Постанова № 33645213, 19.09.2013, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2013 р. Справа №818/6437/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Кіптенко Н.Г.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Макотренка В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/6437/13-a

за позовом ОСОБА_3

до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах

про скасування вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3.) звернулась до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах (далі - відповідач, УПФУ в м. Сумах), в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просить суд:

- визнати нечинною та скасувати вимогу №Ф-371/2 від 18.06.13 р.;

- зобов'язати відповідача списати з позивача заборгованість зі сплати єдиного внеску за І квартал 2013 р. в сумі 1194,03 грн.;

- зобов'язати керівництво Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області вжити заходів щодо недопущення порушення норм законодавства України.

В обґрунтування позову зазначив, що з 14.02.1995 р. по 31.03.2012 р. позивач здійснювала підприємницьку діяльність відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця В02 № 606387 та до 27.10.2011 р. у перебувала на обліку УПФУ в Ковпаківському районі м.Суми, будучи платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно довідок №33623/Б/17-40 та № 33627/Б/17-40 від 10.07.2013 р., наданих Державної податкової інспекції у м. Сумах, в 2011 року позивач працювала на загальній системі оподаткування та з березня по вересень сплачувала фіксований податок щомісячно.

В І кварталі 2012 р. працювала на спрощені системі оподаткування. В ІІ, ІІІ, IV кварталі 2012 р. знаходилась на загальній системі оподаткування та в період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. доходу від здійснення підприємницької діяльності не отримувала, а тому не мала бази для нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

27.06.2013 р. позивачем було отримано вимогу про сплату недоїмки №Ф-371/2 від 18.06.2013 р. за підписом в.о. начальника управління Пенсійного фонду України в м. Сумах Майковської В.І. на сумі 3775,65 грн.

Згідно рішення №17496/03-07 від 02.07.2013 р., що з'явилось в порядку узгодження недоїмки та особової картки боржника, позивач має заборгованість по сплаті єдиного внеску за 2011-2012 р. в період з 01.02.2011 р. по 31.08.2011 р. у сумі 2318,66 грн. та з 01.01.2012 р. по 31.03.2012 р. в сумі 1116,99 грн., що стало підставою для відкриття виконавчого провадження №37627961 від 15.04.2013 р. щодо стягнення з позивача заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011-2012 роки в розмірі 3435,65 грн. на підставі недоїмки №Ф-371/У від 20.02.2013 р., поданої відповідачем до виконання до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції.

Крім того, до загальної сумі недоїмки №Ф-371/2 від 18.06.2013 р. увійшли фінансові санкції з неподання звітності у розмірі 340,00 грн. згідно з рішеннями №1622 та №1623 від 27.03.2013 р.

Таким чином, за даними відповідача, станом на 18.06.2013 р. згідно недоїмки №Ф-371/2, позивач має заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 3775,65 грн. Згідно з чинним законодавством платник єдиного внеску у разі незгоди з пред'явленої Пенсійним фондом України вимоги про сплату недоїмки, штрафу та пені, має право її оскаржити в органі ПФУ та в судовому порядку.

Оскільки відповідач звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості до бюджету Пенсійного фонду України в розмірі 340,00 грн. на підставі рішення №1622 та №1623 від 27.03.2013 р., який 09.07.2013 р. було задоволено рішенням Сумського окружного адміністративного суду по справі №818/4235/13-а.

Спрямував вимогу на підставі недоїмки №Ф-371/У від 20.02.2013 р. до органу ДВС, який відкрив виконавче провадження щодо стягнення з позивача заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011-2012 роки в розмірі 3435,65 грн.

Надіслання позивачу повторної вимоги у вигляді недоїмки №Ф-371/2 від 18.06.2013 р. в сумі 3775,65 грн., яка є виконавчим документом, є необґрунтованим, оскільки створює такі умови, при яких виконання позивачем рішення Сумського окружного адміністративного суду по справі № 818/4235/13-а, виникає подвійне стягнення боргу, а спосіб стягнення може бути тільки одним.

