Постанова № 33645076, 19.09.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 вересня 2013 р. Справа №801/7791/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанської Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні, за участю секретаря судового засіданні Ківа А.С., представника позивача- Шестак М.О. довідка № АБ 699199, представника відповідача- Шмикалова І.О. довіреність № 01.23-02/03-91к від 06.09.13, адміністративну справу

за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "вул. Сердюкова, буд.9"

до Управління праці та соціального захисту населення Сакської районної державної адміністрації

про визнання протиправною бездіяльність та стягнення

Обставини справи: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "вул. Сердюкова, буд.9" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом, в якому просить:

-визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Сакської районної державної адміністрації щодо невиконання договору від 01.04.2011 №83;

-стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Сакської районної державної адміністрації заборгованості з компенсації витрат, пов'язаних з наданням пільги та субсидій за грудень 2012 року, за січень 2013 року-травень 2013 року у сумі 1806,00 грн..

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось, наполягав на задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів.

Адміністративним договором у розумінні пункту 14 статті 3 КАС є дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди.

Із наведеного визначення вбачається, що необхідними ознаками адміністративного договору є суб'єктність, тобто однією із сторін договору є суб'єкт владних повноважень, та предметність - права й обов'язки учасників договору випливають з управлінських функцій суб'єкта владних повноважень.

Ще одна ознака адміністративного договору - це мета його укладання, якою є реалізація функцій держави, а саме реалізація повноважень того чи іншого органу.

Судом встановлено, що 01. 04.2011 між управлінням праці та соціального захисту населення Сакської райдержадміністрації (далі - УПСЗН) та об'єднанням співвласників багатоквартирного житлового будинку «вул. Сердюкова, буд.9» (далі - ОСББ) був укладений договір №83. Згідно розділу 1 зазначеного договору підприємство зобов'язується надавати відповідні послуги пільговим категоріям громадян, а УПСЗН відшкодовувати з бюджетних коштів витрати, що понесені підприємством у зв'язку з надання послуг. Підставою для відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг є розрахунки та списки.

Згідно розділу 2 договору УТСЗН перераховує грошові кошти на відшкодування витрат, пов'язаних із наданням пільг та субсидій при отриманні субвенції з Державного бюджету України.

Строк дії договору - 5 років.

На виконання умов укладеного договору сторонами щомісячно підписувалися акти звірки взаємних розрахунків за кожними окремими категоріями населення, що мають право на відповідні пільги.

Складання, підписання та правильність формування відомостей відповідачем не заперечується.

Як зазначає позивач, заборгованість відповідача за грудень 2011 року - травень 2012 року складає 1806,00 грн., та на день розгляду справи не сплачена.

Відповідач проти позову заперечує, та зазначає що позивач не здійснює господарську діяльність, не надає житлово-комунальні послуги, а тому відсутні підстави для відшкодування.

Розглядаючи зазначену справу суд вказує, що стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн (пункт 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 6 березня 2008 року N 2).

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову

Судом встановлено, що відповідно Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету,затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють у п'ятиденний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг і ведуть облік за видами пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій).

Тобто розрахунки проводяться з постачальниками послуг з утримання будинків та споруд на прибудинкових територіях.

Визначення поняття утримання будинків і прибудинкових територій, наведено у статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 №1875-ІУ. Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

У пункті 3.1. Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді, затвердженого наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 25.04.2005 №60, що зареєстрований у Мінюсті України 19.05.2005за №541/10821, визначено, що виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій може бути виконавець послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків чи інший суб'єкт господарювання, з яким дійшли домовленості про надання таких послуг та який відповідає вимогам пункту 1.3 Порядку. Виконавцем житлово-комунальних послуг, визначених у пункті 1.1 Порядку, може бути суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання відповідних житлово-комунальних послуг та який може забезпечити виконання обов'язків, визначених у частині другій статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

За статтею 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 29.11.2001 №2866-Ш об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

Об'єднання може здійснювати господарську діяльність для забезпечення власних потреб безпосередньо або шляхом укладення договорів з фізичними чи юридичними особами.

Об'єднання є юридичною особою, яка створюється відповідно до закону, має печатку із своїм найменуванням та інші необхідні реквізити, а також розрахункові рахунки в установах банку.

Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між членами об'єднання.

