Постанова № 33651159, 23.09.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2013 р. Справа№ 910/9274/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Дикунської С.Я.

Шевченка Е.О.

при секретарі Шмиговській А.М.

за участю представників:

від позивача - Шадевська Ж.Е. (довіреність №18 від 02.07.2013 р.)

від відповідача - не з'явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Національного спортивного комплексу «Олімпійський»

на рішення господарського суду міста Києва від 16.07.2013 року

у справі №910/9274/13 (суддя Кирилюк Т.Ю.)

за позовом Національного спортивного комплексу «Олімпійський»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Центренергобуд»

про стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

Національний спортивний комплекс «Олімпійський» звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Центренергобуд» про стягнення 3815861,63 грн. невикористаної суми авансу, 31990,51 грн. 3% річних та 79976,28 грн. пені.

Рішенням господарського суду м. Києва від 16.07.2013 р. позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 3815861,63 грн. суми невикористаного авансу та 66858,21 грн. судового збору. В іншій частині в позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити вказане рішення, задовольнивши позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що скаржник не погоджується з вказаним рішенням в частині відмови в стягненні з відповідача штрафних санкцій, у зв'язку з чим скаржник вважає, що судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального права.

Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скаргу задовольнити, рішення змінити, задовольнивши позовні вимоги про стягнення грошових коштів в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 23.09.2013 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а строки розгляду апеляційної скарги обмежені ст. 102 ГПК України, колегія суддів, вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

Колегія суддів зазначає, що ухвалою від 02.09.2013 р. явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

06.09.2011 р. між Національним спортивним комплексом «Олімпійський» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Центренергобуд» (генпідрядник) було укладено договір будівельного підряду № 8/2011, відповідно до якого генпідрядник зобов'язався виконати роботи, визначені у проектно-кошторисній документації та здати замовнику роботи по будівництву та облаштуванню функціональних зон та схем планування пішохідно-транспортних шляхів з розміщенням автостоянок та об'єктів громадського обслуговування на території прилеглій до стадіону НСК «Олімпійський» по вул. Червоноармійська, 55, збудувати та здати у встановлений строк об'єкт та повний комплекс будівельно-монтажних робіт зі створення об'єкту шляхом: виконання робіт, постачання матеріалів, обладнання та устаткування, здійснити пусконалагоджувальні роботи та прийомо-здаточні випробування, а замовник - надати будівельний майданчик, передати затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти роботи та оплатити їх.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Сторонами у даній справі укладались додаткові угоди № 1 від 08.09.2011 р., № 2 від 18.11.2011 р., № 2/1 від 27.01.2012 р., № 3 від 03.02.2012 р., № 4 від 21.02.2012 р., № 5 від 26.03.2012 р., № 6 від 23.04.2012 р., № 7 від 08.05.2012 р., № 8 від 08.06.2012 р. до договору будівельного підряду № 8/2011 від 06.09.2011 р., в яких погоджувався розмір та порядок оплати робіт.

В додатковій угоді № 9 від 27.06.2012 р. до договору підряду № 8/2011 від 06.09.2011 р. позивачем та відповідачем встановлено строки виконання робіт, зокрема, не пізніше 31.12.2012 р.

Відповідно до п. 2.2 договору підряду № 8/2011 від 06.09.2011 р., загальна вартість робіт включає в себе вартість робіт передбачених договірною ціною. Загальна вартість робіт складає 268215033,96 грн. і визачається динамічною договірною ціною, яка є невід'ємною частиною договору (додаток №1.1).

У зв'язку із збільшенням обсягів робіт сторонами у справі укладена додаткова угода № 10 від 24.07.2012 р., згідно якої загальна вартість робіт по договору збільшилася на 98867581,90 грн. та склала 367082616,22 грн.

Згідно п. 4.3.2 договору підряду № 8/2011 від 06.09.2011 р., оплата вартості робіт, обладнання та матеріалів здійснюється відповідно до постанов Кабінету Міністрів України № 1764 від 27.12.2001 р., № 990 від 27.10.2010 р., № 424 від 20.04.2011 р. та згідно графіку фінансування, який є невід'ємною частиною договору.

