Постанова № 33651167, 23.09.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2013 р. Справа№ 910/10336/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Дикунської С.Я.

Шевченка Е.О.

при секретарі Шмиговській А.М.

за участю представників:

від позивача - Середюк Ю.М. (довіреність б/н від 01.03.2012 р.)

від відповідача - Оплачко В.О. (довіреність б/н від 31.07.2013 р.)

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯГУАР»

на рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2013 року

у справі №910/10336/13 (суддя Картавцева Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯГУАР»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інтергал-Буд»

про стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЯГУАР» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інтергал-Буд» про стягнення 44920,11 грн. заборгованості, яка складається з: 38048,49 грн. основного боргу, інфляційних втрат та нарахованих 3% річних на суму основного боргу в розмірі 1142,30 грн. та 5729,32 грн. пені.

Рішенням господарського суду м. Києва від 29.07.2013 р. відмовлено повністю в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, а рішення скасувати.

Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити скаргу без задоволення, а рішення без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

15.09.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЯГУАР» (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інтеграл-Буд» (генеральний підрядник) укладено договір підряду № 15/09-2011.

Відповідно до п. 1.1. даного договору, підрядник зобов'язується своїми або залученими силами і засобами виконати комплекс робіт «під ключ» з капітального ремонту вул. Воскресенська довжиною 359 м.п. з нанесенням дорожньої розмітки та встановленням знаків дорожнього руху, будівництвом тротуару (246 м.п.), встановленням борту гранітного та встановленням поребрика (далі - Роботи) по об'єкту, відповідно до вимог Проектної документації та чинного законодавства, в т.ч. Державних будівельних норм, у визначені даним договором строки та передати виконані роботи генеральному підряднику, а генеральний підрядник зобов'язується надати підряднику фронт робіт, забезпечити своєчасне фінансування робіт, приймання виконаних підрядником робіт.

Договірна ціна робіт, згідно п. 2.1. договору, становить 938476,00 грн. з ПДВ.

Пунктами 4.1., 4.2., 4.3 договору передбачено, що генеральний підрядник протягом 5 робочих днів з дня підписання договору перераховує підряднику передоплату у розмірі 656933,20 грн.

Підрядник зобов'язаний використати суму передоплати на закупівлю матеріалів, в підтвердження цільового використання коштів передоплати підрядник протягом 3 робочих днів після отримання суми передоплати зобов'язаний надати генеральному підряднику договори з продавцями (постачальниками) таких матеріалів та копії платіжних доручень, що підтверджують факт перерахування передоплати продавцям (постачальникам) таких матеріалів.

Подальші розрахунки генеральний підрядник здійснює у відповідності до графіку фінансування робіт.

З вартості виконаних і прийнятих (за актом виконаних робіт) генеральним підрядником робіт, генеральний підрядник у вигляді забезпечення виконання підрядником належним чином своїх зобов'язань за договором, утримує 5% гарантійного фонду.

Згідно п. 8.1. договору, після завершення підрядником кожного етапу робіт, підрядник зобов'язаний повідомити генерального підрядника про готовність робіт до передачі та надати генеральному підряднику акт виконаних робіт щодо 100% виконання робіт етапу та довідку ф. № КБ-3 щодо етапу, підписані підрядником в 2 примірниках.

Відповідно до умов договору, гарантійний фонд формується за рахунок сум, які утримуються генеральним підрядником із сум, що підлягають оплаті за фактично виконані роботи за договором, у розмірі 5%. Гарантійний фонд є забезпеченням виконання підрядником своїх договірних зобов'язань. Гарантійний фонд виплачується підряднику за вирахуванням сум, які були витрачені генеральним підрядником на виправлення недоліків (дефектів) в роботах, які сталися з вини підрядника, сплату штрафних санкцій замовнику будівництва - ТОВ «Максимум», інших понесених генеральним підрядником витрат через неякісне або несвоєчасне виконання робіт або порушення інших зобов'язань за договором, а також по сплаті санкцій та заходів відповідальності за договором, що є результатом вини підрядника, протягом 6 календарних місяців після підписання акта виконаних робіт та довідки ф. № КБ-3 сторонами щодо 100% виконання робіт, передбачених цим договором.

На виконання умов договору відповідачем було перераховано на користь позивача передоплату у розмірі 656933,20 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку ТОВ «ЯГУАР» станом на 21.09.2011 р.

Позивачем, відповідно до умов договору, було надано відповідачу акт приймання виконаних підрядних робіт № 1 за вересень 2011 року і довідку про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати за вересень 2011 року на загальну суму 331282,03 грн. та акт приймання виконаних підрядних робіт № 2 за листопад 2011 року і довідку про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати за листопад 2011 року на загальну суму 429691,73 грн. Вказані документи були підписані сторонами та скріплені їх печатками.

В ході виконання договору, відповідачем було перераховано на користь позивача ще 65992,07 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку ТОВ «ЯГУАР» станом на 14.12.2011 р.

Таким чином, загальна сума, яка була сплачена відповідачем відповідно до умов договору, складає 722925,27 грн.

Позивач, вказує на те, що роботи за договором повністю ним виконані, а відтак вказане є підставою для виплати суми гарантійного фонду у розмірі 38048,49 грн. Однак, станом на час подання позову 5% утриманої суми у розмірі 38048, 49 грн. на рахунок позивача так і не надійшли.

За таких обставин позивач просить стягнути 5% утриманої суми у розмірі 38048, 49 грн. як основний борг, інфляційні витрати і 3% річних у розмірі 1141,30 грн. та пеню у розмірі 5729, 32 грн. у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання.

Відповідач визнає факт утримання 5 % від суми виконаних позивачем і прийнятих відповідачем робіт у розмірі 38048,49 грн.

