Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
2/130/592/2013
130/1618/13-ц
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
16.07.2013 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді Камінського В.П.
при секретарі - Гудзь К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з цією заявою і вказав, що відповідно до укладеного договору б/н від 10.07.2008 року, укладеного між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1, відповідач отримала кредит в розмірі 1 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% річних на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Станом на 29.03.2013 року відповідачем допущена заборгованість в сумі 26 128,68 грн., яка складається з 6 869,04 грн. - заборгованість за кредитом; 17 777,32 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; а також штрафи відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 250 грн. - штраф (фіксована частина) та 1 232,32 грн. - штраф (процентна складова).
В зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 26 128,68 грн., а також судові витрати у розмірі 261,29 грн..
В судове засідання представник позивача Василик О.О. не з'явилась, але надала письмову заяву проте, що позов підтримує у повному обсязі, просить розглянути справу без її участі, а також не заперечує щодо винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення, який вона 09.07.2013 року отримала, однак до суду не з'явилась, причини неявки не повідомила, від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, а згідно ст.224 ч.1 ЦПК України - у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, так як згідно положень ст.1054 ЦК України - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до змісту ч.1 ст. 1048 ЦК України - позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України - позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно ст.1050 ЦК України - якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України; якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 ЦК України, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України; якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ч.1 ст.611 ЦК України - у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.
Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до положень ч.1, 2 ст.614 ЦК України - особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
В судовому засіданні встановлено, що позивач та відповідач уклали кредитний договір б/н від 10.07.2008 року, що підтверджується ксерокопією останнього (а.с.8) та умови і правила надання банківських послуг (а.с.11-16) за умовами якого позивачем надано відповідачу кредит в розмірі 1 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% річних на суму залишку заборгованості за кредитом і які відповідач отримала; станом на 29.03.2013 року відповідач допустила заборгованість по кредиту в розмірі 26 128,68 грн..
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по процентам за користуванням кредитом в розмірі 17 777,32 грн., суд виходить з наступного.
Виходячи з аналізу ст.1 та ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредит на придбання товару є споживчим кредитом.
Відповідачу надавався кредит на придбання товару, тому кредит є споживчим, а тому до спірних правовідносин застосовуються положення Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до вимог п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.
Постановою Пленуму ВСУ № 5 від 12.04.1996 р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» роз'яснено, що до відносин, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів» відносяться і ті, що виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних потреб громадян, у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій.
За вказаних обставин, суд вважає за можливе застосувати положення п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» при визначенні розміру заборгованості по процентам за користуванням кредитом, оскільки визначений позивачем розмір останньої є непропорційно великим в порівнянні з розміром заборгованості по кредиту.
Відповідно до наданого позивачем суду розрахунку розмір заборгованості по процентам за користуванням кредитом складає 17 777,32 грн., що є набагато більшою від загальної суми заборгованості за кредитом - 6 869,04 грн.. Тому суд вважає необхідним зменшити розмір заборгованості по процентам за користуванням кредитом, який має бути стягнутий з відповідача з 17 777,32 грн. до 6 869,04 грн.(ч.3 ст.551 ЦК України).
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по кредиту на загальну суму 13 738,08 грн., що складається з 6 869,04 грн. - заборгованість за кредитом; 6 869,04 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.
Згідно ч.1 ст.88 ЦПК України - стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 5, 8, 10, 60, 88, 209, 210, 212, 213, 214, 224-226, 228 ЦПК України, ст. ст. 549, 551, 610-612, 614, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ вул. Набережна Перемоги, буд.50, код ЄДРПОУ 14360570, рах.№29092829003111, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором б/н від 10.07.2008 року в сумі 13 738 (тринадцять тисяч сімсот тридцять вісім) грн. 08 коп., що складається з - 6869 (шість тисяч вісімсот шістдесят дев'ять) грн. 04 коп.. - заборгованість за кредитом; 6 869 (шість тисяч вісімсот шістдесят дев'ять) грн. 04 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ вул. Набережна Перемоги 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах.№64993919400001, МФО 305299) судові витрати в сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) 40 коп..
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набуває законної сили після закінчення строків на його оскарження.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: В. П. Камінський
Судове рішення № 33659483, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області було прийнято 16.07.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 130/1618/13-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: