи до уваги вказані порушення податкового законодавства, допущені відповідачем при описі майна у податкову заставу, позивач вважає, що вимоги п.3 ст.92 ПК України ДП «Львіввугілля» не порушувались.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, наведених у позові, просять позов задоволити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у письмових запереченнях на позов від 05.05.2013 року та поясненнях від 17.07.2013 року, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Головним державним податковим ревізором - інспектором відділу погашення податкового боргу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Львові ДПС Палій Н.М. на підставі повідомлення від 10.12.2012 року №14752/19-00/1023 було проведено перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі (готової продукції - енергетичного вугілля) ДП «Львіввугілля», за результатами якої складено акт від 11.12.2012 року №9/19-0/32323256 (далі - акт перевірки). За результатами перевірки встановлено, що позивачем в порушення ст.92 ПК України протягом серпня - листопада 2012 року спрямовано 21266,70 тис.грн. від реалізації описаного у податкову заставу енергетичного вугілля та оплату матеріалів робіт та послуг та інші витрати, а не у рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу.

Відповідно до вказаного акта перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення форми «З» від 29.12.2012 року №0000012401/15865, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі вартості відчуженого майна в сумі 21266000 грн.

В порядку адміністративного оскарження, позивачем подано скаргу від 11.01.2013 р. №7/55 на вказане податкове повідомлення - рішення Голові окружної ДПС - Центрального офісу з обслуговування ВПП ДПС, за результатами розгляду якої залишено без змін податкове повідомлення рішення. ДП «Львіввугілля» повторно подано на податкове повідомлення-рішення скаргу в Державну податкову адміністрацію України, за результатами розгляду якої залишено без змін податкове повідомлення рішення.

Як зазначено в акті перевірки, відповідачем здійснено опис енергетичного вугілля у податкову заставу: 07.08.2012 року актом опису №9 описано в податкову заставу 28962,6 тонн енергетичного вугілля на суму 22000 тис грн..; 20.09.2012 року актом опису №11 описано в податкову заставу 34126 тонн енергетичного вугілля на суму 26106,4 тис.грн.; 20.11.2012 року актом опису №19/19-0 описано в податкову заставу 32000 тонн енергетичного вугілля на суму 25664 тис грн..(як майбутнє збагачення листопада 2012 року); 20 листопада 2012 року актом опису №20/19-00 описано у податкову заставу 19116,86 тонн енергетичного вугілля на суму 15331,7 тис.грн.

В акті вказано: протягом серпня 2012 року позивачем реалізовано 59067,74 тонн енергетичного вугілля, дозволів на реалізацію описаного вугілля не надавалось, станом на 01.09.2012 року залишок енергетичного вугілля за даними бухгалтерського обліку становить 18215,29 тонн. Відтак податковий орган вважає, що без згоди відповідача ДП «Львіввугілля» у серпні відвантажено енергетичного вугілля в кількості 10747,31 тонн на суму 8163,7 тис.грн.; протягом вересня 2012 року позивачем реалізовано 24276,38 тонн енергетичного вугілля, дозволів на реалізацію описаного вугілля не надавалось, на рахунки підприємства за вересень 2012 року поступили кошти 69059 тис. грн. в тому числі від ДП «Вугілля України» в сумі 20619 тис.грн та бюджетні кошти державної підтримки в сумі 44358 тис.грн. Відтак податковий орган вважає, що позивачем спрямовано 6671 тис.грн. від реалізації продукції на оплату матеріалів робіт та послуг та інші витрати, в той час як відчужено без згоди податкового органу описаного у податкову заставу вугілля в сумі 9793,6 тис. грн.; станом на 01.12.2012 року залишок енергетичного вугілля за даними бухгалтерського обліку становив 2004,58 тонн. Відтак податковий орган вважає, що позивачем спрямовано 6432 тис.грн. від реалізації продукції на оплату матеріалів робіт та послуг та інші витрати, в той час як відчужено без згоди податкового органу описаного у податкову заставу вугілля в сумі 28112,28 тис. грн.

