Рішення № 33648687, 05.09.2013, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

_____________________

Справа № 1512/17521/2012

Провадження № 2/520/1390/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2013 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Петренка В.С.

за участю секретаря - Сушко М.О., Харитонової І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом

ОСОБА_2

до ОСОБА_6

про поділ спільного майна подружжя, визнання права власності та виділ частки у натурі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_6., в якій просить суд визнати за ним право власності на 14/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 розділити спільну сумісну власність подружжя, виділивши йому в натурі наступні приміщення та господарські будівлі: житлову кімнату, площею 23,8 кв.м., що визначена в технічному паспорті цифрами 1-1; санвузол, площею 5,4 кв.м., що визначений в технічному паспорті цифрами 1-8; веранду, площею 10,1 кв.м., що визначена в технічному паспорті цифрами 1-9; гараж, що визначений в технічному паспорті літерою «Д», виділити ОСОБА_6. в натурі наступні приміщення та господарські будівлі: житлову кімнату, площею 9,9 кв.м., що визначені в технічному паспорті цифрами 1-3; коридор, площею 6,4 кв.м., що визначені в технічному паспорті цифрами 1-2; коридор, площею 5,6 кв.м., що визначені в технічному паспорті цифрами 1-4; веранду, площею 5,9 кв.м., що визначена в технічному паспорті цифрами 1-5; веранду, площею 9,0 кв.м., що визначена в технічному паспорті цифрами 1-6; кухню, площею 8,0 кв.м., що визначена в технічному паспорті цифрами 1-7; сарай, визначений в технічному паспорті під літерою «В»; літня кухня, визначена в технічному паспорті під літерою «Б», а також просив стягнути з відповідачки судові витрати.

Позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що 30 серпня 2002року він уклав шлюб з відповідачкою.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 29.03.2012року шлюб між ними було розірвано.

За період перебування у шлюбі, як вказує ОСОБА_2, вони з відповідачкою набули нерухоме та рухоме майно, в тому числі 28/100 частин житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Вказана частина житлового будинку, як зазначає позивач, була придбана на підставі нотаріально засвідченого договору купівлі-продажу від 10 вересня 2009року.

У зв'язку з тим, що у добровільному порядку розподілити житловий будинок не вдається можливим, оскільки відповідачка мешкає у цьому будинку та створює йому перешкоди для проживання, ОСОБА_2 звернувся до суду із відповідним позовом.

У судовому засіданні 05.09.2013року позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

У судове засідання 05.09.2013року відповідачка з'явилась, позов визнала у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про часткове задовольнити позову, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, 30.08.2002року між сторонами у справі було укладено шлюб, реєстрація якого була здійснена у відділі реєстрації актів громадянського стану Центрального районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис №315.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси у справі №1512/3185/2012 від 29.03.2012р. шлюб був розірваний (а.с. 6-7).

Крім того, суд зазначає, що після розірвання шлюбу відповідачка паспорт не поміняла, у паспорті її прізвище вказано як ОСОБА_2, однак заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 29.03.2012року повернуто дошлюбне прізвище ОСОБА_6.

З матеріалів справи вбачається, що згідно договору купівлі-продажу від 10.09.2009року, укладеного між ОСОБА_4 (продавець) та ОСОБА_5 (покупець), за цим договором продавець передав майно у власність покупця, а покупець приймає майно і сплачує за нього обговорену грошову суму. Майно, що відчужується за даним договором складається з 28/100 частин житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та в цілому складається з житлового будинку з черепашнику, літера «А», загальною площею 237, 3кв.м., в тому числі житловою площею 92,2 кв.м., літера «Б» - літня кухня, літера «В» - сарай, літера «Г» - вбиральня, літера «Д» - гараж, літера «З» - навіс, літера «О» - вбиральня, літера «П» - гараж, літера «Р» - гараж, літера «С» - сарай, літера «Т» - навіс, літера «Щ» - гараж, І, ІІІ - мостіння, ІІ, ІV - цистерна, 1-26 - огорожа, розташованого на земельній ділянці площею 1322 кв.м. за фактичним користуванням (а.с. 8-9).

28/100 частин житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 було зареєстровано в КП «ОМБТІ та РОН» за ОСОБА_5 на праві приватної спільної часткової власності 16.09.2009року (а.с. 37).

Таким чином, суд зазначає, що вказана частина житлового будинку була придбана відповідачкою - ОСОБА_6. під час перебування у шлюбі.

Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» (далі - Постанова Пленуму ВСУ № 11) поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України.

Згідно положень ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Стаття 71 СК України вказує, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України.

Згідно п. 23 зазначеної Постанови Пленуму ВСУ № 11, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.

Таким чином, суд зазначає, що 28/100 частин житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_6, та їх частки у зазначеній частині житлового будинку є рівними.

Виходячи зі змісту наведених норм, ч.1 ст. 70 СК України, а також з того, що відповідачка позов визнала у повному обсязі, суд вважає позов ОСОБА_2 в частині визнання за ним права власності на 14/100 частин житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 обґрунтованим та таким, що піддягає задоволенню.

Разом з тим, суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову в частині поділу в натурі 28/100 частин житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 як спільного сумісного майна подружжя, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Відповідно до ч. 1 ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Однак, позивачем, в порушення вимог ст. 60 ЦПК України, не було надано суду доказів технічної можливості виділу в натурі вищезазначеної частини житлового будинку, а також не було заявлено клопотання про призначення судової експертизи для з'ясування питання про можливість виділу в натурі вказаної частини житлового будинку.

З урахуванням викладеного, у задоволенні позову ОСОБА_2 в частині поділу в натурі 28/100 частин житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 88, 213, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про поділ спільного майна подружжя, визнання права власності та виділ частки у натурі - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 14/100 частин житлового будинку під номером 10, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та в цілому складається з: житлового будинку з черепашнику - літера «А», загальною площею 237, 3кв.м., в тому числі житловою площею 92,2 кв.м., літера «Б» - літня кухня, літера «В» - сарай, літера «Г» - вбиральня, літера «Д» - гараж, літера «З» - навіс, літера «О» - вбиральня, літера «П» - гараж, літера «Р» - гараж, літера «С» - сарай, літера «Т» - навіс, літера «Щ» - гараж, І, ІІІ - мостіння, ІІ, ІV - цистерна, 1-26 - огорожа, розташованого на земельній ділянці площею 1322 кв.м.

В решті вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Петренко В. С.