Рішення № 33651125, 16.09.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" вересня 2013 р.Справа № 916/1871/13

За позовом: Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 19 800,00 грн.

Суддя Цісельський О.В.

Представники:

Від позивача: Попова Г.В. за довіреністю № 2456 від 06.08.2013 року;

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Тернопільське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 19 800,00 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.07.2013р. позовну заяву (вх.№2892/13) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно №916/1871/13 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Письмове клопотання позивача про відкладення розгляду справи від 12.08.2013р. (вх.№24361/13), судом задоволено, про що свідчить відповідна ухвала суду.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення повернуті на адресу суду з відміткою про вручення останньому поштової кореспонденції, відзив на позов та витребувані документи суду не надав, своїм правом на захист не скористався.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Неявка відповідача в судові засідання не є перешкодою для розгляду справи, оскільки, як визначено Вищим господарським судом України у постанові від 04.11.2010р. у справі № 10-22-3-30/336-07-9260, суддя може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередньо доставку судових ухвал відповідачу, якщо виконано наступні умови: ухвала була передана одним із способів, передбачених процесуальним законодавством, не було отримано будь-якого підтвердження, не зважаючи на всі розумні зусилля для отримання, процесуальні документи надсилались за адресою, яка зазначена стороною.

Згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані позивачем докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Рішенням адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.08.2012р. №60 у справі №589-УД дії фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 по узгодженню конкурентної поведінки під час участі у тендері по закупівлі Чортківською центральною комунальною районною лікарнею хлібобулочних виробів, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання, що стосуються створення результатів торгів.

За вчинене порушення на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 20 000,00 грн.

Супровідним листом від 29.08.2012р. №2557/12 відповідачу було направлено копію рішення адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, яке відповідно до поштового повідомлення та довідки державного підприємства зв'язку „Укрпошта" , було повернуто на адресу позивача, у зв'язку з неотриманням відповідачем з підстав закінчення терміну зберігання.

Не погоджуючись із рішенням адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.08.2012р. №60 у справі №589-УД відповідач звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до позивача про визнання недійсним рішення №60 від 29.07.2012р. Адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" в частині накладення штрафу в розмірі 20 000,00 грн.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 14.01.2013р. у справі №9/62/5022-893-2012 у задоволені позову ФОП ОСОБА_1 до Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ФОП ОСОБА_3, ПП "ПАЛЯНИЦЯ ПЛЮС" про визнання недійсним №60 від 29.07.2012р. Адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету "Про порущення законодавства про захист економічної конкуренції" в частині накладення штрафу в розмірі 20 000,00 грн. - відмовлено повністю.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.04.2013р. у справі №9/62/5022-893/2012 у задоволені апеляційної скарги ФОП ОСОБА_1 відмовлено, рішення господарського суду Тернопільської області від 14.01.2013р. у справі №9/62/5022-893/2012 залишено без змін.

На виконання рішення адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.08.2012р. №60 у справі №589-УД, 30.04.2013р. відповідачем сплачено штраф в сумі 20 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями №К111/U/34 від 30.04.2013р. на суму 5 000,00 грн., №К111/U/33 від 30.04.2013р. на суму 5 000,00 грн., №К111/U/36 від 30.04.2013р. на суму 5 000,00 грн., №К111/U/35 від 30.04.2013р. на суму 5 000,00 грн.

Так, несвєчасне виконання відповідачем рішення адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.08.2012р. №60 у справі №589-УД щодо оплати штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції у визначений законом строк стало підставою для позивача нарахувати відповідачу пеню у розмірі півтора відсотка від суми штрафу у розмірі 19 800,00 грн. за періоди з 15.01.2013р. по 17.03.2013р., з 26.04.2013р. по 29.04.2013р., що і стало підставою для позивача звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Відповідно до пп. 3 п. 1 ст. 36 Закону України „Про захист економічної конкуренції" органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України.

Згідно п. 1 ст. 37 Закону України „Про захист економічної конкуренції" у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи.

За результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу (пп. 1, 6 п.1 ст. 48 Закону України „Про захист економічної конкуренції").

Статтею 51 Закону України „Про захист економічної конкуренції" визначено, що порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Із змісту пп.1 п.1 ст.51 Закону України „Про захист економічної конкуренції" вбачається, що органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об'єднання, суб'єктів господарювання: юридичних осіб.

Пунктами 1, 2, 3 ст.56 Закону України „Про захист економічної конкуренції" передбачено, що рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Згідно п.5 ст.56 Закону України „Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Статтею 22 Закону України „Про захист економічної конкуренції" передбачено, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Відповідно до п. 7 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Відповідну правову позицію наведено в підпункті 19.2 пункту 19 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 29.10.2008р. № 04-5/247 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства", де відмічено, що абзацами третім - п'ятим частини п'ятої зазначеної статті (статті 56) Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Із змісту ст. ст. 64, 85 ГПК України вбачається, що початок розгляду справи в господарському суді починається з дати винесення ухвали про порушення провадження у справі, а закінчується оголошенням прийнятого у цій справі рішення.

Звідси, суд вважає, що зупинення нарахування пені за прострочення штрафу мало місце з моменту винесення господарським судом Тернопільської області ухвали про порушення провадження у справі про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №589-Уд від 29.08.2012р., тобто з 31.10.2012р., до прийняття рішення господарським судом Тернопільської області, тобто до 14.01.2013р., та з моменту винесення ухвали Львівським апеляційним господарським судом про прийняття до розгляду скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 18.03.2013р. до прийняття постанови Львівським апеляційним господарським судом від 25.04.2013р.

Отже, розрахунок пені, здійснений позивачем, в даній позовній заяві, належним чином та у відповідності з нормами чинного законодавства.

Таким чином, з огляду на проаналізовані судом матеріали справи та чинне законодавство, яким регулюються дані правовідносини, суд вбачає правомірність заявлених позивачем позовних вимог, у зв'язку з чим задовольняє позов Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 пені у розмірі 19 800,00 грн. в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, суд задовольняє позовні вимоги Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в повному обсязі, у зв'язку з чим стягненню з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягає пеня у розмірі 19 800,00 грн.

Відповідно до приписів ст. 44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме 1 720,50 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України, код класифікації доходів бюджету 21081100, символ звітності 106 "Адміністративні штрафи та інші санкції" 19 800 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот) грн., 00 коп. пені.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008 отримувач ГУ ДКСУ в Одеській області код ЄДРПОУ 37607526 банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області МФО 828011 код класифікації: 22030001) 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України

Повний текст рішення складено 18.09.2013р.

Суддя Цісельський О.В.