Відповідно до п. 92.1. ПК України, платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом. Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою органу державної податкової служби, а також у разі, якщо орган державної податкової служби впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди. У разі якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без згоди органу державної податкової служби за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу. Відповідно до п.92.3. ПК України, у разі здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди органу державної податкової служби платник податків несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п.124.1 ПК України, відчуження платником податків майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Кодексом, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі вартості відчуженого майна.

Згідно п.14.1.31 ПК України, відчуження майна - будь-які дії платника податків, унаслідок вчинення яких такий платник податків у порядку, передбаченому законом, втрачає право власності на майно, що належить такому платнику податків, або право користування, зокрема, природними ресурсами, що у визначеному законодавством порядку надані йому в користування.

Як вбачається з поданих актів опису майна (а.с.9-12), податковий керуючий описав у податкову заставу майно позивача - енергетичне вугілля марки ГЖСШ 0-13 у серпні 2012 року в кількості 28962,6 тонн, у вересні 2012 року в кількості 34126 тонн, у листопаді 2012 року в кількості 19116,86 тонн та 32000 тонн. Як вбачається з поданих позивачем документів, зокрема: з довідок про залишки вугілля на складах шахт ДП «Львіввугілля» від 22.07.2013 року №1а8/1047 станом на 01.07.2013 року залишки вугілля становлять по заміру 258765 тонн, по обліку 257253 тонн; з актів маркшейдерського заміру рядового вугілля (продуктів збагачення) залишок по обліку по шахті «Червоноградській» становить 32047 тонн, по шахті «Степова» становить 41718 тонн, по шахті «Зарічна» становить 39893 тонн, по шахті «Лісова» становить 39557 тонн, по шахті «Відродження» становить 26115 тонн, по шахті «Межирічанська» становить 40311 тонн, по шахті «Великомостівська» становить 37612 тонн (а.с.68-74). Також, позивачем у спростування висновків податкового органу подано копії актів виконання робіт ПАТ «Львівська вугільна компанія» по переробці і збагаченню рядового вугілля (давальницької сировини) ДП «Львіввугілля» згідно договору №274 від 10.01.2012 року, відповідно до яких у серпні 2012 року передано позивачу концентрату ГЖСШ 59067,740 тонн, а випущено - 55740 тонн; у вересні 2012 року передано - 24276,380 тонн, а випущено27385 тонн; у жовтні 2012 року - передано 22552,050 тонн, а випущено 20345 тонн; у листопаді 2012 року - передано 34242,280 тонн, а випущено 38130 тонн (а.с.86-89). Згідно пояснень представника відповідача, саме ці акти брались податковим керуючим до уваги при здійсненні перевірки. Однак, з вказаних документів не вбачається зменшення кількості енергетичного вугілля по вищенаведених періодах на підприємстві позивача. Щодо висновків податкового органу про продаж позивачем збагаченого вугілля ДП «Вугілля України», то такі не підтверджені жодними належними та допустимим доказами, натомість спростовується довідкою про наявність кредиторської заборгованості ДП «Львіввугілля» перед ДП «Вугілля України» за відвантажену вугільну продукцію станом на 01.09.2012 року - 49098 тис. грн.., 01.10.2012 року - 50745 тис.грн.; 01.11.2012 року - 59064 тис.грн.; 01.12.2012 року - 52209 тис.грн. Саме ж надходження коштів від ДП «Вугілля України» на рахунки позивача не може свідчити про відвантаження збагаченого вугілля від позивача, оскільки може також свідчити про погашення кредиторської заборгованості, чого при проведенні перевірки досліджено не було.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідачем не подано належних та допустимих доказів у підтвердження заперечень на позов та правомірності прийнятого податкового повідомлення - рішення, не підтверджено факту вчинення позивачем порушень п.92.3 ПК України.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи наведене, перевіривши обставини передбачені ч.3 ст.2 КАС України, суд прийшов до висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог і вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати у вигляді судового збору (2294 грн.), відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 87, 94, 158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення від 29.12.2012 року №0000012401/15865.

3. Стягнути з Держаного бюджету України на користь Державного підприємства «Львіввугілля» (адреса:80000, Львівська область, м. Сокаль, вул. Б. Хмельницького, 26, код ЄДРПОУ 32323256) 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривні сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна

Повний текст постанови виготовлений і підписаний 24 вересня 2013 року.