Тому, вважає вимогу Управління Пенсійного фонду в м. Сумах №Ф-371/У від 20.02.2013 р. про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 3775,65 грн. неправомірною та такою, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні змінені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи та докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований як фізична особа підприємець, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію (а.с.8, звор. бік).

18.06.2013 р. відповідачем сформовано вимогу про сплату боргу №Ф-371/2 про необхідність сплати ОСОБА_3 єдиного внеску в розмірі 3775,65 грн., з яких: штрафи згідно рішень № 1622 та №1623 від 27.03.2013 р.- 340,00 грн., недоїмка по сплаті єдиного внеску в сумі 3435,65 грн. (в т.ч.: за 2011 р. - 2318,66 грн., за 2012 р. - 1116,99 грн.) (а.с.10,12).

Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить із того, що приймаючи оскаржувану вимоги відповідач діяв з порушенням вимог ст. 61 Конституції України.

З матеріалів справи судом встановлено, що старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції 15.04.2013 р. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №37627961 на підставі вимоги про сплату недоїмки №Ф-371/У, виданої 20.02.2013 р. Управлінням пенсійного фонду України в м. Сумах щодо стягнення із позивачки недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 3435,65 грн. (а.с. 14).

Згідно розрахунку зазначеної вимоги до її складу включена недоїмка за 2011-2012 року в сумі 3435,65 грн. (а. с. 50).

Також, суд зазначає, що постановою Сумського окружного адміністративного суду від 09.07.2013 р. по справі №818/4235/13-а з ОСОБА_3 стягнуто на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах заборгованість зі сплати штрафних санкцій в сумі 340,00 грн., застосованих рішеннями Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах №1622 та №1623 від 27.03.2013 р. (а.с. 38-39).

Таким чином, суд зазначає, що до вимоги про сплату недоїмки №Ф-371/2 від 18.06.2013 р. ОСОБА_3 повторно нараховано недоїмку за 2011-2012 р. в сумі 3435,65 грн., яка вже стягується Відділом державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції в рамках виконавчого провадження ВП №37627961, та штрафні санкції в сумі 340,00 грн., застосовані рішеннями №1622, №1623 від 27.03.2013 р., які, стягнуто згідно постанови Сумського окружного адміністративного суду від 09.07.2013 р.

Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про визнання протиправною та скасування вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідача списати заборгованість зі сплати єдиного внеску за І квартал 2013 р. в сумі 1194,03 грн., суд виходить з наступного.

В обґрунтування позовних вимог, позивачка вважає, що до складу оскаржуваної вимоги входить заборгованість зі сплати єдиного внеску за 2013 рік.

Проте, суд не погоджується із такими доводами позивача, виходячи з наступного.

Зі змісту розрахунку до вимоги №Ф-371/2 судом встановлено, що до складу вимоги входять заборгованість зі сплати єдиного внеску за лютий - серпень 2011 року та за період з січня по березень 2012 року.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.6 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Суд, відповідно до ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що позивачем не надано жодних належних доказів щодо включення до складу оскаржуваної вимоги заборгованості зі сплати єдиного внеску за 2013 рік.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача списати з позивача заборгованість зі сплати єдиного внеску за І квартал 2013 р. в сумі 1194,03 грн. не підлягають задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, щодо зобов'язання керівництво Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області вжити заходів щодо недопущення порушення норм законодавства України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За змістом п.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є суб'єкт владних повноважень.

Згідно п.8 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України позивач по адміністративній справі - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.

Суд зазначає, що зазначені вимоги позивачки не можуть буди задоволені судом, оскільки на час розгляду справи відповідачем жодних прав, свобод та інтересів ОСОБА_3 не порушено.

Крім того, відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, відповідно до вимог 2 ст. 19 Конституції України державний орган повинен діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому зазначена вимога не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про скасування вимоги -задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах №Ф 371/2 від 18.06.2013 р.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.А. Прилипчук

З оригіналом згідно

Суддя О.А. Прилипчук

Повний текст постанови складено 23.09.2013 р.