Рішення № 33651187, 05.09.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2013 р. Справа № 5024/474/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Степановій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Виконавчого комітету Херсонської міської ради

до Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним рішення

за участю:

представників сторін:

від позивача - Верещак О.М., гол. спеціаліст, дов. №9-580-9/12 від 30.08.2013р.

від відповідача - Богатирьова В.М., заст. начальника відділу, дов. №873-35-1 від 05.09.2013р.

Сутність спору: Позивач (виконавчий комітет Херсонської міської ради, м. Херсон, код ЄДРПОУ 04059958) звернувся до відповідача (Херсонське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, м. Херсон, код ЄДРПОУ 21292403) з позовом, в якому просить суд визнати недійсним прийняте адміністративною колегією територіального відділення рішення від 24.12.2010р. №66/П-1 по справі №55/1-10 від 08.10.2010р., яким визнано, що виконавчий комітет міської ради, прийнявши рішення від 04.09.2009р. №489 "Про тарифи на перевезення пасажирів і багажу в пасажирському автомобільному транспорті загального призначення в м. Херсоні", яким затверджено (погоджено) економічно необґрунтований тариф на перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального призначення в режимі маршрутного таксі, вчинив порушення, передбачене пунктом 7 статті 50, статтею 17 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді легітимації порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Позивача зобов'язано у 2-місячний термін з дня отримання рішення вжити заходів щодо припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема: скасувати рішення від 04.09.2009р. №489 "Про тарифи на перевезення пасажирів і багажу в пасажирському автомобільному транспорті загального призначення в м. Херсоні"; встановити тариф на перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального призначення, що працює в звичайному режимі руху на економічно обґрунтованому рівні.

Позов мотивовано тим, що оспорюване рішення прийнято на підставі неналежних доказів. Так, пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996р. №1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" встановлює, що повноваження, зазначені у додатку, не поширюються на тарифи, що встановлюються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а пункт 12 додатку до вказаної постанови регламентує право Ради Міністрів АРК, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій регулювати (встановлювати) тарифи на перевезення пасажирів і багажу автобусами, які працюють у звичайному режимі руху, в приміському та міжміському внутрішньо обласному сполученні.

При тлумаченні пункту 33 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.11.1997р. №176 відповідачем не враховано припис її абзацу 2, яким врегульовано, що перевезення пасажирів у режимі маршрутного таксі організується за наявності руху інших видів транспорту (у конкретному випадку тролейбусами).

Затверджені наказом Міністерства транспорту України від 25.06.2003р. за №461 Методичні рекомендації визначення рівня тарифів на послуги пасажирського автотранспорту загального користування не зареєстровані в Міністерстві юстиції України, отже, не мають юридичної сили і не є обов'язковими до виконання.

Звертає увагу на той факт, що прийняттю рішення від 04.09.2009р. №489 "Про тарифи на перевезення пасажирів і багажу у пасажирському автомобільному транспорті загального призначення в м.Херсоні" передувало узгодження його проекту з територіальним відділенням з врахуванням рекомендацій щодо встановлення обгрунтованих меж зон дії тарифів, виходячи із співвідношення довжини відповідного маршруту до середньої довжини поїздки одного пасажира по м.Херсону, для вирішення яких було проведено та одержано аудиторський висновок.

Викладені у висновку питання та заперечення були надані адміністративній колегії територіального відділення, проте при винесені оспорюваного рішення враховані не були.

Крім того, позивач звернув увагу суду на той факт, що заступником прокурора Херсонської області був поданий позов до виконавчого комітету Херсонської міської ради, у якій відповідач по справі, що розглядається, виступив третьою особою, про визнання протиправним та скасування рішення виконкому Херсонської міської ради від 04.09.2009р. №489 "Про тарифи на перевезення пасажирів і багажу у пасажирському автомобільному транспорті загального призначення", яке стало підставою для порушення територіальним відділенням справи №55/1-10 від 08.10.2010р. та винесення за наслідками її розгляду рішення №66/П-1 від 24.12.2010р. про порушення позивачем конкурентного законодавства, оспорення якого є предметом даного розгляду.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 31.05.2011р. по адміністративній справі №2-а-859/11/2170, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2012р., в задоволенні позову відмовлено.

Відтак, адміністративним судом встановлено і досліджено, що приймаючи рішення про затвердження чи встановлення розмірів тарифів на транспортні та інші послуги, виконавчий комітет Херсонської міської ради не мав обов'язку погоджувати їх з територіальним органом АМК України.

У судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги.

Відповідач у наданому суду письмовому відзиві позов не визнає, посилається на те, що у оспорюваному рішенні не вказано, що повноваження виконавчого комітету щодо регулювання цін (тарифів) обмежуються лише випадками прямо визначеними у додатку до постанови КМУ від 25.12.1996р. №1548, а наведений лише висновок відділення щодо змісту пункту 13 додатку до цієї постанови.

Звертає увагу на той факт, що у оспорюваному рішенні надано правову оцінку діям виконкому щодо встановлення тарифів на міські пасажирські перевезення.

Щодо методичних рекомендацій, то самі перевізники розраховували власні тарифи, керуючись саме цими ж рекомендаціями, керувались ними також і аудитори при виготовлені аудиторського висновку.

Проект рішення про тарифи з територіальним відділенням не погоджувався. Щодо рекомендацій №529-5-1 від 24.10.2008р., то вони надсилалися виконкому з власної ініціативи територіального відділення за результатами дослідження ситуації на ринку міських пасажирських перевезень транспортом загального користування у м.Херсоні, а не у відповідь на будь-яке звернення позивача.

На звернення виконкому від 21.07.2008р. №9-512-4/20 щодо погодження проекту рішення про тарифи згідно листа від 05.09.2008р. №1-539-5 була надана відповідь про непогодження вказаного проекту. Проект рішення про тарифи, направлений відділенню з супровідним листом №8-11317-4/12 від 07.11.2008р., був погоджений за умови встановлення обгрунтованих меж відповідних зон дії таких тарифів, про що зазначено у скерованому відділенням позивачу листі від 13.11.2008р. №576-5-1.

Розгляд справи зупинявся на підставі клопотання відповідача до вирішення порушеної Херсонським окружним адміністративним судом адміністративної справи №2а-859/11/2170, предметом позову по якій було визнання протиправним та скасування прийнятого виконавчим комітетом міської ради рішення від 04.09.2009р. №489 "Про тарифи на перевезення пасажирів і багажу у пасажирському автомобільному транспорті загального призначення в м.Херсоні".

Своє клопотання відповідач обгрунтував тим, що у рамках розгляду господарської справи вирішується та досліджується питання правомірності рішення №489 з огляду на зміст його положень та суті, оскільки воно було підставою для встановлення економічно необгрунтованих тарифів, та питання про скасування якого ставиться у оспорюваному рішенні №66/П-1, винесеним адмінколегією Херсонського територіального відділення АМК.

Після усунення обставин, що зумовили зупинення, провадження у справі було поновлено, про що винесено відповідну ухвалу.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Згідно розпорядження адмінколегії територіального відділення від 08.10.2010р. №67/р-1 у відношенні виконавчого комітету Херсонської міської ради було порушено справу №55/1-10 від 08.10.2010р. про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, за наслідками розгляду якої прийнято рішення №66/ІІ-1 від 24.12.2010р., згідно з яким визнано, що виконавчий комітет Херсонської міської ради, прийнявши рішення від 04.09.2009р. №489 "Про тарифи на перевезення пасажирів і багажу у пасажирському автомобільному транспорті загального призначення в м.Херсоні", яким затвердив (погодив) економічно необгрунтований тариф на перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального призначення в режимі маршрутного таксі, вчинив порушення, передбачене пунктом 7 статті 50, статтею 17 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді легітимації порушення законодавства про захист економічної конкуренції; зобов'язав міськвиконком у 2-місячний термін з дня отримання рішення вжити заходів щодо припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема:

- скасувати рішення від 04.09.2009р. №489 "Про тарифи на перевезення пасажирів і багажу у пасажирському автомобільному транспорті загального призначення в м.Херсоні";

- встановити тариф на перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального призначення, що працює в звичайному режимі руху, на економічно обгрунтованому рівні.

В процесі розгляду справи відповідачем встановлено, що Міністерство транспорту України наказом від 25.06.2003р. №461 затвердив Методичні рекомендації визначення рівня тарифів на послуги пасажирського автотранспорту загального користування, які діяли у період встановлення оспорюваних правовідносин.

Пунктами 2.4.1 та 2.4.2 зазначених Методичних рекомендацій визначено, що собівартість перевезення одного пасажира (грн./км) визначається за таким аналітичним виміром: собівартість виконання 1 км пробігу помножується на середню відстань поїздки одного пасажира (км), отримане значення ділиться на транспортну роботу одиниці рухомого складу.

Транспортна робота одиниці рухомого складу визначається шляхом множення показника пасажиромісткості одиниці рухомого складу (чол.) на коефіцієнт використання пасажиромісткості та на коефіцієнт використання пробігу. Середня відстань поїздки одного пасажира в містах встановлюється за даними обстеження пасажиропотоків.

Проведеним відповідачем дослідженням встановлено, що низка транспортних підприємств, у тому числі й ВАТ "Ремпобуттехніка", ВАТ "Херсонське АТП-16527" звернулися до управління транспорту та зв'язку Херсонської міської ради щодо підвищення вартості проїзду на міських автобусних маршрутах загального призначення та надали розрахунки цих тарифів, які були завищені:

- за рахунок застосування завищеної середньої відстані поїздки одного пасажира (враховано відстань від початкової до кінцевої зупинки маршруту);

- заниження пасажиромісткості одиниці рухомого складу (взято місця для сидіння замість загальної пасажиромісткості);

- коефіцієнтів використання пасажиропотоків та використання пробігу, розрахованих без урахування реального пасажиропотоку;

- безпідставного включення витрат, пов'язаних із перевезенням пільгових категорій громадян при наявній в укладених управлінням транспорту та зв'язку міськради договорах з перевізниками щодо перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального призначення, умові здійснення перевезення пільгових громадян на благодійній основі.

Враховуючи викладене, необгрунтованість розрахунків планових тарифів на перевезення автомобільним транспортом загального призначення у режимі маршрутного таксі, територіальним відділенням у відношенні зазначених перевізників порушено справи у зв'язку із зловживанням монопольним становищем на ринку шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції.

За наслідками розгляду цих справ були прийняті рішення, відповідно до яких зазначені суб'єкти господарської діяльності визнані такими, що протягом встановленого певного періоду займали монопольне становище на ринку пасажирських перевезень; здійснивши розрахунок тарифу перевезення одного пасажира міським автобусним маршрутом загального користування в режимі маршрутного таксі на економічно необгрунтованому рівні та надавши його на погоджнення виконавчому комітету міськради, а також надаючи послуги з перевезення за цим тарифом, вчинили порушення у вигляді зловживання монопольним становищем шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, із накладенням штрафу та обов'язку встановлення тарифу на обгрунтованому рівні.

Щодо виконкому, то погодивши (затвердивши) рішенням від 04.09.2009р. №489 поданий підприємствами-перевізниками необгрунтований тариф на перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального призначення у режимі маршрутного таксі в розмірі 2,0 грн., позивач фактично підтвердив правомірність протиправних дій перевізників, чим вчинив порушення, передбачене п.7 ст.50, ст.17 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді легітимації порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

За наявності обставин, викладених у описовій частині рішення, позивач просить суд визнати винесене відповідачем рішення недійсним.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження та надавши їм правову оцінку, суд визнав позов обгрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, врахувавши наступне.

Виходячи зі змісту порушення, передбаченого п.7 ст.50, ст.17 Закону України "Про захист економічної конкуренції", яке полягає у легітимації органом місцевого самоврядування порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вчиненого суб'єктом господарювання, винесенню територіальним органом АМК України рішення мають передувати факти беззаперечного вчинення підприємствами- перевізниками відповідного порушення.

Як зазначено в оспорюваному рішенні, підприємствами-перевізниками для погодження та затвердження виконкому міськради були надані необгрунтовані та завищені розрахунки тарифу на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на І півріччя 2009р. в розмірі 2 грн., у зв'язку з чим їх було визнано винними у скоєнні правопорушення конкурентного законодавства.

Щодо позивача, то затвердивши своїм рішенням необгрунтовані тарифи, він фактично підтвердив правомірність протиправних дій суб'єктів господарювання - перевізників на ринку, тобто відбулась легітимація порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Водночас, судом встановлено, що одним із суб'єктів господарювання - перевізників, а саме: ВАТ "Ремпобуттехніка", було подано до господарського суду позов про визнання недійсним прийнятого відповідачем рішення від 28.07.2010р. №35/П-1, згідно з яким товариство у період 2009р. та 6 місяців 2010р. визнано таким, що займає монопольне становище на ринку пасажирських перевезень автомобільним транспортом від початкової до кінцевої зупинки на певних перелічених міських маршрутах загального користування у м.Херсоні з часткою 100%. Цим же рішенням було визнано, що здійснивши розрахунок тарифу на перевезення одного пасажира на економічно необгрунтованому рівні та надавши його на погодження міськвиконкому, а також надаючи послуги з перевезення пасажирів за цим тарифом, позивач вчинив порушення, передбачене п.2 ст.50, п.1 ч.2 ст.13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Рішенням господарського суду від 22.11.2010р. у справі №7/160-О, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.02.2011р. та постановою Вищого господарського суду, було задоволено позов ВАТ "Ремпобуттехніка", а оспорюване рішення територіального органу АМК визнано недійсним.

