Постанова № 33649358, 18.09.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2013 року 10:25Справа № 808/6109/13-а м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.,

при секретарі судового засідання Приймаку Є.О.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою:Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

до:Приватного акціонерного товариства «Запорізьке автотранспортне підприємство-12329», м. Запоріжжя

про:стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах

за участю:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Самелюк І.Ф., довіреність №1/8 від 03.01.2013

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя (далі - позивач) звернулось із адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «Запорізьке автотранспортне підприємство-12329» (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах згідно п. «з» ст 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період 01.01.2013 по 30.04.2013 у розмірі 32317,19 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (1058-15) в розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону (1058-15) застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. ПАТ «Запорізьке автотранспортне підприємство-12329» не виконує вказані зобов'язання, в результаті чого витрати за нараховану та виплачену пенсію колишнім працівникам відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 за період 01.01.2013 по 30.04.2013 у сумі 32317,19 грн. залишились невідшкодованими.

Відповідач вказану заборгованість в установлені законом строки не сплатив, тому позивач просить її стягнути в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, клопотанням від 18.07.2013 вх. 29890 просить суд розглянути справу за його відсутності, на позовних вимогах наполягає в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав.

У письмових запереченнях відповідач зазначає, що у текстовій частині позову наведено розрахунок за період з квітня по липень 2012 року, а не за період з січня по квітень 2013 року як зазначено у прохальній частині позову. Додані позивачем в додатках до позовної заяви розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за січень-квітень 2013 року не отримувались ПрАТ «ЗАТП 12329». Також відповідач зазначив, що протягом 2013 року, в тому числі, в період, що є предметом розгляду у цій адміністративній справі, призначення нових пенсій на пільгових умовах працівникам відповідача не відбувалося, відповідно, формування та направлення на адресу ПрАТ «ЗАТП 12329» проміжних(протягом поточного року) розрахунків витрат, на підставі яких позивач грунтує свої вимоги, діючого нормативною базою не передбачено. Зазначає, що обов'язок з відшкодування органу Пенсійного фонду цих витрат, виникає у підприємств лише після отримання страхувальником відповідних розрахунків (п.п.6.4 та 6.8. Інструкції), у даній ситуації відсутній предмет спору, оскільки у відповідача навіть формально не виникло обов'язку з відшкодування будь-яких витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за вказаний період. Вказує, що в момент набрання чинності з 01.01.2004 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закон України «Про пенсійне забезпечення» не передбачав обов'язку відшкодування підприємствами виплачених працівникам відповідача пільгових пенсій на підставі ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що позбавляє загальне відшкодування пільгових пенсій у спірних правовідносинах статусу загальнообов'язкового платежу. З огляду на викладене, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні 18.09.2013 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника відповідача суд приходить до наступних висновків.

ВАТ "Автотранспортне підприємство № 12329" є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, згідно п. 1 ст. 1 Закону України від 26.06.1997 № 400/97 "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 400/97).

Статтею 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР встановлено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу 4 п.1 статті 2 зазначеного закону об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" від 17.02.2000 норму що регулювала дане питання у ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" виключено та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", яким передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачені п. 1 цього Закону, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених ст. 4 цього Закону, що визначається у відсотковому відношенні до об'єкта оподаткування, який передбачено ст. 2 цього Закону. Суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форми власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Цей порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у зв'язку з набранням Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" 09.07.2003 № 1058-IV чинності з 01.01.2004.

Така ж позиція висловлена Верховним судом України у постанові від 21 лютого 2012 року в адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м. Харкова до Відкритого акціонерного товариства "Харківське автотранспортне підприємство 16330" про стягнення боргу.

Пунктом "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що:

з) водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років

Як встановлено з матеріалів справи, колишнім працівникам відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 була призначена та виплачується пенсія за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями протоколів про призначення пенсій.

Зайнятість вказаних пенсіонерів на роботах з важкими умовами праці на підприємстві відповідача, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, підтверджується наявними в матеріалах справи копіями довідок відповідача.

Згідно з розрахунком позивача, сума фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по пенсіонерам ОСОБА_2 (пільговий стаж роботи на підприємстві 12 р. 0.13 м., частка плати підприємства - 96,09%), ОСОБА_3 (пільговий стаж роботи на підприємстві 12 р. 6.00 м., частка плати підприємства - 100%), ОСОБА_4 (пільговий стаж роботи на підприємстві 12 р. 6.00 м., частка плати підприємства - 100%), ОСОБА_5 (пільговий стаж роботи на підприємстві 1 р. 5.03 м., частка плати підприємства - 18,93%), ОСОБА_6 (пільговий стаж роботи на підприємстві 10 р. 7.67 м., частка плати підприємства - 85,11%), ОСОБА_7 (пільговий стаж роботи на підприємстві 12 р. 6.00 м., частка плати підприємства - 100%), ОСОБА_8 (пільговий стаж роботи на підприємстві 12 р. 6.00 м., частка плати підприємства - 100%), ОСОБА_9 (пільговий стаж роботи на підприємстві 7 р. 1.57 м., частка плати підприємства - 57,04 %) за період 01.01.2013 по 30.04.2013 скаладає 32317,19 грн.

Наразі, порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі - Інструкція).

Підпунктом 2.1.1 п. 2.1 Інструкції встановлено, що платниками страхових внесків є підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

В п.6 зазначеної Інструкції зазначено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (1058-15) в таких розмірах:

100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону (1058-15) застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону № 1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Надсилання позивачем розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах, підтверджується наявними у матеріалах справи копіями супровідних листів та поштових повідомлень.

Посилання відповідача на те, що він не отримував розрахунки фактичних витрат, а тому у нього відсутній обов'язок відшкодовувати вказані витрати суд вважає необгрунтованими, оскільки п. 6.4 Інструкції покладає обов'язок на УПФУ щодо надсилання таких розрахунків. Той факт, що відповідач ухилявся від отримання поштової кореспонденції не звільняє його від визначеного законодавством обов'язку відшкодовувати фактичні витрати.

Пунктом 6.8 Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підтверджується наявність у відповідача зобов'язання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 за період 01.01.2013 по 30.04.2013 в розмірі 32317,19 грн, яке не було ним виконано.

Зазначені розрахунки складені з дотриманням позивачем всіх необхідних вимог Інструкції та не були оскаржені відповідачем. Розмір сум відшкодування фактичних витрат на витрату та доставку пенсій по вказаним пенсіонерам визначено позивачем з дотриманням вимог Закону № 1058-IV та Інструкції. Фактична виплата пенсій вказаним пенсіонерам. підтверджується довідками УПФУ.

Вищенаведені обставини справи були підтверджені доказами, зібраними під час її розгляду.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача заборгованості в сумі 32317,19 грн., доказів зворотнього суду не надано, а тому, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя до Приватного акціонерного товариства «Запорізьке автотранспортне підприємство-12329» про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Запорізьке автотранспортне підприємство-12329» (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шоссе, код ЄДРПОУ 03114164) на користь Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя (69067, м. Запоріжжя, вул. Союзна,32; р/р 37190104000826 в УДКСУ в Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 20508427) суму боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком призначених на пільгових умовах згідно з п.«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» по пеннсіонерам, які обліковуються в УПФУ в Заводському, Шевченківському районах м. Запоріжжя за період з 01.01.2013 по 30.04.2013 у розмірі 32 317 (тридцять дві тисячі триста сімнадцять) грн. 19 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.Я. Максименко