Постанова № 33649471, 18.09.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2013 року м.Львів № 813/2184/13-а

17 год. 22 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сподарик Н.І., за участі секретаря судового засідання Перчак С.В., представник позивача Гавриляк М.Б., представник відповідача Кельбас Р.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Хітал Сервіс» до державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Приватне підприємство «Хітал Сервіс» (далі - ПП «Хітал Сервіс») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про зобов'язання вчинити дії, а саме:

визнати протиправними дії ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби щодо відображення акта від 15.03.2013 р. № 403/22-40/31977682 «Про результати невиїзної позапланової перевірки ПП «Хітал Сервіс» з питань господарських відносин з ТзОВ «Нові технології ТПВ» в АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та АІС «Аудит»;

зобов'язати ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби привести базу даних АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» у відповідність до поданих ПП «Хітал Сервіс» податкових декларацій з податку на додану вартість за травень, червень, липень 2012 року;

зобов'язати ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби внести зміни у систему АІС «Аудит» виключивши з неї акт від 15.03.2013 р. №403/22-40/31977682 «Про результати невиїзної позапланової перевірки ПП «Хітал Сервіс» з питань господарських відносин з ТзОВ «Нові технології ТПВ».

У зв'язку із завершенням реорганізації відповідача, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців, суд на підставі статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) замінив відповідача - державну податкову інспекцію у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби, його правонаступником - державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львів Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Франківському районі м. Львова).

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що жодної підстави, передбаченої ст.78 Податкового кодексу України для здійснення перевірки у ДПІ у Франківському районі м. Львова не було. Висновки про нікчемність правочинів, укладених позивачем з контрагентом ТзОВ «Нові технології ТПВ» ґрунтуються на припущеннях, оскільки правовідносини підтверджуються первинними документами, які були представлені до перевірки, зауважень до яких не було висловлено. Правових підстав щодо обнулення податкового кредиту та валових витрат ПП «Хітал Сервіс» у ДПІ у Франківському районі м. Львова не було. Представник позивача позовні вимоги підтримав, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач заперечив позовні вимоги з підстав викладених у письмових запереченнях поданих в судовому засіданні 16.05.2013 року. Зазначив, що податковий орган діяв у повній відповідності до вимог чинного законодавства та правомірно встановив порушення позивачем вимог Податкового кодексу України з підстав безтоварності операцій з контрагентом ТзОВ «Нові технології ТПВ» у акті позапланової невиїзної перевірки від 15.03.2013 року № 403/22-40/31977682. Вважає, що сам факт надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди не є підставою для її одержання. Окрім того, акт ДПІ у Печерському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Нові технології ТПВ» відповідач використав як узагальнену податкову інформацію, яка слугувала підставою для проведення позапланової перевірки ПП «Хітал Сервіс» в порядку пп.78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та як джерело інформації необхідної для аналізу господарських операцій за участю ПП «Хітал Сервіс» та контрагента на предмет реальності їх використання. Відповідач, для з'ясування реальності господарських операцій які вплинули на формування податкового кредиту та валових витрат між позивачем та ТзОВ «Нові технології ТПВ», скерував листи на адресу замовників послуг, що надавались посередником ТзОВ «Нові технології ТПВ». Директор філії ТзВО «Нестле Україна» надала інформацію від 29.04.2013 року про те, що ТзОВ «Нові технології ТПВ» не виконувало роботи щодо улаштування кімнати Ciaco Telepresence CTS-1300-65 за адресою м. Львів, вул. Угорська,14 в серпні 2012 року. Представник відповідача проти позову заперечила, надала пояснення, аналогічні викладеним у запереченні на позов, просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, оцінивши їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи:

Приватне підприємство «Хітал Сервіс» зареєстроване 01.04.2002 року за № 1 415 120 0000 010504 виконавчим комітетом Львівської міської ради, що підтверджено копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

27.11.2012 року заступником начальника ДПІ у Франківському районі м.Львова Львівської області ДПС Мартюковою Л.І. на адресу ПП «Хітал Сервіс» направлявся запит про надання інформації та її документального підтвердження результатів операції по господарських відносинах з ТзОВ «Нові технології ТПВ» з 01.05.2012 року по 01.08.2012 року (а.с.20, том І).

Начальником ДПІ у Франківському районі м. Львова 06.03.2013 року видано наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Хітал Сервіс» у відповідності до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст. 79 Податкового кодексу України (а.с.22, том ІІ).

Повідомлення про проведення перевірки від 06.03.2013 року за № 13 бухгалтер ПП «Хітал Сервіс» Піріх Оксана Петрівна отримала 06.03.0213 року (а.с. 21, том ІІ).