Підставою для визнання оспорюваного рішення недійсним, і з цим погодились апеляційний та касаційний суди, було безпідставне визначення територіальним відділенням в якості територіальних меж ринку конкретної території проходження певних автобусних маршрутів (№№12, 10, 35, 44, 47, 49, 50), тоді як відповідно до п.1.3 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку територіальними (географічними) межами ринку є територія зі сферою взаємовідносин купівлі-продажу товару, в межах якої за звичайних умов споживач може легко задовольнити свій попит на певний товар і яка може бути, як правило, територією держави, області, району, міста тощо або їхніми частинами.

Такою територією з метою визначення монопольного становища є не конкретний маршрут, а територія району, міста, по якому він проходить, тобто Шуменський, Таврійський, Житлоселище, які знаходяться на територіях Дніпровського, Комсомольського, Суворовського районів міста.

Не відповідало встановленому в Методиці порядку й визначення відповідачем часових меж ринку. Так, роблячи висновок про скоєне правопорушення, територіальним відділенням не враховано, що часовими межами ринку є час стабільності ринку, тобто період, протягом якого структура ринку, співвідношення попиту та пропозиції на ньому істотно не змінюються.

Щодо регулювання тарифу на пасажирські перевезення.

Відповідно до ч.3 ст.5 Закону України "Про автомобільний транспорт" тарифи на перевезення автомобільним транспортом підлягають державному регулюванню, яке здійснюється центральними та місцевими органами виконавчої влади, державними органами управління автомобільним транспортом, органами місцевого самоврядування.

За приписами правової норми п.2 ст.28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", яка була чинною на момент прийняття рішення про тарифи, встановлення підприємствам та організаціям комунальної власності та погодження підприємствам некомунальної форми власності тарифів щодо оплати транспортних послуг віднесено до повноважень виконавчого органу міської ради.

Частиною 3 ст.5 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що тарифи на перевезення автомобільним транспортом підлягають державному регулюванню, яке здійснюється центральними та місцевими органами виконавчої влади, державними органами управління автомобільним транспортом, органами місцевого самоврядування.

З метою забезпечення сталої роботи громадського транспорту, на підставі пропозицій та розрахунку тарифів на автобусне перевезення в міському сполученні в режимі маршрутного таксі, здійснених міськими перевізниками відповідно до наказу Міністерства транспорту України від 25.06.2003р. №461, враховуючи висновки ПП "Аудит-Гарант" від 02.09.2009р. №02/09/09-1АСП, лист-погодження Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 13.11.2008р. №576-5-1, виходячи з вартості середньої поїздки одного пасажира, згідно із Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", п.п.2 п."а" ст.28, п.п.1 п."а" ст.30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчий комітет Херсонської міської ради рішенням від 04.09.2009р. №489 затвердив транспортним підприємствам комунальної власності та погодив транспортним підприємствам некомунальної власності тарифи на перевезення пасажирів і багажу в пасажирському автомобільному транспорті загального призначення в м.Херсоні, виходячи з вартості однієї поїздки в автобусах, що працюють у режимі маршрутного таксі - 2грн., багажу - 1грн. 50коп.

У листі-погодженні від 13.11.2008р. №576-5-1 відповідач зазначив, що запропонована у проекті рішення диференціація тарифів в залежності від довжини маршрута є прийнятним вирішенням питання підвищення вартості проїзду на міських маршрутах загального користування.

При цьому з погоджених 47 міських маршрутів: 1 маршрут до 8 км.; від 8 -10 км - 8 маршрутів, понад 10 км - 38 маршрутів.

Актом обстеження маршрутів ВАТ "Ремпобуттехніка" встановлено, що середня відстань поїздки одного пасажира на маршруті №12 становить 10,9 км; №35 - 9,9 км, №44 - 23 км, №47 - 12,5 км; №49 - 13, 1 км, №50 - 17,5 км, тобто з шести маршрутів : один - до 10 км (9,9км), решта - понад 10 км.

