Рішення № 33650877, 19.09.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 вересня 2013 р. Справа № 903/760/13

за позовом Державного підприємства "Вугілля України"

до відповідача: Державного підприємства "Волиньвугілля"

про стягнення 11258грн. 70коп.

Суддя: Сур'як О.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Вовченко О.С.,- представник за довіреністю № 24-12/45-Д від 24.12.2012р.

від відповідача: н/з

Стороні роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України.

Заяви про відвід судді та фіксацію судового процесу технічними засобами не поступило.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позивач - ДП "Вугілля України" просить стягнути з відповідача ДП "Волиньвугілля" 11258грн. 70коп. збитків, завданих поставкою вугілля неналежної якості. В підтвердження позовних вимог позивач посилається на договір поставки №15-11/1-ЕН від 19.04.2011 року, додаток до договору № 06/11-1 від 31.05.2011 р. та рішення господарського суду м.Києва від 23.11.12р. у справі №5011-19/13603-2012.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідно до п. 8.4. договору поставки у випадку відмови від прийняття вугілля, якісні показники якого не відповідають умовам договору, Постачальник відшкодовує затрати Покупця та вантажоотримувача пов'язані з надходженням та поверненням вагонів з неприйнятим вугіллям, а саме - вартості залізничного тарифу, оплати за користування вагонами, їх подачу - прибирання, маневрові роботи та інше. В зв'язку з поставкою неякісного вугілля позивачу завдані збитки, які заявлено до стягнення по позовній вимозі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, пояснень по суті заявлених позовних вимог не подав. На адресу суду надіслав клопотання № 1311/8.1/10-13 від 08.08.2013р. про розгляд справи без участі представника ДП "Волиньвугілля" за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

19.04.2011р. ДП "Вугілля України" (Покупець) та ДП "Волиньвугілля" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Волиньвуглезбутпостач" (Постачальник) уклали договір поставки № 15-11/1-ЕН, за яким, відповідно, Постачальник зобов'язується поставити вугільну продукцію належної якості, а Покупець прийняти та її оплатити.

Додатком до договору № 06/11-1 від 31.05.2011 року. сторони погодили, що показники якості марки вугілля ДГР 0-200 не повинні перевищувати: зольність - 35,0 %, волога - 14,0 %.

Пунктом 1 вказаного додатку Відповідач зобов'язався відвантажити в період з 01.06.2011р. по 30.06.2011р. включно, а Позивач прийняти в червні-липні 2011 року вугілля ВП "Волиньвуглезбутпостач" на умовах даного додатку.

На виконання умов своїх договірних зобов'язань відповідач відвантажив на адресу Добротвірської ТЕС ВАТ "Західенерго" вугільну продукцію марки ДГР (О-200), у вагонах№№: 60675030, 66735135, 60647674, 65284820, 68824911 (з.н. № 36388783).

При прийманні вугілля за якістю на Добротвірській ТЕС встановлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає вимогам Договору. Так, фактичний вміст золи у вугіллі становив 38,9 % проти 35% гранично допустимого вмісту золи, що підтверджується Актом відбору проб приймання вугілля від 31.08.2011 року №1028, складеним та підписаним уповноваженими представниками сторін.

Про поставку неякісної вугільної продукції та її повернення відповідача було повідомлено листом №104-4339 від 31.08.2011 року. Відповідна згода на повернення 5 вагонів вугілля марки ДГ (0-200мм), відвантажених на Добротвірську ТЕС, була надана ДП "Львіввугілля" листом 06/454 від 01.09.2011 р.

Пунктом 8.4 договору передбачено, що у випадку відмови від прийняття вугілля якісні показники якого не відповідають умовам Договору, Постачальник відшкодовує затрати Покупця та Вантажоотримувача пов'язані з надходженням та поверненням вагонів з неприйнятим вугіллям, а саме - вартості залізничного тарифу, оплати за користування вагонами, їх подачу-прибирання, маневрові роботи, зберігання вантажів Залізницею та ін.

ПАТ "ДТЕК Західенерго", як вантажоотримувач у зв'язку з поставкою неякісного вугілля звернулося до господарського суду м. Києва про стягнення з ДП „Вугілля України" збитків у розмірі 9649,20грн.

Рішенням господарського суду м.Києва від 23.11.12р. у справі №5011-19/13603-2012 задоволено позов ПАТ "ДТЕК Західенерго"-зобов'язано ДП "Вугілля України" відшкодувати збитки у розмірі 9649,20 грн. та 1609,50 грн. судового збору, що становить загальну суму у розмірі 11258,70 грн.

У зв'язку з повідомленням відповідача про якість поставленого вугілля, необхідністю явки його представника для прийняття товару за якістю позивачем допущене понаднормативне використання вагонів та понесені витрати по оплаті за таке користування у розмірі 2537,40грн., також понесені витрати за пере адресацію неякісного вугілля у розмірі 7111,80грн. з ПДВ.

Вказані обставини підтверджуються відомістю плати за користування вагонами № 01090328, накопичувальною карткою № 01090310 від 01.09.2011р.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1)втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого по права (реальні збитки);

2)доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який юрона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Статтею 228 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Згідно ч.2ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору поставки № 15-11/1-ЕН від 19.04.2011 року, позивач поніс збитки на загальну суму 11258,70 грн., що підтверджується рішенням господарського суду м.Києва від 23.11.12р. у справі №5011-19/13603-2012.

Оскільки спір до розгляду судом доведено з вини відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на нього слід покласти судові витрати по справі понесені позивачем.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 22, 611 Цивільного кодексу, ст.ст. 193, 224, 225, 228 Господарського кодексу України, ст.ст.35, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Волиньвугілля" (45400, Волинська обл., м.Нововолинськ, вул. Луцька, 1, код ЄДРПОУ 32365965) на користь Державного підприємства "Вугілля України" (01601, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 32709929) 11258,70 грн. завданих збитків, а також витрати по оплаті судового збору в сумі 1720,50 грн..

Повний текст рішення складено

20.09.13

Суддя О. Г. Сур'як