Рішення № 33650898, 17.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14604/13 17.09.13

За позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

до Приватного акціонерного товариства "Центр ділової авіації"

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Ільєнко О.О.

У засіданні брали участь:

від позивача: Білик І.П. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явилися.

В судовому засіданні 17 вересня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

30 липня 2013 року Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (позивач) подало до канцелярії Господарського суду міста Києва на розгляд судом позовну заяву № 35-28/7-91 від 26.07.2013р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Центр ділової авіації" (відповідач) заборгованості за договором про надання послуг з наземного обслуговування у формі Додатку В1.1/02.1.1-14/23.9-21 до стандартної угоди ІАТА з наземного обслуговування від 12 грудня 2011 року в сумі 47 103,81 грн., з яких: основного боргу - 45 305,62 грн. (сорок п'ять тисяч триста п'ять гривень 62 копійки), пені /підпараграф 4.7 додатку/ - 1 457,37 грн. (одна тисяча чотириста п'ятдесят сім гривень 37 копійок), 3% річних - 302,06 грн. (триста дві гривні 06 копійок) та інфляційного збільшення боргу - 38,76 грн. (тридцять вісім гривень 76 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як Перевізник, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором про надання послуг з наземного обслуговування у формі Додатку В1.1/02.1.1-14/23.9-21 до стандартної угоди ІАТА з наземного обслуговування від 12 грудня 2011 року, зокрема, не сплатив в повному обсязі грошових коштів за надані йому позивачем, як Обслуговуючою компанією, послуги, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за відповідним правочином.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.97р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)» передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 27.08.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2013 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 17.09.2013 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

12 грудня 2011 року між позивачем (надалі - Обслуговуюча компанія або Виконавець) та відповідачем (далі по тексту - Перевізник або Довіритель або Замовник) (разом - сторони) було укладено договір про надання послуг з наземного обслуговування у формі Додатку В1.1/02.1.1-14/23.9-21 до стандартної угоди ІАТА з наземного обслуговування (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір послуг), згідно умов п. 2.1. якого усі послуги, що не перелічені в Параграфі 1 Додатку, будуть надаватись Обслуговуючою компанією на запит Перевізника і за додаткову плату згідно з поточними місцевими тарифами.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Виконавець надав Замовнику узгоджені сторонами в Договорі послуги на суму - 51 640,62 грн., однак, Замовник послуги оплатив лише частково, зокрема в розмірі - 6 335,00 грн., внаслідок чого у відповідача, за розрахунками позивача, утворилась заборгованість за Договором в сумі 45 305,62 грн., тобто 51 640,62 грн. - 6 335,00 грн.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за неналежне виконання умов Договору щодо оплати послуг.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вже було встановлено судом, 12 грудня 2011 року між сторонами укладено договір про надання послуг з наземного обслуговування у формі Додатку В1.1/02.1.1-14/23.9-21 до стандартної угоди ІАТА з наземного обслуговування відповідно до п. 2.1. якого усі послуги, що не перелічені в Параграфі 1 Додатку, будуть надаватись Обслуговуючою компанією на запит Перевізника і за додаткову плату згідно з поточними місцевими тарифами.

За п.п. 4.1., 4.2. Договору незважаючи на Статтю 7 Основної Угоди, Перевізник здійснює попередню оплату наземного обслуговування, аеропортових зборів та додаткових послуг в розмірі не менше передбачуваної вартості обслуговування запланованих Перевізником рейсів на кожну декаду (до 30 числа, до 10 числа, до 20 числа кожного місяця). На третій банківський день після закінчення кожної декади, Перевізник самостійно отримує в бухгалтерії Обслуговуючої компанії рахунки за надані протягом декади послуги. Якщо, після отримання рахунку Перевізник виявить заборгованість перед Обслуговуючою компанією, то Перевізник перераховує цей борг на розрахунковий рахунок Обслуговуючої компанії протягом п'яти банківських днів з дня отримання рахунку за кожну декаду. Якщо за результатами звірки виявлено борг Обслуговуючої компанії перед Перевізником за надані послуги, то виявлена сума зараховується як авансовий внесок при обслуговуванні рейсів Перевізника у наступну декаду, або повертається на розрахунковий рахунок Перевізника у випадку припинення виконання рейсів за Додатком, про що Перевізник негайно письмово повідомляє Обслуговуючу компанію

Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що рахунків-фактур на оплату послуг №№: 72/82, 72/83, 72/84, 72/199, 72/200 та 72/213 на загальну суму 51 640,62 грн. Перевізник в бухгалтерії Обслуговуючої компанії не отримав. Актів приймання-здачі виконаних послуг Замовник не підписав (копії документів в справі).

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів слідує, що в оплату послуг за Договором по рахунку-фактурі № 72/83 Замовник перерахував на користь Агента суму коштів в розмірі 6 335,00 грн., що підтверджується банківською випискою та вбачається з розрахунку заборгованості (копія виписки міститься в справі).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 30.07.2013р. та 27.08.2013р. відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимогам вказаних ухвал контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів оплати послуг за Договором у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в позовній заяві, станом на вересень 2013 року, до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги Виконавця про стягнення з Замовника боргу за Договором по оплаті послуг в розмірі 45 305,62 грн. з розрахунку 51 640,62 грн. (сума послуг) - 6 335,00 грн. (частково оплачені послуги).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 4.7. Договору послуг, в редакції додаткової угоди № 3, встановлено, що при несвоєчасній сплаті рахунків за надані послуги Обслуговуюча компанія нараховує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується до моменту повного погашення заборгованості за Додатком.

За ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбечено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього

Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, з урахування факту прострочення відповідачем оплати послуг за Договором, обґрунтованими є вимоги про стягнення 1 457,37 грн. пені.

Пунктом 7.1. Договору встановлено, що незважаючи на Статтю 9 Основної Угоди, будь-який спір, розбіжність чи вимога, які виникають між Сторонами з Додатку чи в зв'язку з ним, будуть вирішуватись згідно з чинним законодавством України.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, доведеними є заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 302,06 грн. 3% річних та 38,76 грн. втрат від інфляції за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 720,50 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Центр ділової авіації" (ідентифікаційний код 24086236, адреса: 03151, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 92, р/р 26005301249536 в ПАТ «ПРОМІНВЕСТБАНК» в м. Києві та Київській обл., МФО 320650), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (ідентифікаційний код 20572069, адреса: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», р/р № 26002014334648 філія AT "Укрексімбанк" в м. Києві, МФО 380333), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 45 305,62 грн. (сорок п'ять тисяч триста п'ять гривень 62 копійки), пені - 1 457,37 грн. (одна тисяча чотириста п'ятдесят сім гривень 37 копійок), 3% річних - 302,06 грн. (триста дві гривні 06 копійок), втрат від інфляції - 38,76 грн. (тридцять вісім гривень 76 копійок) та судові витрати - 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 копійок). Видати наказ.

Копію даного рішення направити відповідачу у справі № 910/14604/13.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 23.09.2013р.

Суддя О.В. Котков