Ухвала суду № 33650413, 24.09.2013, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №1522/2203/2012

Номер провадження 2/522/4552/13

УХВАЛА

24 вересня 2013 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді - Кравчук Т.С.,

при секретарі - Петросянц А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Одеси цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи, - Товариство з обмеженою відповідальністю «РВ Лізінг», Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» про поділ майна подружжя, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 ОСОБА_7, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «РВ Лізінг», Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» про визнання договору дарування недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачкою ОСОБА_1 до суду подана позовна заява, у якій вона після неодноразових змін та уточнень до первісного позову, просить суд визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1, право власності на паркінг НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_2, право власності на нежиле приміщення, - магазин непродовольчих товарів, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, визнати за ОСОБА_2 право власності на нежиле приміщення №1, загальною площею 154,3 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, визнати за ОСОБА_2 право власності на нежиле приміщення яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, визнати за ОСОБА_2 право власності на паркінг НОМЕР_2 за адресою АДРЕСА_2.

Відповідачем за первісним позовом подана до суду зустрічна позовна заява, у якій він після її уточнення 03.09.2013 року, просить суд визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_2 від 18.11.2011 року, укладений між ОСОБА_2, та ОСОБА_1, та посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6, витребувати квартиру АДРЕСА_2 з чужого незаконного володіння ОСОБА_7, та визнати за ОСОБА_2 право власності на цю квартиру.

За заявою представника позивача за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 ухвалою суду від 04.09.2013 року вжиті заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2, та на даний час належить відповідачці ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 29.07.2013 року №268, посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим №922.

У судовому засіданні 16.09.2013 року представником позивачки за первісним позовом ОСОБА_9 до суду подана заява, у якій він просить скасувати заходи забезпечення позову шляхом зняття арешту з квартири АДРЕСА_2.

Ознайомившись з заявою представника позивачки за первісним позовом ОСОБА_9, та матеріалами цивільної справи, заслухавши думки сторін у справі, суд приходить до висновку, що заява про скасування заходів забезпечення позову задоволенню не підлягає з наступних підстав.

ОСОБА_9 у судовому засіданні представляє інтереси відповідачки за зустрічним позовом ОСОБА_1, яка не є власником квартири АДРЕСА_2. Повноважень від власника квартири АДРЕСА_2, - відповідачки за зустрічним позовом ОСОБА_7 він до суду не надав. Ухвала суду про забезпечення позову від 04.09.2013 року ніяким чином не зачіпає права та обов'язки позивачки за первісним позовом ОСОБА_1, так як та не є власником спірної квартири. В той же час, власниця спірної квартири ОСОБА_7 до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову не зверталася. Таким чином, суд приходить до висновку про неправомірне звернення до суду позивачки за первісним позовом ОСОБА_1 з заявою про скасування арешту на квартиру АДРЕСА_2, так як відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України право на звернення до суду мають особи лише за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Судом не встановлено, що ухвалою суду від 04.09.2013 року про забезпечення позову порушені, не визнаються, або оспорюються права та інтереси позивачки за первісним позовом ОСОБА_1 стосовно квартири АДРЕСА_2.

Окрім того, відповідно до ч.1, 3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Відповідно до ст.152 ЦПК України забезпечення позову може здійснюватися накладенням арешту на майно або, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Квартира АДРЕСА_2 є предметом спору у даній цивільній справі. Квартира належить відповідачці у справі ОСОБА_7, саме з власності якої просить витребувати цю квартиру позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 Таким чином, накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 надасть можливість у разі задоволення судом позову без утруднень та у строки встановлені законом виконати рішення суду по цій справі.

В той же час будь які підстави, визначені ч.6 ст.154 ЦПК України для скасування заходів забезпечення позову на даний час відсутні, т.я. зустрічний позов не залишено без розгляду, провадження за зустрічним позовом не закрито, зустрічний позов ще судом не розглянутий та рішення за ним судом ще не прийнято.

В відповідності з вище викладеним, керуючись ст.ст.208-210, 154 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя

24.09.2013