З матеріалів справи вбачається, що платіжним дорученням № 262 від 01.08.2012 р. позивач перерахував відповідачу в якості авансу на придбання обладнання грошові кошти в розмірі 9000000,00 грн.

З долучених до матеріалів справи видаткових накладних № РН-0000025 від 23.07.2012 р., № РН-0000051 від 27.08.2012 р., № РН-0000077 від 25.09.2012 р., № РН-0000108 від 08.10.2012 р., № РН-0000114 від 19.10.2012 р., № РН-0000117 від 17.12.2012 р. вбачається, що відповідачем на виконання умов договору підряду № 8/2011 від 06.09.2011 р. придбано матеріали на загальну суму 5184138,37 грн.

Відповідач у письмовому відзиві на позов зазначив, що позивач не в повному обсязі виконав план фінансування будівництва згідно графіку до договору підряду № 8/2011 від 06.09.2011 р.

Однак, вищезазначене спростовується наданою позивачем копією платіжного доручення № 215 від 13.12.2011 р., з якого вбачається, що останнім сплачено аванс у розмірі 14000000,00 грн. на придбання обладнання, розрахунки за яким проведені у повному обсязі.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем зобов'язань на суму перерахованого авансу.

Умовами договору передбачено, що відповідно до п. 19 Постанови Кабінету Міністрів України № 1764 від 27.12.2001 р., відповідач зобов'язується використати одержаний аванс протягом 6 місяців після його одержання, але не пізніше 01.05.2012 р.. По закінченню шестимісячного терміну невикористані суми авансу підлягають поверненню позивачу. (п. 4.3.2. договору)

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 ГК України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач неодноразово, зокрема, 12.02.2013 р. та 18.03.2013 р. звертався до відповідача з вимогами про надання документів, що підтверджують придбання обладнання на суму 3815861,63 грн. або повернення невикористаної суми авансу.

Листом від 19.03.2013 р. відповідач повідомив позивача про те, що при належному фінансуванні та виконанні робіт останній в подальшому відпрацює даний аванс або поверне його за наявності погашення позивачем заборгованості за виконані роботи.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази виконання відповідачем своїх зобов'язань у повному обсязі або докази наявності об'єктивних причин їх невиконання, а також те, що строк повернення авансу, передбачений пунктом 4.3.2 договору підряду № 8/2011 від 06.09.2011 р. настав, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині стягнення суми невикористаного авансу в розмірі 3815861,63 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в розмірі 79976,28 грн.

Відповідно до ч. ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до статті 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Стаття 547 ЦК України встановлює вимоги до форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язань та визначає, що правочин вчинений з недодержанням письмової форми є нікчемним.

Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що нарахування пені позивачем на суму неповернутого авансу, за відсутністю відповідної угоди між сторонами не має правового підгрунтя, а відтак позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення 3% річних у розмірі 31990,51 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не передбачений договором або законом.

Враховуючи відсутність договірних зобов'язань між сторонами щодо штрафних санкцій в разі неповернення невикористаної суми авансу, а природа підрядних взаємовідносин не ідентифікує їх як грошові, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та відмовляє у задоволенні позовної вимоги про стягнення 3% річних

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем, в порушення зазначеної норми, належним чином апеляційну скаргу не обґрунтовано, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення суми штрафних санкцій апеляційному суду не наведено.

З огляду на викладене, посилання скаржника на невірне застосування норм матеріального права, слід вважати такими, що не заслуговують на увагу. Крім того, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду та не підтверджуються наявними матеріалами справи.

Тому колегія суддів вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 16.07.2013 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Національного спортивного комплексу «Олімпійський» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 16.07.2013 р. у справі №910/9274/13 залишити без змін.

Справу №910/9274/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Алданова С.О.

Судді Дикунська С.Я.

Шевченко Е.О.