Постанова № 33649532, 10.09.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2013 р. 13 год. 50 хв.Справа № 821/2731/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

при секретарі: Якущенко К.Ю.,

за участю:

представника позивача - Белінської Ю.О.,

представника відповідача - Чернишової В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області

до публічного акціонерного товариства "Херсонгаз"

про здійснення нарахування та зобов'язання сплатити податкові зобов'язання,

встановив:

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби звернулась до суду з адміністративним позовом до публічного акціонерного товариства "Херсонгаз" (далі - ПАТ "Херсонгаз", відповідач), в якому просить здійснити нарахування та зобов'язати відповідача сплатити податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 374 856,00 грн. у результаті застосування звичайних цін.

У зв'язку з проведенням реорганізації в органах державної податкової служби на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 р. № 229 "Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів" суд допустив процесуальне правонаступництво та замінив сторону у справі - Державну податкову інспекцію у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на Державну податкову інспекцію у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - ДПІ у м. Херсоні, відповідач).

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені вимоги, обґрунтовує їх тим, що у жовтні-грудні 2011 року відповідач здійснив експорт висівки пшениці гранульованої на користь компанії "VESMA LLC" (США). Продаж товарів здійснено за цінами нижчими ніж звичайні. Для визначення звичайної ціни використано інформацію про укладені на момент продажу такого товару договори з ідентичними (однорідними) товарами у співставних умовах поставки. У зв'язку з продажем товарів за цінами, нижчими ніж звичайні, відповідач, за даними позивача, не отримав виручки від продажу товарів у сумі 1 629 809,00 грн. та не сплатив податку на прибуток у сумі 374 856,00 грн. За наслідками перевірки було складено податкове повідомлення-рішення від 21.01.2013р. № 0000452200 про визначення податку на прибуток у сумі 374 856,0грн. від застосування звичайних цін. Грошове зобов'язання за цим податковим повідомленням-рішенням відповідачем не сплачене і тому у відповідності із п. 39.15 Податкового кодексу України є відкликаним, через це податковий орган звернувся до суду з позовом про нарахування та сплату зобов'язань за обставинами, пов'язаними з нарахуванням податкових зобов'язань у зв'язку із застуванням звичайних цін.

Представник відповідача у задоволенні позову просила відмовити, обґрунтовуючи свої заперечення, посилається на те, що висновок про невідповідність цін продажу звичайним цінам у відповідності зі ст. 39 ПК України податковий орган має складати на підставі порівняння цін продажу на ідентичні (однорідні) товари, отримані від кількох, а не одного джерела інформації. Для визначення рівня звичайних цін позивачем використано максимальні ціни аграрної біржі м. Києва, а фактичний експорт висівки здійснено виходячи з умов продажу, що діяли на території Херсонської області (місце знаходження продавця). Крім того, відповідач стверджує, що діючим порядком застосування звичайних цін не передбачено обов'язок їх застосування для визначення доходів від здійснення зовнішньоекономічних операцій. За даними відповідача, рівень цін на висівки пшеничні гранульовані відповідає рівню цін, застосованих при експорті цієї висівки, що склались у південному регіоні України на момент такого експорту. Нарахування спірного грошового зобов'язання з податку на прибуток відповідач вважає протиправним та просить суд відмовити позивачу в його узгодженні та стягненні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

За змістом акта перевірки від 08.01.2013 р. № 138/22-1/03355353 (далі - акт №138) у жовтні-листопаді-грудні 2011 року відповідачем здійснено експортний продаж висівок пшеничних гранульованих нерезидентові України "VESMA LLC" (США). Експорт висівок підтверджується вантажно-митними деклараціями та бухгалтерськими документами відповідача. Ці обставини не заперечувались відповідачем в ході розгляду справи. Таким чином, встановлено продаж висівки іноземному суб'єкту господарювання, який не є платником податку на прибуток на території України.

Відповідно до приписів пп. 153.2.1 п. 153.2 ст. 152 ст. 153 ПК України дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) пов'язаним особам, визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги). Згідно з пп. 153.2.3 п. 152.2 ст. 153 ПК України положення підпунктів 153.2.1 і 153.2.2 цього пункту поширюються також на операції з особами, які: не є платниками цього податку; сплачують податок за іншими ставками.

Отже, позивач при здійсненні контрольно-перевірочних заходів у відношенні відповідача правомірно скористався можливістю щодо перегляду грошових зобов'язань відповідача з податку на прибуток за допомогою застосування звичайних цін щодо продажу товарів (послуг).

За змістом ст. 39 (в редакції, на час виникнення спірних правовідносин) та п. 8 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України до 01.01.2013 р. для обчислення рівня звичайних цін використовувались приписи п. 1.20 ст. 1 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон № 334-94/ВР). Згідно з вимогами ПК України та Закону № 334-94/ВР визначення рівня звичайних цін полягало у поетапному застосуванні методів для такого обчислення, при цьому податковий орган позбавлявся можливостей довільно, поза чергою вибирати методи обчислення звичайних цін.

Відповідно до пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону № 334-94/ВР якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

За приписами пп. 1.20.2 п. 1.20 ст. 1 Закону № 334-94/ВР для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів. Якщо товари (роботи, послуги), ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни у встановленому в абзаці першому цього підпункту порядку здійснюється із врахуванням таких факторів.

Аналогічні вимоги для визначення рівня звичайних цін були викладені у ст. 39 ПК України, яка вступила у дію з 01.01.2013 р. У цьому, на думку суду, полягають особливості першого етапу застосування звичайних цін у зв'язку із продажем товарів (послуг).

Судом встановлено, що для визначення звичайної ціни від цін експортного продажу висівки ПАТ "Херсонгаз" позивачем використано дані сайту АПК - Інформ аграрної біржі м. Києва та дані АРМа "Митниця" ДПС України. При цьому, позивач у акті перевірки № 138 не пояснює необхідність використання саме цієї інформації, не пояснює причину використання лише одного джерела інформації про рівень цін продажу висівки та не пояснює зв'язку цін, що склались на аграрній біржі м. Києва, з цінами продажу, які склались у південному регіоні України.

У той же, час відповідачем надано інформацію про рівень цін на аналогічні, експортовані відповідачем висівки пшеничні гранульовані, що склались у південному регіоні України та розрахунки цін продажу висівки за методом "витрати плюс". За даними відповідача відхилення цін продажу висівки на експорт "VESMA LLC" (США) знаходиться у межах 20 відсотків від рівня цін, що склались при продажі ідентичних (однорідних) товарів та рівня цін, обчислених за методом "витрати плюс".

За таких обставин суд вважає, що позивач при обчисленні рівня звичайних цін не підтвердив належними доказами їх розмір, який мав бути прийнятий для обчислення доходів відповідача від експорту висівки у 2011 році. На думку суду, головною помилкою позивача є використання одного джерела інформації про рівень цін, що склався на товари, продані на експорт відповідачем у 2011 році. Використання кількох, незалежних один від одного, джерел інформацій дозволило б позивачеві отримати об'єктивну інформацію про рівень цін, що склались в Україні на товари, що були експортовані у 2011 році.

З огляду на викладене суд відмовляє в задоволенні позовних вимог повністю.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив:

В задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про здійснення нарахування та зобов'язання публічного акціонерного товариства "Херсонгаз" (код ЄДРПОУ 03355353) сплатити податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 374 856,00 грн. у результаті застосування звичайних цін - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 16 вересня 2013 р.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 8