Навіть, якщо виходити з диференційованого тарифу в залежності від довжини автобусних маршрутів, майже всі перевезення здійснюються позивачем за маршрутами, довжина яких перевищує 10км.

Таким чином, висновок щодо того, що підприємство-перевізник займає на ринку товару монопольне становище з часткою 100% було зроблено з неправильним застосуванням територіальним відділенням відповідних правових норм, зокрема, пункту 2.1 (з підпунктами), пунктів 5, 6 та 7 Методики.

Той факт, що інші підприємства-перевізники не оскаржили прийняті у відношенні їх рішення, не невелює і не змінює встановленого судовим рішенням факту порушень органом АМК чинного законодавства при винесені рішення у відношенні одного з підприємств-перевізників (ВАТ "Ремпобуттехніка"), оскільки описані відповідачем порушення є тотожніми.

Відтак, за відсутності порушень конкурентного законодавства підприємствами-перевізниками, відсутні й підстави для висновку про вчинення позивачем порушення, передбаченого п.7 ст.50, ст.17 Закону України "Про захист економічної конкуренції"

Підсумовуючи викладене, суд також зазначає, що тарифи на дані пасажирські перевезення не встановлюються самостійно перевізниками, їх встановлюють уповноважені органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи на підставі рішень, які є обов'язковими для виконання на відповідній території.

З врахуванням вимог ст.ст.5, 10, 11 Закону України "Про автомобільний транспорт", п.2 ст.28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", яка була чинною на момент прийняття позивачем рішення про затвердження тарифів від 04.09.2009р. №489, саме органи державної влади уповноважені встановлювати граничні тарифи на перевезення пасажирів маршрутами загального користування і, відповідно, ці граничні тарифи відображують економічно обгрунтовану вартість зазначених послуг.

Судом також взято до уваги, що заступнику прокурора Херсонської області відмовлено в позові до виконавчого комітету Херсонської міскради про визнання незаконним та скасування рішення від 04.09.2009р. №489 "Про тарифи на перевезення пасажирів і багажу у пасажирському автомобільному транспорті загального призначення в м.Херсоні".

Постанова Херсонського окружного адміністративного суду від 31.05.2011р. по справі №2-а-859/11/2170 залишена без змін на підставі ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2012р.

Отже, зазначене рішення залишилось чинним і є обов'язковим до виконання на відповідній території відповідно до ч.1 ст.144 Конституції України, яка є нормою прямої дії.

Зважаючи на викладене, доводи відповідача грунтуються на невірному тлумаченні чинного законодавства, що врегульовує спірні правовідносини та спростовуються фактичними обставинами справи, які викладені вище.

Оспорюване рішення прийняте з порушенням вимог чинного законодавства і суд визнає його недійсним.

Витрати по оплаті державного мита в сумі 85 грн. та 236 грн. вартості послуг ІТЗ покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

Визнати недійсним рішення адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.12.2010р. №66/11-1, яким визнано, що виконавчий комітет Херсонської міської ради, прийнявши рішення від 04.09.2009р. №489 "Про тарифи на перевезення пасажирів і багажу в пасажирському автомобільному транспорті загального призначення в м. Херсоні", яким затверджено (погоджено) економічно необґрунтований тариф на перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального призначення в режимі маршрутного таксі, вчинив порушення, передбачене пунктом 7 статті 50, статтею 17 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді легітимації порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також виконавчий комітет Херсонської міської ради зобов'язано у 2-місячний термін з дня отримання рішення вжити заходів щодо припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема: скасувати рішення від 04.09.2009р. №489 "Про тарифи на перевезення пасажирів і багажу в пасажирському автомобільному транспорті загального призначення в м. Херсоні"; встановити тариф на перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального призначення, що працює в звичайному режимі руху на економічно обґрунтованому рівні.

2. Стягнути з Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Херсон, пр.Ушакова, 42, код ЄДРПОУ 21292403, р.рахунки невідомі:

- в доход державного бюджету 85грн. державного мита, отримувач ГУДКУ у Херсонській області, рахунок №31119095700002, МФО 852010, код ЄДРПОУ 24104230, код 22090200;

- в доход державного бюджету 236грн. послуг на ІТЗ отримувач ГУДКУ у Херсонській області, рахунок №31218264700002, МФО 852010, код ЄДРПОУ 24104230, код 22050003. Стягувач ДПІ у м.Херсоні.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23.09.2013р.

Суддя Н.О. Задорожна