Рішення № 33647196, 23.09.2013, Миколаївський районний суд Миколаївської області

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

480/765/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

Миколаївський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді Стрєльнікова Д.В.

при секретарі Куриляк Т.В.,

за участю представника позивачів - адвоката ОСОБА_1, представника відповідача Цинаковської С.М.,

розглянувши 23 вересня 2013 року в місті Миколаєві у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 і ОСОБА_4, яка діє також в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 до Петрівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в :

03.04.2013 року ОСОБА_3 і ОСОБА_4, яка також діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5, звернулись до суду з позовом до Петрівської сільради Миколаївського району Миколаївської області про визнання права спільної часткової власності на житловий будинок з усіма господарськими будівлями і спорудами, розташований в АДРЕСА_1. Позивачі зазначили, що вказаний будинок належав ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і до смерті постійно проживав в ньому. При цьому правовстановлюючий документ на будинок у спадкодавця відсутній, через що нотаріус відмовив їм, як спадкоємцям померлого у видачі свідоцтва про право на спадщину. Посилаючись на правомірність фактичного набуття права власності спадкодавцем ОСОБА_6 на спірний житловий будинок, а також на прийняття спадщини після смерті останнього, позивачі просили визнати за ними право власності по 1/3 частини за кожним з них на вказаний будинок.

Представник позивачів в судовому засіданні позов підтримав і підтвердив викладені в позовній заяві обставини.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав і пояснив, що на його думку достатньо підстав для визнання права власності за позивачами на спірний житловий будинок.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов наступного.

Згідно довідки виконкому Петрівської сільради Миколаївського району Миколаївської області від 29.01.2013 року ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно записів книг погосподарського обліку є власником об'єкта погосподраського обліку в АДРЕСА_1. Рішення про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за вказаною адресою за ОСОБА_6 не приймалось та право власності за ним не реєструвалось. (а.с. 6, 16, 18-20)

Судом також встановлено, що позивачі проживають в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1, зокрема, ОСОБА_4 - з 20.02.2004 року, ОСОБА_3 - з 15.07.2004 року, ОСОБА_5 - з 25.09.2012 року. За цією ж адресою з 20.02.2004 року і по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживав спадкодавець ОСОБА_6 (а.с. 15)

Згідно довідки виконкому Петрівської сільради Миколаївського району Миколаївської області від 29.01.2013 року земельна ділянка, на якій розташований спірний житловий будинок, не перебуває у приватній власності. (а.с. 17)

Проаналізувавши встановлені по справі обставини і визначені відповідно до них правовідносини суд виходить з такого.

У відповідності до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. При цьому ст. 375 ч. 3 ЦК України зазначає, що право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Як встановлено судом земельна ділянка, на якій розташований спірний будинок, не надавалася у власність спадкодавцю ОСОБА_6

Згідно ст. 376 ч.ч. 1-3 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. При цьому особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Хоча згідно даних погосподарських книг спадкодавець ОСОБА_6 рахується власником житлового будинку, сторонами не надано відомостей і відповідних доказів, щодо законності обставин і підстав набуття права власності ОСОБА_6 на нього. До того ж згідно ст. 334 ч. 4 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Сам же по собі факт постійного проживання спадкодавця ОСОБА_6 з 20.02.2004 року у спірному житловому будинку і наявність запису в погосподарській книзі про те, що він є власником об'єкта погосподарського обліку не тягнуть виникнення у нього права власності на вказаний будинок.

З огляду на викладене у суду відсутні підстави для задоволення позову і визнання за позивачами права власності на спірний житловий будинок в порядку спадкування за законом.

Судові витрати у справі належить віднести на рахунок позивачів.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_3 і ОСОБА_4, яка діє також в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 до Петрівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області про визнання права спільної часткової власності на житловий будинок з усіма господарськими будівлями і спорудами, розташований в АДРЕСА_1 - відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів до апеляційного суду Миколаївської області через Миколаївський районний суд Миколаївської області.

Суддя Д.В. Стрєльніков

23.09.2013