Статтям 52, 53 Господарського кодексу України визначено, що некомерційне господарювання - це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку. Некомерційна господарська діяльність може здійснюватися суб'єктами господарювання на основі права власності або права оперативного управління в організаційних формах, які визначаються власником або відповідним органом управління чи органом місцевого самоврядування з урахуванням вимог, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Судом встановлено, що рішенням 5-ї сесії Новофедорівської селищної ради 6-го скликання від 28.01.2011 №98 на баланс об'єднання співвласників багатоквартирного будинку №9 по вул. Серлюкова в смт. Новофедорівка Сакського району переданий будинок №9 по вкл. Серлюкова в смт. Новофедорівка.

Таким чином позивач є балансоутримувачем багатоквартирного будинку і здійснює відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» діяльність з утримання житлового будинку і території біля нього.

Відповідно до частини 4 статті 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

У статті 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи (Рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року N 15-рп/2004).

Стаття 8 КАС України передбачає, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини розкриває зміст принципу верховенства права через формулювання вимог, які він виводить з цього принципу.

У справі "Скордіно проти Італії" (N 1) (Scordino v. Italy) (no. 1) [GC], N 36813/97, п. 183, ECHR 2006 Європейський суд з прав людини зазначав, що держави можуть також визнати за необхідне запровадити лише компенсаторний засіб юридичного захисту, подбавши про те, щоб такий засіб не вважався неефективним. Якщо такий компенсаторний засіб юридичного захисту передбачений в національній правовій системі держави, Суд повинен залишити державі більш широкі межі свободи розсуду, аби надати їй можливість організувати порядок використання такого засобу у спосіб, що враховує специфіку її власної правової системи і традицій, а також існуючий в даній країні рівень життя. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується відповідний національний закон, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду.

Таким чином суд робить висновок, що відсутність у Законі України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначення позивача як суб'єкта господарської діяльності не може бути визнано підставою для відмови у отриманні ним компенсації за надання послуг пільговій категорії громадян.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина 2 статті 2 КАС України).

Бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи (наприклад, неприйняття рішення за заявою особи, ненадання допомоги працівниками міліції, неоприлюднення нормативно-правового акта тощо).

За такими підставами суд вважає обгнутованими а тому задовольняє позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Сакської райдержадміністрації в частині невиконання договору від 01.04.2011 №83.

Згідно з частиною 4 статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди повинні застосовувати практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Як свідчить позиція Європейського Суду у справі Yvonne van Duym v. Home Office (Case 41/74 Duym v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.

Оскільки вищенаведеними нормативно-правовими актами підтверджується обов'язок взятий Державою з проведення відповідних субвенцій на відшкодування витрат підприємства за соціальними програмами, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 1806,00 грн..

Договором є домовленість двох або більше сторін, на підставі якої виникають зобов'язальні правовідносини відповідної правової природи. Права та обов'язки сторін, обумовлені договором, складають його зміст і повинні дотримуватись сторонами.

Уклавши договір, незалежно від його правової природи, сторони зв'язані умовами його виконання, а право сторони на отримання виконання згідно договору підлягає захисту судом відповідної юрисдикції.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Тому суд вважає належним способом поновлення порушених прав позивача задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 1806,00 грн. заборгованості з компенсації витрат за грудень 2012 року - травень 2013 року.

Судом встановлено, що протягом грудня 2012 - травня 2013 років позивач намагався вирішити питання про отримання компенсації шляхом звернення до Управління праці та соціального захисту населення Сакської райдержадміністрації, до Сакскьої райдержадміністрації, Сакскьої районної ради, Сакської міжрайонної прокуратури з відповідними листами.

Відповідно до статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала (частина 1 статті 100 КАС України).

На підставі наведеного суд вважає поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 №4901-УІ виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

З огляду на викладене суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Під час судового засідання, яке відбулось 19.09.2013 були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України постанову складено 24.09.2013.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Сакської районної державної адміністрації щодо невиконання договору від 01.04.2011 №83.

3.Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Сакської районної державної адміністрації заборгованості з компенсації витрат, пов'язаних з наданням пільги та субсидій за грудень 2012 року, за січень 2013 року- травень 2013 року у сумі 1806,00 грн..

4.Стягнути на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "вул. Сердюкова, буд.9" судовий збір у розмірі 149,11 грн. Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.С.Ольшанська