Постанова № 33649394, 17.09.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 вересня 2013 року Справа № 812/7463/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Ципко О.В.,

секретарі судового засідання Гаркуші Ю.О.,

за участю сторін:

представника позивача: Погорєлової С.А. (довіреність від 04.07.2013 №184/12-09-10)

представник відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області до Малого приватного підприємства "РИФ" про стягнення коштів у розмірі 458 476,67 грн. з рахунків у банках ,-

ВСТАНОВИВ:

23 серпня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області до Малого приватного підприємства "РИФ" про стягнення коштів у розмірі 458 476,67 грн. з рахунків у банках.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Мале приватне підприємство "РИФ" зареєстровано виконавчим комітетом Лисичанської міської ради 06.04.2000, реєстраційний номер запису 25370376Ю0010246. Підприємство перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у м. Лисичанську з 24.05.2000 за №235.

У зв'язку із несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань у відповідача станом на 09.08.2013 утворилася податкова заборгованість перед бюджетом в сумі 458 476,67 грн., а саме:

- з податку на додану вартість у розмірі 415 228,91 грн.;

- з податку на прибуток у розмірі 43 247,76 грн.

З метою погашення податкового боргу податковою інспекцією було направлено відповідачу податкову вимогу №33 від 05.11.2012 на суму 38 752,71 грн., яка отримана відповідачем 05.11.2012.

У зв'язку із несплатою відповідачем у добровільному порядку податкового боргу позивач звернувся із позовом до суду.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення аналогічні викладеному у позові, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлявся, причини неявки суду не повідомляв, заяв про відкладення розгляду справи не надавав, правом на надання письмових заперечень не скористався.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до наступного.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом встановлено, що Мале приватне підприємство "РИФ" зареєстровано виконавчим комітетом Лисичанської міської ради 06.04.2000, реєстраційний номер запису 25370376Ю0010246 (а.с.7,8-10). Підприємство перебуває на обліку як платник податків у м. Лисичанську з 24.05.2000 за №235, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 19.11.2012 за №3928 (а.с.38).

Згідно облікової картки платника податків (а.с.40-44) за період станом на 09.08.2013 утворилася податкова заборгованість перед бюджетом в сумі 458 476,67 грн., а саме:

- з податку на додану вартість у розмірі 415 228,91 грн., з яких сума основного платежу складає 306 000,00 грн. та штрафних санкцій - 76 500,00 грн. та нараховано пеню у розмірі 33 474,41 грн. Податкове зобов'язання нараховано податковою інспекцією у податковому повідомлення - рішення №0000542200 від 01.11.2012 (а.с.33).

- з податку на прибуток у розмірі 43 247,76 грн., який складається з суми основного платежу та штрафних санкцій складає 38 753,71 грн., донарахованої податковим повідомленням - рішенням №0000392200 від 04.10.2012, та залишку несплаченої пені - 4494,05 грн. (а.с.30).

З метою погашення податкового боргу податковою інспекцією було направлено відповідачу податкову вимогу №33 від 05.11.2012 на суму 38 752,71 грн., яка отримана відповідачем 05.11.2012 (а.с.23).

Згідно п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право, серед інших, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог п.49.16 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплатити податкове зобов'язання, яке самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених Кодексом.

Сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно із п.п.54.3.2 п. 54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п.п. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму у встановлені Законом строки відповідач в добровільному порядку не сплатив, податкову вимогу не оскаржив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення станом на день розгляду справи не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 94, 158-163, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області до Малого приватного підприємства "РИФ" про стягнення коштів у розмірі 458 476,67 грн. з рахунків у банках задовольнити в повному обсязі.

Стягнути кошти з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують Мале приватне підприємство "РИФ" (юридична адреса: 93118 Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Орджонікідзе, 128, ідентифікаційний код 30824795) в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 458 476,67 грн. (чотириста п'ятдесят вісім тисяч чотириста сімдесят шість гривень 67 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 23 вересня 2013 року.

Суддя О.В. Ципко