Постанова № 33649416, 11.09.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

11 вересня 2013 року (14 год. 40 хв.) Справа № 808/5068/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Киселя Р.В.,

при секретарі судового засідання - Столяренко О.М.,

за участю представників:

позивача - Розновської Н.В.,

відповідача - Міщенко О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова фірма Центр законодавчих ініціатив» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

27.05.2013 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова фірма Центр законодавчих ініціатив» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача про застосування штрафних санкцій від 13.12.2012 №002162150113.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питання повноти сплати орендної плати за землю відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 №2535-XII (із змінами та доповненнями), п. 288.1 ст. 288 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) за період з 01.10.2010 по 31.10.2010 за результатами якої складено акт від 22.11.2012 №3063/15-01/35725042 (далі - Акт перевірки). На підставі Акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.12.2012 №0021621501. Висновки Акту перевірки позивач вважає необґрунтованими, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення на думку позивача є безпідставним.

Ухвалою судді від 28.05.2013 у зв'язку з невідповідністю позову вимогам ст. 106 КАС України його було залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позову до 13.06.2013.

Ухвалою від 17.06.2013 за клопотанням позивача позивачу був продовжений строк для усунення недоліків позову до 03.07.2013.

Станом на 05.07.2013 у суду були відсутні відомості про вручення позивачу ухвали від 17.06.2013 про продовження строку залишення позовної заяви без руху, через що ухвалою від 05.07.2013 позивачу був продовжений строк для усунення недоліків позову до 22.07.2013.

Станом на 22.07.2013 позивач усунув недоліки позову, про які йшлося в ухвалі суду від 28.05.2013.

Ухвалою від 22.07.2013 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 05.08.2013.

У судове засідання, призначене на 05.08.2013, представники сторін не прибули.

Ухвалою від 05.08.2013 за клопотанням позивача провадження у справі було зупинене до 11.09.2013.

Ухвалою від 11.09.2013 провадження у справі було поновлене, судове засідання призначене на 11.09.2013.

11.09.2013 від представника позивача надійшло клопотання про виправлення допущеної помилки у позовній заяві, відповідно до якої позивач просив внести уточнення стосовно номеру оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а саме замість №002162150113 читати №0021621501.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві, зокрема зазначивши, що відповідно до укладеної додаткової угоди до договору оренди землі позивач на законних підставах почав сплачувати відповідну суму орендної плати, що не суперечить нормам ст. 13 Закону України «Про плату за землю». Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позовних вимог з підстав викладених у запереченнях проти позову, зокрема зазначивши, що часткове звільнення від сплати орендної плати за землю, що зазначене в рішенні Запорізької міської ради від 19.11.2008 №6, застосовується у разі закріплення такого звільнення у додаткових угодах до договорів оренди земельних ділянок на відповідний рік. Оскільки додаткова угода щодо часткового звільнення від сплати орендної плати на 2010 у розмірі 55%, відповідно до зазначеного рішення, не укладалась то позивач повинен був сплачувати у 2010 орендну плату за землю у повному обсязі, яка передбачена на протязі строку будівництва, без врахування пільг. Тому, вважає оскаржуване податкове повідомлення - рішення правомірним, через що просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У судовому засіданні 11.09.2013 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

На підставі наказу відповідача від 02.11.2012 №1261 в період з 09.11.2012 по 15.11.2012 відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питання повноти сплати орендної плати за землю відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 №2535-XII (із змінами та доповненнями), п. 288.1 ст. 288 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) за період з 01.10.2010 по 31.10.2010.

За результатами перевірки 22.11.2012 відповідачем був складений Акт перевірки, згідно висновків якого встановлено порушення позивачем вимог ст. 13 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 №2535-XII (із змінами та доповненнями), п. 288.1 ст. 288 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI в результаті чого позивачем безпідставно занижено суму податкових зобов'язань з орендної плати за землю у 2010 на суму 135501,67 грн. Зазначено, що в ході перевірки позивач не надав матеріалів, які б підтверджували правильність нарахування орендної плати за землю у наданій податковій звітності за 2010 у сумі 72962,44 грн.

На підставі Акту перевірки 13.12.2012 відповідачем було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0021621501, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб на загальну суму 169377,09 грн., з яких 135501,67 грн. за основним платежем, 33875,42 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач подав скаргу від 26.12.2012 №75 до ДПС у Запорізькій області.

ДПС у Запорізькій області 10.01.2013 було прийняте рішення про продовження строку розгляду первинної скарги №72/10/10-420.

Рішенням ДПС у Запорізькій області про результати розгляду первинної скарги від 21.02.2013 №750/10/10-420, податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем, було залишено без змін, а скарга - без задоволення.

21.03.2013 позивач звернувся із скаргою на прийняте податкове повідомлення-рішення до ДПС України.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України про результати розгляду повторної скарги від 16.04.2013 №674/6/09-99/10-15, яке було одержане позивачем 15.05.2013, податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем та рішення ДПС у Запорізькій області, прийняте за результатами розгляду скарги, було залишено без змін, а скарга - без задоволення.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 №161-XII оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

За приписами ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю») .

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою:

для земель під об'єктами енергетики, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, та земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю";

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю».

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 №2535-XII плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Згідно ст. 7 Закону України «Про плату за землю» ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Стаття 14 Закону України «Про плату за землю» визначає, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

За приписами ст. 17 Закону України «Про плату за землю» податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Оскільки підставою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки Акту перевірки, то для вирішення позовних вимог необхідним є дослідження обґрунтованості цих висновків.

