Постанова № 33649434, 17.09.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 вересня 2013 року Справа № 812/7574/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді: Ципко О.В.

при секретарі: Гаркуші Ю.О.

за участю сторін:

представника позивача Пугаченко Н.М. (довіреність від 11.07.2013)

представник відповідач не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Комунального підприємства "Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №5" про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 569 672,77 грн. , -

ВСТАНОВИВ:

29 серпня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Комунального підприємства "Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №5" про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 569 672,77 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Комунальне підприємство "Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №5" знаходиться на обліку в УПФУ в м. Лисичанську Луганської області як платник єдиного внеску.

КП "Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №5" несвоєчасно сплачує єдиний соціальний внеском на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у зв'язку із чим за період з 01.03.2013 по 31.07.2013 на підприємстві утворилась заборгованість в сумі 569 672,77 грн., яка складається із недоїмки у розмірі 448 414,26 грн., штрафних санкцій у розмірі 14 550,11 грн. та пені - 106 708,40 грн.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області відповідачу була направлена вимога про сплату недоїмки №Ю 39.7 від 02.08.2012 на суму 3 817 134,32 грн., яка була отримана відповідачем 08.08.2013, але на теперішній час залишилася невиконаною, у зв'язку із чим позивач звернувся із позовом до суду.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлявся, причини неявки суду не повідомляв, заяв про відкладення розгляду справи не надавав, правом на надання письмових заперечень не скористався.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Комунальне підприємство "Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №5" зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області 26.02.1999, номер запису 1381 105 0007 000037 (а.с.6).

Підприємство знаходиться на обліку в УПФУ в м. Лисичанську Луганської області як платник єдиного внеску (а.с.8).

Із розрахунку нарахування та сплати єдиного соціального внеску, фінансових санкцій та пені вбачається, що станом на 31.07.2013 заборгованість відповідача складає 3 817 134,32 грн. (а.с.10).

Відповідно до даних картки особового рахунку за період з 01.03.2013 по 31.07.2013 за відповідачем рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 3 817 134,32 грн. (а.с.9).

КП "Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №5" було надано до УПФУ в м. Лисичанську Луганської області звіти про нарахування єдиного внеску за березень - липень 2013 року, відповідно до яких загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, складає 569 672,77 грн. (а.с.16-45).

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області відповідачу була направлена вимога про сплату недоїмки №Ю 39.7 від 02.08.2012 на суму 3 817 134,32 грн., яка була отримана відповідачем 08.08.2013 (а.с.15).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з положеннями ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Частиною 11 статті 9 Закону у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач має заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 569 672,77 грн.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму у встановлені Законом строки відповідач в добровільному порядку не сплатив, вимогу про сплату боргу не оскаржив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення станом на день розгляду справи не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Комунального підприємства "Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №5" про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 569 672,77 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №5» (юридична адреса: 93107 Луганська область, м. Лисичанськ, кв. Дружби народів, 34, код 20184663) користь Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області заборгованість по сплаті єдиного внеску у розмірі 569 672,77 грн. (п'ятсот шістдесят дев'ять тисяч шістсот сімдесят дві гривні 77 копійок), перерахувавши заборгованість на р/р 37192101001211 в ЛОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 804013, код 21792407.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 23 вересня 2013 року.

Суддя О.В. Ципко