Рішення № 33650884, 17.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13676/13 17.09.13

За позовомКомунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»До Комунального підприємства Печерської районної у м. Києві ради по утриманню житлового господарства «Хрещатик»Простягнення 27 535,20 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Калінчук В.В. - предст. по дов.

Від відповідача Кузьмов А.Л. - предст. по дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - Комунального підприємства Печерської районної у м. Києві ради по утриманню житлового господарства «Хрещатик» 9178,40 грн. заборгованості за фактичне користування житловим приміщенням, 18356,80 грн. грн.. неустойки, а всього 27353,20 грн. заборгованості за договором оренди житлового приміщення № 4557 від 20.03.2008р.

Відповідач позовні вимоги не визнає, надав письмовий відзив на позовну заяву.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.03.2008р. між Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» та Комунальним підприємством Печерської районної у м. Києві ради по утриманню житлового господарства «Хрещатик» було укладено договір оренди житлового приміщення № 4557.

Відповідно до п.1.1. договору, орендодавець передає, а оренда на визначений у п.5.1. строк приймає в орендне користування квартиру № 137 у буд № 10 на вул. Борщагівській з характеристикою, викладеною у п.1.2. оплатою, визначеною у розділі 2.

Пунктом 1.2. договору визначено, що житлова площа 39,60 кв.м., загальна площа 59,60 кв.м.

Відповідно до п.5.1. договору, строк дії договору встановлений, з 01.01.2008р. до 30.06.2008р.

Строк дії договору пролонговано додатковими угодами від 03.07.2008 № 2 з 01.07.2008 по 31.08.2008, від 22.10.2008 № 4 з 01.09.2008 по 31.10.2008, від 04.12.2008 № 6 з 01.11.2008 по 31.12.2008, від 24.03.2009 № 7 з 01.01.2009 по 31.05.2009, від 15.07.2009 № 8 з 31.05.2009 по 31.07.2009р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.06.2012 по справі № 5011-18/6693-2012 встановлено факт, що строк дії договору закінчився 01.08.2009р.

Відповідно до п.3.2.5. договору, після закінчення строку дії договору, або у разі його розірвання у порядку, визначено п.5.5. договору, орендар зобов'язаний звільнити приміщення та повернути його орендодавцю за актом приймання-передачі. Обов'язок складання акту приймання-передачі приміщення покладається на орендаря. Акт приймання-передачі приміщення підписується представниками сторін та скріплюється їх печатками.

Проте, матеріали справи свідчать, що після закінчення строку дії договору відповідач орендоване приміщення не звільнив, а безпідставно продовжує ним користуватися.

Відповідно до п.2.6 договору, орендні платежі сплачуються орендарем по день фактичної передачі орендодавцю приміщення за актом прийому-передачі.

Пунктом 6.4. договору встановлено, що у разі невиконання орендарем обов'язку, визначеного п.3.2.5. договору, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування приміщенням за кожний місяць прострочення звільнення приміщення та вжити заходів, визначених п.4.1.4. договору.

Відповідно до п.6.5. договору, неустойка передбачена п.п. 6.3., 6.4. договору, нараховується орендодавцем протягом усього строку прострочення виконання зобов'язання без будь-яких обмежень строків її нарахування.

Отже, за розрахунком Позивача заборгованість відповідача за фактичне користування житловим приміщенням за період з 01.04.2012р. по 31.05.2013 складає 9178,40 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст. 19 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності, строки внесення орендної плати зазначаються у договорі.

Відповідно до ч.3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вплачувати орендну плату.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Договір оренди є одним з видів зобов'язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов'язального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов'язків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Так, між Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» та комунальним підприємством Печерської районної у м. Києві ради по утриманню житлового господарства «Хрещатик» було укладено договір житлового приміщення від 20.03.2008 № 4557, відповідно до умов якого, відповідачу було надане в орендне користування житлове приміщення (квартира № 137) у будинку № 10 по вул. Борщагівській, загальною площею 59,60 кв.м.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи доведено, що відповідачем не виконано зобов'язання за договором, а саме відповідач не повернув приміщення по акту приймання-передачі після закінчення строку дії Договору.

Строк дії Договору закінчився 01.08.2009 (додаткова угода № 8 до Договору).

Відповідно до п.3.2.5. договору, після закінчення строку дії договору, або у разі його розірвання у порядку, визначено п.5.5. договору, орендар зобов'язаний звільнити приміщення та повернути його орендодавцю за актом приймання-передачі. Обов'язок складання акту приймання-передачі приміщення покладається на орендаря. Акт приймання-передачі приміщення підписується представниками сторін та скріплюється їх печатками.

Відповідно до п.2.6 договору, орендні платежі сплачуються орендарем по день фактичної передачі орендодавцю приміщення за актом прийому-передачі.

Матеріали справи свідчать, що після закінчення строку дії договору Відповідач не передав орендодавцю (Позивачу) приміщення за актом прийому-передачі, а безпідставно продовжує ним користуватись.

Факт наявності боргу у Відповідача за фактичне користування приміщенням, відповідно до п.2.6 договору за період з 01.04.2012 по 31.05.2013р. у розмірі 9178,40 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Відповідно до ч.2 ст. 785 ЦК України встановлена відповідальність за не виконання обов'язку наймачем щодо повернення об'єкта оренди у вигляді сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Враховуючи, що приміщення за актом не повернуто Відповідачем, інших доказів повернення приміщення суду не надано, суд прийшов до висновку, що обґрунтованою є вимога про стягнення неустойки за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до закону, а саме ч.2 ст.785 ЦК України у розмірі подвійної плати за користування спірним майном за час прострочення, а саме з 01.04.2012 по 31.05.2013.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню неустойка у сумі 18356,80 грн., відповідно до ч.2 ст.785 ЦК України, з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства Печерської районної у м. Києві ради по утриманню житлового господарства «Хрещатик» (01001, м. Київ, вул. Лютеранська, 28/19Я, код ЄДРПОУ 35534430) на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» (04071, м. Київ, вул. Оболонська, 34, код ЄДРПОУ 31454734) 9178 (дев'ять тисяч сто сімдесят вісім) грн. 40 коп. заборгованості за фактичне користування житловим приміщенням, 18 356 (вісімнадцять тисяч триста п'ятдесят шість) грн. 80 коп. неустойки, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 23.09.2013р.