Однак, відповідач також зазначає, що актом №2 приймання виконаних підрядник робіт за листопад 2011р. позивачем здано, а відповідачем прийнято наступні роботи (% виконання):

1. Комплекс робіт з будівництва дороги з нанесенням дорожньої розмітки та встановленням знаків дорожнього руху - 47,65%;

2. Комплекс робіт з будівництва тротуару - 59,20%;

3. Встановлення борту гранітного - 48,04%;

4. Встановлення поребрика - 13,41%.

Відповідач вважає, що в зв'язку з неповним виконанням позивачем робіт, передбачених договором, правових підстав для виплати гарантійного фонду у відповідача немає. В свою чергу, договір не розірвано та його дію не припинено.

Позивач зазначає, що зафіксований в актах відсоток виконаних робіт розраховувався виходячи не з обсягу їх фактичного виконання, а з вартості їх виконання по відношенню до ціни договору. Тож фактично це вказує на зменшення вартості робіт позивача у порівнянні із договірною ціною, а не на фактичне невиконання робіт.

З вказаних актів вбачається, що позивач виконав роботи за ціною меншою, ніж було передбачено умовами договору, що не заборонено умовами договору.

Отже, у процентному співвідношенні вартості виконаних позивачем робіт до ціни договору, розрахований процент виконання не відповідає реальному.

Таким чином, акт виконаних робіт у даному випадку не є доказом обсягу виконаних робіт, а є підтвердженням виконання позивачем підрядних робіт та погодження їх вартості.

Як на доказ 100% виконання робіт позивач посилається на: сертифікати про введення об'єкту, на якому виконувались ці роботи, в експлуатацію; відсутність відповіді на претензії позивача та відсутність будь-яких зауважень відповідача щодо обсягів виконаних робіт.

Також, як передбачено умовами договору, роботи виконувались на об'єкті, який є першою чергою будівництва. Як вбачається із виданих Інспекцією архітектурно-будівельного контролю м. Києва сертифікатів: серії КВ №164120304 29.02.2012 р., серії КВ №16412030425 від 29.02.2012 р., серії КВ №l641148258 від 29.11.2011 р. об'єкт був введений в експлуатацію, а тому це свідчить про виконання зобов'язання позивачем за договором в повному обсязі.

Відповідно до п. 10.2 договору, генеральний підрядник вправі відмовитись від договору та розірвати його в односторонньому порядку у таких випадках: якщо підрядник, без поважних причин, не приступив до виконання робіт протягом більш як 15 календарних днів з дати, визначеної п. 3.1. данного договору; виконання підрядником визначених даним договором робіт з таким порушенням строків їх виконання, які явно унеможливлюють виконання робіт в строк, але в будь-якому разі, якщо прострочення виконання робіт за окремим етапом або за договором в цілому перевищує 20 робочих днів; істотного відступу підрядника від умов договору та вказівок генерального підрядника при виконанні робіт; в інших випадках, визначених законодавством та/або даним договором.

В разі відмови від договору, днем дострокового припинення договору вважається день отримання підрядником повідомлення генерального підрядника про відмову.

Натомість, докази відправлення вказаного повідомлення в матеріалах справи відсутні, що свідчить про відсутність претензій до позивача, в тому числі щодо строків виконання. Вказана обставина засвідчує, що позивачем виконано повний обсяг робіт по договору, інакше об'єкт не був би введений в експлуатацію та відповідвідач би припинив дію договору.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 887 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Частиною 1 ст. 846 ЦК України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Частиною 1 ст. 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Статтею 854 ЦК України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено виконання робіт та вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 38048,49 грн. основного боргу є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення інфляційних втрат та нарахованих 3% річних на суму основного боргу в розмірі 1142,30 грн.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Колегія суддів, перевіривши розрахунок, встановила, що індекс інфляції за спірний період був від'ємним, а сума 3% річних складає 1050,76 грн. Відтак, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та нарахованих 3% річних на суму основного боргу в розмірі 1142,30 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 1050,76 грн.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 5729,32 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 1 ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Апеляційний господарський суд, перевіривши розрахунок, встановив, що арифметично вірна сума пені за спірний період становить 5239,46 грн. Тому, колегія суддів приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню на суму 5239,46 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи позивача, викладені ним в апеляційній скарзі заслуговують на увагу, а тому остання підлягає частковому задоволенню.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2013 р. у справі №910/10336/13 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається у спорах на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯГУАР» задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2013 р. у справі №910/10336/13 скасувати.

Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інтергал-Буд» (03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 28-Б, код ЄДРПОУ 34692645, р/р 260073011047 в ВАТ «Ощадбанк» м. Київ, МФО300465) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯГУАР» (02068, м. Київ, вул. Срібнокільська, 2-А, код ЄДРПОУ 31571594, р/р 26001201112980 і філії КРУ КБ «Фінанси та кредит» м. Київ) 38048 (тридцять вісім тисяч сорок вісім) грн. 49 коп. основного боргу, 1050 (одна тисяча п'ятдесят) грн. 76 коп. 3% річних та 5239 (п'ять тисяч двісті тридцять дев'ять) грн. 46 коп. пені.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інтергал-Буд» (03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 28-Б, код ЄДРПОУ 34692645, р/р 260073011047 в ВАТ «Ощадбанк» м. Київ, МФО300465) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯГУАР» (02068, м. Київ, вул. Срібнокільська, 2-А, код ЄДРПОУ 31571594, р/р 26001201112980 і філії КРУ КБ «Фінанси та кредит» м. Київ) 1698 (одна тисяча шістсот дев'яносто вісім) грн. 24 коп. судового збору за подання позовної заяви та 849 (вісімсот сорок дев'ять) грн. 12 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

Справу №910/10336/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Алданова С.О.

Судді Дикунська С.Я.

Шевченко Е.О.