Державною податковою інспекцією у Франківському районі м. Львова проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Хітал Сервіс» з питань господарських відносин з ТзОВ «Нові технології ТПВ» за травень, червень, липень 2012 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.135.1, п.135.2 ст.135, п. 137.1, п.137.4 ст.137. п.138.1, п. 138.2, п.138.4 ст.138, л.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України ПП «Хітал - Сервіс» безпідставно віднесено до складу витрат за 2 кв. 2012р. 408413,65 грн., за 3 кв. 2012р. 877839,50 грн. - придбання у ТОВ «Нові Технології ТПВ» та вимоги ст.185, п.187.1 ст.187, ст.188, п. 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України із змінами і доповненнями ПП «Хітал - Сервіс» завищено суму податкових зобов'язань на загальну суму 363726,91 грн., а також встановлено завищення ПП «Хітал - Сервіс» суми податкового кредиту на загальну суму 257250,63 грн., в т. ч. за травень 2012р. на суму ПДВ 47682,65 грн., за червень 2012 року на суму ПДВ 34000,08 грн., за липень 2012р. на суму ПДВ 175567,90 грн. за рахунок проведення взаєморозрахунків з ТзОВ «Нові технології ТПВ».

За наслідками перевірки позивачем складено акт від 15.03.2013 року № 403/22-40/31977682.

Порушення, що зазначені в акті перевірки, призвели до завищення сум податкових зобов'язань валових витрат та податкового кредиту ПП «Хітал Сервіс».

Не погоджуючись з висновками ДПІ у Франківському районі м. Львова про безтоварність та нікчемність фінансового-господарських операцій між ПП «Хітал Сервіс» та його контрагентом, що викладені в акті перевірки, проведеною перевіркою та діями, вчиненими відповідачем на підставі акта перевірки, підприємство звернулось з позовом до суду за захистом порушених прав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п.75.1.2. п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок регламентований ст.78 Податкового кодексу України. Відповідно до положень п.п. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення, яке оформляється наказом про її проведення, та за наявності обставин для проведення такої перевірки. Зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З положень наведеної статті Податкового кодексу України слідує, що рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки може бути прийняте податковим органом лише в разі існування підстав, котрі передбачені ст.78 Податкового кодексу України.

Отже, як вбачається для проведення позапланової перевірки закон встановлює дві передумови: 1) наявність законних підстав для її призначення, 2) належне оформлення, ознайомлення, а також вручення платнику податків належно оформлених документів, що є підставою допуску до перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи 27.11.2012 року заступником начальника ДПІ у Франківському районі м.Львова Львівської області ДПС Мартюковою Л.І. на адресу ПП «Хітал Сервіс» направлявся запит про надання інформації та її документального підтвердження результатів операції по господарських відносинах з ТзОВ «Нові технології ТПВ» з 01.05.2012 року по 01.08.2012 року. Проте, відповіді на запит податковий орган не отримав та й доказів отримання останньої в судовому засіданні сторонами не надано, що й стало підставою для проведення перевірки.

06.03.2013 року начальником ДПІ у Франківському районі м. Львова видано наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Хітал Сервіс» у відповідності до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст. 79 Податкового кодексу України.

Повідомлення про проведення перевірки від 06.03.2013 року за № 13 бухгалтер ПП «Хітал Сервіс» Піріх Оксана Петрівна отримала 06.03.0213 року.

Крім того, ДПІ у Печерському районі м. Києва в акті від 08.11.2012 року зазначила про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Новітні технології» з питань правильності декларування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період травень 2012 року, червень 2012 року та здійснення діяльності спрямованої на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди.

Таким чином, всі передумови для проведення позапланової перевірки ПП «Хітал Сервіс» ДПІ у Франківському районі дотримано.

У п.п.138.1 ст. 138 ПК України зазначено, що витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності. Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, які беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.138.2. ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Згідно з п. 138.4. ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до пп. 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виходячи із наведених норм закону, до складу валових витрат платника податку належать витрати, які: 1) підтверджені первинними документами; 2) пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.1 ст. 198 ПК України).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України). Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4. ст. 198 ПК України). Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами (п. 198.5 ст. 198 ПК України). Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України, передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю з наступних підстав.

Як вбачається з акта перевірки від 15.03.2013 року, під час перевірки «Хітал сервіс» ДПІ у Франківському районі м. Львова використано акт від 08.11.2012 року № 4723/22-1/35921869 ДПІ у Печерському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Нові технології ТПВ» код за ЄДРПОУ 35921869 щодо підтвердження господарських відносин за травень 2012 року, червень 2012 року, липень 2012 року. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за травень, червень, липень 2012 року.