Відповідач в Акті перевірки позивача посилається на недотримання, позивачем вимог

ст. 13 Закону України «Про плату за землю» та п. 288.1 ст. 288 ПК України.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про плату за землю» підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно п. 288.1 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Судом встановлено, що позивачем була подана податкова декларація орендної плати за землю на 2010 за №84809 від 01.11.2010, за якою нарахована сума орендної плати за землю складає 72962,44 грн.

Судом встановлено, що у позивача в користуванні знаходиться земельна ділянка площею 2,9 га за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гребельна, 5 відповідно до договору оренди землі, укладеного з Запорізькою міською радою за номером державної реєстрації 040926101012 від 18.06.2009.

Згідно до договору оренди землі №040926101012 від 18.06.2009 річна сума орендної плати встановлена за календарний рік складає 196849,96 грн. на протязі строку будівництва об'єкту та у розмірі 984239,76 грн. з дня введення об'єкту до експлуатації, що складає 3% від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2009 року.

Запорізькою міською радою було прийнято рішення від 19.11.2008 №6 про часткове звільнення орендарів земельних ділянок від сплати орендної плати на 2009 - 2014 роки за рахунок коштів, що зараховуються до бюджету міста відповідно до статті 69 Бюджетного кодексу України, шляхом зменшення її, зокрема, на 2009 рік - на 65% від суми орендної плати, яка зараховується до бюджету міста (п. 1).

Відповідно до п. 3 рішення Запорізької міської ради від 19.11.2008 №6, часткове звільнення від сплати орендної плати, зазначене в п. 1 цього рішення, застосовується у разі закріплення такого звільнення у додаткових угодах до договорів оренди земельних ділянок на відповідний рік.

15.09.2009 між позивачем та Запорізькою міською радою була укладена додаткова угода до договору оренди землі від 18.06.2009 №040926101012 та зареєстрована у Запорізькій регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» 23.09.2009 за №040926101875.

Пунктом 1 додаткової угоди було внесено зміни, зокрема, до п. 9 договору оренди землі, згідно з яким орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 68897,49 грн. на протязі строку будівництва об'єкту, у розмірі 344483,92 з дня введення об'єкту до експлуатації, що складає 3% від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2009 року із врахуванням часткового звільнення орендаря від сплата плати на 2009 рік, згідно рішення Запорізької міської ради №6 від 19.11.2008 та Запорізької обласної від 27.11.2008 №7.

Відповідно до п. 2 зазначеної додаткової угоди до додаткової угоди додається розрахунок 1, 2 розміру орендної плати за земельну ділянку, який є невід'ємною частиною даної додаткової угоди.

Згідно п. 5 додаткової угоди до договору оренди землі додаткова угода набирає чинності після її підписання сторонами та державної реєстрації в установленому порядку та є невід'ємною частиною договору оренди землі від 18.06.2009 №040926101012.

У розрахунку №1 до додаткової угоди до договору оренди землі за номером державної реєстрації за №040926101875 від 23.09.2009 визначено розмір орендної плати за земельну ділянку, який складає 196849,96 грн. на протязі строку будівництва об'єкту, 984239,76 грн. з дня введення об'єкту до експлуатації станом на 01.01.2009, в розрахунку №2 визначено розмір орендної плати, який складає 68897,49 грн. на протязі строку будівництва об'єкту, у розмірі 344483,92 грн. з дня введення об'єкту до експлуатації відповідно до рішення Запорізької міської ради №6 від 19.11.2008 щодо часткового звільнення від сплати орендної плати на 2009 рік у розмірі 65%.

Судом встановлено, що з метою з'ясування питання чи укладалась у 2010 році між Запорізькою міською радою та позивачем додаткова угода до договору оренди землі №040926101012 від 18.06.2009 щодо часткового звільнення від сплати орендної плати на 2010 рік у розмірі 65%, відповідно до рішення Запорізької міської ради №6 від 19.11.2008 та Запорізької обласної від 27.11.2008 №7, відповідачем направлявся запит до Управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради.

Відповіддю від 26.09.2012 №0476 Управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради повідомило, що зазначена додаткова угода між Запорізькою міською радою та позивачем не укладалася.

Отже, оскільки між Запорізькою міською радою та позивачем додаткова угода до договору оренди землі №040926101012 від 18.06.2009 щодо часткового звільнення від сплати орендної плати на 2010 році у розмірі 55% відповідно до рішення Запорізької міської ради №6 від 19.11.2008 «Про часткове звільнення від сплати орендної плати за земельні ділянки на 2009-2014 роки» на земельну ділянку площею 2,9 га за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гребельна, 5 не укладалась, тому позивач повинен був сплачувати у 2010 році орендну плату за землю у повному обсязі, яка передбачена на протязі строку будівництва, без врахування пільг.

Підставою для нарахування та сплати орендної плати за землю у позивача у 2010 році є розрахунок №1 до додаткової угоди за №040926101875 від 23.09.2009, відповідно до якого з урахуванням коефіцієнта індексації за 2009 рік - 1,059, передбаченого у Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 №783 «Про проведення індексації грошової оцінки земель», нарахована річна сума орендної плати на 2010 рік на протязі строку будівництва об'єкту повинна складати 208464,11 грн. = 196849,96 грн. х 1,059.

Отже, позивачем безпідставно було зменшено розмір податкового зобов'язання з орендної плати на суму 135501,67 грн., що відповідає розміру основного зобов'язання за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Крім того, за приписами п. 123.1 ст. 123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Отже, сума штрафу за заниження податкового зобов'язання на суму основного платежу 135501,67 грн. становить - 33875,42 грн., що відповідає розміру визначених у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні штрафних (фінансових) санкцій.

За наведених вище обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова фірма Центр законодавчих ініціатив» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль

Постанова виготовлена у повному обсязі 16.09.2013