Позивач наголошує на тому, що постановою Львівського окружного адміністративного суду дії ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо проведення зустрічної звірки ТзОВ «Нові технології ТПВ» та щодо відображення акта про неможливість проведення зустрічної звірки від 08.11.2012 року № 4723/22-1/35921869 в АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» визнано протиправними.

Суд, не звертає увагу на твердження позивача, оскільки останній не надав доказів набрання законної сили даного рішення суду від 22.01.2013 року.

Позивач на обґрунтування позовних вимог долучив до матеріалів справи договір від 05.03.2012 року № 0503-3 про надання послуг, податкові накладні, платіжні доручення, акти приймання виконання будівельних робіт.

Згідно п 1.1 Договору від 05.03.2012 року ТзОВ «Нові технології ТПВ» зобов'язувалось власними та залученими силами та засобами на свій ризик якісно, у встановлені терміни, виконувати ремонтно-будівельні роботи. Проте, в процесі проведення перевірки відповідачем встановлено, що у контрагента позивача власних виробничих потужностей та трудових ресурсів немає, що виключає можливість виконання взятих на себе зобов'язань згідно з укладених з позивачем договорів, з огляду на їх фіктивний характер. Таким чином, перевіркою встановлено проведення транзитних операцій, що спрямовано на здійснення операцій з отримання (надання) податкової вигоди з метою штучного формування податкового кредиту. Платник податку мав лише намір одержати податкову вигоду виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат.

Порядок створення, прийняття і відображення в бухгалтерському обліку первинних документів встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.95р. за № 168/704 (далі-Положення).

Відповідно до п.п. 1.2 п.1 вказаною Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього положення.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.п.2.1 п.2 Положення).

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції: одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст.9 цього Закону).

Крім того, частиною другою та третьою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, аналізуючи статтю 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» можна зробити висновок, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, акти прийняття виконаних робіт) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

На підставі наданих до перевірки первинних документів, щодо надання послуг не вбачається, яку саме економічну ефективність для підприємства та його господарської діяльності принесли понесені витрати. Акти здавання-приймання виконаних робіт не несуть вичерпної інформації про характеристику наданих послуг, а саме які конкретно послуги надавались і для яких цілей. Крім того, відсутній звіт по наданих послугах, а також методичних параметрів.

Вирішення спору потребує встановлення реальності господарської операції між позивачем та його контрагентом. З'ясування наведених обставин має істотне значення для правильної юридичної оцінки дій позивача щодо віднесення ним до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди (бюджетне відшкодування з бюджету) є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування лише тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

У розглядуваній справі податковий орган виходив з того, що позивач фактично роботи (послуги) у контрагента не придбавав, а лише провів документальне оформлення операцій, через що дані операції не носять реального характеру.

ДПІ у Франківському районі м. Львова для з'ясування реальності господарських операцій, які вплинули на формування податкового кредиту та валових витрат між позивачем та ТзОВ «Нові технології ТПВ» скерувало листи на адресу замовників послуг, що надавались посередником ТзОВ «Нові технології ТПВ». Директор філії ТзВО «Нестле Україна» надала інформацію у відповіді від 29.04.2013 року про те, що ТзОВ «Нові технології ТПВ» не виконувало роботи щодо улаштування кімнати Ciaco Telepresence CTS-1300-65 за адресою м. Львів, вул. Угорська,14 в серпні 2012 року (а.с. 233, том І).

Враховуючи наведене, висновок податкового органу про неправомірне відображення в податковому обліку господарських операцій по взаємовідносинах з ТзОВ «Нові технології ТПВ», оскільки таке згідно висновків ДПІ у Печерському районі м. Києва зафіксованих в акті від 08.11.2012 року № 4723/22-1/35921869 не здійснювало фінансово-господарської діяльності є обгрунтованим.

Щодо позовних вимог позивача: зобов'язати ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби привести базу даних АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» у відповідність до поданих ПП «Хітал Сервіс» податкових декларацій з податку на додану вартість за травень, червень, липень 2012 року та зобов'язати ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби внести зміни у систему АІС «Аудит» виключивши з неї акт від 15.03.2013 р. №403/22-40/31977682 «Про результати невиїзної позапланової перевірки ПП «Хітал Сервіс» з питань господарських відносин з ТзОВ «Нові технології ТПВ», суд зазначає, що внесення відповідних даних в інформаційні бази, в тому числі за наслідками проведеної перевірки та висновками акта, не є порушенням прав позивача в розумінні ст. 2 КАС України.

Аналогічна позиція міститься у постанові Вищого адміністративного суду України від 15.10.2012 року за № К/19991/49521/12.

Закріплений у ч.1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею цього Кодексу.

Беручи до уваги зазначені вище норми законів, враховуючи фактичні обставини справи та докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

В задоволені позову відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 23 вересня 2013 року.

Суддя Сподарик Н.І.